У 2018 році уряд запланував здійснити конкретні заходи щодо підвищення рівня медицини на сільських територіях. Первинна медицина на селі має бути якнайшвидше реформована, якість медичної послуги наближена до людини й мати зовсім іншу якість. Саме таку мету має ініціатива "Доступна, якісна медицина у сільській місцевості", над впровадженням якої вже працюють.
Для цього Верховна Рада України прийняла Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості" (№7117), поданий Президентом України. Він передбачає додаткове фінансування сільської медицини, створення ефективної системи мотивації лікарів, впровадження практики телемедицини тощо. Цей законопроект є частиною медичної реформи і дає можливість разом з місцевою владою розв’язати нагальні проблеми сільської медицини: відсутність лікарів, погано обладнані амбулаторії та ФАПи.
У Міністерстві охорони здоров’я зазначають про три кроки, необхідні для поліпшення якості медичних послуг у сільській місцевості. Поперше, залучити працювати в село фахового лікаря. Подруге, дати цьому лікарю гідну зарплату і гідні умови роботи: гідний кабінет, сучасне медичне устаткування, службовий транспорт тощо. Потретє, забезпечити цьому лікареві гідні умови життя на побутовому рівні.
За даними Мінрегіону України, сьогодні в близько 3 тисяч сіл та селищ наявні 4 тисячі амбулаторій та 12 700 ФАПів. Лише у 28% цих закладів є водозабезпечення, третина з яких — це колодязі.
Лише у 18% є санвузли. Сільська медицина фінансується за залишковим принципом, а в сільських амбулаторіях та ФАПах немає навіть найнеобхідніших умов. ФАП перетворився на проміжний пункт, через який пацієнта транспортують з точки "А" в точку "Б" — у район чи область, де є певний рівень медицини. Таким чином ФАПи не здійснюють функцію первинної ланки медицини.
Для порівняння: в усьому світі первинна ланка в сільській місцевості ефективно працює і вирішує на місці до 80% медичних звернень. У країнах ЄС співвідношення звернень пацієнтів на первинний та інші рівні медицини протилежне і становить 70% звернень на первинну ланку, 30% – на вторинну. В Україні статистика невтішна: 80% пацієнтів отримують допомогу на другому чи третьому рівнях, оминаючи первинну ланку — амбулаторії та сімейних лікарів.
Президент України Петро Порошенко наголосив, що необхідно роз’яснювати, наскільки ці зміни важливі, і не дати нікому можливості уповільнити процес, забалакати та забюрократизувати.
Центр дослідження соціальних комунікацій
Назад у земську лікарню?
Схоже, політика держави щодо реформування сільської медицини ніяк не стосується нашого району, а точніше села Хороше.
Із історії питання
Хорошівська лікарня
Двоповерхова будівля колишнього стаціонарного відділення Хорошівської лікарні потребує ремонту даху. Сільський голова та районні депутати неодноразово зверталися до районної ради із проханням виділити кошти для ремонту. Листи-прохання відкладалися.
Хоча розмови про проект ремонту були. Замість ремонту даху були виділені кошти на заміну вікон. Вікна першого поверху замінили. У дощову пору дах продовжував текти, створюючи загрозу приміщенню й розповсюджуючи плісняву. ТОВ "Еліта" пропонувало придбати будівельні матеріали і власними силами відремонтувати дах. Згоди до цього часу не було отримано.
Питання не вирішувалось, але про проблему не забували. Голова Хорошівської сільської ради Оксана Донченко разом з депутатами неодноразово обговорювали шляхи вирішення проблеми.
Тому 3 серпня в приміщенні сільської ради відбулась зустріч жителів села, фермерів з головним лікарем ЗПСМ Леонідом Калініним та головою Петропавлівської районної ради Сергієм Павленком.
