Студентка ІІ курсу факультету
Досудове розслідування
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України
В обраній професії бачу шлях до змін на краще
З дитинства бачила себе лише вчителем. Та й ким ще може бачити себе дитина із вчительської сім’ї! А вже в 10 класі зрозуміла, що мені ближче до душі професія поліцейського. Тоді й почала цілеспрямовано готувати себе до цієї справи.
Я вважаю, що саме через цю професію можна прийти до змін на краще в суспільстві. Перед вступом взяла направлення з райвідділку поліції. Щоб вступити в омріяний виш, склала ЗНО і пройшла тести з фізичної підготовки (біг 100 м і 1000 м, віджимання) та творчий конкурс. Вступила на бюджетну форму навчання.
Вероніка Паливода
Перший курс був справжнім випробовуванням: жили в казармі, дисципліна мов в армії, все по хвилинах розписано: коли стройова підготовка, коли обід, коли спати лягати. Вчилися все заново: і ліжко застилати, і порядок ідеальний підтримувати. Чесно кажучи, не всі витримали сувору дисципліну.
Дехто вже на І-му курсі зрозумів, що вступив не туди. Тож поряд лишилися тільки перевірені друзі. Отже, перший курс я пережила нормально. Зараз не те що стало легше, а зрозуміліше, звикли жити строго по режиму. Вже були на практиці: минулого року в Дніпрі, а тепер в Петропавлівському відділенні.
Зустріли нас добре, доброзичливо, всі допомагають. Я вже навіть на виклик виїжджала. Раніше хотіла залишитися працювати в місті, а тепер вже подумую, що можливо, повернуся в наш район.
