Ірина Чередниченко травмувалася на робочому місці в День святого Миколая 19 грудня 2018 року. Ось уже й літній Микола Чудотворець прийшов. А дива не сталося – лікування винуватець не відшкодував. Живемо в епоху неофеодалізму, коли феодал використовує працю найманих працівників без будь-яких зобов'язань.
Наша газета на прохання обурених односельців писала про те, що роботодавець лишив травмовану працівницю взимку на морозі, не надавши їй допомоги. ("Із хама не буде пана" , "Степова зоря" та Petropavlivka.city 31 січня 2019 р). Перелом виявився складним, лікування – довготривалим. Роботодавець, кинувши 500 грн постраждалій, вирішив, що він сповна за все заплатив.
Ірина Чередниченко
Погрожував редакції, зводив наклепи на свою працівницю, яку так і не спромігся офіційно влаштувати на роботу та зробити запис у трудовій. У результаті жінка залишилася без лікарняного і без будь-яких засобів для існування. Жителі двох сіл – Хорошого та Осадчого – збирали кошти на лікування.
Зверталася жінка з проханням до голови Петропавлівської РДА. Очільниця запропонувала зібрати відповідні документи та отримати одноразову допомогу. Збирати довідки жінка не має змоги, самостійно пересуватися може лише у межах власного подвір’я.
Донька після декретної відпустки вийшла на роботу, мати постраждалої теж хворіє. З Осадчого доїхати до райцентру нездоровим людям важко. Жаль, що голова райдержадміністрації теж не змогла вплинути на роботодавця. А беззаконня в трудових відносинах в районі процвітає.
На прохання постраждалої жінки у статті не було вказано імені та прізвища роботодавця. Жінка місяцями чекала, що все ж таки він компенсує витрати на лікування. До редакції звернулася донька жінки Любов Чередниченко і попрохала надрукувати її лист.
Шановна редакціє!
Вирішила сказати людям ім’я кривдника моєї мами Ірини Чередниченко. Мама зупиняла мене й говорила: "Не трогай його!" . А я не можу й не хочу мовчати. Фермера, у якого працювала моя мама, звати Олег Євгенійович Браціло. Проживає він в Петропавлівці, а його господарство знаходиться в Коханівці.
Хотіла б йому сказати: "Відшкодуйте те, що ми витратили на лікування мами, й залишайтеся людиною!" Дуже болісно, що Олег Євгенійович так ставиться до своїх працівників. Та ще й звинуватив маму в п’янстві. Всі в Коханівці знають, що мама добросовісно працювала й ніколи у такому стані її ніхто в селі не бачив. Не можу простити того, що він наговорює на мою маму.
Мама й раніше працювала в господарстві Браціла: більше 5 років сторожувала. У яких умовах працювала мама, страшно згадати. У холод не було де й погрітися. По сугробах ходили шукати дрова, щоб натопити сторожку. Хоча й сторожка була страшна. Від дощу ховалися під комбайном. Всі ці роки мама працювала в Браціла без запису в трудовій книжці.
Зараз мама ледве ходить. На роботу вона не вийде, а борги повертати треба.
Я говорю правду і не боюся цього. Мама все ще сподівається, що Олег Євгенійович передасть обіцяні кошти. А мені здається, як у людини совісті немає, то йому байдуже до тих людей, які на нього працювали заради його збагачення.
Любов Чередниченко, с. Хороше
