Все частіше ми знайомимо наших читачів з волонтерами Присамарського краю. Це люди, які роблять все можливе та неможливе, щоб знайти все необхідне для наших захисників на передову. Цього разу у статті нашого сайту волонтери з Першотравенська.
З початку російського вторгнення люди нашого краю згуртувалися по усім селам та міста для допомоги країні в такий важкий час. Одними з таких є першотравенські волонтери з благодійного фонду «В єдності наша сила». Про свою діяльність із 24 лютого 2022 року розповідають волонтери цієї організації.
Очолює організацію та керує волонтерським рухом Галина Донська. Саме вона розпочала благодійну діяльність із початку повномасштабного вторгнення і зібрала навколо себе таких самих однодумців. Так з 22 квітня 2022 року була організована велика волонтерська група, яка й розпочала власними силами допомагати військовим, а згодом і родинам, які тікаючи від війни знайшли прихисток у Першотравенську.
Сильна та дружня команда
З початку заснування фонду до команди активно почали приєднуватися люди, які розпочинали свою волонтерську діяльність самостійно, але згодом вирішили, що гуртом простіше.
У кожного з них своя історія про те, як і чому вони прийшли до волонтерства. Адже тут і чоловіки, і жінки, у кожного є родина, робота, але вони знаходять багато часу, щоб допомагати людям.
У команді благодійної організації «В єдності наша сила» 19 сильних духом, дружніх та працьовитих волонтерів і волонтерок, і їх кількість збільшується.
Наразі займаються волонтерством та допомагають військовим та переселенцям:
- Галина Донська
- Олексій Мехоношин
- Максим Тюков
- Тетяна Тюкова
- Павло Веселов
- Серій Денисов
- Руслан Гуленков
- Олена Гончарова
- Сергій Куклін
- Володимир Турий
- Олексій Берловський
- Денис Подлевських
- Ольга Максимова
- Ольга Агапова
- Юлія Корнієнко
- Юлія Ісаєнко
- Ірина Коляса
- Микола Соболь
- Марина Зверькова
Про діяльність благодійного фонду
Почали працювати волонтери в організації «У єдності наша сила» на кошти фонду, і на той час це були власні гроші самих волонтерів. Закуповували м'ясо, варили тушкованку, для цього збиралися у спеціальній квартирі разом і готували.
- З першого дня було дуже багато складнощів, ми багато чого не знали. Як правильно, що потрібно зробити, навіть подзвонити по телефону треба було розуміти, як це правильно зробити, куди дзвонити та що робити. Були такі дві розмови, які я ніколи не забуду. Одна з них - це дзвінок із Києва ще на початку нашої діяльності. Від розмови мені, чесно, було боляче, тому що розмовляли дуже грубо й узагалі «хто Ви такі, ми - Київ». А інший дзвінок був приємним: вийшло потрапила на бійця з Полтави, на наше прохання знайшли на другий день і нам завантажили для відправки палети. Ось така різниця в розмовах і в допомозі. Ми дуже дружимо та співпрацюємо з Тернополем, це заслуга нашої волонтерки Тамари. Вона знайшла цих дівчат, вони - просто вогонь, не можу по-іншому передати. Завжди запитують, що у вас є, що ще потрібно, - розповідає пані Галина.
Щотижня волонтери від фонду видають гуманітарну допомогу вимушено переміщеним родинам, і все це - важка праця. Допомога потребує багато часу через заповнення документів, адже за все треба дати звіт. Навіть за кожну консерву треба заповнити багато папірців.
- Ми робимо величезні звіти, які забирають дуже багато часу. На кожну людину, яка отримує допомогу, ми заповнюємо по шість відомостей. І нас ще вчать працювати та кажуть, що ми нічого не робимо, часто стикаємося з тим, що нашу роботи не помічають та не цінують, - зізнаються волонтери.
Також благодійний фонд «У єдності наша сила» надає допомогу вагітним жінкам, а саме видають набори для новонароджених.
- Ці дітки ростуть на наших очах. Здається, тільки нещодавно вагітна матуся приходила за пакунками для новонароджених, а сьогодні вже майже рік минув, і вони приходять з дітками до нас. І нам приємно, і ми бачимо, що для них наша допомога важлива. Ми відкриті для допомоги усім, хто до нас звертається, - говорить Галина.
І як би не було радісно від кожної отриманої та відправленої допомоги, але варто пам’ятати, що кожна поїздка на фронт - це загроза життю.
