У селищі Петропавлівка живе родина Притули — Дмитро та Яна, які займаються вирощуванням овочів. Їхня історія знайомства та становлення бізнесу варта уваги, адже подружжя змогло знайти своє покликання у фермерстві, яке кардинально змінило їхні професійні шляхи.
Знайомство та початок стосунків
Дмитро та Яна познайомилися в Інтернеті, що стало класикою сучасних стосунків. Дмитро довго не наважувався зробити пропозицію, хоча вони з Яною були разом уже кілька років. Яна завжди серйозно ставилася до коханого хлопця і одного разу прямо запитала: «Як довго я буду в тебе на тест-драйві?». Ці слова виявилися вирішальними: у листопаді 2019 року Дмитро зробив коханій пропозицію. Він освідчився в закладі швидкого харчування.
- Зайшли в кафетерій перекусити, і тут Дмитро пропонує мені обручку одягнути. Все було так скромно. Про весілля ми навіть не думали, просто вирішили дати поштовх нашим стосункам, — згадує Яна.
Весілля відбулося у червні 2020 року в колі родини та близьких друзів, але ще до цього подружжя дізналося, що чекають на поповнення — у лютому Яна дізналася про вагітність. Їхній син Владислав народився в листопаді 2020 року.
Шахтар і вчителька — до фермерства
До початку фермерської діяльності подружжя працювало в зовсім інших сферах. Дмитро вже 17 років працює шахтарем і досі не покинув цю професію, незважаючи на нову справу. Яна, у свою чергу, працювала вчителькою, а згодом стала директоркою Першотравенського будинку культури. Проте, за її словами, згодом і освіта, і культура залишилися в минулому, коли в їхнє життя увійшло сільське господарство.
Як почали вирощувати овочі
Ідея займатися вирощуванням городини належала Дмитру. Його друг Маріс, який вже мав досвід у цій сфері, підштовхнув його до того, аби спробувати себе в агрономії. Спочатку Дмитро перепробував різні справи: тримав курей, торгував на базарі, навіть планував відкрити коптильню. Але найбільш перспективним виявилося вирощування овочів.
- Наш друг Маріс допоміг не лише порадами, а й надав касети для розсади, а також поділився своїм досвідом і технологіями вирощування, — згадують Дмитро та Яна.
Спершу на родинному городі подружжя висадило перші 18 000 капустин. Спочатку це була маленька ділянка, але поступово вони почали збільшувати площі.
Яна активно підтримувала Дмитра і брала участь у всіх процесах.
- Ми вдвох усе робили: садили, поливали, доглядали за рослинами. Часто допомагали інші люди, але починали ми вдвох, — згадує Яна.
Цікаво, що овочівництво зацікавило Дмитра ще на початку його знайомства з Яною. Дівчина всіляко підтримувала ідеї коханого. Інколи, замість походів до кафе чи друзів, молода пара їздила сторожувати свою капусту від крадіїв. Ці ночі, проведені разом у полі, подружжя зараз згадує з посмішкою. Вони зізнаються, що, попри всі труднощі, цей процес приносив навіть певну романтику, адже робота на полі була для них новим і цікавим досвідом.
Справа з овочами продовжувала розвиватися. Згодом до капусти додали вирощування помідорів. Перше висадження помідорів запам’яталося Дмитру та Яні приємною новиною: Яна була при надії. Більшість роботи в цей період виконував Дмитро самостійно, продовжував розвивати справу та експериментувати.
Огірки — експеримент, що не вдався
- Перші два роки ми вирощували тільки капусту і помідори, а потім почали додавати інші культури, як-от перець, баклажани та кукурудзу, — ділиться подружжя.
Однією з культур, яку подружжя спробувало вирощувати, були огірки. Спочатку все йшло добре, але огірки вимагали багато людської праці, оскільки їх треба було збирати щодня. Якщо не встигати, вони швидко переростали, ставали великими і непридатними для продажу. Окрім того, огірки почали хворіти через шкідників і принесли подружжю більше проблем, ніж очікувань. Вони вирішили, що з огірками «не дружитимуть» і зосередилися на інших культурах.
