Перестало битися серце дбайливого господаря лісу Віктора Шаповалова

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Сумна звістка стривожила жителів Присамар’я: 17 січня перестало битися серце Шаповалова Віктора Петровича, лісника Петропавлівського відділення «Павлоградського лісового господарства». Через місяць йому було б лише 67 років.

Віктор Шаповалов

Він завжди щиро зустрічав у лісництві всіх бажаючих придбати ялинку.

Ще зовсім недавно, напередодні новорічних свят,  він щиро зустрічав у лісництві всіх бажаючих придбати ялинку, знайомив зі своїм господарством, допомагав вибрати пухнасту красуню до свята.

Поверталися з лісництва жителі  не лише з гарною ялинкою, а й із святковим настроєм, немовби відвідали казковий чарівний ліс. А дивуватися було чому.

Молоді зелені деревця кримської сосни на фоні простору долини річки Самари вабили й радували. Дбайливо доглянуті саджанці ялівця, липи, горобини, бирючину, інших декоративних кущів. Все це – володіння справжнього господаря, самовідданого захисника природи, людини, яка своїм життям сповідує високі моральні принципи і слова якої не розходяться з ділом.

У лісництві

Весь трудовий вік – 43 роки -  стояв він на сторожі лісу.

Звістка швидко облетіла рідних,  знайомих, друзів. А знали Віктора Петровича далеко за межами Петропавлівського району. Знали як гарного фахівця і добру людину. Весь трудовий вік – 43 роки -  стояв він на сторожі лісу. 

Народився Шаповалов Віктор Петрович 19 лютого 1952 року в  селі Микільському Донецької області. Навчався у Великоанадольському лісничому технікумі на Донеччині. Із 1975-го року працював за фахом, а з  1986-го року очолював Петропавлівську дільницю.

У  підпорядкуванні головного лісничого Петропавлівського району було три дільниці, а це 1151 га лісових насаджень та 3,5 га розсадника. Активно велась робота по насадженню лісосмуг. Боролися з ярами та балками:  за рік садили  близько 100 га яружно-балочних насаджень, 30-40 га лісосмуг. Збирали жолуді, лікарські рослини, вирощували сорго, викошували рогіз. А взимку в’язали віники, плели кошики. Саджанці лісництва насадили на території Петропавлівської селищної ради, Миколаївської та Дмитрівської сільських рад. Для Самарської школи працівники допомогли насадити  бирючину для створення зеленої огорожі. Школа тепер виглядає по-сучасному.

На улюбленій роботі

За особистий вклад в охорону, збереження і відтворення лісових багатств Віктор Петрович Шаповалов,  лісник Державного підприємства «Павлоградське лісове господарство»,  неодноразово нагороджувався грамотами обласного управління лісового господарства Дніпропетровщини та Державного агентства лісових ресурсів України.

Вдома Віктор Петрович був опорою для усієї великої родини.

Вдома Віктор Петрович був опорою для усієї великої родини. Разом з дружиною виховали трьох доньок. Дівчата виросли чемними, порядними, доброзичливими людьми. Батько завжди був авторитетом для них. Поважали Віктора Петровича й чоловіки доньок – його думка була для них важливою. Для онуків та правнучки був він незамінним дідусем, щедрим, веселим, мудрим.

На запитання, скільки він посадив дерев за життя, відповідав, що ще рано підводити підсумки. Ще міг би він посадити не одне дерево, зустрічати онуків, давати поради донькам та зятям, піклуватися про дружину.  Та серце не витримало – зупинилося на півдорозі. Раптовою та неочікуваною була смерть Віктора Петровича.

Улюбленим деревом називав Віктор Петрович сосну. У цьому дереві бачив і силу, і красу, і шляхетність. Таким лишив він слід на землі. Залишиться в пам’яті всіх, хто його знав, скромним, добропорядним, людяним.

Прощаються з Віктором Петровичем сьогодні о 12.30.

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини