Подорож до Пярну
Упродовж медіа-туру по Естонії головна редакторка щотижневика «Степова зоря» та сайту Petropavlivka.city разом з іншими українськими журналістами відвідали місто-курорт Пярну. Як і вся Естонія, Пярну перебуває зараз в активній фазі впровадження реформ, одна із яких – реформа місцевого самоврядування. У ході проведення реформи до міста приєдналися три адміністративні приміські одиниці. А об’єднана територія стала називатися Пярнуським повітом. Що змінилося після цих процесів розповідають мер міста та працівники міської ради.
Церква Святої Єлизавети в Пярну Ірина СИТНІК
Пярну – з естонської мови
перекладається як «липа»
Липовий цвіт є символом міста. Якщо говорити про історію Пярну, то господарі наголосили, що на території сучасного міста люди жили вже 11 тисяч років тому. Бо тут протікала повновода річка, був вихід до моря. Статус міста Пярну отримало 1551 року. Отже, це місто зі своєю давньою історією. І вже 500 років тому було центром торгівлі та портовим містечком. Ще один історичний факт: в цьому місті вперше проголошено Естонську республіку. В Пярну є площа, де 23 лютого 1918 року зачитали маніфест про незалежність естонського народу. В Таллінні, столиці країни, це зробили лише наступного дня.
У 19 столітті в Пярну розташовувалися відомі в Європі санаторії. До 1940 року Естонія була незалежною країною. Після Другої світової війни Пярну став радянським курортним містом. - В 90-х роках минулого століття поряд з туристично-курортним напрямком в місті запроваджується і виробництво, – розповідає мер міста Пярну Ромек Козенкраніус. – Зараз у нас проживає близько 50 тисяч жителів, 90% з яких – естонці, 7% – російськомовні мешканці, а 2,5% – це українці. Дуже багато українців в Пярну працює на будівництві. Будують зараз новий дитячий садок. Ще плануємо звести сучасний міський басейн.
І здебільшого всі нові об’єкти будуються руками українських заробітчан. Українці задоволені зарплатами, які вони тут отримують, стверджує мер. В середньому це біля 1500 євро. Хоча будівельники і зізнаються, що краще б працювати на Батьківщині, але зарплати в Україні їх не задовольняють.
Пярну в сутінках Ірина СИТНІК
Два роки тому в Естонії проводили реформу, після якої із 513 адміністрацій місцевого управління стало лише 78 органів самоврядування. До реформи площа території Пярну була 33 000 кв. км, після – 858 000. Раніше мешканців проживало близько 40 тисяч чоловік, зараз – понад 52 тисячі. І ця кількість постійно зростає. Говорить мер міста, що за рахунок міграції робочих з інших міст та країн.
Працівників керівного апарату було 250 осіб, тепер – 180. Але виконання адміністративних робіт стало більш ефективнішим. - Було багато служб, які між собою не співпрацювали, – продовжує Ромек Козенкраніус. – Система у нас така, що через кожні 4 роки відбуваються вибори до органів місцевого самоврядування. У нашій керівній раді працює 9 співробітників. У міській раді депутатів зменшилося до 39 чоловік. У розрахунку – 1 депутат на 1300 жителів громади. Якщо жителів повіту стане більше, відповідно і депутатів міськради збільшиться.
У мера міста зараз працює 4 замісника, всі вони відповідають за окремий напрямок. Працівники адміністрації міста, які працювали понад 10 років і змушені були звільнитися через впровадження реформи, ще один рік отримували зарплату. А хто працював менше 10 років, отримували свою зарплату пів року.
Мер Пярну Ромек Козенкраніус Ірина СИТНІК
В Пярну, як і по всій Естонії, засоби масової інформації є приватними. Саме Пярну не має власної місцевої газети. Всю інформацію про роботу міськради висвітлюють соцмережі в інтернеті. Цей процес координує окремий працівник адміністрації. У ході реформи до міста Пярну приєднали три адміністративні території. Попри те, що орган управління відтепер один на всю територію, інфраструктуру збережено в повному обсязі: як і раніше працюють всі дитсадки, школи, лікарні, будинки культури та інші соціальні об’єкти.
- На території Пярнуського повіту функціонують 15 шкіл, 20 дитсадків, – говорить мер міста Пярну. – Залишилися на місцях і соцпрацівники. Тобто послуги соціальної сфери надаються по всій території об’єднаної громади. Левова частка адміністративних послуг для населення здійснюється комп’ютеризовано. Це виявилося зручно і швидко. Та й кадрового забезпечення тепер треба набагато менше. Звісно, бюджет громади теж збільшився. Коли раніше одна адміністративна територія могла розраховувати лише на 5 млн євро, то тепер вся громада має в бюджеті не менше 100 млн євро.
