Щонайменше раз на рік зустрічаємося в кабінеті голови Миколаївської громади Віктора Одоєвцева. Розмова, здавалося б, про буденне: про життя, виклики й досягнення громади. Але кожного разу є про що розповісти і що побачити. От і ця зустріч, не кабінетна, бо їдемо до тих, на кому громада тримається, де щоденно працюють на розвиток громади.
Відзнака та підтримка ЗСУ
На початку зустрічі цікавлюся нагородою, яка стала однією з найпочесніших, серед безлічі грамот та подяк громад від Збройних Сил України.
— Це третя штурмова. Це їхня внутрішня нагорода, найвища, — відповідає голова громади.
Нещодавно до Миколаївки завітали командири 3-ої окремої штурмової бригади. За внесок Миколаївської громади у зміцнення обороноздатності України Віктор Одоєвцев був нагороджений почесною пам’ятною нагородою «UNITATE FORTIOR» — як символ єдності, сили та незламності українського народу.
— Це нагорода всієї Миколаївської громади. Подяка всім нашим людям, які підтримують захисників та захисниць України. Це вдячність за фінансову та моральну підтримку. Нагорода від 3-ї штурмової бригади — особлива. Це одна з найбоєздатніших частин, яка тримає велику ділянку фронту. Для нас велика честь, що вони відзначили громаду, — говорить голова громади.
Сільська рада виділяє значні ресурси для допомоги армії. До розмови долучається бухгалтерія.
— Понад сім мільйонів гривень виділили на допомогу ЗСУ. Це лише за останні шість місяців. Кошти йдуть не лише на Збройні сили, а й на інші силові структури: поліцію, ДСНС, військкомат. Підрозділів звертається дуже багато. У першу чергу допомагаємо тим, де служать наші хлопці з громади. А вже потім усім іншим. На кожній сесії ми виділяємо кошти на потреби армії, — говорить бухгалтер.
Запити від військових різні: від ремонтів техніки до дронів і квадроциклів.
— Кожна бригада має свої потреби. Одним потрібні дрони, іншим мотоцикли чи квадроцикли. Ми допомагаємо, бо саме військові знають краще за нас, що їм необхідно.
Внесок Миколаївської громади у підтримку ЗСУ вагомий. Лише протягом 2025 року (а він ще триває) з бюджету Миколаївської громади на оборону регіону та територіальні заходи оборони, підтримку рятувальників та правоохоронців виділили 7 мільйонів 299 тисяч 900 гривень.
Більшість коштів, а це 6 мільйонів 699 тисяч 900 гривень, направлені на потреби військовим частинам, на купівлю життєво необхідної техніки, засобів для захисту та оборони. 400 тисяч гривень — на підтримку 10-му пожежно-рятувальному загону ДСНС та 200 тисяч гривень — на підтримку правоохоронної системи.
У бухгалтерії одразу додають: на цьому не все. Звернення не припиняються від захисників. Тож на чергову сесію розгляд депутатів готують чергові клопотання: 947 тисяч та 800 тисяч гривень — військовим частинам. Ще 147 тисяч гривень — для другого відділу Синельниківського районного центру комплектування.
У Миколаївській громаді пріоритетом залишається реальна підтримка Збройних сил України.
— Ми допомагаємо з усім, що просять наші захисники, — пояснює голова громади. — Сьогодні найбільше потребують саме техніки, а не харчів чи інших дрібниць. У нас у пріоритеті лише реальна допомога військовим, яка дає можливість захищати Україну.
Найбільш цінними відзнаками для громади залишаються подаровані військовими прапори.
— Для нас найкращий подарунок і визнання — це прапори з передової з підписами та побажаннями від бійців. Увесь наш коридор у сільраді завішаний такими прапорами. Я щоразу дякую депутатам і всій громаді за підтримку ЗСУ: ці всі відзнаки та нагороди — заслуга кожного, — наголошує голова.
Зі слів голови громади, рішення про виділення коштів на такі запити на сесіях навіть не обговорюються — депутати голосують впевнено “за” .
Нові проєкти — нові можливості
Між іншим, у кабінеті голови громади чимало відзнак. Громаду, яка заслуговує на повагу, завжди підтримують і міжнародні спонсори.
— Одне з наших нещодавніх досягнень: участь у проєкті «Сонячна громада» від Посольства Фінляндії. Для Дмитрівського ліцею виграли матеріал для покрівлі. Тож заклад матиме оновлений дах. Маємо сертифікат на фінську бітумну черепицю, яка покриває повністю покрівлю закладу. Вартість проєкту склала майже сім мільйонів гривень, — пояснює голова громади.