Баклажани та дині — нові експерименти
Ще однією цікавою культурою, яку вирішили спробувати Притули, стала диня. Спершу вони посадили її навесні, а потім вирішили додати ще одну посадку восени, щоб продовжити сезон. Диня також виявилася вдалою спробою, і Дмитро продовжує експериментувати з цією культурою, використовуючи крапельне зрошення для забезпечення рівномірного поливу.
- Без крапельного зрошування не буде врожаю, — зазначає Дмитро. — Вся земля, де ми вирощуємо овочі, забезпечена системами поливу, це дозволяє зберігати вологу в посушливий час. Ці системи досить затратні, але вони необхідні, без них урожаю не буде. Ще дуже затратне насіння. Наприклад, 3000 насінин дині ми придбали за 10 500 гривень.
Техніка і сучасні технології
Подружжя прагне автоматизувати процеси на своїх полях і постійно вдосконалює техніку. У них є свій тракторець, якого вони ремонтували і використовують для обробки землі. Дмитро самостійно придумав і створив пристрої для автоматичного розкладання крапельної стрічки, що значно полегшує роботу на полі.
- З кожним роком ми щось додаємо і вдосконалюємо. Придбання трактора стало величезним полегшенням для нашого бізнесу. Хочеться, аби все було своїм і не залежати від інших, тобто не винаймати техніку для робіт на городині, — каже Дмитро.
Стрес рослин та добрива: мистецтво турботи
Вирощування овочів потребує особливого підходу та уваги до деталей. Одним із головних викликів для фермерів стала боротьба зі стресами рослин.
- Аби зменшити стрес для рослин і забезпечити якісний урожай, ми використовуємо натуральні добрива, — ділиться Дмитро. — Добрива допомагають покращити ріст і розвиток рослин, зміцнюючи їхню стійкість до несприятливих умов.
За постійно мінливих погодних умов і кліматичних викликів несприятливих обставин вистачає.
Вплив погодних умов і блекаутів на фермерство
Літо 2023 року стало для фермерів справжнім викликом через спеку та посуху. Однак ці умови принесли свої плюси та мінуси. Перевага полягала в тому, що через відсутність дощів бур’яни майже не росли, і це дозволило значно заощадити на прополках та обробці ґрунту.
- Все чисте, міжряддя не заростало, і це дало змогу економити на ручній праці, — згадує Дмитро.
Однак мінусом став дефіцит електрики через часті відключення світла. На полях, де працює дизельна помпа, це не стало критичною проблемою, але для теплиць, що залежать від електрики, ситуація ускладнилася. Аби компенсувати відключення, доводилося використовувати генератори, але вони теж не завжди витримували навантаження.
- Особливо сильно постраждала під час блекаутів кукурудза, яка через нестачу поливу опинилася в стресовому стані, що негативно вплинуло на її розвиток. Кукурудза потребує глибокого поливу, і без нього вона не змогла повністю вирости, — зізнається Дмитро.
Війна і вплив на бізнес
Події лютого 2022 року змусили подружжя виїхати до родичів у Чернівці. У той час Дмитро думав лише про безпеку своїх близьких. Овочевий бізнес був під загрозою, і родина розуміла, що втратить чимало власних коштів, якщо закуплене насіння не висадять, не виростять і не продадуть.
- Ми думали, що все пропало, адже насіння та замовлення вже були підготовлені. Але про справу життя тоді мова не йшла, дружина та син були найбільшою цінністю, — розповідає Дмитро.
За два місяці ситуація видавалася Дмитру стабільною в регіоні, у квітні 2022 року Дмитро повернувся додому і продовжив роботу на полі.
- Я не могла стримати Дмитра, не було і дня, коли б він не думав про те, що варто ризикнути. Ми зрозуміли, що бізнес потрібно продовжувати, хоча були сумніви, - згадує Яна.
Попри всі труднощі, фермерський бізнес Дмитра та Яни продовжував працювати. У 2022 році, через війну та зменшення кількості виробників овочів, ціни на продукти різко зросли. Тож рішення Дмитра вирощувати овочі було, хоч і ризиковане, але вірне.
- Цей рік був дуже вигідним для фермерів, оскільки спостерігався дефіцит овочів і фруктів. Наприклад, херсонські кавуни зникли з ринку, а їхні ціни зросли до 25 гривень за кілограм. У нас тоді кавуни добре вродили, і, хоч виробничі витрати були вищі, ніж зазвичай, ми отримали непоганий прибуток, — зазначає Дмитро.