Школа в Пярну Ірина Ситнік
Велике виробництво у маленькому місті
Здавна Пярну був курортним містом. Але увесь календарний рік така послуга не затребувана. Отож і вирішила міська адміністрація створювати власне виробництво. Останнім часом почала розвиватися текстильна, хімічна промисловість. Великі надії покладають на метало-деревообробну галузі та сферу електроніки. Поряд з маленькими підприємствами у місті впевнено працюють і великі, в яких трудяться до 800 робочих. Інвестуються здебільшого такі промислові об’єкти місцевими підприємцями. Але часто зустрічається і співфінансування з Росії, Фінляндії та інших країн. Основне наповнення бюджету – це находження з державної скарбниці (субвенції та дотації) – близько 40 млн євро; різного роду податки – теж до 40 млн; та участь у фінансових проектах від Євросоюзу – це біля 20 млн євро.
Працювати на різних промислових об’єктах приїжджають до Пярну із-за кордону, зокрема з України. Нестача робочих серед естонців пояснюється тим, що місцеві жителі виїхали теж на заробітки – до Норвегії або Фінляндії.
Громадський транспорт
розвивається стрімко
Транспортний це Із липня 2017 року на міських маршрутах працюють великі, сучасні автобуси (здебільшого у формі «гармошки»). А в цьому році нові автобуси стали перевозити пасажирів і дорогами всього повіту. На приміських маршрутах можна зустріти звичні нам маршрутки, але головна їхня відмінність від наших – всі вони нові і комфортні.
Всього автобусів у транспортному центрі 28, більша половина яких їздить на біометані, так званому «зеленому паливі». Пярну – перше місто Естонії, що використовує для громадського транспорту біопаливо. - Всі автобуси у нас із низькою підлогою, без сходів до салону, – говорить Андрус, головний спеціаліст центру, – Це зручно для людей із фізичними вадами – зайти або в’їхати на візку до салону дуже легко – не потрібна стороння допомога. Також із 2017 року успішно запрацювала і електронна квиткова система. Всім перевізникам Пярнуського повіту транспортний центр видає електронні касові апарати. У 2018 році запровадили єдину квиткову систему: на приміських маршрутах замовник – держава, а на міських – міська адміністрація.
Громадський транспорт Ірина СИТНІК
Але для пасажирів різниці в цьому немає. Якщо маєш проїзний, то можеш скористатися будь-яким рейсом. Тобто електронна квиткова картка діє по всій Естонії. До речі, коштує такий проїзний лише 10 євро на місяць. Кондукторів в автобусах немає, вся оплата через електронні термінали. Дуже вдале функціональне рішення щодо напрямку маршруту: якщо зображення квітів на склі білого кольору – автобус рухається до центра міста, якщо синього – це приміські перевезення.
Ірина СИТНІК
На великих перехрестях міста встановлені монітори, які показують розклад руху автобусів за всіма маршрутами. Для незрячих мешканців вмонтована спеціальна кнопка: вмикаєш – лунає інформаційний аудіозапис. Впроваджує центр і власну політику щодо соціального транспорту у місті та повіті. Вже уклали договір на придбання шести автобусів з підйомниками для інвалідних візків.
Для пенсіонерів та школярів передбачили безкоштовний проїзд на всі напрямки. Увели на транспортних сполученнях особливу годину, яка коштує лише 1 євро. Отже, транспорт Пярну – сучасний, швидкий, точний та комфортний. Кількість пасажироперевезень, від заснування транспортного центру, виросла на 20%.
Місто Пярну – літня столиця Естонії
Ірина СИТНІК
Щороку до міста на відпочинок приїжджає більше 1 млн туристів. Як говорять самі відвідувачі, Пярну – гарний історичний приморський місто-курорт з невеликим портом. Протяжність узбережжя Пярнуського повіту – майже 250 км.
Піщані пляжі, мілке дно, різноманітне культурне життя і численні кафе, ресторани і нічні клуби. Тут багато пам'яток і можливостей провести весело час. Сьогодні Пярну приваблює яскравою програмою літніх розваг, сучасними лікувально-оздоровчими установами, свіжим повітрям.
Балтійське море Ірина СИТНІК
Останніми роками до міста приїжджають і взимку, особливо на вихідних. Дуже часто впродовж року всі готельні номери Пярну заброньовані заздалегідь. Щомісяця в Пярну проводять велику кількість мистецьких фестивалів та заходів. Кожен тиждень, навіть у найменшому кафе, може бути тематичним. Підтвердженням того, що культурне життя міста цікаве і неповторне, є постійні візити круїзних кораблів у міський порт.
Адміністрація міста втілює в життя стратегічні напрямки
Естонському поету Йохану Вольдемару Янсену Ірина СИТНІК
Один із таких напрямків: Пярну – дуже зелене місто. На вулицях міста багато дерев, декоративних кущів та квітників. Велику увагу приділяють розвиткові міського пляжу. Наразі пляж має «синій» прапор якості. Як би кумедно це не звучало, але біля пляжу спеціально тримають 250 корів. Корови, вживаючи траву, доглядають за зеленню на ділянці поблизу пляжу.