Нагороду за проєкт “Сонячна громада” отримували в Києві саме ті, хто над проєктом працював.
— Дуже активно працюють наші дівчата Даша та Марина — вони пишуть проєкти, залучають кошти. Завдяки їм Дмитрівський ліцей буде повністю перекритий новим сучасним матеріалом, — додає голова.
Громада теж включається в процес — фінансуватиме будівництво.
— Дошки, бруси, робота… Це буде за кошти місцевого бюджету. Однак маємо колосальну економію коштів: весь проєкт коштує 7 мільйонів, а вже більше половини зекономлено, бо є основний матеріал. Зараз працюємо над логістикою та доставкою матеріалу до громади.
Не лише Фінляндія, а й Німеччина спонсорує громаду.
— Ми тільки пораділи фінській підтримці, як до нас завітав посол Німеччини. І знову радісна новина: ми отримаємо два нові автомобілі на дев’ять місць кожний. Це будуть службові мікроавтобуси для соціальних служб, які їздитимуть по селам громади та надаватимуть допомогу людям, — ділиться він.
Допомога внутрішньо переміщеним та мешканцям громади
Окремий напрям роботи Миколаївської громади — допомога внутрішньо переміщеним людям.
— Офіційно у нас близько 2400 ВПО. Це стабільна цифра, хоча хтось виїзджає, хтось повертається. Насправді людей більше, бо не всі зареєстровані, — розповідає голова.
У Миколаївському шелтері, створеному на початку повномасштабної війни, проживає 74 людини.
— Кількість людей у шелтері не змінюється, усі кімнати зайняті. Шелтер теж постійно оновлюється: допомагають міжнародні організації та благодійні фонди. Це вже заслуга наших працівниць, які долучають спонсорів до розвитку шелтера,співпрацюють з благодійниками. Оксана Дронг відповідає за роботу шелтера і відмінно справляється зі своїм завданням, — каже голова.
Бізнес, робочі місця та розвиток громади
У Миколаївській громаді триває робота не лише над гуманітарними проєктами, а й над розвитком місцевого бізнесу.
Крім допомоги військовим та внутрішньо переміщеним особам, громада співпрацює з міжнародними організаціями, які підтримують розвиток сільського господарства. Цьогоріч мешканці Миколаївської громади отримали теплиці та крапельний полив від Червоного Хреста.
— Це була допомога саме для місцевих жителів. Як втілюватиметься проєкт ми побачимо вже наступного року навесні. Радію з того, що охочих займатися вирощуванням ранніх овочів у нас чимало, — пояснює голова.
Отримувачів теплиць організація Червоного Хреста обирала самостійно. Проте акцент робили на старостинських округах.
— Найбільше теплиць отримали жителі Дмитрівського, Петрівського та Васильківського старостатів. І це добре, що допомогу спрямували у віддалені села. Там багато людей без заробітку, їм дуже потрібна підтримка, — розповідає голова громади.
Зі слів керівника громади, проєкти з теплицями та крапельним зрошенням мають важливе значення.
— На трасі люди продають кукурудзу, кавуни, вирощену власну продукцію. У Миколаївці така виносна торгівля розвинена більше, аніж у сусідніх селах. Я завжди допомагаю підприємцям, які хочуть щось відкрити в громаді. Чим більше у нас буде магазинів чи павільйонів — тим краще для громади. Це робочі місця, конкуренція, яка сприяє якості торгівлі і вигода для всіх, — пояснює Віктор Одоєвцев.
Очільник громади згадує приклад із Дніпропетровщини.
— Під час поїздки на дитячий турнір звернув увагу, що в одному з сіл області біля траси облаштували продуктовий ринок. Туди з’їжджаються продавці з різних сіл, щоб реалізовувати свої товари. Подумав: а чому б не зробити щось подібне й у Миколаївці? Це було б чудовим рішенням для жителів нашої громади.
Нові магазини та торгові точки
Сьогодні Миколаївка та Дмитрівка, через які проходить головна траса, все більше поповнюється магазинами та мафами.
— У нас відкривається багато мафів і магазинів, — каже голова. — Усі підприємці зареєстровані, мають сертифікати та ліцензії на торгівлю. Єдине чого завжди прошу підприємців, аби оформлювалися саме на нашій території. Адже податки повинні йти в бюджет громади, де розташований павільйон. Ці кошти йтимуть на розвиток шкіл, садочків та інфраструктуру громади.
