У аграріїв Присамарського краю тривають жнива: на часі збирання пізніх рослин, городини та підготовка ґрунту під майбутні врожаї. У товаристві «Авангард» роботи в полях не припиняються. Саме триває збір соняшника, невдовзі збиратимуть кукурудза. У полі працює нова потужна агротехніка: за новою технологією сіють озимі культури. ТОВ «Авангард» чи не єдине господарство, у якому розвивають не лише рослинництво, навіть попри воєнний стан директор товариства Володимир Іванович Карпенко розвиває тваринницьку галузь та овочівництво.

Про щоденні турботи та виклики, які постають перед колективом підприємства, дізнавалися під час «польового» репортажу журналісти сайту Petropavlivka.City.

Кадри понад усе

Сьогодні у товаристві «Авангард» працює 57 працівників та працівниць. Очолює підприємство Володимир Іванович Карпенко.

Володимир КарпенкоВолодимир КарпенкоАвтор: Ірина СИТНІК

Працюють:

Валерій Костромський – головний агроном; Михайло Сірий – головний інженер; Микола Русаненко – головний енергетик; Щетінін Юрій – керуючий відділенням №1; Олександр Круковець – оператор-заправних станцій.

Бухгалтерія: Галина Щетініна – головна бухгалтерка; бухгалтери Юлія Кожушко, Галина Гунькова, Олена Багачова. Анастасія Чередніченко – інженер з охорони праці, Тетяна Дмитрюк – менеджер зі збуту, Олена Жила – прибиральниця службових приміщень, Вікторія Русаненко – обліковець автопарку.

Водії: Олександр Бондаренко, Олександр Штепа, Віктор Тригуб, Олександр Гуньков, Анатолій Бушний, Віталій Омельчук, Альберт Панасюк, Анатолій Панасюк.

Трактористи: Сергій Колесник, Олексій Крайній, Микола Ковальов, Сергій Комаров, Валерій Богачов, Павло Богачов, Олександр Штепа, Вадим Стефаненко, Володимир Архіпов, Сергій Мінаков, Микола Шовкопляс.

Валерій Костромський, Павло Богачов, Віктор ТригубВалерій Костромський, Павло Богачов, Віктор ТригубАвтор: Ірина СИТНІК

Володимир Петренко – завідуючий ремонтною майстернею, Олександр Мелешко – газоелектрозварник. Охоронці: Віктор Кунда та Сергій Русаненко.
Микола Клімов – завідувач фермою. Свинарки: Віра Русаненко, Азнів Мелікян, Наталія Швець, Галина Омельчук.

Пасічники: Віталій Бідашко, Вадим Чередніченко.

Робітники з комплексного обслуговування с/г виробництва: Олександр Титаренко, Павло Сірий, Олександр Крайній, Володимир Стефаненко, Антон Циватий, Валентина Василькевич, Арам Мелікян, Руслан Ісмайлов, Тетяна Покидько, Олексій Бузюн, Олександр Шевченко, Оксана Мелешко та Олександр Венець.

Автор: Ірина СИТНІК

Агробізнес починається з планів та розрахунків

Аграрна справа, як і будь-який бізнес, починається з цифр, планувань, розрахунків. У товаристві «Авангард» злагоджено працює бухгалтерський відділ. У воєнний час роботи не стало більше чи менше, але частіше доводиться швидко приймати правильні рішення, прораховувати ризики, приймати дієві пропозиції. Звісно, від щоденних бухгалтерський справ: звітів та розрахунків, ніхто не звільняв. Очолює бухгалтерський колектив головна бухгалтерка Галина Щетініна.

- Наразі бухгалтерський відділ займається повсякденними обов’язками: квартальними звітами, вчасно сплачуємо орендну плату згідно договорів та податки, покладені на товариство. Зарплати стабільні, працівникам виплачуються преміальні. Варто зауважити, що працівники працевлаштовані цілий рік. Можу сказати, що підприємство фінансово стабільне. Маємо запаси продукції на зберіганні. Напевно, єдине, чого не вистачає, це гідної ціни на продукцію, - розповідає Галина Щетініна.

