Вже декілька років йде боротьба жителів села за Хорошівську лікарню. Повна назва медичного закладу - Хорошівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Як би не змінювали назву із зміною статусу – та для хорошан та жителів ближніх сіл вона й лишилася лікарнею. А у нинішній час – єдина надія на медичну допомогу.
Не треба зайвий раз пояснювати, що більшість населення – люди похилого віку. Добратися до райцентру для хворої людини майже неможливо. Всі чекають приїзду сімейного лікаря з районної лікарні, який приїздить раз у тиждень. У цей день у коридорах люди шикуються в черги.
Перспективи мати свого лікаря немає. Чекали, що з’явиться в Олександрополі і буде обслуговувати Хорошівську сільську раду. Та так і не дочекалися. Віддалені села району лишилися поза зоною медичного обслуговування.
Молодше населення мають змогу виїхати в медзаклади до міст Першотравенська, Павлограду, Дніпра. А пенсіонери чекають отого єдиного візиту на тиждень. Щоразу на прийом до сімейного лікаря приходить більше 30 пацієнтів.
Прикро, що у той час, коли по нашій області та й по району звітують про будівництво нових медичних центрів, так просто лишаються якісно збудовані будівлі, які знаходяться у задовільному стані.
Звичайно, з часом повальна економія на соціальних потребах приводить до руйнування об’єктів. Двоповерхова будівля лікарні вже давно муляє очі «економістам». А поряд давно покинуте приміщення амбулаторії. Яскравий приклад безгосподарності. Виділили кошти на заміну вікон в лікарні, а на ремонт даху не вистачило.
Вирішили встановити електробатареї
Врешті від того, що дах протікає, кімнати другого поверху стали аварійними. До нинішнього часу продовжували працювати кабінети першого поверху. Тут знаходилися аптека, кімната для водіїв швидкою, кімната фельдшерів швидко допомоги та три кабінети сімейної медицини – маніпуляційний, щеплення та прийому лікаря.
Як пояснили медики, це три різні структури. І кожна повинна платити за себе. Так як сімейна медицина має три кабінети, керівництво вирішило встановити електробатареї у заянятих приміщеннях.
4 листопада бригада ремонтників районної лікарні встановлювали ці батареї. Довелося окремо провести потужний кабель, щоб витримала напруга. Кімнати швидкої допомоги теж планують опалювати електрообігрівачами. А лічильник поставлять окремо.
Здивувало, що вугілля все ж таки було завезено ще влітку. І зараз в підсобному приміщенні знаходиться 12 т вугілля. Зупинка за малим – немає грошей на заробітну плату кочегарам. Тож працювати кочегарка не буде.
На сесії сільської ради пропонувавали варіант: встановити твердопаливний котел. Говорять, що він економніший, ніж три батареї. У відповідь почули, що для цього треба розробляти окремий проект на опалення. Жителі села зателефонували до редакції і повідомили про це.
- Отже, опалюватися всі приміщення не будуть? А як хворі чекатимуть у черзі прийому лікаря у холодному коридорі? Воду із системи зіллють. А як же без води у кабінетах? А що буде з другим поверхом будівлі? Нехай руйнується? Чекатимуть, доки завалиться?
Такі питання цікавлять жителів села. «Напишіть! - знову прохають. – Не знаємо до кого звертатися і кого благати. Кому вигідно руйнувати? Є приміщення - то є й надія, що хоч колись приїде лікар»
Потрібна жителям села й аптека, щоб не їхати за пігулками до райцентру. Тож вони й хвилюються, а чи залишиться аптека на таких умовах.
Того ж дня електрики районної лікарні відключили від енергопостачання гараж, у якому знаходяться два автомобіля – швидкої допомоги і авто для сімейного лікаря.
Боляче, що за розрахунками та з’ясуванням стосунків «твоє-моє» стоять жителі віддалених сіл. І саме для незахищених верств населення медицина стає недоступною розкішшю.
Ситуацію коментують
Валерія Усата, заступниця голови Петропавлівської районної ради:
У районі склалася скрутна економічна ситуація. На первинну ланку медицини виділяється недостатньо коштів, тому доводиться економити. Приміщенні Хорошівської лікарні займають три різні структури, а отже, мають різні бюджети. Тож і було прийняте рішення опалювати лише кабінети сімейної медицини.
Заклад знаходиться на території Хорошівської ради, тож про його утримування повинні були подумати заздалегідь. Ми надсилали письмове звернення від головного лікаря районної лікарні з проханням дофінасувати оплату опалювачам. На жаль, ці питання не були погоджені.
Оксана Донченко, голова Хорошівської сільської ради
Для опалення приміщення амбулаторії, як нам повідомили, було було закуплено 28 т вугілля, 12 з них влітку завезли. Для нас було несподіванкою, що із районного бюджету не будуть виділяти кошти на оплату праці кочегарів.
Адже Хорошівська сільська рада не є балансоутримувачем будівлі амбулаторії. Медичну субвенцію за рахунок податків, що йдуть до сільської ради, - 134 800 грн – ми виділили для утримання Коханівського ФАПу. Кошти для зарплати опалювачам ми не заклали. Якби до кінця року район оплатив би роботу опалювачів до нового року, то на 2020 рік ми змогли б вирішити це питання.
На сьогоднішній день 60% податків від великих сільгоспгосподарств йде в бюджет району. Це немалі гроші. Вважаю, винайти кошти для двох ставок опалювачам можливо.
