Про професію медика Таня мріяла з дитинства. Що й не дивно – дівчаткам подобається гратися в лікарню, а ще білий охайний халат, стерильна чистота медичного кабінету. Але ж Тетяні хотілося працювати не просто медсестрою чи лікарем: вона хотіла стати неодмінно фельдшером на шахті.
Двоюрідна сестра Світлана Кобець працювала медиком в підземці, і в дитячій уяві Тані ця професія здавалася надзвичайно героїчною. Сьогодні Тетяна Сидорова – фельдшер Здоровпункту №9 медичного центру Департаменту з медицини праці "ТОВ ДТЕК СЕРВІС" шахти Сташкова ШУ Дніпровське.
Цей рік ювілейний для її професійної діяльності: у вересні виповнюється 10 років як вона прийшла працювати у шахтний медичний пункт. До цього часу не розчарувалася у своїй професії і вважає, що виконує важливу місію: піклується про здоров’я представників найпочеснішої професії – шахтарів.
Тетяна Сидорова
- Пам’ятаю, як я раділа, коли вступила до Павлоградського медичного училища, – говорить Тетяна. – Хотілося швидше закінчити, щоб працювати, як сестричка, на шахті. А коли отримала диплом і готова була йти на роботу, дізналася, що у медпункт беруть лише з досвідом роботи. Звісно, це мене засмутило.
Дівчині з дипломом фельдшера пояснили, що для того, щоб працювати на шахті, потрібен неабиякий досвід: робота ця серйозна й відповідальна. А тут і місце роботи знайшлося, де можна цей досвід здобути: фельдшер швидкої допомоги у Миколаївці.
Три роки Тетяна надавала швидку невідкладну допомогу хворим і зараз розуміє, що саме тут багато чого навчилася практично. Цей досвід був неоціненний. Вважає, що саме тут вона навчилася приймати відповідальні рішення як медик.
Це були роки реформування швидкої допомоги в районі. Бригада швидкої допомоги Миколаївки потрапила під скорочення. Довелося знову шукати роботу. Знову поцікавилася, а чи зараз можна йти працювати в здоровпункт.
Спочатку відмовили, а трохи згодом повідомили, що місце фельдшера звільнилося і чекають саме її – молодого фахівця з досвідом роботи на швидкій. Тож все сталося так, як мало бути: є досвід і є омріяна робота.
- Звичайно, робота фельдшера на шахті відрізняється від роботи фельдшера швидкої допомоги, – розповідає Тетяна. – Наша сфера впливу значно розширюється: ми не лише надаємо невідкладну допомогу, а й слідкуємо за здоров’ям шахтарів, тобто займаємося профілактикою захворювань.
Професія шахтаря потребує затрати сил, здоров’я, енергії. Тож завдання медиків ретельно слідкувати за станом здоров’я працівників, вчасно виявляти перші симптоми хвороби, надавати рекомендації і направляти у разі необхідності до лікаря. Фельдшер контролює, чи зроблені необхідні щеплення, чи є відмітка про флюорографію.
Особлива увага до тих, кого називають групою риску – з хронічними захворюваннями, ведеться облік таких працівників. Ретельно проходять щоденні огляди у працівників, чия робота з підвищеним рівнем складності та відповідальності: машиністи, кранівники.
- Ці люди відповідають не лише за себе, а й за інших, – пояснює фельдшер. – Ми не повинні допустити того, щоб у людини, яка керує механізмами, погіршився стан здоров’я чи стався раптовий серцевий напад. Адже поряд працюють десятки людей! Якщо помічаємо збій організму, працівника не допускаємо до роботи, а направляємо до лікаря.
Розповідає Тетяна, що більшість хвороб стали молодшими. Зауважує, що раніше підвищений тиск фіксували у старшого покоління, а нині середній вік гіпертонії – 35 років. Тож медики дуже уважно ставляться до скарг пацієнтів.
За роки роботи фельдшер Тетяна Сидорова навчилася з першого погляду на шахтаря визначати стан його здоров’я, хоча зі скаргами шахтарі звертаються дуже рідко. Вважають, що для них, чоловіків мужньої професії, негоже із дрібницями ходити до лікарів. Тож доводиться наполягати фельдшеру при перших ознаках хвороби все-таки відвідати медичний заклад. Адже будь-яку хворобу легше лікувати на початку.
- Чого не можна сказати про шахтарів, так це того, що вони симулюють, – з усмішкою розповідає фельдшер. – Шахтарі дорожать роботою, у першу чергу, думають про те, як без них будуть справлятися товариші. Буває, що ніяк не погоджуються йти на лікарняний, запевняють, що все швидко мине.
Як медик Тетяна не згодна з такою позицією шахтарів. Піклуватися про своє здоров’я необхідно всім, а особливо шахтарям, умови праці яких складні.
Виконують медики й лікування шахтарів під час роботи. Це такі випадки, коли треба краплі закапати, дати пігулку від печії, зробити перев’язку чи розтерти частину тіла. Медпрепарати для цього надаються безкоштовно.
Для оздоровлення та профілактики професійних захворювань шахтарі отримують направлення в профілакторій.
У здоровпункті шахти Сташкова працює завідуюча, п’ять фельдшерів на поверхні та п’ять у підземці. Доводилося Тетяні підміняти фельдшера у підземці протягом півроку, відзначає, що там ще більша відповідальність. Адже від вміння та оперативності фельдшера залежить життя травмованого.
Працюють фельдшери позмінно. Зміна триває 12 годин. Найбільше звернень у першу зміну. Під час перезміни фельдшери протягом години передають справи: інформують про хворих, про випадки на виробництві.
Дві професії медиків і шахтарів тісно пов’язані в житті фельдшера Тетяни Сидорової. Сестри – двоюрідні й рідні – отримали медичну освіту. На шахті працював її тато Степан Марков. Із шахтарської сім’ї її чоловік Олександр Сидоров: батько Федір був водієм вантажівки, мати Валентина – кранівником.
Чоловік заробив шахтарський стаж у нелегкій праці проходчиком та здобув шану і повагу земляків. Тепер Олександр на заслуженому відпочинку.
Чекають маму двоє хлоп’ят Саша та Владик
Сім’я Сидорових живе в селі Дмитрівка. Вдома з роботи чекають маму двоє хлоп’ят Саша та Владик. Допомагає у вихованні дітей бабуся, бо знає, як непросто працювати позмінно. Сусіди добрими словами характеризують сім’ю Сидорових.
- Не встигла й оком моргнути, як 10 років на шахтному здоровпункті промайнуло, – зізнається Тетяна. – Роботу свою люблю, на іншу не проміняю. Відчуваю себе впевнено, бачу, що люди мені довіряють. Навіть не віриться, що вже маю своїх вихованців – навчаю премудростям професії дівчат після медичного коледжу. Пишаюся, що своєю роботою я допомагаю нашим шахтарям бути сильними й здоровими.