Антон ЦиватийАнтон ЦиватийАвтор: Ірина СИТНІК

З початку повномасштабного вторгнення товариство «Авангард» жодного дня не припиняло роботу. Обладнали в приміщенні укриття, забезпечили безперебійну роботу. Бухгалтерський відділ працював, як швейцарський годинник.

- Ми живемо на території, де за ці більш ніж півтора року не відбувалося нічого страшного, тому працюємо стабільно. Закупили генератори, забезпечили підприємство Інтернетом. На віддалену роботу не ходили. Усі розуміли, що треба працювати, - пояснює головна бухгалтерка.

У товаристві продовжують заключати земельні договори. Хтось віддає землю в оренду або ж подовжує договір, є люди, які пробують розвивати власну справу.

- Цього року близько 300 гектарів землі (20 паїв) віддали власникам, люди виявили бажання самостійно займатися землею. Але й маємо випадки, коли спробували – не вийшло, знову заключили договір із товариством. З лютого 2022 року нелегко було всім: ані великим підприємствам, ані маленьким фермерам, - говорить Галина Щетініна.

Альберт ПанасюкАльберт ПанасюкАвтор: Ірина СИТНІК

Від початку повномасштабного вторгнення на території Петропавлівщини аграрна справа продовжувалася, фермери ризикували, проте техніка виходила в поля – збирали врожай та сіяли новий. Однак війна забрала ринки збуту продукції. Якщо ж продукцію вдавалося продавати, то ціна не покривала собівартості вирощеного врожаю. Підтримкою для аграріїв стали державні пільги.

- Коли почалася критична ситуація в країні для аграріїв: на той час склади були переповнені продукцією, але продажів не було, ми скористалися державним кредитуванням. Завдяки пільгам на кредити ми закупили нову техніку. Держава в цьому плані аграріїв підтримала, навіть можна було отримали готівку під нуль відсотків. Це була для товариства велика знахідка минулого року. Ми вже навіть маємо повернення кредитів, - продовжує головна бухгалтерка.

Автор: Ірина СИТНІК

З початком війни колектив відчув кадровий голод. Потрібні були водії, комбайнери, неочікувано зіткнулися з браком бухгалтерського складу.

- Склад колективу змінився: одні люди розрахувалися та виїхали, але маємо новеньких у нашому колективі. Маємо нових співробітників: бухгалтер, фахівчиня з техніки безпеки, трактористи. З бухгалтерами нам сама доля підказала: на території громади є Олександропільська гімназія, майбутнє закладу невідоме, ніхто не знає, що буде через рік-два, тож працівники шукають собі альтернативу. Саме з гімназії до нас прийшли дві спеціалістки, дівчата мають економічну освіту, ми їх запросили до нас на роботу, вони погодилися. Людям потрібна робота, а нам потрібні за фахом працівники, - розповідає Галина Щетініна.

Цьогоріч поповнили бухгалтерський відділок новенькі спеціалістки Олена Богачова та Анастасія Чередніченко.

Автор: Ірина СИТНІК

Олена Богачова працювала в дитячому садочку, оскільки за плечима має вищу економічну освіту, тож пропозицію приєднатися до товариства «Авангард» охоче прийняла. Ось уже два місяці, як дівчина оволодіває новою професією, вчиться, зізнається, що робота подобається.

- Олександропіль - моє рідне село. Вищу економічну освіту здобувала в Червоноармійському індустріальному інституті (нині місто Покровськ). Після інституту повернулася в рідне село, проте роботи за фахом не знайшла, влаштувалася в місцевий НВК помічницею виховательки. Я задоволена новою професію, бо вона за фахом. Перший місяць нелегко було, але чим далі, то цікавіше. Ще вивчаю аспекти, цифри, рахунки, але мені подобається, - ділиться враженнями Олена Богачова.

Олена БогачоваОлена БогачоваАвтор: Ірина СИТНІК

Анастасія Чередніченко працювала в Олександропільській гімназії на посаді друкарки та бібліотекарки. Хоча має диплом зі спеціальністю бухгалтера. У «Авангарді» Анастасії запропонували посаду інженера з техніки безпеки. Тепер вона - пані інженер, додатково вивчає бухгалтерську справу.

