Другий рік аграрії Петропавлівщини працюють в умовах війни. У нинішніх реаліях вирощують пшеницю, ріпак, соняшник та інші сільгоспкультури. Пристосовуються до складнощів, змінюють роками напрацьовані технології, переглядають кошториси й шукають шляхи реалізації продукції. А головне, підтримують своїх колег зі сходу України, які або все втратили, або працюють, не зважаючи на вибухи й міни. Саме аграрії стали одними з найбільших донаторів на ЗСУ. Такі сьогодні будні аграріїв України.
Журналісти сайту Petropavlivka.City побували в ТОВ «Гарант-Агро-4» та дізналися, у яких умовах працює підприємство, як проходять жнива пізніх сільгоспкультур.
Зустрічаємося в господарстві з директором товариства Віталієм Прохоровим та агрономом Георгієм Прохоровим. З ними й ведемо мову про жнива, урожай, колектив та плани на майбутнє.
Працюємо в складний умовах
- Працюємо в складних умовах, проте цього року нам набагато легше, аніж у попередній рік. Тому що в цьому році є хоч якесь розуміння та мінімальна стабільність кредитах та наявності в продажу засобів захисту рослин, мікродобрив та насіння, - розпочинаємо розмову з Георгієм Прохоровим.
Георгій Прохоров
Аграрна справа має свою специфіку й значно відрізняється від садіння того ж самого городу. По-перше, масштаби вирощування значно більші. По-друге, без потужної техніки, добрив, фахівців та головне, досвіду, тут ніяк не обійтися. Усі ці складові, їх насправді значно більше, вони дуже важливі в цілому циклі вирощування сільськогосподарських культур. Які ризики постають перед аграріями села Троїцьке, розповідаємо на прикладах різних культур.
Жнива ранніх культур
Цьогоріч у ТОВ «Гарант-Агро зібрали 45 ц/га озимої пшениці з 535 гектарів, 31 ц/га ріпаку з 500 гектарів. Триває процес збирання соняшнику, його в господарстві насіяли 760 гектарів.
- У цілому, жнива 2023 року для нас досить вдалі. Склади повні пшениці та ріпаку. Бачимо тенденцію вищого врожаю пшениці, яку сіяли з минулої осені по ріпаку. Рік для зернових досить непоганий. Без внесення азотних добрив на пшеницю цьогоріч на круг зібрали 44-45 центнерів із гектара. Ріпак зібрали 31 центнер з гектару при мінімальних затратах. На врожайність вплинули дощі, які нам сильно допомагали, також зима була м’яка, відтак увесь ріпак перезимував. Це непоганий врожай.
Максим Макогон – заступник директора.
Якщо на кількість вирощеного врожаю гарно вплинули опади, яких було більше, ніж у достатній кількості весною, то літні зливи заважали збирати врожай. Опади тривали в період збирання зернових, тож жнива затягнулися на місць. А відтак у товаристві комбінували технологічні процеси в полях: збирали озимі пшеницю та ріпак та одразу засівали поля озимими культурами на майбутній урожай.
Майбутній урожай
Минулорічні озимі зібрали та одразу посіяли з мінеральними добривами 197 гектарів озимої пшениці та 350 гектарів озимого ріпаку, які будуть збирати наступного, 2024-го, року.
Жнива Гарант-Агро-4 2023
Ріпак
Ріпак лишається однією зі стратегічних культур у ТОВ «Гарант-Агро-4». Власне, ця сільгоспкультура потребує ретельного догляду від підготовки ґрунту та посіву до дозрівання.
- Чому цьогоріч ми почали жнива із пшениці? Тому що одне поле нам треба було підготувати під майбутній посів озимого ріпаку. Рішення було правильне, бо ми вже зараз бачимо сходи ріпаку, посіяли його рано, 30 липня, обрали спеціальний неінтенсивний гібрид, який повільно стартує в рості з осені, це ріпак компанії DEKALB «Сіквел». Гібрид непоганий і маємо на нього гарні надії. Також на два з половиною тижня пізніше, 16 серпня, ми посіяли 100 гектарів інтенсивного ріпаку компанії фірми BASF «ІНВ-120». Посіяли одразу після дощу – це інтенсивний гібрид, який восени швидко стартує, і ми вже бачимо перші сходи, - розповідає Георгій Прохоров.
