Минулої неділі працівники Петропавлівського відділення ДТЕК-Мережі встановили на опорі електроліній у лісництві, що знаходиться у селі Самарському, металеву платформу для гніздування лелек. Гніздо птахи звили на стовпі ще тридцять років тому. Але за цей час воно стала занадто важким і загрожувало зруйнувати електромережу. Тож поміняти старе лелече гніздо взялися енергетики.
Приїхали працівники Петропавлівського відділення ДТЕК-Мережі з самого недільного ранку. Щоб мати під’їзд до опори електролінії, їм довелося обпилювати дерева. Упоравшись з першим ділом, за допомогою підйомного механізму дослідили пташине гніздо. Виявилося, що лелеки встигли нанести до нього купу різного сміття – гілочок, пластику, рукавиць, паперу і просто бруду. Підняти гніздо енергетикам було не під силу. Тому вирішили збивати його лопатою. Під електроопорою утворилася купа «будівельного» матеріалу заввишки у людський зріст.
Наступним етапом став монтаж спеціальної металевої опори у формі круглого кошика. Всі роботи виконали майстерно і якісно. Тепер залишається очікувати весни, коли лелеки повернуться у наші краї та облаштують нове гніздо для висиджування своїх пташенят.
Взагалі проєкт ДТЕК-Мережі «Лелеченьки» – це наймасштабніша акція в Україні із захисту лелек. У межах цього проєкту енергетики встановлять 120 платформ для гнізд птахів у декількох областях, у тому числі і на Дніпропетровщині. Ще на початку вересня працівники компанії запустили еколого-просвітницькі заходи. Наразі ж компанії з розподілу електроенергії, що входять в операційний холдинг ДТЕК-Мережі, впроваджують найвідповідальніший етап проєкту – встановлення рекордної кількості платформ для гнізд лелек на лініях електропередач.
Українські орнітологи порахували, що понад 50% місць гніздування лелек припадає на електричні опори. Перші гнізда лелек на стовпах почали з’являтися у промислово розвинених країнах Європи у 50-х роках 20 століття. В Україні вперше таке гніздо було зафіксовано близько пів століття тому. З того часу цей вид птаха не змінює своїм вподобанням та консервативним звичкам, тому щороку вчені фіксують значне зростання кількості гнізд на електричних опорах.
Лелека обирає електричні стовпи для гніздування саме тому, що вони зручні для майбутнього гнізда. До них вільний доступ, вони високі та міцні, з опори можна бачити все, що відбувається навкруги і ніхто не підбереться до гнізда непоміченим. По-друге, існує дефіцитність та непридатність для гніздування традиційних місць – дахів та дерев.
Але гніздування на стовпах загрожує птахам та людям. Гнізда лелек на вузькій опорі не витримують власної ваги та обриваються на лінії електропередачі. Самі птахи травмуються та гинуть, а люди лишаються без електроенергії через такі прикрі випадки.
«Практика безпечного підйому лелечих гнізд над опорою ЛЕП була відпрацьована у європейських країнах. Ми набули цього практичного досвіду, спілкуючись з колегами-орнітологами з Польщі. Першими платформи в Україні почали встановлювати у 2005 році західноукраїнські обленерго (нині оператори системи розподілу). Завдяки встановленню платформ енергетики вирішили одразу декілька проблем: мокре гніздо більше не забирає енергію на себе, під час його просідання не стаються обриви електроліній, пташенята не гинуть від струму, коли навчаються літати, а також більше немає потреби руйнувати лелече житло заради збереження електромережі. Від того, наскільки ми ефективно будемо охороняти наших лелек, залежить стан європейської популяції, адже в Україні одна з найбільших популяцій цього птаха. Тому охорона білого лелеки є дуже важливою», – розповідає Андрій Бокотей, орнітолог, зоолог, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України.
З 2013 року в Україні практику будівництва штучних захисних платформ для лелечих гнізд продовжили та зробили наймасштабнішою птахозахисною програмою в Україні оператори системи розподілу. Компанії з розподілу електроенергії вже понад 8 років встановлюють платформи в Дніпропетровській та Донецькій областях та другий рік поспіль у Київській та Одеській. Наймасштабнішу акцію проведуть у вересні-жовтні цього року.
«Працівники компаній з розподілу електроенергії роблять все можливе, щоб убезпечити птахів від ризиків для життя, пов’язаних з тим, що їхні гнізда розміщуються на електричних опорах. Щоб захистити птахів від ураження струмом, ми виготовляємо та встановлюємо спеціальні платформи для гнізд білого лелеки», – стверджує Олена Потапенко, головний еколог ДТЕК-Мережі.
Захисні металеві платформи енергетики виготовляють власноруч за спеціальною схемою, що була розроблена західноукраїнським орнітологічним товариством разом із природознавчим музеєм НАН України.
Фахівці майструють металеві конструкції у формі кошика або плоскої підставки. Над створенням однієї платформи зазвичай працює двоє спеціалістів – слюсар та електрогазозварник. Виготовлення платформи займає в середньому два дні.
Встановлюють виготовлені платформи енергетики лише навесні або восени, коли птахи відлітають на південь. Але бувають випадки, коли доводиться виїжджати на допомогу, а іноді, навіть, і порятунок родини лелек й у період активного гніздування.
За останні 8 років спеціалісти ДТЕК-Мережі встановили 255 платформ. Згідно з підрахунками екологів, завдяки цьому проєкту вдалось зберегти понад 5 тисяч особин білого лелеки, що мешкають в Україні.