- Закінчувала свого часу Дніпропетровський технолого-економічний технікум, бухгалтерський облік. Роботи не було за фахом, я працювала друкаркою та бібліотекаркою в гімназії. Так як ми не знаємо, що буде завтра з гімназією, перспективи не тішать. Мені запропонували роботу в «Авангарді», і я погодилася. Уже місяць опановую нову професію, освоююсь. Я - інженер з охорони праці й за сумісництвом – ревізор. А за освітою я - бухгалтерка, тож у планах підключатися до бухгалтерських справ товариства. Думаю, що агрофірма процвітатиме, тож ми будемо з роботою, - розповідає Анастасія Чередніченко.

Анастасія ЧередніченкоАнастасія ЧередніченкоАвтор: Ірина СИТНІК

На новій посаді й Олена Жила, але в колективі її добре знають: «Живу в Олександрополі 30 років. Працювала птахівницею на фермі «Авангарду», тепер у конторі, новою посадою задоволена».
Задоволені й у колективі, що вливаються нові кадри. Власне, товариство пропонує своїм працівникам гарні умови праці, повний соцпакет та гідну заробітну плату.

За «авангардівськими» поросятами їдуть з чотирьох областей

Цього року на ферму товариства «Аванград» потрапити може лише персонал. Ферма зачинена для сторонніх: дотримуються карантинних умов. Чимало регіонів України постраждало від епідемії – африканської чуми свиней. Спілкуємося із завідувачем ферми Миколою Клімовим, щодо обстановки в тваринницькій галузі господарства.

- На даний момент на фермі 550 свиней, поголів’я збільшилося в порівнянні з минулим роком (було 470). Усі епідеміологічні заходи проводилися й проводяться вчасно, у тому числі й вакцинація тварин. За графіком до нас приходить наш ветеринарний лікар, тварин вакцинуємо, аби попередити будь-які захворювання тварин, щеплюємо від передбачуваних епідемій. Через що навіть у складний епідеміологічний період нам вдалося зберегти поголів’я тварин від вірусних захворювань. Якби графік вакцинації не виконували, то мали б біду, - пояснює Микола Клімов.

Микола КлімовМикола КлімовАвтор: Ірина СИТНІК

Тваринницьку галузь у ТОВ «Авангард» розвивають з року в рік. І хоч до абсолютно прибуткових справа не належить, м’ясна продукція саме «Авангарду» до вподоби жителям краю та сусідніх областей.

- Люди купують поросят, бо фактично ніде зараз немає ані м’ясної продукції, ані молодняка. Ми вирощуємо свиней на м’ясо та сало, яке реалізовуємо в наших магазинах та на ринках. Продукція користується попитом, бо м’ясо смачне й натуральне: ми годуємо тварин тільки натуральними кормами власного виробництва та ніякої хімії до раціону не додаємо. М’ясо та сало постійно ми надаємо на прохання бригад ЗСУ, волонтерів, це безперебійна допомога протягом великої війни, - говорить завідувач.

На фермі працює чотири свинарки й два фуражира.

Віктор ТригубВіктор ТригубАвтор: Ірина СИТНІК

Володимир Іванович підтримує тваринництво, не дозволяє цій галузі зникнути.

- Мудрі кажуть: «Хто збереже тваринництво, той буде на коні». Ми такої мудрості дотримуємося наш керівник й поголів’я тварин збільшуємо. Вирощуємо поросят породи «Біла крупна» Датської селекції, є Миргородська порода. Одна порода м’ясна, інша дає більше сала, це на смак покупців. До нас приїздять за поросятами з Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей. Зараз чекаємо миру та ціни на продукцію, - говорить Микола Клімов.

Автор: Ірина СИТНІК

Урожай 2023- го року закладають на зберігання

Усе зібране насіння соняшника везуть на тік: тут його віють та перевозять до складів. Господарює на току Микола Іванович Русаненко, з ним і мандруємо токовим господарством.

- У полі косять соняшник та сіють озимі. Тож на току кипить робота: віємо та вантажимо привезений з поля соняшник та закладаємо на зберігання в склади. Вони майже всі повні, а ще багато маємо насіння в полі, невдовзі коситимуть кукурудзу, і врожайність гарна, аби вистачило приміщень на зберігання, - посміхається Микола Іванович.

