У ТОВ «Еліта» розпочалися жнива. Перший колос зібрали в останній день червня. На току височіють гори озимого ячменю. У полі продовжують збирати ріпак та обкошують пшеничні поля. У товаристві не звикли перекладати відповідальність на природу та погоду. Жнива – це підсумок усієї роботи за рік кожної ланки господарства. Так вважає директор ТОВ «Еліта» Ігор Білий. Тому коли розпочинаються жнива, оголошується цілодобова готовність. Ці роботи прирівнюються до військового стану, коли дається команда: «До зброї!».
Завершальні роботи сільськогосподарського року ведуть комбайнери та водії. На них покладаються особливі завдання і на увесь час жнив часові межі змістилися, бо вони підпорядковуються головному – збиранню врожаю. Від їх оперативності, працездатності, вміння залежить добробут господарства та незалежність країни.
Директор ТОВ «Еліта» розповідає про проблеми та перспективи розвитку. Та, на жаль, великих перспектив на розвиток сільського господарства планувати не доводиться. Із кожним роком умови господарювання тільки ускладнюються. Своїми роздумами ділиться Ігор Михайлович Білий.
- Найбільша проблема нашого часу для сільгоспвиробників – висока процентна ставка ПДВ (податок на додану вартість) – вона становить 20%. Якщо раніше тваринництво мало рентабельність 12-14%, то зараз – 7-5%. Тваринництва у районі майже немає. Раніше були спецрахунки по техніці, ми платимо ПДВ, у нас 6-8 млн грн у рік. Це ті кошти, за які ми могли б підвищити заробітну плату, обновити техніку, збудувати необхідне для господарства будівлі. Раніше зернових і технічних культур була рентабельність 30%, то зараз – 7-8 %, максимум 10% . Оборотних коштів немає. Фонд заробітної плати у межах 9-10 млн складає і 18-20 млн на паї. Тож виходить 5 мільйонів гривень ми виплачуємо до бюджету із оборотних коштів. Це великі гроші. Якби нам за допомогою депутатів повернули спецрежим, ми б мали кошти на заробітні плати й на розвиток господарства. Адже раніше ми вносили ПДВ на спецрахунок, і це було взаємовигідно. Ми зверталися до кандидата в депутати напередодні виборів. Нам обіцяли розглянути це питання, але до цього часу результату немає. А це проблема для усіх сільгоспвиробників. Якщо порахувати скільки сплачують фермери України до бюджету держави, то вийде понад 30 млрд грн, а допомоги від держави на розвиток малого та середнього сільгоспвиробництва немає. Натомість держава виплачує дотацій великим агрохолдингам та приватним фірмам олігархів 90 млрд.
Агроном Олександр Пойдун спілкується з комбайнерами
Сподівається директор ТОВ «Еліта» та фахівці господарства на вирішення цього питання. Та все ж склавши руки не сидять. Як самі ж і говорять, причин для уповільнення не бачать, шукають шляхи вирішення питань у сучасних умовах.
Так як і не люблять скаржитися на погоду
Не шукаємо причин, а знаходимо можливості
Агроном Олександр Пойдун
- Це просто нерозумно було б, – пояснює агроном Олександр Пойдун, – Хоча безсніжна зима та посушливий квітень трішки засмутив. Лише в травні наші культури наздогнали дощі. Та й у нас вони не були такими рясними, як в інших селах району. У квітні ми мали всього лиш 7 мм опадів (у сусідів було до 20 мм), а в травні у нас було 30 мм, у інших – більше. Дощі здебільше короткі, затяжних майже немає. Земля не отримує потрібної вологи. Треба пристосовуватися і прийняти той факт, що клімат змінився, і ми повинні шукати та випробовувати нові сорти.
ТОВ «Еліта» вирощує широкий спектр зернових. Цього року найбільшу площу у господарстві займає соняшник. На другому місці за площею пшениця – 640 га: сіють вже перевірені сорти «Золотокоса», «Богдана». Ячмінь сіють і озимий, і ярий. 106 га – посіви ярого – сорт «Модерн», 300 га – озимого «Хайлайт». Кукурудзу вирощують трьох сортів – Мv277Tc, Макксалія, Ліпеккс на площі 240 га. Вирощують на сіно люцерну на 56 га. Прогнозують отримати урожай зернових дещо вище середнього.
На допомогу пайовикам та працівникам товариства
Григорій Мамренко
Для пайовиків та для харчування працівників у їдальні у ТОВ «Еліта» вирощують свиней. Нещодавно завезли ще декілька тварин нової породи. До того ж це ще робочі місця. Поросят продають пайовикам за договірною ціною.
Директор товариства вважає, що таким чином можна підтримати сільського жителя, допомагаючи утримувати домашнє господарство. Саме для пайовиків у товаристві вирощують ярий ячмінь, який має дуже низьку врожайність і вже не вирощується у районі. Але солома ярого ячменя найкраща для годівлі худоби.
Цього року довелося відмовитися від великої рогатої худоби. Корів продавали усім бажаючим за 10 тисяч грн., тоді як середня ціна 15-18 тис. грн.