Бізнес це робочі місця і радує те, що люди користуються можливістю відкрити власну справу.
— Частину бізнесів відкрили місцеві жителі, частину — люди, які переїхали до наших сіл з окупованих територій. Є кілька павільйонів і магазинів, які відкрили люди з Покровська, вони релокували сюди свій бізнес. Ми тільки раді, що вони працюють. Це зараз дуже актуально, — наголошує голова громади.
Вимушено переміщені родини активно включаються в економічне життя громади.
— Багато хто з наших нових жителів займаються власною справою: хтось робить манікюр чи працює перукарем, є й масажисти. Головне, що робота є. Люди не просто чекають допомогу від держави, а заробляють самі кошти. Хто хоче працювати, той може це робити без проблем, — підсумовує очільник громади.
Миколаївська громада: відкритість, розвиток та підтримка
Миколаївська громада надає підтримку жителям громади.
— Це вам точно можу сказати офіційно. Ми відкриті для всіх — хай приїжджають до нас люди, залишаються і працюють. Нам потрібні люди, нам потрібні спеціалісти. У нас не вистачає вчителів, лікарів, працівників у сільській раді, у комунальних підприємствах, аби удосконалювати послуги для населення. Тому ми готові підтримати кожного, — наголосив Віктор Одоєвцев.
Особливу увагу приділяють молодим кадрам.
— Я взагалі прибічник того, аби у сільську раду приходила працювати молодь — нове покоління з новими ідеями, більш прогресивне, яке хоче навчатися. Запрошую всіх. В більшості я дуже задоволений нашою молоддю: вони активні, ініціативні — і це мене тішить.
Цьогоріч активно в громаді працюють молоді спеціалісти, зокрема психологиня Юлія Нехаєва, яка займається психологічною підтримкою ветеранів.
У громаді діє графік виїздів сімейних лікарів у віддалені села. Такий же графік у спеціалістів, які займаються сім’ями ветеранів. Виїзні консультації зроблено для того, аби люди не їхали в центральну садибу громади. Спеціалісти приїжджають і на місці надають всю інформацію — які документи потрібні, куди звертатися, які телефони. Це полегшує життя ветеранам та їх родинам.
Робота з ветеранами — один із головних пріоритетів
— Я наполягаю аби працівники усіх наших організацій не залишали без уваги ветеранів війни. Більше залучали їх до громадського життя. Наші працівниці вже провели перші зустрічі для ветеранів і їх сімей. Нещодавно влаштували зустріч ветеранів: рибалили, готували юшку, невеличний концерт провели. До речі, жінка виграла змагання з риболовлі в чоловіків — це було дуже цікаво. Головне, запрошені залишилися задоволені і вдячні. І ми будемо продовжувати робити такі зустрічі надалі, — говорить Віктор Одоєвцев.
Також у громаді активно розвивається спортивний напрямок. Створили ветеранську футбольну команду. У команді — ветерани не лише з Миколаївської громади, а й із сусідніх громад — Шахтарського, Петропавлівки та Павлограду.
— Загалом ветеранська команда — це колектив із 25 ветеранів, які вже мають форму і будуть представляти Миколаївську громаду на змаганнях. Найголовніше — аби вони відчували, що не забуті, — наголошує голова громади.
Спорт і відпочинок для молоді
Водночас у громаді не забувають і про молоде покоління спортсменів.
— Ми готові провести кубок з футболу “Степової зорі”, як і раніше проводили. Думаю, що треба розширити турнір і робити його на кілька днів, бо ці змагання дуже цікаві. Дітям подобається, вони показують чудові результати.
Нещодавно у селищі Солоне футбольна команда дітей з Миколаївки виграли з турнір рахунком 22:0.
— Це не столичні діти, це діти з нашої громади, — ділиться враженнями голова.
Діти громади беруть участь і в інших турнірах. Наймолодші готуються до змагань у Києві в академії “Шахтаря”.
— Дуже приємно — що наших дітей знають і запрошують. Раніше вважалося, що село завжди відстає від міста. А тепер наші діти дивують міських, бо займаються спортом, розвиваються і показують високий рівень.
Освіта, відпочинок та діалог із громадою: плани Миколаївської сільської ради
Кожне літо для дітей Миколаївської громади влаштовують цікаве дозвілля. Адже щороку громада організовує активний відпочинок для дітей.
— У серпні 20 дітей з громади поїхали відпочивати в дитячому таборі у Вінницькій області, у дружній громаді. На початку вересня ще одна групу з 20 дітей поїде до дитячого табору на вісім днів. Відпочивають безкоштовно — харчування і проживання. Наша громада забезпечує лише транспорт до табору та назад. Це важливо для розвитку та емоційного відновлення наших дітей.
Відпочинок у горах вражає. Попри те, що більшість звикли до комфортного відпочинку, у наметовому таборі по-справжньому цікаво. Величні гори, мальовничі схили, неймовірно гарна місцевість.
— Мені час від часу телефонують батьки й кажуть, що діти задоволені. Їм подобається, хоча живуть у наметах, а не в готелі. Кажуть: “Вже відчули, що таке життя в наметах. Такий відпочинок добре єднає. Єдине, що комарі дошкуляють, — посміхається Віктор Одоєвцев.
Миколаївська громада залишається єдиною в регіоні, де діти минулого року навчалися за змішаною формою навчання. Усе це завдяки протирадіаційним та модульним укриттям, якими забезпечили ліцеї, гімназію та дитячі садочки.
До слова, освіті в громаді приділяється велика увага. Заклади шкільної та дошкільної освіти щороку перевіряють на вимоги безпеки чинного законодавства, модернізують умови навчання.
— Ми працюємо над модернізацією харчоблоків. Миколаївський ліцей відповідає всім вимогам, а от харчоблок Дмитрівського ліцею потребує модернізації, ми подали проєкт на перебудову.. Усе це з однією метою, аби в будь-який час були готові повністю організувати шкільне харчування дітей під час офлайн навчання.
Навчатися онлайн чи офлайн рішення приймається з огляду на безпекову ситуацію, і перш за все вирішується це питання у діалозі з батьками.
— Хтось хоче, аби діти навчалися вдома, хтось — у школі. Ми повинні говорити з батьками відкрито, показувати умови навчання, пояснювати усі ризики, нічого не приховуємо. Це нормальний процес. Не голова громади приймає рішення, приймаємо разом, у діалозі знаходимо компроміс, — наголошує він.
«Ми не ховаємося. Діалог має бути»
Стосовно оптимізації шкільної мережі в Миколаївській громаді, голова зазначає:
— У нас працюють два ліцеї та одна гімназія офіційно. Поки змінювати нічого не будемо. Проєкти законодавчі по освіті є, але вони ще не прийняті. Ми не біжимо попереду паровоза, але й обговорюємо з педагогами та прогнозуємо майбутні зміни. Зараз у громаді понад тисячу учнів, а через три роки прогнозується 750, через міграцію людей в громаді. Від кількості дітей залежатиме функціонування освітніх закладів. Ми зобов’язані передбачати будь-який розвиток подій, доносити цю інформацію до вчителів та батьків. Але усі обговорення прозорі та відкриті, — доповнює Віктор Одоєвцев.
Голова громади наголошує, що у громаді — демократія та конструктивний діалог.
— Ми не ховаємося від наших громадян. Маємо діалог — хороший чи поганий, але він є. Це наше внутрішнє обговорення, дискусія, яка повинна бути. І через це в нас немає демонстрантів чи ще чогось, бо йде діалог, — пояснює очільник громади.
Голова громади наголошує, у закладі освіти перш за все рішення приймає колектив.
— Наші педагоги забезпечені всім необхідним сучасним обладнанням. Ви бачите ті зміни, які відбулися в ліцеях та гімназіях за короткий час. Ми дослухаймося до педагогів і підтримуємо їхні ініціативи та клопотання.
За його словами, в закладах освіти активно долають усі застарілі проблеми, які залишилися в спадок від колишнього району.
— З початку утворення Миколаївської громади я особисто наполягаю, аби заклади освіти оновлювалися та осучаснювалися. Наприклад, у Дмитрівському ліцеї цьогоріч повністю забезпечили початкові класи новими меблями та сучасним обладнанням. Кардинальні зміни у дитячому садочку “Малятко”, його, можна сказати, перебудовуємо.
Посадовець підкреслює, що в Дмитрівському ліцеї вже проведено ремонти класів, коридорів, оновлено опалення, забезпечено заклад освіти сучасними внутрішніми туалетами. Поточні ремонти відбуваються у всіх освітніх закладах щороку.
Віктор Одоєвцев наголошує:
Жоден ФАП не закрили
Про медицину коротко, бо ця галузь осучаснена одна з перших у Миколаївській громаді.
— У Миколаївській громаді нічого не зупинилося, все працює. Сімейні лікарі, як і раніше, виїжджають за графіком у села. Якщо трапляються екстрені випадки, то лікар виїжджає додатково. Жоден ФАП під час війни не закрили. Медики отримують стабільну зарплату з преміями та всіма виплатами.
Кількість соціальних послуг зростає
Не припиняє свою роботу Миколаївський ЦНАП. Один з найсучасніших Центр надання адміністративних послуг в Синельниківському районі, до якого їдуть з рідних громад за послугами. А їх тут надають все більше.
— У ЦНАПі працює троє спеціалістів. Надають послуги не лише жителям нашої громади, а й людям, з будь-якого регіону. Зараз ми працюємо над тим, аби ЦНАП мав змогу надавати виїздні послуги, триває закупка необхідного обладнання. Транспорт вже є, — наголошує голова громади.
Серед популярних послуг Миколаївського ЦНАПу: нова програма “Я ветеран”, заміна посвідчення водія, виготовлення закордонного паспорта, ID-паспорти, довідки, реєстрація нерухомого і рухомовго майні.
— За паспортами і посвідченнями водія багато звертаються і не лише наші громадяни. Їдуть з Тернівки, Павлограду, Донецької області. Взагалі з усієї України можна звертатися за послугами в нас. Наприклад заміна посвідчення водія в нас вартує 572 гривні. На місці фотографуємо, оплачується і через 5 робочих днів людина отримує нове посвідчення. Працюємо щодня, — наголошує спеціаліст ЦНАПу.
Усього в Миколаївському ЦНАП надають 396 послуг.
Люди громади не залишаються сам на сам
Війна не оминула сіл Миколаївської громади. Через ворожі атаки громада неодноразово зазнавала пошкоджень від російських шахедів та дронів. Не лишити людей сам на сам у таких випадках — пріоритет у громаді. Діє спеціальна програма підтримки для жителів сіл.
— Створена в нас комісія, яка виїжджає на надзвичайні події. Після дозволу ДСНС, коли території перевірені, вже безпечно, комісія оглядає пошкодження. Складають акти руйнувань та пошкоджень, фотофіксують, на основі цих актів надається матеріальна та фінансова допомога.
Дахи ремонтуємо за рахунок бюджету сільської ради та допомоги військової адміністрації області, зокрема шифер та інші будматеріали.
— Наприклад, вікно вартує 1000 гривень, на виконкомі виділяємо ці гроші, перераховуємо постраждалим, і людина вже розраховується за ці вікна чи двері. Якщо у людей зовсім згоріло житло, як от у Маломиколаївці, то сільська рада компенсує 200 тисяч гривень, аби людина могла купити собі житло. У селі за ці гроші це можливо. Поруч завжди старости, фахівці громади, допомагають з документами на компенсації від держави, — наголошує голова громади.
У таких випадках допомагають міжнародні благодійні фонди. У Миколаївській громаді з благодійними організаціями склалася постійна, надійна співпраця.
— Наші спеціалісти активно працюють із фондами. Вони надають значну допомогу будівельними матеріалами першої необхідності, заміною вікон і дверей та іншими нагальними потребами.
З огляду на події фронті та евакуації людей із прифронтових громад, актуальне питання: чи має громада план дій на випадок, евакуації жителів Миколаївської громади, чи є дружні громади?
— Дуже надіюся, що цього не станеться і фронт до нас не наблизиться. Але у Миколаївській громаді є план дій. Є запас дизельного пального та бензину. У нас достатньо транспорту, аби ми могли в першу чергу вивезти дітей, пенсіонерів, самотніх людей. Головне є домовленості з трьома громадами західної України, які у разі необхідності можуть прийняти наших людей на надати тимчасове житло.
Віктор Одоєвцев наголошує, що цей план давно напрацьований.
— Надіємося на краще, але ми бачимо, які проблеми зараз у тимчасових пунктах евакуації в Палограді, як евакуюються люди з Межівщини та Донеччини, тому готові до будь-якого розвитку подій, — говорить голова громади.
Дружні громади обирали не рандомно, враховували аби людям було і житло, і робота.
— Найголовніше, на що звертали увагу, це громади, де є шахти та інші підприємства, де потрібні робітники. У разі евакуації наші люди могли б переїхати і працювати на новому місці. З громадами, які готові нас прийняти, налагоджена співпраця, — продовжує голова громади. — Бо що далі будуть робити люди без нічого? Треба працювати. У мене багато друзів — голів громад. Вони пішли назустріч, ми підтримуємо контакти. І в разі чого — ми готові.