Микола РусаненкоМикола РусаненкоАвтор: Ірина СИТНІК

На складах на зберігання закладено ріпак, пшеницю, соняшник. З поля урожай везуть на критий тік, де працює 5 робітників: злагоджений колектив. На току працює навантажувач, на механізації хлопці, жінки слідом за вантажівками прибирають територію. Тож тік завжди охайно виглядає попри те, що роботи на території фактично не вщухають цілий рік.

У колективі токового господарства зустрічаємо нову працівницю: Вікторія Русаненко працює на ваговій.

- Уже рік, як працюю в товаристві «Авангард»: я - диспетчер у гаражі, заправниця та ваговик за сумісництвом. Зараз жнива й посівна, то я на вагах зайнята, за день багато машин проходить через вагову: одна вантажівка за день до 40 разів заїжджає з поля на ваги. Важимо машини, які з поля везуть насіння, і важимо автомобілі, які везуть у поля посівний матеріал, добрива. Сама ж вагова має як механічні, так і електронні ваги для зручності, - розповідає Вікторія Русаненко.

Вікторія РусаненкоВікторія РусаненкоАвтор: Ірина СИТНІК

Технічний парк поповнився новою потужною технікою

Комбайни та трактори – у полі. Проте на подвір’ї мехбригади ще достатньо техніки, серед іншої бачимо новий потужний трактор «New Holland» (Нью Холанд), який ще обкатують. Біля комбайну порається комбайнер Олександр Штепа. Зізнається, що поломка незначна, але потребує уваги.

- Зараз лагоджу техніку, невелика поломка, підправлю й вирушаю в поле збирати соняшник. Цьогорічні жнива непрості: збираємо продукцію, коли погода дозволяє. Соняшник, який дозрів раніше, уже зібрали, чекали погожої погоди, аби продовжити збирати пізній соняшник. Закінчимо збирати соняшник, розпочнеться оранка. Пересяду з комбайна на новий трактор. Працюю на комбайні та тракторі «Нью Холанд» Т8-390. Учора ми перевіряли новий трактор «Нью Холанд» Т8-410, він потужніший за попередній. Тут усе нове та бортовий комп’ютер сучасніший і навігація є. На ньому легше працювати, - говорить Олександр Штепа.

Олександр ШтепаОлександр ШтепаАвтор: Ірина СИТНІК

Приводить до ладу новенький комбайн «New Holland» комбайнер Анатолій Бушний. Цей комбайн також у господарстві новий та вже випробуваний у роботі.

Завідувач мехбригади Володимир Петренко розповідає нам про нову техніку.

- У мехмайстерні працюю я та зварювальник. По техніці: маємо три комбайни та чотири трактори марки «New Holland» (Нью Холанд) в господарстві. Також є комбайни марки «John Deere» (Джон Дір). Зараз випробовуємо в роботі нові трактор і комбайн. Техніка потужніша, аніж попередня, головна перевага – техніка нова. Будь-яка техніка, яка б вона потужна не була, зношується. Технічний парк потребує оновлення і товариство «Авангард» може собі дозволити поновлювати вчасно технічний парк. Нова техніка – це на п’ять років забути про ремонт техніки, - говорить Володимир Петренко.

Володимир ПетренкоВолодимир ПетренкоАвтор: Ірина СИТНІК

Агроном: «Освоюємо нову технологію No-Till»

Традиційно на полях ТОВ «Авангард» сіють пшеницю, ріпак, соняшник та кукурудзу. З минулого року посіяли 700 гектарів озимої пшениці, 800 га озимого ріпаку, весною посіяли 140 га кукурудзи та 1300 га соняшнику. Якщо озимі культури вже зібрали, то збирання соняшника ще триває.

Автор: Ірина СИТНІК

Агроном товариства «Авангард» Валерій Костромський розповідає про тонкощі жнивної кампанії 2023 року.

- Урожаєм ніколи не будеш стовідсотково задоволений, бо ставимо собі високі планки. А ще бувають додаткові витрати, непередбачувані. Наприклад, цього року з посівним матеріалом не пощастило не лише нашому господарству. Насіння соняшника нам продали неякісне. Уже не маємо того врожаю, на який розраховували. Працюємо ми по напрацьованій технології щороку: головне, не сіємо без мінеральних добрив, вносимо гербіциди, фунгіциди. Зазвичай ще погодні умови трішки коригують нам процес: весною, коли треба були дощі, вони затрималися, а влітку опадів випало більше, ніж очікували, - пояснює агроном.

Валерій Богачов, Валерій КостромськийВалерій Богачов, Валерій КостромськийАвтор: Ірина СИТНІК

Погода вплинула на збільшення витрат на посіви. Через надмірну вологу ріпак довелося обробляти від шкідників, хвороб, та бур’янів та застосовувати рострегулятори аби рослина не переросла.

Наразі триває посівна кампанія.

- Сіємо озимі культури, які збиратимемо наступного року. Ризикнули: посіяли ріпак під майбутній урожай без вологи. Ризикувати треба, бо розраховувати лише на соняшник не варто, - говорить Валерій Костромський.

Автор: Ірина СИТНІК

У середньому врожай озимої пшениця сягнув 50 ц/га. Проте агроном жартує, що сьогодні актуальніше питання не скільки зібрали, а за якою ціною реалізуєш вирощене.

- Можна отримати високий урожай, але задешево продати. Минулого року соняшника зібрали 30 ц/га, продали по 14 тисяч гривень за тонну. Цього року врожай маємо 20 ц/га, а ціна впала до 9-10 тисяч гривень за тонну. Якщо врахувати всі затрати на вирощування врожаю: насіння, добрива, пальне, засоби захисту, а все це здорожчало, то навіть коли досягаєш планів з урожайності, а ціни на врожай немає, результат засмучує.

Автор: Ірина СИТНІК

У полях триває збирання соняшнику: працює комбайн «New Holland» (Нью Холанд), за кермом Павло Богачов. Поки він висипає зібране насіння соняшника з бункеру, спілкуємося про роботу.

- Жнива проходять добре, техніку маємо непогану нову. Без ніяких проблем. Сьогодні за день планую завершити поле. Монітори показують, що збираємо врожай без втрат, волога в нормі. Працюю без напарника, комбайн отримав у цьому році, досвід маю, вже 7 рік, як за кермом комбайну, - розповідає Павло Богачов.

Павло БогачовПавло БогачовАвтор: Ірина СИТНІК

На іншому полі спостерігаємо процес посівної кампанії. На полі працює Валерій Богачов на тракторі «New Holland» (Нью Холанд) з новою сівалкою «HORSCH» (Хорш). Новітню сівалку товариство закупило цьогоріч. Дороговартісне обладнання себе виправдовує, адже виконує одразу три агрономічні операції та не потребує додаткових помічників. Завдяки сівалці вперше застосовують технологію посіву «No-Till» (по-нулю).

- Сівалка може сіяти й ріпак, і пшеницю, і навіть соняшник. Універсальна сівалка, яка добре виручає. Класне обладнання, мені першому довірили випробувати сівалку та застосувати нову технологію. За моїми спостереженнями сіє відмінно, робиш і хочеться працювати. За день бункер сівалки заправляємо 4-5 разів, витрачаю за день 20 хвилин на 4 заправки, решта часу – безперервний посівний процес. Тобто, мінімум часу для технічних зупинок. Година на заправку – 10 годин сівби. Сіє по навігатору, - розповідає Валерій Богачов.

Автор: Ірина СИТНІК

Нульову технологію посіву в господарстві планували давно, проте сівалки відповідної не було. З придбанням сівалки «HORSCH» з десятиметровим захватом, плани стали реальністю. Валерій сіє озиму пшеницю по нульовій технології. У чому її суть: щойно на полі збирають урожай, можна розпочинати посівну. При цьому сіють, до прикладу, пшеницю, без додатково обробітку ґрунту (без оранки та дискування).