- Наші машини вже знають на всіх блокпостах. Так, попадали під обстріли, чули поряд прильоти, і кожна поїздка - це загроза життя. Але не здаємося, і це мотивує нас працювати ще більше, щоб наші хлопці знищували ворога. А після перемоги ми зустрінемося в Криму, - кажуть волонтери-чоловіки.
Від початку створення фонду вся допомога була направлена лише на підтримку армії, а згодом діяльність розширювалася, і гуманітарну допомогу від фонду почали видавати й для вимушено переміщених осіб.
- Ми розуміли, що треба допомагати саме нашим захисникам, адже війна закінчиться нескоро. А згодом ми бачили, якої підтримки потребують люди, які втікали від війни, тому почали працювати на допомогу й для них. Вони, дійсно, тікали без нічого, кидали все життя. Ми були в нашому місцевому шелтері в садочку «Берізка» та бачили, в яких умовах мешкають люди похилого віку, адже вони не можуть дозволити собі винаймати власне житло. Після першого візиту туди я ще кілька днів не могла прийти до тями. І це все нас мотивує. Чим складніша ситуація на фронті, тим більша мотивація та сили працювати на перемогу, - говорить Галина Донська.
Уся робота у фонді йде з власних коштів кожного з команди, адже місцеві мешканці Першотравенська, на жаль, до волонтерських зборів долучаються дуже мало.
- Мало допомагають люди з нашого міста фонду. Ми маємо два склади, нам треба заправляти транспорт для поїздок, і все це на наших плечах, - кажуть волонтери.
Щоб почати працювати з міжнародним фондом, потрібна історія фонду, а її, звісно, не було в першотравенських волонтерів, адже офіційно благодійний фонд запрацював 22 квітня 2022 року.
- З нами тоді й співпрацювати ніхто не хотів, але за нас поручилися два благодійних фонди з Вугледару, дали нам рекомендації, і ми почали входити в історію офіційно як власний благодійний фонд, - з гордістю розповідає засновниця організації пані Галина.
Коли фонд відпрацював уже 3 місяці, волонтери почали співпрацювати з міжнародними організаціями, і тоді всі дуже дивувалися, що, маючи такий маленький досвід, вони мали співпрацю з великими організаціями.
У невеличкому приміщенні благодійного фонду гори різної продукції, яку підготовляють заздалегідь, адже знають, що зранку прийдуть переселенці, і на кожну родину готується пакунок з допомогою.
- Хотілося б, щоб роботу нашу цінували, бувають неприємні ситуації, але хотілося б, щоб їх було ще менше. Хочеться, щоб розуміли, що міжнародні організації не фінансують конфлікти, тому захисників ми забезпечуємо за власні кошти, тому потребуємо допомоги від оточуючих. Наша велика команда з шахтарів, людей які вже на вислузі, колишні атовці, які зараз активно возять допомогу на фронт власними силами, - звертається за допомогою Галина Донська.
Тим часом волонтери Першотравенська продовжують їздити на фронт, активно питають, що потрібно, та дістають для захисників необхідні речі, щоб їх підтримати та з кожним днем наближають нашу Перемогу.
Зворушливі миті
Мотивацією для постійної волонтерської діяльності для волонтерів є щирі емоції та щемні моменти в їх праці. Волонтерство - це робота, яка займає багато часу, але й приносить задоволення. Адже є багато людей, яким вони допомагають і отримують багато вдячності. А особливо мотивують волонтерів працювати далі вдячні захисники та їх щирі емоції та слова вдячності за підтримку.
- Волонтерство та любов до нашої країни - це стиль нашого життя. Коли Олексій уперше поїхав до хлопців, був дуже вражений справжніми та щирими емоціями наших захисників, їх вдячні очі за допомогу розчулюють до сліз. Вони там як одна родина. І вони завжди нас чекають, пишуть, що сумують. Навіть коли їх переводять у інші місця, ми нікого не забуваємо та усім будемо допомагати, - говорять волонтери.
У фонді навіть збирають шеврони бригад, куди відвозили допомогу, тож мають у організації свою дошку пошани на згадку про свою роботу.
- Маємо шеврони від багатьох бригад, у нашій колекції є від краматорського прикордонного загону, це хлопці, яких перекинули з Білоруського кордону до Великої Новосілки. 46 ДШБ з Херсонщини - хлопці передали для нас шеврон. 25 бригада, 56-та Маріупольська – цей шеврон від бригади, що виходила з позицій, тому він у крові. 105 ТРО, яка відходила від Волновахи. Президентський полк. Холодний Яр. 72-га бригада, - розповідає Сергій Куклін.