Робота на перспективу
Згодом уся родина повернулася до рідного дому. Яна та Дмитро продовжували свою справу з невтомною енергією. Минав рік, родина вже готувалися до нового сезону посадок. Дмитро, як завжди, ретельно переглядав відео в інтернеті, шукаючи нові поради та підходи для вдосконалення врожаю. Він вирішив цього разу зробити акцент на нових сортах овочів, які, на його думку, могли б принести не лише прибуток, але й визнання серед інших фермерів.
- Каже мені: «Яно, я знайшов новий сорт моркви, який може дати чудовий урожай навіть у наших умовах», і показує на екрані телефону відео з демонстрацією, — сміється Яна, пригадуючи минулі події.
Яна вже звикла до імпульсивних ідей чоловіка, але цього разу вирішила не сперечатися. Вона добре знала, що після його рішень буде велика праця для них обох, але розуміла й те, що ці зусилля дадуть результат. Окрім моркви, Дмитро планував розширити ділянки під капусту та картоплю, аби не лише забезпечити сім’ю, але й збільшити поставки для оптових продаж.
- Я тільки-но зауважила, що наші дівчата-робітниці вже мають свій графік. Якщо ми почнемо розширювати асортимент овочів, нам знадобиться більше рук. Команда помічників, яку ми зібрали, була стабільною і надійною, але з новими планами потреба в додатковій робочій силі стала очевидною. А він не здається і каже: «Поговорю з хлопцями на шахті, може, хтось із них захоче трохи підробити в сезон. Ми їм запропонуємо хороші умови, та й гроші для них не зайві». Ну що ж, давай пробувати. Як завжди, будемо ризикувати, — пригадує Яна, як погоджувалася на нові починання.
Яна усміхається, зізнається, що завжди захоплювалася Дмитровою здатністю знаходити рішення та бачити перспективи навіть у найскладніших ситуаціях.
Попереду їх чекало багато роботи: підготовка землі, розширення системи поливу, організація робочого процесу. Але вони знали одне — їхня справа жива й динамічна, і кожен новий сезон приносить нові можливості.
Цього разу вони вирішили зайти ще далі, не лише на місцевий ринок, але й спробувати співпрацювати з великими продуктовими мережами. Це була амбіційна мета, але Яна та Дмитро вже не раз доводили собі, що вміють втілювати свої мрії в життя.
Переробка томатів: новий крок у бізнесі
Окрім традиційних томатів, капусти, баклажанів, перцю, динь та кавунів, які вже стали візитівкою фермерства, родина вирішила займатися й переробкою овочів. Наразі родина займається переробкою томатів. Виготовлення томатного соку стало для них ще одним джерелом прибутку.
- Ми знайшли власні рецепти томатного соку, і наші клієнти в захваті від смаку, — каже Яна.
Переробка дозволяє зменшити втрати врожаю і забезпечити додатковий дохід.
Втрати та прикрощі: 200 літрів томату
Засмучується Яна лише через неприємності з клієнтами, які час від часу виникають, а також через природні випробування.
- Бували випадки, коли клієнти замовляли овочі, а потім відмовлялися. Це завдає збитків, адже продукцію вже зібрано і підготовлено для відправки. Такі ситуації вчать бути готовими до несподіваних викликів і шукати нові шляхи вирішення проблем, — каже Яна.
Фермерство завжди пов’язане з ризиками. Одним із найгірших моментів стало розлиття 200 літрів томатного соку, що призвело до значних втрат.
- Це був шок, але ми не здалися і продовжили працювати, — зізнається Яна.
Нічна боротьба за врожай
Цього року довелося рятувати врожай від стихійної пожежі. Важким випробуванням стала пожежа на полі, яка могла знищити весь урожай. Завдяки оперативним діям родини та допомозі друзів вдалося врятувати рослини.