- Таку технологію застосовують в господарстві уперше. Коли не було сівалки, скільки проблем виникало. Сівалку купили, вона коштує 12 мільйонів гривень, проте ми посіялися за весну на одній сівалці «HORSCH»: улітку посіяли 600 гектарів озимого ріпаку, 800 гектарів - озимої пшениці. Сіємо все по технології No-Till (по-нулю). Працює із сівалкою один тракторист і один водій, який підвозить насіння та добрива. Додаткових працівників та техніки не потребуємо. Сівалка за день засіває 80 гектарів землі. Захват сівалки 10 метрів. Особливість – вона працює по необробленій землі. А так би нам треба було виконати перед сівбою ряд операцій: дискування, культивацію та лише потім сіяти. Старі сівалки працюють із залученням більшої кількості робітників. У нову сівалку автоматично завантажується насіння та добрива, і вона виконує один процес замість декількох. Сіє з точністю до 100 грамів. Окрім того, за технологією по-нулю волога не вивільнюється з ґрунту. Засіяти 1000 гектарів за десять днів – це реальність, - пояснює агроном.

Валерій БогачовВалерій БогачовАвтор: Ірина СИТНІК

Павло та Валерій Богачови, син та батько, в товаристві «Авангард» працюють не один рік. Батька й сина цінують за відповідальне ставлення до роботи та якісне виконання поставлених завдань. Отаким робітникам надають нову техніку.

У посівній кампанії використовують посівний матеріал: соняшник і кукурудзу компанії «Syngenta» (Сингента), ріпак – компанії «Lembke» (Лембке) та «Limagrain» (Лімагрейн). А от пшеницю сіють власних сортів. Нещодавно закупили нові сорти Одеської селекції «Перспектива» та «Донецька 48», які вподобали в товаристві через високу врожайність, звісно, за умови внесення добрив та гарної погоди дає 50-60 ц/га.

Автор: Ірина СИТНІК

Володимир Карпенко: «Собівартість продукції зростає, а ціна немає»

Із директором товариства «Авангард» Володимиром Карпенком підсумовуємо репортаж та говоримо про виклики й рішення, які допомагали впоратися з труднощами.

Володимир Іванович згадує, коли очолив підприємство «Авангард», було розвинуте городництво, тваринництво, бджільництво. Усі ці традиції намагається зберегти й сьогодні. Задля якісної продукції у відповідні терміни оновлює технічний парк підприємства.

Автор: Ірина СИТНІК

- Цьогоріч ми зробили акцент на відновленні техніки в господарстві. На вирощену продукцію немає ціни, вартість впала в порівнянні з 2021 роком. Пшениця здешевіла вдвічі, кукурудза в 2,5 рази, соняшник у 2 рази. Раніше, аби взяти кредит, треба було переплатити мінімум 20 відсотків, цьогоріч держава пішла на зустріч аграрному бізнесу та впровадила кредити під 7%. Зараз аграріям вигідніше скористатися кредитними пропозиціями від держави, наприклад, закупити техніку. Саму ж продукцію вигідніше закласти на зберігання. Я так і вчинив цього року. Тому ми придбали трактор «New Holland» (Нью Холанд, 130 кінських сил), трактор «New Holland» (Нью Холанд, 410 кінських сил), сівалку «HORSCH», комбайн «New Holland» (Нью Холанд Х88). Якщо порівнювати ціни на техніку, то 5 років тому комбайн купували за 8,5 мільйонів, цього року разом із жниваркою (зерновою та соняшниковою) комбайн обійшовся господарству в 16 мільйонів гривень, - розповідає директор.

Минулого року ціна на пальне доходила до 70 гривень на літр, потім ціни знизилися й стабілізувалися, а цьогоріч аграрії знову відчули зростання вартості пального до 50 грн за літр. Проте, якщо пальне є в наявності, то запчастин на техніку не дістати.

- Запчастини на техніку наразі неможливо знайти, замість того, аби придбати за помірною ціную запчастину, доводиться купувати деталь у комплексі й витрачати значно більші кошти. Нас поставили із запчастинами у жорсткі умови. Важко знайти запчастини на ГАЗони, КамАЗи. Запчастин фактично немає, - говорить Володимир Іванович.

Олександр ШтепаОлександр ШтепаАвтор: Ірина СИТНІК

Добрива знайти не проблема, от лише обирати доведеться серед закордонних виробників.

- Добрив багато, але українські заводи лише одиниці працюють, ми купуємо добрива з різних країн, як от Марокко, Туніс, Болгарія, Польща, Литва, Норвегія. Відповідно вартість вища.

Директор товариства констатує: посівна кампанія здорожчала.