Андрій Скирда - тракторист - машиніст
Окрім озимого ріпаку в господарстві вирощують і ярий ріпак. Вирощування ярого ріпаку – тонка робота, адже в цьому процесі варто не пропустити терміни посіву, і прихильність погоди не завадить.
- Ярий ріпак дав слабкий урожай, ми зібрали близько 20 центнерів з гектару. Хоча така врожайність окупилася нашому товариству, бо ми гарно обробили рослини мікродобривами, засобами захисту. Ми вклали 8 тисяч гривень в кожен гектар ріпаку, зібрали 1,7 тонни ріпаку, це непоганий результат. Проблема по ріпаку була досить проста: поки ми шукали насіння, поки нам його привезли, ми посіяли ярий ріпак на два тижні пізніше термінів. Потім опадів не було, почалася спека. А найголовніше правило в ярому ріпаку – посіяти насіння дуже рано, зазвичай він сіється з 1 по 5 квітня. Потім важливо, аби сходи витримали травневі заморозки. Ми посіяли ярий ріпак у кінці квітня, тобто, майже місяць вегетації ріпак втратив. І все ж він навіть при таких умовах дав прибуток, - пояснює агроном.
Алла Коковська та Григорій Пєхотін - підсобні робітники
Пшениця
Дотримуються в господарстві сівозміни, адже різні попередники також мають вплив на розвиток та урожай майбутніх посівів. Пшеницю на новий урожай посіяли після ріпаку. У товаристві «Гарант-Агро-4» неодноразово доводили, що ріпак є гарним попередником для будь-яких рослин.
- Зараз намагаємося швидко зібрати цьогорічний соняшник, аби посіяти озиму пшеницю, користуємося моментом, поки є волога в ґрунті. Стежимо за прогнозом погоди, синоптики не прогнозують дощів у найближчі 20 днів. Нам, як і будь-якому аграрію, потрібно закривати всі ризики. Тому сіяти пшеницю будемо із заглибленням у ґрунт на 6 сантиметрів, тоді як зазвичай сіємо на 4 сантиметри. Чому прийнято таке рішення? Тому що без заглиблення є ризик, що пшениця потрапить у напіввологу й може запріти в ґрунті. Заглиблення зменшує ризики, і нехай пшениця сходитиме трішки довше, але ми попрацюємо мікродобривами та уникнемо великих ризиків не отримати гарні сходи пшениці, - ділиться нюансами аграрної справи Георгій Прохоров.
Олександр Максимов - водій
Соняшник
У товаристві саме тривають жнива пізніх технічних культур – збирають соняшник. Перші результати зібраної олійної культури в середньому складають 25 ц/га соняшника. Це ще одна стратегічна сільгоспкультура, олійні завжди були в ціні. У «Гарант-Агро-4» ретельно обирають високоякісні гібриди насіння соняшника для посіву. Враховують і власний досвід вирощування соняшника та обирають нові з огляду на зміну погодно-кліматичних умов. Цьогоріч на полях господарства посіяні гібриди соняшника компанії Euralis: «Армоніка», «Ароматік», «Генезис» і «Генераліс».
- Із вирощуванням соняшника цей рік був важкий. Ми посіяли рослину в ранні терміни, потім пішли великі дощі, опадів випало 25-30 міліметрів, інтервал між дощами був невеликий.. Ґрунти після опадів заплескало. Соняшник ми рятували мікродобривами та запускали ротаційну борозну, аби розпушити ґрунти й дати сходам повітря, подихати рослинам. Це дало позитивний результат. Зараз, підсумовуючи пророблену роботу, я вважаю, що це виправдані технологічні дії, - розповідає агроном.
Лідія Луговська - завідувач складу
Погода
Яких би зусиль не докладали аграрії, але врожаї залежать від погодно-кліматичних умов. Передбачити всі примхи погоди стовідсотково неможливо. Та й протидіяти стихіям ще не навчилося людство. У ТОВ «Гарант-Агро-4» мають свій досвід та визначені технології, якими користуються фахівці з огляду на зміну погодних умов.
