Дмитрівчани діляться враження від ювілейного свята та чому люблять село Дмитрівку

У 1954 році закінчив курси трактористів і подався до Казахстану піднімати цілину. Майже рік в Кустанайській області набував досвіду роботи, а потім мене призвали до лав армії. Відслуживши, повернувся у рідний колгосп села Дмитрівки. Спочатку працював електриком, пізніше механізатором. Спогади про тогочасне життя у рідному селі залишилася тільки добрі і теплі. А от зараз, хоча й не працюю давно, бачу, що молодим людям жити важко. Про нас тоді турбувалася держава, а вони сьогодні повинні самі дбати про себе – шукати роботу, влаштовувати побут, заробляти на гідне життя.