Що зміниться в Україні з 1 вересня 2026 року: зарплати, пенсії, стипендії

З 1 вересня завершується перехідний період для підприємств, які мали підтвердити свій статус критично важливих відповідно до оновлених урядом критеріїв.

Це означає, що працівники підприємств, які не встигли підтвердити критичність або не отримали нового чинного рішення, можуть втратити бронювання. Водночас автоматичного скасування всіх бронювань в Україні не відбуватиметься.

Підприємства, які успішно підтвердили статус критично важливих, і надалі зможуть бронювати своїх працівників у встановленому порядку.

Однією з ключових вимог є рівень середньої нарахованої зарплати. Для більшості критично важливих підприємств він має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн. Для підприємств, розташованих на територіях можливих або активних бойових дій, вимога нижча — 2,5 мінімальної зарплати, або близько 21 618 грн.

Також враховуються сплата податків, відсутність податкової заборгованості, стратегічне значення підприємства та його роль у забезпеченні потреб держави, громади або економіки.

Працівникам самостійно підтверджувати статус роботодавця не потрібно. Однак можна звернутися до кадрової служби та уточнити, чи пройшло підприємство перевірку. Актуальність бронювання також варто перевірити у «Резерв+» або в електронному військово-обліковому документі.

Напередодні вересня поширювалася інформація, що студентам нібито з 1 вересня вперше почнуть оформлювати відстрочку лише на один семестр.

Однак це не нове правило. Обмеження студентської відстрочки одним навчальним семестром, але не більше ніж шістьма місяцями, діє ще із січня 2025 року.

Право на таку відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою, здобувають вищий рівень освіти, ніж уже отриманий, а інформація про їхнє навчання є актуальною в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Водночас із 31 липня 2026 року діють зміни в процедурі оформлення відстрочок. Зокрема, військовозобов’язаний може звернутися за іншою законною підставою, не втрачаючи чинну відстрочку на час розгляду заяви.

Заяву можна подати через ЦНАП із використанням інструментів «Дії». Її розгляд має тривати до семи робочих днів, а якщо необхідні додаткові запити — до 15 робочих днів. До ухвалення рішення людину не повинні направляти на військово-лікарську комісію.

Для педагогічних працівників вересень принесе чергове підвищення зарплат.

Перший етап відбувся 1 січня 2026 року — тоді зарплати педагогів збільшилися на 30%. Із 1 вересня додається ще 20%.

Уряд оцінює сукупне зростання зарплат педагогічних працівників у 2026 році як 50% порівняно з рівнем 2025 року.

Втім, однакової суми для всіх учителів не буде. Розмір зарплати залежатиме від тарифного розряду, педагогічного стажу, кваліфікаційної категорії, навантаження та інших доплат — зокрема за класне керівництво чи перевірку зошитів.

Також у 2026 році зберігаються щомісячні доплати за роботу в несприятливих умовах: 2 тисячі гривень для педагогів та 4 тисячі гривень для освітян, які працюють у прифронтових громадах.

Із 1 вересня академічні стипендії у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти збільшаться вдвічі.

Нові розміри виплат будуть такими:

• учні закладів професійної освіти — 2500 грн замість 1250 грн;
• студенти закладів фахової передвищої освіти — 3020 грн замість 1510 грн;
• студенти пріоритетних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти — 3860 грн замість 1930 грн;
• студенти університетів — 4000 грн замість 2000 грн;
• студенти пріоритетних спеціальностей в університетах — 5100 грн замість 2550 грн.

Удвічі зростуть також урядові академічні та іменні стипендії. У професійній освіті вони становитимуть 5000 грн, у фаховій передвищій — 6040 грн, а у закладах вищої освіти — 8000 грн.

Йдеться саме про академічні виплати. Соціальні стипендії мають окремі умови призначення та розміри.

2026/2027 навчальний рік офіційно стартує 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року.

Водночас 30 червня є граничною датою завершення навчального року, а не обов’язковим днем останнього уроку для всіх школярів. Конкретну структуру навчального року, канікули та завершення занять визначає педагогічна рада кожної школи.

Формат навчання — очний, дистанційний або змішаний — залежатиме від безпекової ситуації та можливості забезпечити належні умови й укриття.

Із початком нового навчального року безоплатне гаряче харчування поширюється на учнів усіх класів комунальних шкіл — від першого до 11-го або 12-го класу.

За програмою планують охопити близько 3 млн дітей.

Учні, які навчаються очно або за змішаною формою, отримуватимуть один безоплатний гарячий прийом їжі у ті дні, коли перебувають у школі. Окремо звертатися по виплату батькам зазвичай не потрібно. Грошова компенсація замість харчування програмою не передбачена.