- За моїми спостереженнями погодно-кліматичні умови не надто змінилися за останні роки. А от тенденція з опадами дуже цікава. Дощі йдуть продуктивніші випадає 20-30 міліметрів опадів. Потім півтора-два місяці дощів узагалі немає. Є критичні фази розвитку рослин у весняно-літній період, наприклад, для пшениці – це фаза виходу рослини в трубку й фаза цвітіння. По ріпаку – це фаза наливу та фаза цвітіння. Якщо дощ у ці фази на рослини не потрапляє, то потенціал на врожайність знижується досить швидко. У таких випадках, як у лотереї: як пощастить. Наше головне завдання як аграріїв кожного агронома та менеджера на підприємствах - закрити ризики, - говорить агроном.
Георгій Прохоров
Закрити ризики - це ніщо інше, як додаткові технологічні процеси: наприклад, внесення мікродобрив, аби пролонгувати певну фазу розвитку рослини. Якщо синоптики дають оптимістичні прогнози на дощ, а коренева система слабка, використовують гормональні препарати й амінокислоти.
Ігор Макогон - тракторист-машиніст
Без вологи рослини слабко розвиваються, але й велика кількість дощів не завжди добре в агрономії, якби це парадоксально не звучало. Надмірні опади можуть завдати великої шкоди як посівам, так і вже дозріваючим рослинам.
- Я не знаю, як у інших господарствах, але ми цьогоріч не маємо класної пшениці. У багатьох господарствах така біда. Надмірна волога, сильні зливи тривали тоді, коли пшениця почала наливатися, дощі вимили класність із пшениці. На даний момент ціна є саме на класну пшеницю вищого класу. А ми маємо фураж, на який немає гарної вартості, - ділиться спостереженнями агроном.
Жнива Гарант-Агро-4 2023
Шкідники
Якщо на погоду вплинути немає змоги, то зі шкідниками аграрії борються щорічно. Комахи, міль, блішки… Проблеми зі шкідниками трапляються на всіх без винятку видах рослин. Як картоплю полюбляє колорадський жук, так і пшениця, ріпак і соняшник потерпають від шкідників.
Віктор Губанов - старший сторож
Бавовняна совка – проблема №1 для сільгоспвиробників, масштаби якої прогресують рік у рік. Небезпеку становлять її гусениці, здатні знищити до 75% урожаю. Гусениці бавовняної совки завдають колосальної шкоди посівам ріпаку.
- Проблеми із совкою на ріпаку та соняшнику практично щорічні. Тобто, шкідники є завжди. Наприклад, із совкою ми боремося не один раз, бо є різні види та стадії розвитку совки. Також цього року була проблема з міллю, блішками та біланом. Спрацювали інсектицидом «Рімон Фаст», і результат нам сподобався, - говорить Георгій Прохоров.
Георгій Прохоров, Максим Макогон
Рентабельність
Це, власне, ключовий момент для аграріїв, бізнес повинен сплачувати податки, виплачувати заробітні плати працівникам, купувати розхідні матеріали, потужну необхідну техніку, а, отже, не може працювати в збиток. То чи рентабельне сільське господарство під час війни в країні?
- Ціни зросли на все. Наприклад, минулого року на початку грудня ціна на добрива польського виробництва - селітру «Пулан», це виробник високої якості, складала 25 тисяч гривень за тонну. То на момент внесення добрив по мерзлоталому ці добрива вартували 35 тисяч гривень за тонну. Українські добрива теж варіюються з 19 тисяч гривень до 25 тисяч на кінець 2022 року, на березень 2023 року вартість сягнула 32 тисяч гривень за тонну. Ми розуміємо, що затрати виросли на азотні добрива досить високо. Але зовсім без добрив не обійтися. Наприклад, на ріпак ми вносили 100 кілограмів селітри та 100 кілограмів КАСу. Рішення було правильним, інакше ми б не побачили врожаю, а відтак і не говорили б про рентабельність, - розповідає Георгій Прохоров.
