У нашій родині є людина, якою ми дуже пишаємося, — наш дядько Черничко Олександр Васильович.
У червні 2024 року він пішов на військову службу. Щоб потрапити до війська, дядько тривалий час проходив необхідні процедури в центрі комплектування. Після цього потрапив до навчального центру, де проходив підготовку, зокрема навчався в Іспанії.
Після навчання дядько потрапив до військової частини, у якій хотів служити, адже там були його друзі. Він став військовослужбовцем 108-го батальйону 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
Дядько пройшов навчання за напрямом безпілотних систем і став оператором та пілотом дрона Mavic. Під час служби виконував бойові завдання на Запорізькому та інших напрямках.
Згодом він також допомагав у керуванні взводом, після чого був призначений головним сержантом взводу та командиром відділення безпілотних систем.
За сумлінну службу та відданість Україні 26 березня 2025 року дядько отримав відзнаку «За сумлінну службу» від Головнокомандувача Збройних Сил України.
Його служба нелегка, але дядько мужній, сильний і відповідальний.
Вдома на нього чекають батьки, дружина та племінники. Ми підтримуємо його телефонними розмовами, теплими словами, малюнками та добрими побажаннями. Дуже сумуємо й мріємо про нашу зустріч після Перемоги.
Ми бажаємо нашому захисникові міцного здоров’я, сил, витримки, надійних побратимів і якнайшвидшого повернення додому живим та здоровим.
Дякуємо йому за мужність і захист України!
Черничко Мирослава, 6 клас, Дмитрівський ліцей