Розглядали пропозицію депутата районної ради Ігоря Білого спільними зусиллями відремонтувати дах лікарні. Попередньо фахівцями було оглянуто будівлю лікарні і орієнтовно підраховано кількість будматеріалів і кошти, які підуть на ремонт. Землекористувачі запропонували внести половину коштів, а половину прохають виділити із районного бюджету.
У своєму виступі головний лікар ЗПСМ Леонід Калінін розповів про складності впровадження медичної реформи і про необхідність в першу чергу дбати про економічну складову. Нерайдужною він назвав ситуацію в районі. Зміна форми фінансування передбачає перекладання всіх витрат на лікаря, який буде працювати на місці.
Голова районної ради Сергій Павленко критикував недосконалість реформ, що відбуваються в країні і говорив про необхідність зберегти мережу медичних закладів в районі – 24 – незалежно від їх назви.
Глобальні проблеми не так цікавили жителів села, як просте питання: як будуть надаватися медичні послуги в селі. А звідси конкретне питання: як зберегти будівлю?
На сьогодні на першому поверсі всі кабінети працюють. Окрім кабінетів амбулаторії, тут знаходиться аптека та станція швидкої допомоги.
Головний лікар повідомив, що на утримання будівлі йде щорічно близько 500 тисяч гривень. Це опалення, заробітна плата кочегарів, енергоносії. Пропозиція Леоніда Калініна: для ФАПу купити у селі будинок, щоб зекономити на вугіллі й заробітній платі кочегарам.
— Лікарю палац не потрібний. Достатньо хатини на дві кімнати. А санітарка буде топити грубку, — такий висновок зробив головний лікар. Таким вбачає впровадження реформи сільської медицини.
Жителів села таке вирішення питання не втішило. Тож питань було вдосталь. У селі вже достатньо пустих будівель. Покинути будинок через декількох пластів шиферу? А щоб купити хатину, коштів не шкода? Чи планують купити хатумазанку на околиці?
Повертаємось в минуле? В ХІХ століття, коли земський лікар приймав у власному будинку, сам собі топив, сам утримував.
А як же елементарні санітарні вимоги — водопостачання, санвузол? І сучасна діагностична апаратура, яка повинна бути згідно реформи?
Хорошівська лікарня
Невже сільська хата, у якій топить грубку санітарка — це те, до чого веде медична реформа?
Директор ТОВ "Еліта" Ігор Білий запропонував поставити економний твердопаливний котел, який зможе невеликою кількістю вугілля опалювати двоповерхову будівлю, і відремонтувати дах.
— Товариство платить податків 1 мільйон 900 тисяч гривень. Невже з цих грошей ми не маємо права прохати 100 тисяч на ремонт лікарні? — запитав Ігор Михайлович.
Сергій Григорович підтвердив, що це невеликі гроші для районного бюджету. І врешті погодився, щоб бюджетна комісія виділила 100 тисяч гривень на ремонт даху. Тоді вже питання до головного лікар:
— Ви даєте дозвіл за наші гроші відремонтувати дах Вашого приміщення?
Згоду дав і Леонід Борисович.
Чи вирішиться врешті це багаторічне питання?
Від petropavlivka.city
Іноді здається, що люди, які повинні мудро допомагати, роблять навмисне так, щоб все розвалити. Є ініціатива на місцях, є бажання відремонтувати й зібрати половину коштів. Чому замість підтримки громадської ініціативи лише заперечення? Чому звикли нав’язувати свою думку і своє бачення? Перед очима у таких людей лише одне — економія. А у цьому селі живуть люди, які потребують якісних медичних послуг і які мають на це право.
Для того й існує місцева влада, щоб на місцях бачити й орієнтувати заходи реформи так, щоб нововведення йшли на користь людям. Не спирати свої прорахунки на недосконалу державну політику, а робити все можливе, щоб реформа відбулася так, щоб у виграші були кожен житель, кожне село і район у цілому. Споглядати та зітхати — не кращий спосіб управління ситуацією