Аліна Сап’янова - бухгалтер
Утім у ТОВ «Гарант-Агро-4» зізнаються, що неприбуткової культури в них немає.
- Пшениця вся прибуткова. Ринок по цінах на продукцію коливається досить сильно. За підрахунками товариства цінова політика на пшеницю змінювалася так: на момент жнив пшениця коштувала 3800 грн, наразі фураж (4 клас) вартує 3200 грн. Але навіть при цих цінах можна виживати та працювати, - говорить Георгій Прохоров.
Валерій Казмінов - водій
Хвилюються аграрії з приводу вартості насіння соняшника, наразі, коли тривають жнива, вартість на соняшник значно занижують зернотрейдери.
- 9500 гривень за тонну соняшника - це дуже мало, якщо ще три місяці тому соняшник коштував 12500 гривень. Окрім того, у нашому районі врожайність соняшнику не дуже висока, на наших полях ми зібрали 2,5 тонни соняшника з гектара. Є можливість соняшник наразі закласти на зберігання, то можна притримати насіння до вигідної ціни, тоді по соняшнику буде рентабельність вища, - говорить агроном.
Анатолій Харченко - тракторист-машиніст
Зерновий коридор закрили, ціни попадали майже на всю продукцію. На сьогодні ринок збуту лихоманить, а зернотрейдери користуються моментом і занижують ціни для сільгоспвиробника.
- Фермеру психологічно важко отримувати таку маленьку рентабельність від вирощеної продукції. Проте добрива треба вносити, бо вони на користь культурі. Але варто враховувати всі нюанси як погодно-кліматичні, так і проблеми сьогодення, аграрії також рахують свій кошторис. Нині війна, а це режим економії для всіх галузей, - зауважує агроном.
Георгій Прохоров
Колектив
Комбайнери та механізатори ТОВ «Гарант-Агро-4» - у полі. Збирають стиглий соняшник, одразу водії перевозять збіжжя до току. А ось і польова кухня прибула в поле, час на обідню зупинку. На кухні товариства завжди смачно готують і доставляють гаряче харчування в поле.
У колективі ТОВ «Гарант-Агро-4» сьогодні працює 36 працівників: Віталій Прохоров – директор ТОВ «Гарант-Агро-4», Георгій Прохоров– головний агроном, Максим Макогон – заступник директора.
Михайло Хала - механік
- Бухгалтерський колектив: Яна Зелененко – головна бухгалтерка, бухгалтери Макогон Антоніна та Сап’янова Аліна.
- У полях працюють трактористи-машиністи: Скрипник Віктор, Макогон Ігор, Скирда Андрій, Харченко Анатолій, Атмєнєєв В’ячеслав, Горітько Данило, Хала Михайло – механік.
- Перевозять зібране збіжжя до току водії: Максимов Олександр та Казмінов Валерій.
- На ваговій незмінна завідувач складу Луговська Лідія та обліковець Гордієнко Віта.
- На току працюють Пехотін Андрій – інженер з охорони праці, Скрипник Геннадій та Британ Олександр – механіки току, старший сторож Губанов Віктор та сторожі Корнілов Олександр, Овсяніков Олександр, Цапенко Анатолій, Боровенський Анатолій, Коковський Олексій, Куценко Марина.
- Підсобні робітниці та робітники: Максимова Світлана, Сіліванова Олена, Толоченко Валентина та Коковська Алла, Куц Оксана, Сіра Наталя, Пєхотін Григорій, Харченко Марина. Бабенко Ірина – прибиральниця службових приміщень.
В’ячеслав Атмєнєєв - тракторист-машиніст
Цього року штат працівників розширився: у колектив увійшла ще одна людина – це Данило Горітько. Чоловік переїхав до села Троїцького з Донеччини через війну. Придбали будинок і почали шукати роботу. У «Гарант-Агро-4» молодого та перспективного чоловіка одразу взяли на роботу. Близько чотирьох місяців він працює в господарстві. Наразі кермує великим 300-сильним трактором «Джон Дір», також працює із завантажувачем «Маніту».
