Сонцеве, Олександропіль, Добринька, Осадче — бджолярі цих сіл втратили майже всіх своїх бджіл-годувальниць. У 27 родин пасічників загинуло 217 бджолосімей.
Для кожного із бджолярів — це різної вартості втрати, але однаково великі. Хтось втратив десять вуликів, хтось до сотні. Ціна однієї бджолосім’ї близько 2500 гривень. Можна тільки уявити: якщо людина тримає 100 сімей бджіл і вони всі знищені, то які це втрати для родини. І якщо у бджоляра мед — це основний дохід, то цього року він залишається без засобів на існування.
Фото взято з інтернету
Бджіл привозять зазвичай із західної України. Вартість однієї бджолосім’ї (а це чотири рамки, а не увесь вулик) — 1400 гривень. А ще закупити рамки, вощину, різні препарати. Додайте до цього підгодівлю бджіл. Часто говорять, що доходи бджолярів немаленькі, живуть вони не бідуючи, але треба враховувати затрати.
Після загибелі бджіл спілка пасічників звернулася у Петропавлівську держспоживслужбу. Звідти направили спеціаліста, взяли зразки мору бджіл та зразки рослин, які, ймовірно, оброблені отруйними рідинами. Отриманий матеріал направили до обласної лабораторії, бо місцеві не проводять таких досліджень. Виявилося, що такі дослідження проводять аж у Києві. Результати мають прийти десь через тиждень.
На відповідь звернення районного відділу держспоживслужби, обласне управління надіслало листа Петропавлівській райдержадміністрації з рекомендацією створити комісію. Розпорядженням Ілони Савінської створено комісію, яка виїхала у Сонцево. До роботи комісії приєдналися постраждалі пасічники і голови Брагинівської та Олександропільської сільських рад. Комісія підтвердила факт мору бджіл. Пасічники стверджують, що бджоли впали саме через те, що збирали нектар на полі гороху, обробленому хімічними речовинами. Власник поля не підтвердив факт обробки гороху пестицидами.
Фото взято з інтернету
На встановлення факту використання хімічних речовин для оброки полів у комісії повноважень немає. Єдиний позитивний факт — комісія підтвердила факт загибелі бджіл. І сталося це саме після обробітку гороху. Така ж ситуація в Олександрополі: там поля обробляв фермер, який проживає і має поля в обробітку у Харківській області. Бджолярі зв’язалися з цим фермером. Зустріч відбулася у присутності секретаря сільради. Фермер підтвердив, що обробляв поля сертифікованими пестицидами, але пообіцяв повідомляти пасічників про наступний обробіток посівів. Пасічники говорять, що цей власник землі вже телефонував їм і попередив якого числа оброблятиме поля.
Згідно закону України «Про бджільництво», власники полів зобов’язані інформувати пасічників про обробіток посівів: про місце та час і про характеристику хімікатів. Але необхідно, щоб і бджолярі реєстрували свої медові господарства, бо часто власники полів не знають про розташування пасік у межах їхніх земель.
Пасічники, які зазнали втрат, не можуть стовідсотково стверджувати, що бджоли впали саме від обробітку гороху на полях. Але на цьому не зупиняються — написали в облдержспоживспілку, щоб до них направили комісію з Києва. Написали начальнику держекологічної системи області з аналогічним проханням.
Фото взято з інтернету
Також бджолярі підготували звернення до Петропавлівської районної ради з проханням розглянути питання про матеріальну допомогу постраждалим бджолярам. Оле основна вимога: ініціювати зустріч з фермерами району у присутності держслужб району, представників сільських рад та РДА.
Спілка розробила ряд заходів, аби спростити умови сповіщення пасічників. Бджолярі району бажають добросусідської співпраці. Ідея проста: якщо десь збираються обприскувати поля, призначають від спілки з кожного населеного пункту бригадира, дають контактні телефони — агроному треба сповістити лише одного бригадира. Так фермери дотримуватимуться закону. А бригадир у свою чергу вже сповістить усіх пасічників, які знаходитимуться на цій території.
— Ми розуміємо, що якщо горох як мінімум двічі не обробити мінеральними добривами та засобами захисту рослин, отримати гарний врожай буде нереально, тому й фермеру вирощувати дану культуру немає сенсу. Але коли власника пасіки сповіщають, він знає як поводитися, адже є певні інструкції пасічника в таких умовах, — говорить заступник голови спілки «Нектар» Сергій Касаткін. — Знаючи скільки часу діятимуть пестициди, можна і льотки бджолам закрити, не випускати їх для збирання меду. У цей проміжок часу пасічнику є чим зайнятися. Ми не хочемо конфліктів, хочемо співпраці з фермерами і адміністрацією. Бо нащо така влада, яка неспроможна організувати зібрання і розібратися у ситуації.
Бджолярі також звернулися у прокуратуру та поліцію, аби правоохоронні органи застосували відповідні заходи. За даним фактом порушено кримінальне впровадження, ведеться слідство. А пасічники Петропавлівського району бажають знайти спільне рішення, яке б задовольнило всі сторони даного конфлікту. Щоб знайти шляхи вирішення, у п’ятницю 15 червня о 12.00 год проводяться збори спілки «Нектар». Запрошуються всіх пасічники Петропавлівщини.
P.S. До прохання інформувати про роботи з протруєння полів приєднуються жителі району. Бо часто багато хто відчуває неприємний запах, запаморочення, погіршення стану здоров’я саме у той час, коли відбувається хімічний обробіток посівів. А коли люди знатимуть про дані заходи, то не плануватимуть особисту діяльність на відкритому просторі: роботу на городі, відпочинок родини на природі тощо.
