Бабусю Валю до сільської ради привіз незнайомий чоловік, який відмовився себе називати: «Мене попросили привезти – я й привіз. Сказали, що у неї тут є хата»
Бабуся Валя вік прожила в селі Осадчому. Працювала в колгоспі, з усіма односельцями жила мирно. Жила одна в хатині. Сім років тому, коли стала нездужати, син забрав до себе у село Харківської області.
Будинок лишився стояти, продати невдалося. За ці роки хатина частково зруйнувалася, частково була розібрана на будівельні матеріали. Сусіди й не пам’ятають чи то рідня, чи то любителі легкої наживи.
Як складалося життя бабусі у сина та невістки – невідомо. Та трапилося нещастя: син поїхав по дрова й раптово помер від серцевого нападу. Не стало чоловіка, то не стало й місця для його матері. Певне, так вирішила дружина померлого. Та все ж не вистачило совісті привезти стареньку у напівзруйновану хату, тож найняла чужу людину.
Жителі Осадчого обурені: бабуся Валя - жінка похилого віку, ледь пересувається, ноги болять. Не можуть втямити, як невістка могла вирядити стареньку з дому, знаючи, що від її хати нічого не лишилося, що немає там елементарних умов.
Бабусю Валю забрала Валентина Іванівна Бузова. У неї по сусідству живе теж одна нікому не потрібна бабуся – Голованьова Олександра … При живим дітях та онуках бабусею опікується Валентина Іванівна. Купили поряд невелику хатинку. Тепер уже тут живуть дві бабусі. Одна одну підтримують, розмовляють. Минув місяць, як бабуся живе в Осадчому. У хаті тепло, завжди є гаряча їжа.
Валентина Іванівна
Неначебто й вирішилося питання. Та немає радості в очах старенької. Ще ятриться рана від смерті сина, боляче від жорстокості найближчих. Немає радості. Та й сліз в очах немає – всі виплакала. Від байдужості, від відчуття власної непотрібності, від несправедливості в світі.
- Посміхніться, - прохає бабусю Валентина Іванівна, - Все ж добре: і тепло, і всього вдосталь.
Бабуся піднімає очі, намагається розтягнути уста в усмішку. Але не виходить. Її усмішка швидше нагадує гримасу болю. А у виразі обличчя – майже дитяча безпорадність і беззахисність.
