У полях Петропавлівщини тривають жнива. Воєнний стан не зупиняє процесу збору врожаю 2022 року. Працює в полях потужна агротехніка провідного в регіоні товариства “Гарант-Агро-4”. Літні дощі та комендантська година подовжили терміни збору врожаю, та попри це, потужні комбайни “John Deere” збирають останні гектари стиглого ріпаку. В ангарах товариства вже зберігається зібране зерно пшениці. Під час жнив говоримо з керівником товариства ТОВ “Гарант-Агро-4” Віталієм Прохоровим та агрономом Георгієм Прохоровим про головні аспекти цьогорічної жнивної кампанії.
Віталій та Георгій Прохорови
Головне - безпека
Україна у стані війни, і аграрії, як ніхто, сьогодні ризикують усім. Молоді фахівці йдуть захищати країну, потужну техніку забирають на війну, а ще треба виручати колег-аграріїв з окупованих територій, які через війну втрачають і посіви, і майно, і людей. Найпершими, хто підтримує українську армію у воєнний час є саме аграрії. Хоч і самі цьогоріч стали заручниками війни.
Георгій Прохоров
Адаптувалися, перелаштувалися, ризикують, але працюють у товаристві “Гарант-Агро-4”. Продовольча економіка країни зараз у руках аграріїв, і вони це розуміють. У них свій фронт роботи, на якому не мають права підвести країну та людей, які довірили їм свою землю.
Із бетонної побудови 60-х років у короткі терміни створили укриття для працівників господарства. Безпека людей - перш за все. А от закрити небо над ланами аграрії змоги не мають, тож працюють під відкритим небом та вже звичним гуркотом авіації. Жоден працівник господарства не відмовився виходити в поля та працювати на токовому господарстві. А все тому, що вірять у Збройні Сили України.
Колектив
Робота не спиняється ні на хвилину. Колектив товариства трішки зменшився. Заступник директора Денис Омельянчик пішов захищати Україну. Хтось пішов на пенсію, хтось на вільні хліба, але кістяк товариства незмінний. Зараз у товаристві працює сорок три працівники.
Андрій Скирда - комбайнер
Працюють у полі комбайнери з досвідом: Ігор Макогон, Андрій Скирда та Анатолій Харченко.
Потужні трактори в руках трактористів-машиністів Володимира Скрипника, В’ячеслава Атмєнєєва.
Ігор Макогон - комбайнер
З поля до току перевозять зібраний урожай водії Олександр Дмитренко, Олександр Максимов, Ігор Куценко, Валерій Казмінов. На підмогу долучають водіїв з інших господарств, як от Романа Халу.
Інженерний склад: механік Михайло Хала, інженер з охорони праці Андрій Пехотін, механік току Олександр Британ.
Анатолій Харченко - комбайнер
Зводять фінансові звіти та контролюють кожну цифру товариства головна бухгалтерка Ольга Ковтун та бухгалтерки Антоніна Макогон та Аліна Сапьянова.
Завідує складом, ваговою та має ще безліч справ у господарстві Лідія Луговська. Вона супроводжує нас сьогодні на склади.
Валентина Толоченко та Лідія Луговська
На кухні готують, як завжди, неймовірно смачні страви незмінні кухарочки Валентина Толоченко, Олена Селіванова та Ольга Британ.
Скільки аркушів паперу не займав би цей список, та згадаємо всіх працівників, які трудяться в товаристві кожен на своєму полі: старший сторож Віктор Губанов, сторожі Олександр Корнілов, Олександр Овсяніков, Анатолій Цапенко, Олексій Боровенський, Анатолій Коковський, Оксана Куценко, робітники та робітниці Олександр Вишинський, Ірина Бабенко, обліковець Віта Гордієнко, Світлана Максимова, Алла Коковська, Оксана Куц, Наталя Сіра, Григорій Пєхотін, Марина Харченко.
Керівний склад товариства: директор Віталій Прохоров, заступник Максим Макогон та агроном Георгій Прохоров.
