"Іноді хлопці там втрачають друзів. Іноді не розуміють, що відбувається. Іноді думають, що про них забули або кинули. Ми їм говоримо - МИ З ВАМИ". Волонтер Олександр Бороданьов говорить про це не вперше, наголошуючи, настільки нашим захисникам на війні потрібна увага та тепло своїх односельців.
Волонтери та наші солдати
Щоразу, збираючись у нелегку далеку поїздку, волонтери кидають клич серед земляків і збирають необхідні речі захисникам. А вони просять найнеобхідніше, те, без чого не можуть обійтися в побуті, що допоможе укріпити захисні позиції, що може здолати застуду чи нежить, бо ж там лікарняних немає. Проте до життєво необхідних речей додають смаколики, обереги та листи від найменших земляків. І так завжди.
Волонтери та наші солдати
Чергову поїздку волонтери Віталій Сап'янов, Сергій Мацюк та Олександр Бороданьов здійснили 24 листопада, як і планували відвідали Старогнатівку.
Нашим героям волонтери відвезли подарунки від учнів Петропавлівської ЗОШ №2, зокрема діти, батьки та вчителі на благодійному ярмарку (1300 грн) передали смачні домашні салати, огірочки з помідорчиками, ласощі, передали засоби гігіени.
Волонтери та наші солдати
Найбільше захисники раділи патріотичним листам та оберегам.
На кошти зібрані учнями та вчителями Хорошівської школи придбали інструменти для укріплення оборонних об’єктів.
Волонтери та наші солдати
Не забувають побратимів колишній воїн-прикордонник Олександр Багно – передав друзям каву та цигарки (він знає, як не вистачає солдатам таких дрібничок), а боєць Євген Тур передав на передову окопний перескоп, який допоможе хлопцям бачити ворога без ризику для життя. Передали на війну ємності для води, цвяхи, плівку для облаштування "баньки" та ліки від застуди, а ще запашні та виплекані з любов’ю домашній хліб і пиріжки.
Волонтери та наші солдати
Цього разу з поїздкою допоміг Петропавлівський відділ культури (надав 2000 тис. грн. на пальне та ліки). Олександр Бороданьов дякує усім, хто не забуває про наших захисників, кожного разу передає їм свою вдячність та любов:
Волонтери та наші солдати
"Коли люди, які допомогали значно, і які можуть собі дозволити (при бажанні) подарувати, ну принаймні танк, говорять, я вже зробив, що міг – у волонтерів опускаються руки. Але кожного разу з'являється проста людина, яка купує і передає чи то ліки, чи то цвяхи, чи передає власно спечений хліб, розуміємо, що ми не одні і разом ми сила!"