Розрахункова вартість одного прийому їжі становитиме 50 грн для учнів початкової школи та 60 грн для школярів базової й профільної середньої освіти.

На фінансування харчування з вересня до листопада уряд передбачив громадам додаткову субвенцію — понад 7,4 млрд грн.

Із 1 вересня ще 150 ліцеїв долучаться до другого етапу пілотування реформи профільної старшої школи.

Учні таких закладів матимуть більше можливостей самостійно формувати освітню траєкторію: обирати профіль навчання, поглиблено вивчати окремі предмети та частково формувати навчальний план за допомогою вибіркових дисциплін.

Це має дати школярам можливість краще орієнтувати освіту на власні здібності та майбутню професію.

На оснащення кабінетів і лабораторій ліцеїв, які беруть участь у пілотуванні, передбачено 1,2 млрд грн.

Повноцінний запуск нової моделі профільної старшої школи запланований на 1 вересня 2027 року. Тож у 2026 році зміни діятимуть лише у пілотних закладах.

З нового навчального року оновлюється порядок реагування шкіл на булінг і насильство.

Якщо до закладу надходить повідомлення про можливий випадок насильства, керівник має розглянути його протягом доби. За наявності відповідних ознак поліцію та службу у справах дітей повинні повідомити протягом трьох годин.

У школах діятиме одна комісія, яка розглядатиме випадки булінгу та насильства. При цьому остаточно встановити факт булінгу й притягнути винних до відповідальності може лише суд.

Також заклади освіти мають створити безпечні канали для повідомлень про насильство, зокрема анонімні. Дитина матиме право бути вислуханою під час розгляду ситуації.

Оновлені освітні стандарти також передбачають додаткові години на історію та громадянську освіту у 7–9 класах. Йдеться про дві додаткові години протягом усього трирічного циклу, а не про дві години щотижня.

Для українських дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, передбачено українознавчий компонент зі скороченою програмою та можливістю зарахування результатів навчання.

Із 1 вересня змінюється порядок фінансування малокомплектних шкіл за рахунок державної освітньої субвенції.

Держава не спрямовуватиме кошти на оплату праці педагогів у закладах, де навчається:

• менш ніж 60 учнів — у школах із 1-го до 12-го класу;
• менш ніж 55 учнів — у школах із 1-го до 11-го класу;
• менш ніж 45 учнів — у школах із 1-го до 9-го або з 5-го до 11–12-го класу.

Водночас ці обмеження не стосуються початкових і спеціальних шкіл.

Втрата державної субвенції не означає, що школу автоматично закриють. Місцева громада може продовжити фінансування закладу з власного бюджету або прийняти рішення про його реорганізацію.

Загального підвищення або масового перерахунку пенсій із 1 вересня 2026 року не заплановано.

Основну індексацію провели ще 1 березня із коефіцієнтом 1,121, тому для більшості пенсіонерів у вересні розмір виплат не зміниться.

Однак деякі пенсіонери можуть отримати вікову доплату, якщо у вересні досягнуть відповідного віку:

• від 70 до 74 років — до 300 грн;
• від 75 до 79 років — до 456 грн;
• від 80 років — до 570 грн.

Такі доплати призначаються автоматично, без звернення до Пенсійного фонду. Вони нараховуються за умови, що загальний розмір щомісячної пенсійної виплати не перевищує 10 340,35 грн.

Окремого підвищення мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму з 1 вересня також не передбачено.

Із вересня оновлюються умови державної програми мікрогрантів «Власна справа».

Для відкриття нового бізнесу можна буде отримати від 100 до 300 тисяч гривень базового гранту, а з урахуванням додаткових бонусів — до 500 тисяч гривень.

Для розвитку та масштабування вже чинного бізнесу передбачено від 500 тисяч до 1,5 млн грн базового фінансування. Максимальна сума з бонусами може становити 2,5 млн грн.

Для нового бізнесу створення робочих місць більше не є обов’язковою умовою отримання гранту. Натомість під час масштабування підприємства потрібно буде створити щонайменше одне робоче місце.

Додаткове фінансування залежатиме від категорії заявника, регіону, кількості створених робочих місць та напрямку діяльності. Підвищені бонуси передбачені, зокрема, для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молодих підприємців, бізнесу у прифронтових регіонах та проєктів у пріоритетних галузях.

Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання і транспорту, оренду та ремонт приміщень, автоматизацію, цифровізацію, маркетинг, створення бренду, будівництво, реконструкцію та придбання прав інтелектуальної власності.

Подати заявку можна через портал «Дія».