Проєкти в громадах можуть реалізовувати не лише органи місцевого самоврядування, а й кожен активний громадянин. Про те, як влаштований проєктний менеджмент, чому важливо підтримувати ініціативи та яку користь це приносить, говорили журналісти Петропавлівка.Сity з експертом Ярославом Жидиком.

З 2017 року Ярослав займається створенням стратегій розвитку громад та впровадженням проєктів у малих громадах. Він навчає проєктному менеджменту на платформі Дія.Освіта та активно підтримує громади по всій Україні, зосереджуючись на малих громадах. Має успішні кейси розробки стратегії розвитку громад, зараз працює з стратегіями для Одещини. А ще – Ярослав засновник всеукраїнського проєкту “Впливові”, у якому в цьому році брала участь і наша громада.

Що таке проєкт та чому це важливо?

Проєкт — це обмежена в часі, ресурсах та вимогах якості унікальна сукупність процесів, спрямована на створення нової цінності. Правильний менеджмент проєктів може значно сприяти розвитку громади. Така діяльність може бути державною, громадською, молодіжною або бізнесовою, але всі вони мають на меті вирішення конкретних проблем та задоволення потреб. Часом проєкти бувають з фінансуванням, його можна отримати за допомогою грантів [про це розповімо далі у статті], або з нульовим бюджетом.

Приклади успішного втілення проєктів у Петропавлівській громаді має молодь групи “Імпульс дій”, яким вдалося написати проєктні заявки, залучити кошти та долучити до активності місцевий бізнес, громадськість, до яких долучилася наша редакція. За останні два місяці це:

  • Толока, до якої долучилася молодь за підтримки БУР (Будуємо Україну Разом — українська волонтерська громадська організація).
  • Захід “Мінна безпека” для молоді, яку підтримала Данська Рада з питань біженців. Залучили експертів, підготували додатково інформаційні бюлетені та провели захід.
  • Школа волонтерства, яку підтримала Українська волонтерська служба, ЮНІСЕФ, а також місцевий бізнес – власники кафе “Пікнік” надали приміщення для зустрічі та взяли участь у проєкті, нагодували усіх учасників. До події як спікери долучились місцеві волонтери: Ірина Ситнік, Олександр Бороданьов, Любов Правда і Оксана Ляхімець. Підтримали ініціативу і волонтери групи “Незламна Петропавлівка”, з якими провели волонтерську акцію. Редакції газети “Степова зоря” та сайту Петропавлівка.city стали інформаційними партнером проєкту.

Перші кроки у впровадженні проєктів від органів місцевого самоврядування:

Ярослав Жидик виділяє два типи стартових точок для впровадження проєктів у громадах:

  1. Готовий запит громади: Громада вже дослідила свої потреби та має чіткий запит на їх вирішення. Тут все доволі очевидно, адже в такому випадку можна швидко підхопити проблему, створити рішення та впровадити його, залучаючи бізнес, громадськість та інші інституції. Такий підхід приносить швидкий результат, і далі громада може самостійно розвиватися та впроваджувати такі проєкти маючи локальну команду.
  2. Відкритий конкурс: Зазвичай, коли громади не розуміють чітко свої потреби чи проблеми з певних причин, одним із варіантів є залучення сторонніх експертів, таких як Ярослав. Це може відбуватися через відкритий конкурс між громадами, яскравим прикладом є проєкт “Впливові”. Зачасту, такий шлях є доволі довгим, але не менш ефективним. Далі треба широко інвестувати ресурси, аби налагоджувати співпрацю з головою громади та заступниками. Те, що є наскрізним у всіх конкурсах, які проводив експерт, є розуміння цінності участі громади в розвитку та реалізації. У таких конкурсах завжди помітно, чи громади цілеспрямовано подаються на всі програми, чи досліджують проблеми та шукають можливість створити проєкт саме під них.

В обох точках важлива мотивація діяти, вкладатися у спільну справу. Якщо цього немає і це відбувається дуже голослівно, а можливість інвестувати ресурси вичерпана - складно й надалі якось працювати, чи хоча б щось реалізовувати.

З досвіду Ярослава, аби запобігти участі таких учасників намагаються зустрічатися офлайн та говорити з місцевою командою, тоді можна зробити цілісні висновки. Головний критерій таких відборів - розуміння проблеми та чіткість побудови потреб.

Перші кроки у впровадженні проєктів від ініціативної групи

Проста порада для майбутніх проєктних менеджерів : “Не варто взаємодіяти з тими, хто з вами взаємодіяти не хоче”. Проєкти будуться на вирішенні проблем та вкладенні ресурсів (часу, сил, можливо навіть фінансів), тому в цій справі важливий внесок всіх сторін, а не лише чиста вигода однієї.

Органи місцевого самоврядування не завжди повинні бути залученими повністю до процесів, часом взагалі це не потребує їх втручання, але це ресурс, який значно може підсилити ініціативу в громаді та надати додаткові можливості для ефективного впровадження.

Для повного розуміння, як впроваджувати проєкти та їх складову рекомендуємо переглянути курс “Як створювати проєкти у громадах” на платформі Дія.Освіта, він створений спеціально для новачків, базується на досвіді експертів та успішних прикладах реалізованих проєктів. Вся інформація подається структуровано, та буквально за декілька годин ви вже будете розуміти, з чого почати та як продовжити.

- Для прикладу я завжди розповідаю про свій підхід до формування цілі проєкту. У бізнесі завжди існує певна проблема, яку компанія допомагає вирішити своїм покупцям. Успіх бізнесу залежить від реальності та актуальності цієї проблеми для цільової аудиторії. Якщо бізнес просто вирішує проблеми, які йому хочеться вирішити, або створюється для потішення власного его, він не буде успішним і не привертатиме увагу клієнтів. Така ж логіка має застосовуватися і до проєктів у громадах. Для створення ефективного продукту в громаді важливо зрозуміти, що люди дійсно мають певну проблему, а проєкт має за мету її вирішення. Це допомагає створити попит на проєкт та забезпечує його актуальність і корисність для громади, - розповідає Ярослав.

Тож, що робити в першу чергу, якщо у вас є мотивація до змін?

Перший пункт, який радить зробити Ярослав - знайти однодумців.У громаді доволі часто можна знайти людей, яких так само турбує якась проблема. Можливо, це будуть ваші сусіди, можливо, друзі, можливо, взагалі не знайомі люди. Людина не повинна мати супернавички, буде достатньо просто мати бажання навчатися. Часом людина з супернавичками, але без мотивації не матиме такого успіху, як людина без навичок зате з великою мотивацією. Головне мати спільні погляди та бажання щось змінювати у громаді та розвивати її.

Другим пунктом, який точно не можна пропускати при задумі щось змінити - дослідження. Це невід’ємна частина усього, що має створюватись. Ви маєте дослідити, хто прийде до вас, скільки цій людині років, чим вона займається, навіть ким працює. Така інформація допоможе створити гарний портрет цільової аудиторії. Аби знайти напрямок того, що досліджувати - подумайте, що саме вам не ок і що турбує в першу чергу вас особисто. Дослідити та виявити проблему - це вже вагома частина вирішення.

Третім пунктом є створення самого проєкту та пошук фінансування, за потреби. Варто замислитись, що зробити, аби ця проблема вирішилась та як це може мати сталий ефект.

- В ідеальному світі це мало б виглядати так: наша держава має модернізовану, актуальну та розроблену під потреби громадян стратегію розвитку, потім кожен обласний центр має стратегію розвитку міста та області, спускаємось нижче та вже громади мають мати власну стратегію. За таким принципом, що кожен з цих “етапів” перекликається між собою, виконує свою роль та закриває потреби. Якщо ж наприклад є щось, що не може покрити влада, а таке було б, то такі прогалини закривав би громадський сектор. На жаль, зараз це працює не зовсім так, але ми до цього рухаємось. Як мінімум у кожній громаді є стратегія, питання тільки наскільки вона актуалізована, - розповідає Ярослав.

Де брати фінансування на проєкти ?

Спочатку зауважимо, що не завжди проєкту потрібно фінансування. Якщо це в межах 20 тисяч, то можливо варто замислитись, а чи можемо ми реалізувати проєкт без фінансів, наприклад просто залучивши підриємців.

Щоб знайти можливості, які описані нижче, варто просто підписатися на декілька телеграм-каналів чи то фейсбук-груп, їх існує чимала кількість. Наприклад “Простір твоїх можливостей”, “Грантові фішки - Grantovy Phishky - Гранти”.

Варіанти, де знайти фінансування:

  1. Міні-гранти. Часом благодійні фонди дають невеликі гранти, які спрямовані на підтримку маленьких ініціатив. Це формально двадцять людей можуть отримати по тисячі доларів. Такий варіант не буде вимагати великого досвіду в реалізації та складних систем звітування.
  2. Відкриті конкурси. Часом від різних інституцій роблять відкритий конкурс та шукають ініціативи, які можуть впровадити проєкт під запит на певну тему чи напрямок проблеми. Тому тут важливо підписатися на місцеві та національні фонди.
  3. Пошук донорів зі спільними цінностями. Ви можете пошукати людей, які по суті роблять ту ж справу що й ви, просто на іншому рівні. Можна спробувати сконтактувати з потенційними донорами, написати проєктну заявку та вже отримати фінансування.

Якщо ви вже чітко зрозуміли, що дійсно плануєте й надалі розвивати свою громаду, то Ярослав рекомендує відкривати громадську організацію, це значно полегшить пошук фінансування і всі ваші проєкти будуть створювати бренд організації, адже на масштабні проєкти потрібний досвід роботи, який вже в перспективі зможе мати громадська організація.

- Мені б дуже хотілося, щоб у малих громадах, де немає спроможності працювати місцевій владі окремо, бізнесу окремо і активістам окремо, до роботи залучалися абсолютно всі структури і можна було дійсно бачити результат та розвиток. І це просувалось не тому, що так треба і дано кошти, а тому що це потрібно для громади в першу чергу і закриває якусь потребу в стратегії, - додає експерт.

Якщо у вас є ідеї щодо поліпшення нашої громади, не бійтеся діяти. Почніть з пошуку однодумців, досліджуйте потреби вашої громади та створюйте проєкти, що матимуть сталий ефект. Навіть якщо ваш перший проєкт буде невеликим, він може стати поштовхом до більших змін. Наша редакція завжди підтримує ініціативи та допомагає рухатись на шляху до змін.

Діана ДМИТРЮК

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися