- Мій чоловік Олег Тимофєєв почав працювати на шахті "Дніпровська" з 1996-го року. А в березні цього року вийшов на заслужений відпочинок. Працював гірником в очисному забої. Знаю, що робота була важкою й виснажливою, - говорить Тамара Тимофієва.
Тому намагалася створити всі умови, щоб вдома було спокійно й затишно. Люблю готувати для нього смачні страви. Хоча в їжі він невибагливий: любить їсти те, що й усі українці – сало, вареники.
Родина Тимофєєвих
Чи важко бути дружиною шахтаря? Зізнаюсь: непросто! Тривога не полишала, доки чоловік на роботі. Особливо, коли залишався працювати у дві зміни. А раніше, коли телефонів не було, взагалі не знаю, як можна було жити. Вже звикла, що після зміни обов’язково телефонує. Він же знає, як я хвилююся.
І до цього часу не звикну, що період переживань завершився. Але відпочинок то всього лиш від шахтарської праці. Відпочивати Олег не звик. У нього завжди було багато турбот на власній садибі. Та найбільше задоволення він отримує від заняття садоводством.
Олег Тимофєєв
Ось тепер у Олега є багато вільного часу для того, щоб доглядати за деревами. Хоча час і звільнився, а місця навколо будинку майже не лишилося. Олег купує все нові й цікаві саджанці, які з’являються в Петропавлівці. Вже скоро місця для картоплі не вистачить на присадибній ділянці. Особливо вдається Олегу вирощувати колоновидні дерева – яблуні, груші, сливи, черешні.
Тож у фруктах у нас нестачі немає: смакуємо протягом року. Олегові пасує це заняття: він спокійний, вдумливий, розсудливий. Це гарний приклад для наших синів.
