Окрім того, що естонське місто Пярну у Прибалтійському регіоні вважають курортною Меккою, самі естонці називають його рибною столицею Естонії.
Природні запаси такої риби, як шпроти, кілька, салака та корюшка тут дуже багаті. Це дозволяє естонським рибалкам проводити вилов у Балтійському морі та у місцевих річках без додаткового її розведення. Хоча останнім часом займаються рибні господарства і відновленням нерестилищ. Найбільша кількість риби різних видів зосереджена у затоці, де розташоване місто Пярну.
На зустрічі з головою правління Естонської асоціації риболовлі Тоомасом Кюхною побували українські журналісти. А ще відвідали рибний магазин та вивчили як на естонській мові звучить слово «риба».
Рибне господарство Пярну, як в цілому в Естонії, представлене риболовством та переробкою риби. Працює асоціація риболовлі в Пярну, яке відвідали журналісти, із 2011 року, у штаті мають 6 працівників. Поряд із переробкою риби активно на підприємстві проводять і практичні досліди. Ці досліди більше нагадують інформаційну пропаганду, аби жителі Естонії якомога більше вживали риби та морепродуктів.
- Доросле покоління міста вживає, та і раніше вживало, рибну продукцію, – розпочинає розповідь голова правління Естонської асоціації риболовлі Тоомас Кюхна. – А у харчовому раціоні молодих людей риби майже немає. Тож проводимо активну агітацію, щоб молоді естонці харчувалися нашою рибкою.
Тоомас Кюхна
Щороку рибалки Пярну надсилають естонським дітлахам, які йтимуть до школи, абетку про рибу. Таких посилок виходить до 14 тисяч на рік. Цим самим заохочують малечу інших національностей ще й вивчати естонську мову, і разом з тим – щоб юні громадяни країни полюбили їсти рибу. Одне із перших слів, яке навчаються читати першокласники Естонії – це «риба» – на естонській мові – kala.
Абетки школярам
- На розвиток рибної галузі муніципалітет нашого міста виділяє зі свого бюджету певне фінансування, – говорить Тоомас Кюхна. – Немалі кошти виділяються і на «рибне» інформування – населення мотивують харчуватися морепродуктами. Існує навіть спеціальний фонд рибної промисловості та морської справи. Це дає можливість розвиватися рибній галузі без сторонніх інвестицій.
Займаються естонські рибаки і відновленням нерестилищ. Велика частина промислової риболовлі відрегульована міжнародними угодами. При розрахунку обсягів вилову в Балтійському морі робиться відмінність між мігруючими і осілими рибами.
Для мігруючих видів риб (кілька, салака, тріска, лосось) квоти і терміни вилову встановлює Рада Європейського Союзу, осілі види риб (окунь, судак тощо) знаходяться під управлінням самої держави. Тому не завжди в магазинах Естонії можна придбати філе щуки чи судака, бо коли розпочинається нерест у деяких видів риб – вилов їх суворо забороняється і карається відповідно до чинного законодавства.
- Одним із завданням у працівників рибного господарства Пярну є популяризація рибопродуктів на ринках інших країн, в тому числі і в Україні, – продовжує розмову Тоомас Кюхна. –Майже половина рибної продукції експортується закордон. Про кільку та салаку в деяких країнах, як і в Естонії, склалося упереджене ставлення, як до мало якісної продукції. Наші технологи займаються пошуком нової рецептури та технологій переробки, аби салаку та кільку перетворити на продукцію вищої якості.
Мають надію естонські рибалки, що невдовзі їхню продукцію куплятимуть в більших об’ємах. Тим більше, що усіма улюблену кільку вважають найціннішим різновидом серед дешевих видів риби. Це через те, запевняють вони, що кілька містить багато поживного жиру.
Канапки з естонською рибкою
Рибні підприємства Естонії впроваджують програми партнерства і співпраці з українськими харчовими господарствами. Бо саме український ринок морепродуктів займає перше місце серед естонського експорту риби.