- На паї видаємо зерно, солому, сіно. Тож годувати корову буде чим. А для невеликого домашнього господарства це вагома підтримка, – говорить Ігор Михайлович.
комірник Ольга Кунда та обліковець Ольга Блоха
Експериментуємо: спробували вирощувати усі культури
Віталій Лисенко
Окрім основних зернових культур, у товаристві за увесь час існування спробували вирощувати усі можливі культури. На полях «Еліти» колосився овес, піднімалося просо, цвіла гречка, і, навіть, росла гірчиця. Тож агрономічні особливості вирощування вивчили фахівці та працівники. Доволі довгий час товариство на замовлення вирощували овес для великої крупо-переробної фабрики, а вівсяні пластівці від «Еліти» пакувалися у знамениті каші «Сім злаків».
Комбайнери Олександр Голобородько та Микола Чумак
Добре себе зарекомендувала нішева культура просо. Гарний врожай мала гречка. Зерна гірчиці були на українських ринках. Але знову ж таки – ринок. Велика фабрика була в Алчевську, а в Донецькій та Луганській областях найбільше реалізувалося круп. Зараз помітно зменшився запит на ці культури. Агроном говорить, що завжди обирали культури, орієнтуючись на запити.
Ріпак: перший досвід
Комбайнери Олександр Голобородько та Микола Чумак
Цьогоріч вперше посіяли озимий ріпак двох сортів «Верітас» та «Рохан», усього на площі 470 га.
Агроном Олександр Пойдун жартома так характеризує роботу по догляду за ріпаком:
- Якщо раніше – без ріпака – ми мали десь близько місяця відпочинку після посівної кампанії до жнив, то зараз у нас немає жодного вільного дня. Це постійна кропітка праця, догляд дуже ретельний. Треба внести багато коштів, сил, уваги, щоб мати результат. Майже щоночі треба обприскувати культуру, додавати засоби захисту, гербіциди, уповільнювачі росту, бо треба, щоб більше була розгалужена рослина. Дуже працезатратна культура.
Агроном Олександр Пойдун спілкується з комбайнерами
Олександр Іванович говорить, що ретельно вивчив все про цю культуру. Вважає, що культура перспективна, і в недалекому майбутньому все ж буде затребувана на ринку як ресурс біопалива.
Сучасна техніка – запорука гарних врожаїв
Комбайнер Віктор Карпенко
Незважаючи на всі труднощі, у господарстві дбають про оновлення технічного парку. Директор ТОВ «Еліта» Ігор Білий, механік Леонід Селезньов, агроном Олександр Пойдун відвідують виставки, цікавляться новаціями у галузі сільськогосподарської техніки. Для роботи на полях товариства купують новітню якісну техніку. Перевагу надають німецьким комбайнам Claas Lexion. Цієї моделі у товаристві три комбайни.
Комбайни обладнані сучасним комп’ютерним обладнанням. Найспекотнішого дня у салоні комбайна прохолодно, легко дихається, немає пилу.
- У ніякі порівняння із технікою, яка дісталася від колгоспу, такі комбайни не йдуть. У радянські часи про людину, яка весь час знаходиться в кабіні трактора чи комбайна, мови не йшлося. А нашим працівникам доводилося починати із них.
Комбайнер Віктор Карпенко
У червні придбали новий комбайн Claas Lexion 670. «Техніку купуємо для конкретного працівника», – такий принцип керівництва. Цей комбайн придбали для роботи на ньому Віктора Карпенка. Ігор Михайлович часто нагадує, що саме Віктор стояв у витоків створення ТОВ «Еліта» і своєю чесною відданою працею заслужив повагу. Віктор розпочинав працювати на старих тракторах і домагався високих результатів. Він умілий механік, легко засвоює новації, і зараз працює на такому потужному комбайні.
Комп’ютерне обладнання дає змогу навіть визначати кількість зібраного зерна та врожайність, це велика допомога і для роботи. Комбайнер самостійно вносить дані про культуру, яку збирає, і отримує точні розрахунки. Ще років десять тому це було із області фантастики, а нині – реальність сільськогосподарської техніки.
Люди – найважливіший ресурс господарства
Олександр Костромський
У товаристві цінують працьовитих людей. Із гордістю розповідає директор товариства про комбайнерів Віктора Карпенка, Олександра Голобородька, Миколу Чумака, Геннадія Кунду, Олександра Цараненка, батька й сина Олександра та Дмитра Дейнеків, Олега Цісаря та Андрія Костріцина. Неможливо обійтися у жнива без водіїв Віталія Лисенка, Олександра Костромського, Едуарда Юдіна, Григорія Мамренка, Миколи Легкошкура.
Григорій Мамренко
Микола Легкошкур
Важливо, відзначає директор товариства Ігор Михайлович, що завжди можна покластися на сумлінних заступників – агронома Олександра Пойдуна, заступника з тваринництва Івана Борисенка, механіка Леоніда Селезньова.
Працівники товариства цінують довіру, і вважають, що всього лиш виконують свою справу.
Віталій Лисенко
- Головне, щоб кожен усвідомив, що успіх господарства і врожаї нинішнього року – це справа кожного працівника, – говорить директор Ігор Білий. – Адже у кожного своя зона відповідальності. А результат – наш спільний.