- За кожну людину в колективі можу поручитися та сказати, що це наші люди. Якби нам не було важко, робота гуртова, і всіх привчаємо, щоб працювали разом. Під час жнив працює 43 людини. Ми можемо дозволити собі менший колектив, але це - наші пайовики, людям треба робота, комусь ще й пенсію треба заробити. Тому бережемо наш колектив у такому складі, до якого вже звикли, - говорить директор Віталій Прохоров.
Марина Харченко
Важкий рік для вирощування пшениці
Цьогоріч погода знову випробовувала аграріїв. Замість минулорічних затяжних опадів були тепла зима, вітри, мізерні для регіону дощі та майже 70 днів посухи. Та навіть попри такі катаклізми в товаристві вважають, що погодно-кліматичні умови цьогоріч не найгірші, принаймні для олійних культур.
- Для пшениці рік був дуже важкий. Звісно, ми допомагали рослинам пережити всі катаклізми з допомогою амінокислот. Температури високої в полях не було, але був вітер, який видув верхній шар вологи. Для пшениці це - не найкраща ситуація. Тим більше, що пшеницю сіяли пізніше, аніж зазвичай. Осінь була досить сухою. Пшеницю, яку посіяли по попереднику ріпаку, зійшла краще, бо коренева система встигла розвинутися. Пшениця, яку сіяли пізніше, по попереднику соняшника мала менш розвинений корінь, поступово почала засихати. У соняшника для посіву через брак вологи в ґрунті сходи були строкаті, але ситуація згодом вирівнялася, з пшеницею ми добре попрацювали мінеральними добривами. А от коли ранній соняшник зацвів, пішли дощі, рослини налилися, ранній соняшник має дати гарний урожай, - розповідає агроном Георгій Прохоров.
Найбільше площі своїх ланів серед озимих культур у товаристві віддають королеві полів – пшениці. Під злакові відвели 430 гектарів землі. Попри відсутність дощів королева полів вижила та дала непогані для цього важкого року врожаї.
- На пшениці 75 днів дощу не було. Вона натерпілася. Тому маємо 35 центнерів з гектару, - пояснює агроном.
Наразі погодні умови сприяють посіву, а точніше волога в ґрунті сприяє посіву озимого ріпаку. Ми звикли до того, що аграрії розпочинають посівну озимини восени. Насправді ж сіятимуть зерно в період, коли в ґрунті - найбільше вологи. Тому посівна в липні-серпні вже не дивина, хоч має свої плюси та мінуси.
- Ми зараз готуємо ґрунт і будемо сіяти озимий ріпак. Терміни посівів змінюються з роками, сіємо озимі зараз раніше звичного періоду. Тут, звісно, є дилема, наприклад, озимий ріпак потребує постійного догляду, чим раніше ми його посіємо, тим більше вноситимемо рістрегуляторів. До того ж ми не знаємо, якою буде зима. Якщо не буде снігу, а буде великий мороз, є загроза для ріпаку, - розповідає агроном.
Ріпак - маржинальна нішева агрокультура
Перспективність вирощування тієї чи іншої культури сьогодні викликає багато питань, тож аграрії покладаються на ріпак. У Європі є на нього попит. Відмова від російського газу, нафти та вугілля сприяє більш активному виробництву альтернативного палива, зокрема, з ріпакової олії. ТОВ «Гарант-Агро-4» - це провідне господарство в нашому краї з вирощування ріпаку. Ним тут опікуються, як малою дитиною, тому що рослина примхлива, ризикована у вирощуванні та потребує постійного догляду. Засіяно ріпаком у товаристві 330 гектарів землі.
Віктор Скрипник
- Сходи ріпаку перед зимівлею були слабкими, тому ми провели ряд технологічних заходів з підживлення рослини. Але не мали впевненості, що ріпак переживе зиму. Узимку була відлига, нетипова тепла температура повітря. У цей час важливо було дати всі необхідні мінерали ріпаку, аби підтримати рослину та дати їй поштовх для розвитку. Зараз ми задоволені результатом, бо маємо врожайність 31-34 центнери з гектара. У цьому році ми вважаємо це непоганим врожаєм, - розповідає агроном.
Цьогоріч у товаристві віддали перевагу гібридам ріпаку ДК «Імарет», посіяли 182 га (дав урожайність 29,6 ц/га), посіяли 150 га ДК «Іммінент» (урожайність - 34,2 ц/га).