- Половину експортної риби ми відправляємо в Україну, – говорить представник рибного господарства. – Друга половина різними частинами надходить в інші країни світу. Рибна галузь Естонії в основному побудована на вилові та переробці кільки і салаки. Щороку 60 тисяч тонн цієї риби вироблять естонські господарства, 40 тисяч тонн з яких закуповує Україна.
Кілька та салака більш відома українському споживачеві. Естонські окуні, карпи та судаки вкрай рідко експортуються в Україну через те, що ця риба має високу ціну на європейському ринку. Тож відправляють її в основному до Європи.
Великою проблемою рибні господарства Пярну називають безвідповідальність українських бізнесменів. Часто можна зустріти випадки, коли підприємці з України замовляли великі партії свіжої, мороженої або переробленої риби, переправляли її до нашої країни, а потім не розраховувалися з естонськими рибалками. 94% рибних підприємств Естонії таким чином не отримали своїх грошей за рибу, яку відправили на український ринок. Тож і ставляться прибалтійські рибні господарства з обережністю до нових бізнес-угод з українськими підприємцями.
Колекція рибних баночок різних років
- Салака та кілька, на відміну від лососевих, – не дорога риба, – говорить Тоомас Кюхна. – Тому естонські рибалки компенсують свої витрати на її вилов і переробку об’ємом продукції. Та й українським підприємцям немає сенсу везти з Пярну малу партію риби. Тож замовляють тоннами.
Запевняють працівники підприємства, що дуже відрізнятиметься кілька в пряному розсолі, яка засолена в Україні, від виготовленої в Естонії. Працівники рибного господарства Пярну у свою кільку додають не менше 11 різновидів прянощів, а технологи в Україні – лише 3 спеції.
- Риба червоних порід майже вся потрапляє до Естонії із Норвегії, – говорять рибалки Пярну. – Естонські рибні підприємства у державних водах виловлюють до 1 тисячі тонни червоної риби, а вживають її жителі країни до 5 тисяч тонн щороку. Тож своєї червоної риби нам не вистачає. Закуповуємо її в сусідів.
Ведуть боротьбу і з незаконним виловом риби. Браконьєри в Естонії, як і в Україні, нищать рибу насамперед сітками. Сітки в будь-якій цивілізованій країні дозволені тільки промисловикам, які мають закріплені акваторії та чітко визначені терміни лову. Промислові сітки мають певні технічні характеристики та обмеження: матеріал, ширина і довжина, розмір вічка тощо.
- Браконьєри віддають перевагу дешевим сіткам, які розставляють на кілометри, – скаржаться рибалки Пярну. – Якщо потім їх не знаходять – залишають у воді. А ще рибу глушать вибухівкою, убивають електрострумом. Але естонське законодавство дуже суворе до даних порушень, тому карають браконьєрів строго і безкомпромісно.
Відвідали українські журналісти і рибний магазин Пярну. Тут займаються не тільки продажем рибної продукцію, а й заморожуванням кільки, бичка, корюшки та салаки. Цю рибу далі експортують до України.
- Ми готові їздити до України і навчати ваших технологів правильно готувати рибу, – говорить працівник рибного магазину. – Але дуже дивно, що жодне українське підприємство жодного разу не виявило бажання з нами таким чином співпрацювати. Через недовіру до українських бізнесменів нам інколи доводиться відмовляти у підписанні угод з Україною.
Прогулянка Балтійським морем
Співпрацю на українському ринку, працівники магазину в Пярну називають найгіршою серед усіх пострадянських країн. Зі свого досвіду естонські рибалки говорять, що українським підприємцям важливо лише швидко збагатитися, а не розібратися в тонкощах рибопереробної галузі.
Не дивлячись на всі негаразди у роботі з нашим бізнесом, Україна для Естонії є найбільшим замовником риби та рибопродуктів. Та й кому із нас не відомий смак пряної салаки, кільки в соусі чи копченої корюшки.
Тож коли черговий раз смакуватимете рибкою, подумайте – можливо саме її виловили рибалки естонського міста Пярну.
Медіа-тур організували: Естонський центр східного партнерства, Український кризовий медіа-центр.
