Вчитися дистанційно має бути цікаво! Саме до такого висновку я дійшла, коли зіткнулася з проблемою організації такого навчання для своїх учнів.
Ми, вчителі, постійно знаходимося в пошуках нових ідей та прийомів подачі навчального матеріалу. Але це зробити легше, коли відбувається «живе» спілкування з учнями під час уроку. А от завдання організувати дистанційне навчання постало для нас раптово.
Не було часу для створення єдиної шкільної платформи, для її апробації, бо все відбулося практично за один день. Найпростішим способом здійснювати зв’язок із учнями стало використання безкоштовного месенджера Viber, бо на той момент кожен клас вже мав створену учнівську групу, а більшість – ще й батьківські спільноти.
Тетяна Пшонік, заступник директора з НВР, вчитель іноземної мови Петропавлівської ЗОШ №2:
Особисто я викладаю іноземну мову як в початковій школі, так і в старшій. В останній день перед початком карантину встигла підготувати матеріали й видати завдання своїм молодшим учням – із примітками й коментарями. Я розумію, що в більшості своїй діти не зможуть самостійно працювати з онлайн матеріалами, такими як тестування чи хоча б елементарна переписка. Це все ляже на плечі й без того заклопотаних і знервованих у зв’язку з ситуацією довкола батьків (кажу так, бо сама мама двох донечок, одна з яких – школярка).
Тому поки що мої «початківці» мають перелік посильних завдань для самостійної роботи вдома. А далі планую підшукувати для них цікаві матеріали хоча б для закріплення й повторення вивченого.
Зі старшокласниками обрали найзручніший для нас формат роботи - Instagram та Viber. Точніше, спочатку був лише Viber, але я швидко збагнула, що цей месенджер не настільки популярний засіб спілкування підлітків, як, наприклад, Instagram. Признаюся чесно, я й сама останні 3 роки маю особистий акаунт в цій соціальній мережі і постійно ним користуюся.
Саме тут вони отримують завдання для самостійного опрацювання, посилання на тести vseosvita і naurok. Учні можуть спілкуватися в коментарях до постів чи в групах. Є можливість переглядати відео та корисну інфографіку. А минулого тижня я додала ще й нову рубрику за вибором учнів на класні сторінки: 9 клас обрав “Word of the Day” (“Слово дня”), а 10 – “Grammar Time” (“Час граматики”).
Мене приваблює використання саме соціальної мережі через те, що за сьогоденними реаліями це – невід’ємна частина життя сучасних підлітків. І я не бачу в цьому нічого загрозливого, адже можна використовувати цей факт з користю для них. Гортаючи стрічку новин або переглядаючи сторіз, дитина мимоволі отримує корисну інформацію.
Намагаюся не перевантажувати учнів завданнями, не даю ніяких «глобальних» завдань, навіть тести дозволяю виконувати по декілька разів, доки не досягнуть бажаних результатів. Наприклад, деякі учні проходили тестування по 7 – 10 разів, починаючи з результату в 0 балів і закінчивши оцінкою 12. І мене це дуже радує, бо розумію, що дитина старалася і не зупинялася на досягнутому.
Зараз я розглядаю можливість проведення прямих ефірів для пояснення нового матеріалу. Але не все так просто, як здається на перший погляд. Мене пригнічує те, що в батьківській спільноті зараз складається, на мою думку, хибне уявлення про бажання вчителя виконувати свою безпосередню роботу – навчати. Як я вже говорила на початку – новина про дистанційне навчання застала нас зненацька. І кожен вчитель підійшов до його організації так, як він вважає за потрібне і так, як має для цього можливості. Адже одного бажання недостатньо.
Найперше – це наявність ресурсів для проведення, наприклад, онлайн уроків. А це й обладнання, і під’єднання до мережі Інтернет (як у вчителя, так і в дітей) та й працювати перед камерою – це не зовсім схоже на традиційний урок, коли ти бачиш учнів, їх реакцію, оцінюєш одразу ступінь засвоєння матеріалу і можеш «на ходу» коригувати план уроку. Це важко навіть психологічно. Тому давайте будемо толерантнішими один до одного.
Своїх колег я теж закликаю до поміркованості під час планування дистанційного навчання. Пам’ятаєте старий анекдот: «Чому вчителі вимагають знати на «відмінно» в школі кожен предмет? Адже самі вони досконало знають лише один…»? І бажаю вам міцного здоров’я і натхнення для того, щоб сіяти розумне, добре й вічне в душах наших учнів!
