Про шлях мужньої жінки дорогами війни Людмили Калініної ми писали в передсвятковому номері до Міжнародного жіночого дня. А слід за цим днем – 14 березня відзначається День українського добровольця. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований.

Людмила Калініна із Павлограду, успішна жінка, мама двох дітей, 2014-го року залишила домашній затишок, щоб захищати Україну. Людмила пройшла нелегкі перші роки війни, пізнала біль і розчарування Іловайська, поранення. Але продовжила свій шлях. 

НагородаНагорода З архіву героїні

У День українського добровольця Людмила Калініна була нагороджена «Лицарським Хрестом Добровольця».

- Немає слів, щоб виразити подяку за цю, найдорожчу для мене нагороду! – зізнається Людмила. - Святе для мене слово - доброволець, яке закарбувалося у моєму серці з тих далеких часів 2014 року  у таборі під Старомихайлівкою, де зібралися відчайдухи, майбутні бійці Донбасу та Правого Сектора,  де розпочався мій шлях бійця-добровольця. Тут вперше ми пізнали ціну війни - це кров перших моїх побратимів. В такий знаменний день була запрошена на базу Терешкова у м. Дніпро, де колись формувався новий склад батальйону «Донбас» після Іловайського котла. І ми, хто вижив, приїжджали сюди з лікарень.

Людмила з побратимомЛюдмила з побратимом З архіву героїні

Плакали, обіймались та запитували про своїх побратимів. І саме тут мені вручили найцінніше - Добровольчий Хрест! Ця нагорода - не просто нагрудний знак. Ні! Це наша гордість, наш дух, наша сила!

Людмила зізнається, що пишається своїми нагородами. Гордиться, коли мама або  діти дістають кітель та переглядають. Нагороди їй не впали з неба, говорить Людмила, і лише  Бог знає їм ціну. Але відчуває себе не дуже комфортно, коли побратими прохають одягти їх на заходи.

Людмила Калініна з побратимамиЛюдмила Калініна з побратимами З архіву героїні

- У таких випадках згадую своїх побратимів, які не отримали таких нагород, особливо на початку війни. Відчуваю, що я в боргу перед тими товаришами, які так і не отримали нагород. І вже не отримають. Боляче, що Орден мужності  у нас частіше всього дають лише посмертно. Найбільша нагорода, яку ми отримуємо після бою – життя. 

ДобровольціДобровольці З архіву героїні

Принципи добровольця Людмила втілює у післявоєнне життя. Її активна життєва позиція допомагаю ветеранам АТО продовжувати бути в строю, бо відчуття строю єднає тисячі сердець добровольців, ветеранів, волонтерів, усіх патріотів. І це відчуття повинно заряджати наснагою на подальшу боротьбу за Україну, вважає мужня жінка і патріот Людмила Калініна.


 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися