Петропавлівка знову має сумну звістку - помер захисник України Вадим Олександрович Щерін. 24 жовтня Петропавлівщина прощалася з Героєм.
Вадим Щерін народився 15 вересня 1971 року в Німеччині, місто Потсдам. Зростав у родині військового. Батько, Олександр Леонтійович, проходив службу у різних країнах, тому родина часто змінювала місце проживання. Одним із таких місць став Батумі, де Вадим провів своє дитинство. Саме там він закінчив навчання на моряка і вийшов у свої перші далекі рейси. Але війна змусила сім'ю повернутися до України.
У 1996 році Вадим оселився в Петропавлівці. Життя було нелегким — Вадим підробляв на різних роботах, займався ремонтами. Дружина з сином поїхали закордон, батьки ,Людмила Степанівна та Олександр Леонтійович, померли рано і чоловік залишився один… Єдиною рідною людиною у Петропавлівці залишилася тітка Ірина.
З початком повномасштабної війни в Україні, Вадим, хоч і мав проблеми зі здоров'ям, вирішив, що не може залишатися осторонь.
- Він подзвонив мені й сказав: “Я йду на війну. Там і жінки воюють, а я що, буду боятися?”, — згадує Ірина, тітка Вадима.
15 червня 2024 року чоловік став до лав Збройних Сил України, пройшов навчання і згодом ніс службу на Донеччині.
- Майже одразу він почав скаржитися на біль у вусі, казав, що перестає чути. Почався страшний кашель, але Вадим запевняв, що це через холод і життя у лісі, — розповідає його тітка.
Ірина намагалася переконати племінника звернутися до лікарів, але Вадим наполягав: «Я дорослий, сам розберуся».
З фронту Вадим телефонував рідко, і його розповіді були короткими.
- Телефонував і говорив, що в Краматорську, потім — у Слов'янську. Але здоров'я погіршувалося — вуха все ще боліли, кашель не минав, — згадує жінка.
Зрештою чоловіка відправили на лікування в Харків, потім — у Дніпро.
Повернувшись додому на короткий час, Вадим закупив речі для лікарні і збирався їхати до Дніпра, але здоров'я знову дало про себе знати.
- Перед від’їздом йому стало погано, почалася рвота з кров’ю. Його швидко забрали в лікарню Петропавлівки і потім перевели в шпиталь Дніпра, — розповідає Ірина.
Попри всі зусилля медиків, страшна хвороба, яка проявилася під час служби на фронті, виявилася надто сильною.
16 жовтня 2024 року Вадим Щерін помер від кровотечі.
- Я завжди намагалася допомогти йому. Він залишився один, без рідних, і я стала для нього підтримкою, — говорить тітка.
24 жовтня Петропавлівка прощалася з Героєм. Вадим повернувся додому. Живим коридором з квітами захисника зустрічали односельці. Відспівував полеглого Героя панотець Андрій, священник храму Святих Петра і Павла.
Трьома салютними пострілами побратими вшанували Вадима Щеріна.
Вічна шана та світла памʼять воїну Вадиму!