На початку своєї діяльності проводили у фонді свято для дітей, яке повністю було побудоване на українізації. І за 40 хвилин свята до дітей вклали більше любові до України, ніж їх батьки.
- Ми 1 червня проводили свято до Дня захисту дітей. Нам сказала мерія, що жодних свят не буде, але я все одно наполягла на своєму. Спасибі Тетяні Іванівні Хахалевій, яка надала приміщення та підказала, як краще організувати для дітей свято. Ми змогли провести 8 ранків для невеликих групок дітей переселенців і тих, у кого батьки на фронті. Вхід на свято був за дитячий малюнок. І ось прийшла одна дівчинка з мамою, принесли цей малюнок – дівчина в українській сорочці викладена стразами, він одразу зачепив моє серце. Ця дитина ще у березні втратила батька, який загинув на війні. Жінка досі не може поховати свого чоловіка, так як тіло знаходиться на окупованій території, - говорить пані Галина.
Волонтерська співпраця
До благодійного фонду «У єдності наша сила» в Першотравенську приєднуються й петропавлівчани. Співпрацюють волонтери з нашою невтомною Іриною Колясою. Вона передає їм їжу, або коли сама Ірина їде на фронт, фонд допомагає волонтерці зібрати пакунки.
- Ірина дуже багато робить, швидко готує та зранку ще гарячим відправляє хлопцям вареники, пиріжки. І захисники дуже щасливі отримувати різні домашні смаколики. А інколи наші хлопці просять просто хліба, їжі в них може бути багато, різної тушонки, а просто хліба по 10 днів немає, тому разом готуємо та випікаємо їм домашньої випічки, - розповідають волонтери.
- Також у нас є багато помічників, особливо коли приходить габаритна допомога у великих вантажівках. Перші дні було лячно, особливо коли приходили 20-тонні вантажівки, думали, як ми все це розвантажимо, то зараз 5-10 тонн гуманітарки нам вже здаються легкими. Нам дуже багато людей допомагають, за що їм безмежно вдячні, - говорить пані Галина.
Про плани на подальшу діяльність
На цьому волонтери не зупиняються, продовжують навчатися та будувати плани. Пишуть гранти на волонтерську допомогу, співпрацюють зараз із французами, чехами та американцями.
- Перший раз ми їздили на круглий стіл у Дніпро в червні. Там були зібрані 80 фондів та донорів, такі зустрічі дають свої плоди. Наші постійні партнери - чехи. Коли в нас не вистачало техніки для навчання нашої команди, вони нам допомогли та закупили для нас нову. Тож і далі ми плануємо вчитися та проходити тренінги, щоб розвиватися. Намагаємося брати участь всюди, - говорить засновниця фонду.
Гуманітарна допомога від міжнародних організацій узагалі розрахована на три роки для країн, де проходять військові конфлікти. Перший рік - це гуманітарна допомога, роздача різних наборів, другий рік - це відновлення, підготовка людей, які переселилися, до нового життя, для них проводяться тренінги та семінари, третій рік - це відновлення робочих місць та відкриття підприємств.
- Зараз пишемо гранти на психологічну підтримку для дітей та маломобільних людей. У нас у колективі дві Олі, вони все життя працюють з дітками, тому ця робота буде для них, - говорить Галина.
Зараз у планах відкрити шелтер, тому що це необхідно для людей, які втратили житло, і їм нікуди повертатися. Тому зараз фонд працює над цим. А ще планують відкрити Бізнес-хаб.
- Планується 46 кімнат, у яких зможуть мешкати по 4 людини. Тому звертаємося до партнерів за допомогою для здійснення своїх планів. У нас немає приміщення, ми зараз активно його шукаємо навіть у Петропавлівці. А Бізнес-хаб - це створення робочих місць, у яких переселенці зможуть знайти для себе роботу, - ділиться планами пані Галина.
Своєю постійною працею волонтери роблять велику справу та дістають багато корисних речей на фронт. У волонтерів благодійного фонду «У єдності наша сила» дуже великі плани, і все, чого вони потребують, це підтримки. Тож єднайтеся і партнери, і волонтери.
- Волонтер – це діагноз. Хто хоч раз прийшов допомогти, залишиться у волонтерстві назавжди, - говорять волонтери благодійного фонду.