- Родом я з Донеччини, рідне моє село - Курахівка. Війну ми побачили ще 2014 року, тоді не виїжджали із села. Я працював у агрофірмі та на м’ясокомбінаті. З 2019 по 2021 рік служив у лавах ЗСУ. 2022-го ми з дружиною вже жили в Харкові. І саме там застали повномасштабну війну. 24 лютого, у перший день, виїхали з міста. Досвід у таких ситуаціях мали, тому просто зібрали речі й виїхали. Були тоді затори, нестача пального, шалений кіпіш на дорозі. З Харкова ми потрапили в місто Першотравенськ, а потім знайшли будинок у селі Троїцьке. Звісно, шукав роботу. Заїхав на фірму «Гарант-Агро-4», спитав за працевлаштування, і мені одразу запропонували потужну техніку, на такій уже пробував працювати. Тому швидко розібрався й приступив до роботи. Працювати подобається. Зараз дискую поля. Після закінчення війни не знаю ще де буду. Головне, що я в Україні, а для мене тут кругом мій дім, - розповідає Данило.
Данило Горітько
Допомога ЗСУ
ТОВ «Гарант-Агро-4» з перших днів війни стало опікуватися військовими. Харчування, придбання техніки та обладнання й усебічна допомога з усім необхідним.
- У перший рік війни ми активно почали допомагати одразу кільком взводам. Це й харчування, і техніка. Усі прохання військових виконували по першому проханню. Телефонують хлопці й кажуть: «Нам не вистачає на автомобіль, треба 110 тисяч». Ми перераховуємо кошти, а вони самі закуповують, везуть автомобіль на фронт. Зателефонували: треба планшет, треба – купуємо. Така в нас співпраця. Я люблю, коли допомога адресна. Хлопців ми добре знаємо. Окрім того, ми співпрацюємо з Благодійною організацією з Коростеня, Ланівців, Збаража –там голова організації - місцевий великий фермер, який з початку війни організував у своєму господарстві виробництво тушкованки та ковбас на фронт. Ми співпрацюємо, доставляємо овочі та відгукуємося на всі прохання, - говорить директор господарства Віталій Прохоров.
Віталій Прохоров
Про аграрні справи
Сьогодні ТОВ «Гарант-Агро-4» обробляє 1890 гектарів землі, заключено 450 договорів з пайовиками. Виплачують вчасно всі виплати. Пайовики мають офіційні договори, а отже, люди юридично та соціально захищені.
- Ми - найбільший платник податків, у нас прозора бухгалтерія, офіційне працевлаштування, повний соціальний пакет, робітники наші мають бронювання, а ми як законослухняні виконуємо мобілізаційне завдання, - говорить Віталій Прохоров.
Георгій Прохоров, Данило Горітько
У ТОВ «Гарант-Агро-4» об’єктивно оцінюємо результати роботи. Власний досвід допоможе наступного року уникнути повторних помилок. У реаліях сьогодення, коли в країні точиться війна, реально оцінюють ситуацію.
- Українські фермери, якщо не отримають прибуток 100%, то вважають, що вже в збитку. Так, ціни впали на продукцію, зросли на мінеральні добрива та засоби захисту рослин, але нічого, ми переглядаємо методику господарювання, це реалії, до яких треба звикати. Треба розуміти, що у воєнний час прибутків не буде таких, як раніше. Давайте підтягнемо паски та будемо жити на тому, що є. Аграрії окупованих територій втратили взагалі свій бізнес. До прикладу, фермер з Добропілля, наш товариш, незважаючи на те, що частина території замінована, продовжує засівати поля. Урожай пшениці втратив, бо до складу «прилетів» снаряд. Їм гірше, аніж нам, але вони сіються, - підсумовує Віталій Прохоров.
Анатолій Харченко, В’ячеслав Атмєнєєв, Андрій Скирда, Ігор Макогон
У планах ТОВ «Гарант-Агро-4» продовжувати працювати й сіяти пшеницю, ріпак та соняшник, цікавляться нішевими культурами, які, можливо, вже наступного року побачимо та полях товариства. Головне - продовжувати працювати на власній землі!