Дуже багато інвестицій вкладають у велодоріжки. За останні п’ять років побудовано понад 40 кілометрів таких доріжок. За сім років у сім разів виросла кількість тих, хто користується велосипедом. В Пярну розташований найбільший в Естонії парк сонячних батарей. Друга за розмірами в країні центральна система охолодження, яка використовує річкову воду. Крім того, створено промисловий парк, де збирають опади. Більше 100 км міських доріг – це дороги легкого трафіку: пішохідні та велодоріжки – все, крім автомобілів. Такий трафік є біля берегів річки та морського узбережжя.
Пам'ятник легендарному мореплавцю Кіхну Ірина СИТНІК
Зведені нові будівлі Мистецької школи, Автовокзалу, площадка для екстремального спорту. В минулому році оновили центральну площу міста. Звісно, центром уваги міської адміністрації є підтримка підприємництва. Навіть розробили власну програму розвитку приватних підприємств. Яскравий показник успіху – це наявність 12 тисяч робочих місць. За фінансової підтримки Євросоюзу міська адміністрація взяла на утримання колишню радянську військову базу. У майбутньому планують побудувати швидкісну європейську залізницю та відновити роботу місцевого аеропорту.
Продвинуті електронні послуги та сервіси
Безкоштовним інтернетом естонців вже давно не здивуєш. Завдяки успішним реформам у галузі розвитку інформаційних технологій країна стала лідером цієї сфери в Європі: суспільне життя, бізнес та політика тут організовані через онлайн. Для мешканців Пярну міська влада намагається через іт-технології полегшити отримання усіх видів адміністративних послуг, які умовно можна розділити на дві категорії: отримання дозволів та фінансової допомоги. Адміністрація міста радо йде на зустріч своїм громадянам у наданні грошової компенсації в певних витратах.
- Наприклад, для фарбування будинків, – пояснює Ганна Хунт, іт-аналітик. – Міська влада зацікавлена у привабливому, естетичному вигляді будівель. Тому і бере на себе до 85% витрат на фарбування. Існує фінансова підтримка і для творчих заходів, роботи гуртків та спортивних секцій, для реалізації проєктів. Два роки тому іт-спеціалісти Пярну проаналізували кількість послуг, які надаються органом місцевого самоврядування. Вийшло, що 50 послуг в місті та повіті пов’язані із соціальною сферою, решта 40 – це благоустрій міста. Щоб отримати будь-яку послугу, жителі мають право заповнити певні папери або ж через комп’ютерні мережі. Все частіше мешканці Пярну віддають перевагу саме іт-технологіям. Це економить час як працівників органів самоврядування, так і самих громадян. Всі отримані документи спеціалісти реєструють у внутрішній електронній системі управління. На видачу затребуваного документа у міськради є 5 днів, не більше.
- Введено нову електронну послугу для виявлення, чи проживає дитина в Пярну, – продовжує Ганна Хунт. – Це потрібно, щоб контролювати грошові витрати з міського бюджету на дітей. При оформленні виплат після народження дитини батькам достатньо увійти до електронного сервісу за допомогою своєї іd-картки, а всі дані вже зберігаються в системі. Тому найперше, що отримує немовля з перших хвилин життя, – це персональний номер. Навіть ім’я дитинці можуть дати на місяць пізніше, аніж присвоєння коду. Усім новонародженим міська влада Пярну дарує срібну ложку з викарбуваним на ній ім’ям малюка.
Завдяки іd-карткам проходять купівлі-продажі нерухомості. Не треба йти до нотаріуса з купою документів – все уже збережено в системі. І покупець може перевірити, чи дійсно товар є в наявності і в якому він стані. Іт-спеціалісти увесь час намагаються збільшити та удосконалити електронні послуги для населення. Нещодавно з’явилася послуга «Кладовище». Через неї можна відслідкувати, де похований хтось із рідні. Можна й придивитися та зарезервувати собі місце на кладовищі.
У міській раді Пярну Ірина СИТНІК
- Дуже корисним для міста та й всього повіту став електронний мапа-сервіс «Дай знати», – зізнається пані Хунт. – Якщо хтось помітив якусь проблему з благоустрою (неприбране сміття, пошкодження довкілля чи об’єктів), то можна це сфотографувати і надіслати на електронну платформу. Комунальники та місцева влада відреагують миттєво й виправлять.
Отримати з електронної системи інформацію можна тільки свою особисту або своєї дитини. Якщо вводити запит по іншій людини, система вам не дозволить увійти. Кібер-захист в Естонії один із найпотужніших у світі.
Узбережжя Балтійського моря (Пярну)
Сучасне суспільство європейського формату
Як показав досвід останніх років, електронні послуги та впровадження реформ по-естонські формують нове, сучасне суспільство без бюрократії та корупції. Естонія радо ділиться своїм досвідом з іншими країнами, зокрема і з Україною, які прагнуть розвиватися відповідно до європейських стандартів та цінностей. Мер міста Пярну побажав українцям миру в нашій державі. Від групи журналістів редакторка «Петропавлівка.City» презентувала господарям зустрічі декоративну прикрасу з краєвидами Присамарського краю, створену руками наших місцевих художників.
Сувеніри від гостей міста Пярну Ірина СИТНІК
Медіа-тур з візитом в Пярнумаа організували: Естонський центр східного партнерства, Український кризовий медіа-центр.