Аліна Сапьянова, Ольга Ковтун та Антоніна Макогон - бухгалтерки
Зізнаються керівники, що мають власний, але простий секрет вирощування ріпаку.
-Секрет у рістрегуляції. Від початку посіву ріпаку треба уважно слідкувати та працювати з рослиною. Цього року ріпак мав поганенькі сходи, але ми внесли тричі рістрегулятори, зняли з рослини стрес та додали мікродобрива. Як тільки ріпак сходить, ти повинен з поля не вибувати, постійно дивитися, щоб не завелися шкідники, учасно вносити рістрегулятори, щоб рослина не в ріст ішла, а в масу. Ми маємо мінімум вісім обробітків ріпаку за сезон вирощування. Ріпак - це така рослина, скільки в неї вкладеш, стільки й отримуєш, - розповідає Георгій Прохоров.
- Той, хто хоче займатися ріпаком, повинен розуміти, що це по собівартості вирощування удвічі дорожче, аніж пшениця й соняшник. Якщо фермер готовий до капіталовкладень, додаткових технологічних процесів, то він отримає врожай. Якщо не готові, то не буде врожаю. Звісно, сіяти треба гібриди, а не F2 та працювати з посівали вчасно. Ось на цьому полі зібрали 31-37 центнерів з гектара ріпаку. Наше товариство має певну напрацьовану технологію вирощування. Ми не користуємося та вдосконалюємо, - пояснює директор товариства Віталій Прохоров.
Минулого року товариство вперше виростило на своїх полях ярий ріпак. Він простіший у вирощуванні, бо не потрібно використовувати зимовий цикл догляду за рослиною. Вирощували п’ять місяців і зібрали 28 ц/га. Цей показник дуже гарний для ярого ріпаку. Ріпак і соняшник - маржинальні нішеві агрокультури.
Собівартість нижча за ринкову вартість продукції
Пристосовуватися до природньо-кліматичних умов, змінювати та удосконалювати технології для аграріїв - то буденні справи. Цього року постав новий виклик, як реалізувати свою продукцію та не за безцінь.
Алла Коковська, Марина Харченко, Віталій Прохоров, Світлана Максимова, Лідія Луговська
У ТОВ «Гарант-Агро-4» вираховують собівартість продукції та одразу ж вираховують збитки, адже ціна закупки злакових культур значно нижча собівартості.
Тоді як собівартість пшениці становить 3 тисячі гривень за тонну, ціну за зерно дають 3 тисячі гривень. Ріпак тішить, бо навіть попри всі складнощі дасть власникам прибуток. Наприклад, у ТОВ «Гарант-Агро-4» збирають 3 тонни з гектара ріпаку, закладено в обробіток на один гектар ріпаку 17,5 тисяч гривень. Навіть при вартості 10 тисяч гривень за тонну ріпаку товариство – у плюсі.
Ольга Ковтун - бухгалтерка
Реалізація продукції – виклик для аграріїв
У ТОВ «Гарнт-Агро-4» посіяли цьогоріч 430 га пшениці, 330 га ріпаку, 1083 га соняшнику.
Першою цьогоріч дозріла пшениця. Зібрали в середньому 35 ц/га пшениці. Ріпак завершив жнива 2022 року - дав 31-32 ц/га. Гарні результати, не зважаючи на посуху й інші аспекти вирощування врожаю.
Роман Хала
Від соняшника теж очікують гарних врожаїв. Соняшник сіяли близько 27 днів, бо посівні площі великі. Відтак на полях бачимо соняшник, який уже відцвів, а є такий, що тільки буде зацвітати. На посіви соняшника в товаристві обирають лише гібриди. Цього року перевагу віддали гібридам - RAGT bellus, LG 5543.
Антоніна Макогон - бухгалтерка
Воєнна обстановка вплинула досить суттєво на роботу аграріїв. Посівна тривала довше через те, що сіяли не в дві зміни, як зазвичай, а в одну через комендантську годину. Також кредитні умови змінилися. Їх просто немає. Немає підтримки банків. Аграрії працюють на власних заощадженнях та запасах. Найбільшою проблемою стала реалізація власної продукції.