- Собівартість пшениці сягає 6 тисяч гривень за тонну, а нам наразі пропонують купити нашу пшеницю: за 3,5 тисяч гривень – фураж, 3-го сорту – 4 тисячі, 2-го класу – 4,5 тисячі гривень. Було прийнято рішення, зберігати продукцію в складах до вигідної ціна на продукцію.

Автор: Ірина СИТНІК

Підраховує керівник, якою цього року є собівартість вирощеної продукції:

  • Кукурудза – собівартість 6-7 тис. грн., ціна - 2500 грн за тонну.
  • Соняшник – собівартість 8 тис. грн., ціна - 10 700 грн за тонну та власні транспортні перевезення.

А от ріпак керівник товариства вважає вигідною культурою, хоч і дуже затратною.

- Ріпак потребує ретельного догляду, минулої осені ми тричі «заходили» на ріпак з добривами, рострегуляторами та іншими засобами догляду. Але врожаєм ріпаку я задоволений. Тільки повесні доводиться пересівати ділянки ріпаку, які не пережили зиму. Такі ділянки пересіваємо ярим ріпаком, але врожайністю ярої культури не можемо похвалитися, вона низька, - пояснює Володимир Іванович.

Автор: Ірина СИТНІК

Найпростіша у вирощуванні, на думку аграрія, пшениця.

- Найпростіше вирощувати пшеницю, найменш затратна у вирощуванні культура. Кожен рік на сівбу пшениці ми закуповуємо насіння-еліту Одеської селекції. Ми вийшли на врожайність 50 центнерів з гектара. Якщо отримуємо меншу врожайність, то для нашого господарства це - фіаско, - говорить Володимир Іванович.

Кукурудза цього року теж дала гарний урожай за останні два роки – 70 ц/га. Але ціни на культуру теж немає.

Альберт ПанасюкАльберт ПанасюкАвтор: Ірина СИТНІК

Незважаючи на дороговартісні добрива та засоби захисту рослин, у господарстві намагаються дати рослинам і захист, і підживлення, і побороти бур’яни, і узбіччя та лісосмуги біля полів привести до ладу.

Городина в товаристві також вирощується щороку. Проте рік, що минає, у городництві не дав прибутку, і все через негоду.

- Посадили 5 гектарів баштану, 5 гектарів городини, 3,5 гектарів помідорів. Але дощі знищили саджанці. З усього насадженого лишилося півгектара помідорів. Ґрунт під втраченими томатами пересіяли солодкою кукурудзою та цибулею. Цибуля гарно вродила. Для баштану було холодно, не отримали бажаного врожаю. І головне – це реалізувати продукцію. До Олександрополя ніхто не хоче їхати по овочі через поганий стан доріг. Люди купують овочі в супермаркетам та на стихійних ринках, не мають гарантій, що ті овочі вирощені без хімії. Наша продукція натуральна, але їхати за нею не поспішають, - говорить Володимир Карпенко.

Автор: Ірина СИТНІК

М’ясо, сало та городину ТОВ «Авангард» продає у власних магазинах в Петропавлівці та Олександрополі. Придбати в магазинах можна мед.

- Пасіка в нас зменшилася з 300 до 200 вуликів. Пасіка - це додаткові робочі місця, працюють там хлопці, їм робота є. Свинарство коливається до 500-600 голів. Але, якщо раніше на фермі на продаж готували 12 голів на тиждень, то у воєнний час 5-6 голів. Попит на м’ясо та сало впав. Тваринництво увесь час було збиткове, і все ж ми продовжуємо займатися ним, бо це натуральна продукція та робочі місця, - говорить директор товариства.

Автор: Ірина СИТНІК

Проговорюючи проблеми: низькі ціни на продукцію, високу вартість насіння, мікродобрив, засобів захисту рослин, з’ясовуємо причину: вона одна – війна.

- Хочеться, аби швидше закінчилася війні та була перемога. Тоді, можливо, щось налагодиться. Наразі селу дуже важко. Я сподіваюся на кращі часи й на те, що цінуватимуть вирощене аграріями й в Україні, і за кордоном, - підсумовує Володимир Карпенко.

Володимир КарпенкоВолодимир КарпенкоАвтор: Ірина СИТНІК


Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися