Жодна поїздка волонтерів на схід країни не відбувається без участі жінок-часівців із Миколаївки. Хоч на вулиці вже темно, до Петропавлівки мчить «дев’ятка», повністю завантажена пакунками – подарунки для захисників.
До комендантської години треба встигнути доставити смаколики та речі від жінок «ЧАС» із Миколаївки. Тому поспішає Лариса Панченко разом із чоловіком на своїй машині привезти до Петропавлівського ліцею №2 пакунки, щоб передати волонтеру Олександру Бороданьову.
- Сьогодні привезли вісім великих ящиків та мішків із теплими речами, смаколиками, спідню білизну, шкарпетки, подушки для сидіння (наші дівчатка пошили), листівки та обереги, які зробили діти, є мішок постільної білизни, також є каремати від нашого Будинку культури, - розповідає Лариса Мечиславівна.
Поки перевантажують із «дев’ятки» все привезене до волонтерського фургончику, пані Лариса розповідає, як та з ким співпрацюють.
- Люди нам віддають шуби, бушлати, і ми робимо з них такі подушки для сидіння. Є в нас сімейна пара в селі, вони їздять до Павлограду, купують спеціальний каучук і підшивають подушечки на зворотному боці, щоб не так холодно було сидіти, - розповідає Лариса Панченко.
Також надходить поміч із Києва, тут допомагають особисті зв’язки та родинні вузи.
- Зі столиці від кумів та однокурсниці Людмили Касян надходить допомога. Зазвичай пересилають поштою одяг, який шиють самі: спідню білизну, плетені теплі шкарпетки. Цього разу передали сухі борщі для захисників, - розповідає пані Лариса.
Із волонтером Олександром Бороданьовим миколаївці співпрацюють із 2014 року.
- Олександра Івановича знаємо дуже добре. Ми з ним уже давно працюємо. Знаємо кому, куди, що треба й намагаємося всього потроху передати. Завжди передаємо наші маскувальні сітки. Цього разу готували три сітки, але так як ми приїхали легковим автомобілем, усе не вмістили. Узяли те, що важливіше на даний момент, - каже Лариса Мечиславівна.
Передали «ЧАСівці» передачку й готують уже наступну, у тому числі й свої фірмові виплетені з душею маскувальні сітки та окопні свічки.