- Це був страшний день, але підтримка друзів допомогла нам пережити його, — згадує Яна. Уночі, о другій годині, ми отримали тривожний дзвінок, що горять плавні, розташовані поблизу наших полів. Усе сталося раптово: вогонь охопив очерет, і загроза нависла не лише над урожаєм, а й над системою поливу. Поки ми витягували шланги та намагалися локалізувати вогонь, команда друзів обкошувала очерет навколо, щоб не дати вогню наблизитися. Близько 150-200 метрів шлангів згоріло, але головне, що ми змогли врятувати основну частину врожаю. Я знаю, що завжди поруч є чудові люди, готові допомогти; це, напевно, найважливіше в наш час, — підсумовує Яна, усвідомлюючи цінність справжньої дружби та підтримки в такі критичні моменти.
Опт та роздріб: баланс між ринками
Овочівництво — це важка фізична праця. Кожен день полягає в догляді за рослинами, збиранні врожаю та його сортуванні. Особливо важко в сезон збору. Адже до вирощування продукції додаються клопоти з реалізації продукції.
Частину врожаю фермери здають гуртовим покупцям, а інша продукція йде на роздрібну торгівлю.
- Це дозволяє нам мати стабільний дохід та підтримувати контакт із нашими клієнтами, — пояснює Яна. — Гуртові продажі допомагають швидко реалізовувати великі партії овочів, а роздріб створює можливість для особистого спілкування з покупцями.
Овочевий бізнес з душею: історія успіху «Яниного овочевого куточка»
Одного дня у Петропавлівці з’явився «Янин овочевий куточок». Овочева справа, яка почалася зі звичайного бажання вирощувати якісні, натуральні овочі, стала сімейним бізнесом, який набуває все більшої популярності. Овочі, фрукти та ягоди з рук Яни розходяться миттєво. Покупці вподобали якісну продукцію, тож біля торгової точки завжди людно. Та й вартість продукції більшість покупців уподобала.
- Ми намагаємося тримати ціни на доступному рівні, але і не можемо працювати в збиток, — пояснює Яна. — Знаходимо баланс між витратами на вирощування овочів та ціною на продукцію, аби залишатися конкурентоспроможними на ринку.
У соціальних мережах Яна створила онлайн-магазин, де розповідає про вирощування овочів їхньою родиною, ділиться радісними новинами про гарний урожай та сповіщає покупців про сезонні продажі. Так «Янин овочевий куточок» продовжує зростати, завжди залишаючи в центрі своєї роботи турботу про клієнтів і якість продукції.
Фермери не забувають і про допомогу захисникам Збройних Сил України. Вони часто передають овочі на благодійні ярмарки, а волонтери везуть їх безпосередньо до захисників на фронт.
Справа, яка об’єднує сім’ю
Зараз родина Притулів вирощує овочі на 11 гектарах землі. Незважаючи на всі виклики, Дмитро та Яна не збираються зупинятися. Вони вже закупили насіння на наступний рік і планують висаджувати нові сорти овочів, розширюючи свій асортимент.
- Ми віримо у свою справу і готові працювати ще більше. Можемо сказати, що розвивати власну справу під силу кожному. Так, бувають невдачі: ми починали з вирощування часнику, який зовсім не вродив. Але потім були капуста, помідори, перець, баклажани, дині та кавуни… Ми не здалися. Звісно, у цьому бізнесі маленьким підприємцям потрібно бути готовими до важкої фізичної праці. Ми вирощуємо наші овочі з зернятка до стиглого овоча; це велика і нелегка праця, в яку ми вкладаємо сили та час, але справа, яка до душі, того варта, — каже подружжя.
Їхня історія є чудовим прикладом того, як спільна робота, наполегливість і підтримка один одного можуть перетворити навіть найсміливіші плани на реальність. Історія «Яниного овочевого куточка» почалася з мрії Дмитра, який прагнув створити власний родинний бізнес на землі. Маючи за плечима не лише власну ініціативу, а й надійну підтримку дружини Яни, він заклав основи для успішної справи. Разом вони пройшли через безліч випробувань, зберігши любов до праці та вдосконалюючи кожен етап вирощування та продажу продукції.
- Це наша спільна справа, яка об’єднує сім’ю, — діляться Дмитро та Яна.
Завдяки їхній єдності та праці, овочевий бізнес не просто існує, а розвивається. З впевненістю в майбутньому вони вже готуються до нового сезону, щоб продовжити радувати своїх клієнтів свіжими й натуральними овочами.