- Аграріям нашого регіону якраз найгірше по реалізації продукції. До наших країв вагони не ходять, а вантажівки зараз - це найдорожча логістика. Наразі продати свою продукцію можна або ж в Польщу, або в Румунію. До Польщі умовно 1000 кілометрів, до Одеси – 800 кілометрів. Якщо хочеш дорожче продати вирощений урожай, то варто продукцію упаковувати в біг-беги. Зараз морські порти всі закриті. Єдиний вихід - працювати з трейдерами, - розповідає Віталій Прохоров.
Віктор Губанов - старший сторож
Про цінову політику
Ріпак минулого року вартував 19 тис. 700 грн, цьому року вартість знизилася до 10 тис. грн. Це при тому, що затрати на вирощення продукції зросли врази. Здорожчала селітра: якщо минулого року добрива можна було придбати за тонну по 9,500 тис. грн, то цього року її вартість сягнула 25 тис. грн за тонну.
Аліна Сапьянова - бухгалтерка
Зросли ціни на дизельне пальне: минулого року ДП коштувало 17 грн за літр, цього року - 60 грн за літр. Ураховуючи, що для основного обробітку одного гектара землі фермеру потрібно близько 15 літрів пального, розуміємо, скільки загалом пального потрібно господарствам для сезону. Зараз фермери вже не мають дефіциту пального, але вартість на пальне не зменшилася. Що й говорити про автозапчастини, вони також здорожчали.
Григорій Пєхотін
- Ціна на пшеницю впала в середньому в два з половиною рази. На соняшник ціна нижча в 2,4 рази. Його ми продавали по 19 тисяч гривень за тонну, то зараз вартість тонни 8,500 тисяч гривень. Трейдери пропонують за ріпак сьогодні до 11 тисяч гривень. А елеватори не приймають наразі пшеницю, можливо, приймуть соняшник, - пояснює аграрій.
Варто зазначити, що більшість сільгосппідприємств країни не реалізували або ж лише частково продали врожай минулого року. В умовах, коли елеватори не приймають збіжжя нового врожаю, то продукцію або потрібно зберігати у власних ангарах, або реалізувати з полів.
Максим Макогон
ТОВ «Гарант-Агро-4» з минулорічного врожаю більшу частину врожаю реалізували до війни.
- Нам пощастило, що ми продали більшу частину продукції ще восени. Також закупилися добривами та мали насіннєвий матеріал. За рахунок того, що в більшості мали все, щоб вирощувати врожай, ми й маємо його. Маємо ми й ангари для зберігання зерна. Зараз у складі 600 тонн зерна старого врожаю, це все першої та другої репродукція. Частина піде на посівний матеріал, - пояснює фермер.
Ігор Куценко - водій
Воєнний час
У лютому в ТОВ «Гарант-Агро-4» вносили добрива на пшеницю та ріпак.
- Незважаючи на те, що все обходилося недешево, ми потішили рослини добривами. Війна є війна. Ми це розуміємо. Якби там не було, сильно плакатися не будемо. Мінуси: кредитів нам ніхто не дав. Ми зверталися до п’яти банків. Але так як наше господарство знаходиться у прифронтовій зоні, тобто, у червоній зоні ризику, то нам відмовили в кредитуванні. Нас фактично позбавляють можливості скористатися вхідним ПДВ (податком на додану вартість). Усе, що вище собівартості, потрібно обкладати податком, бо це буде додаткова вартість. А так собівартість 3000 гривень, продаємо по 3000 гривень, платимо з тих трьох 14% податку. Це мінус у доходах, - пояснює Віталій Прохоров.
Олександр Максимов - водій
Щороку на полях ТОВ «Гарант-Агро-4» вносять фосфорні добрива під пахоту та глибокорихлення. Мають власну технологію, яка допомагає їм долати природні катаклізми та збирати гарні врожаї. Мають упевненість, що подолають усі труднощі. Бажають лише Перемоги нашій країні.
«Ми можемо багато зробити, перебороти, якщо братимемо на себе відповідальність», - підсумовує нашу зустріч директор підприємства Віталій Прохоров.
