Хоч у полях часто чутно канонади, а осінні дощі рясно вмивали землю, колектив ТОВ “Аванград” упорався зі збором урожаю технічних культур. Зібрали одну з останніх дозрілих культур — соняшник. Тік заполонили гори соняшникового насіння. У поле вийшли працювати потужні трактори — у розпалі оранка та “підпушування” ґрунту. Останньою з полів збиратимуть кукурудзу, а поки вона достигає. Тридцять років очолює товариство “Аванград” Володимир Іванович Карпенко. Про те, як жнивували під час війни, розпитували директора підприємства та самих працівників господарства.

Автор: Ірина СИТНІК

Зранку поля вкрилися сріблом, перші морозці нагадують, що зима близько. Саме в цей час трактори виїжджають у поля: триває процес глибокого рихлення ґрунту та оранка.

- Техніка раніше в поля виїжджає, ще по морозцю, щоб легше було працювати з ґрунтом, а комбайни чекають сонечка, виїжджають у поля, як спаде остання роса. Днями зібрали врожай соняшнику, насіння розмістили на критому току та зберігаємо в ангарах. Зараз у полях працюють трактори, на зиму ми обов’язково землю переорюємо або проводимо глибоке рихлення, - пояснює керуючий транспортним відділком Юрій Щетинін.

Цьогоріч на полях товариства виростили пшеницю, ячмінь, соняшник, ріпак та кукурудзу. Уже посіяли озимі культури - ріпак та пшеницю. Поруч із парами чорнозему зеленіють поля з озимою пшеницею та ріпаком, які ввійшли вже в фазу кущення, а значить готові до зимової сплячки.

Автор: Ірина СИТНІК

Тим часом не змовкає гуркіт двигунів тракторів, якими кермують досвідчені механізатори. За багаторічну роботу доводилося працювати в різних умовах, під час війни — уперше. І все ж з усіх випробувань найбільше хвилює чоловіків, що погода вередує, змінила графіки збору врожаю, тож не зволікають та працюють, поки погода дозволяє.

Автор: Ірина СИТНІК

Володимир Архіпов

Володимир Архіпов у сільському господарстві з 1987 року. Прийшов зі служби в армії та пішов працювати в колгосп на трактор, після реформуванням колгоспу залишився працювати в ТОВ «Авангард». Володимир має багатий стаж роботи, але бажання працювати далі не згасає.

- Про пенсію не хочеться думати, удома сидіти не хочеться, бо доки працюєш, доки здоров’я є. Я люблю свою роботу. Важко цього року працювати, погода підвела. Але ми її не можемо ні контролювати, ні вгадувати, тому треба підлаштовуватися, що ми й робимо. Урожай зібрали, готуємо землю на зиму, я зараз на оранці. Перед посівами кукурудзи та соняшнику обов’язково має бути оранка, це пшеницю можна за “нульовою” технологією посіяти, у більшості ґрунт переорюється, - пояснює Володимир Архіпов.

Автор: Ірина СИТНІК

Увірений трактор Володимир доглядаю сам, минулоріч придбали нового плуга, що значно полегшує працю та якісніше обробляється ґрунт. Володимир задіяний у повному аграрному циклі: посів рослин, внесення добрив та збір урожаю. Зараз чоловік найбільше прагне закінчення війни, бо його троє синів на фронті.

Автор: Ірина СИТНІК

- Я з села Озерне, там проживаю з родиною. Маю трьох синів - Артур, Віталій і Максим, усі троє на війні з лютого. Віталій та Артур — атовці, зараз на Херсонщині. Менший Максим сам пішов до військкомату, коли оголосили мобілізацію. Онучка маю. 24 лютого війна почалася, а 25 лютого Віталій пішов на віну, у цей день онука тільки з пологового будинку забрали. Після того Віталій синочка лише один раз бачив. Доки сини на війні, треба їхнім родинам допомагати, онука ростити. Будемо допомагати нашим хлопцям з тилу, а вони гнатимуть окупантів з нашої землі, - розповідає Володимир Архіпов.

Микола Ковальов

Микола Ковальов кермує чотирьохсильним трактором “Нью Холанд”, саме задіяний у процесі оранки. Щойно закінчив оранку на одному полі, як одразу переїхав на інше. Як ефективно працювати, добре знає, бо в професії вже понад 20 років.

Автор: Ірина СИТНІК

- У сільському господарстві працюю понад 20 років, починав у колгоспі з тракторця, тепер кермую й трактором, і екскаватором. Немає такої техніки, з якою б не впорався, уся слухається, усією можу керувати. Зараз земля досить волога, але чекати немає часу, дощі нам збили графіки збору врожаю, відтак і оранки, а попереду заморозки. Зараз хочеться швидше переорати землю, а роботи ще багато, - розповідає Микола Ковальов.

Частенько пана Миколу можна побачити в гарній компанії - з онучком Дмитриком. От де вже підростає зміна дідусеві, хлопчика з трактора не стягнеш.

Автор: Ірина СИТНІК

- Беру з собою на роботу Дмитрика. Буває онучок приходить до нас ночувати, а потім рано-вранці зі мною йде на роботу. Тягнеться до техніки, - зізнається Микола Ковальов.

Олександр Яківченко

Олександр Яківченко обробляє ґрунт, щоправда в нього завдання не орати землю, а зробити глибоке рихлення, тобто “підпушити” її. Допомагає йому в цьому потужний трактор та сучасний інвентар - глибокорозрихлювач Case Ecolo-Tiger. Олександр працює позмінно з напарником Олександром Бондаренком.

Автор: Ірина СИТНІК

- Родом я із села Веселе Харківської області, коли одружився, переїхав до Олександрополя. Понад 27 років життя присвятив роботі в сільському господарстві, спочатку працював у колгоспі, після реформування професію не змінив. Настільки звикаєш до роботи, проникаєшся кожним процесом, що професія стає частиною тебе. І я радію врожаю, засмучуюся, коли щось іде не так, але не впадаю у відчай. Цей рік був дощовий, що не на руку було. А в цілому можна порадуватися врожаю. Зважаючи, що працювали в умовах війни, гучні канонади з Донбасу чуємо, але працювали увесь рік, як зазвичай: виходили в поля, сіяли, косили. З роботою ми впораємося, а потім і сина з армії дочекаємося. Він у нас строкову службу відслужив ще півроку тому, але продовжує служити, - розповідає Олександр Яківченко.

Автор: Ірина СИТНІК

Микола Шовкопляс

Микола Шовкопляс родом з Харківщини, два роки, як його ранок починається з поїздки в село Олександропіль, бо працює в товаристві “Авангард”. У полі його трактор має особливу борону та й завдання цікаве.

“Рублячим катком лущить бадилку соняшника” — пояснює процес обробки ґрунту після скошеного соняшника Юрій Щетинін. Пан Микола тим часом підлампичує борону та розповідає про професію.

Автор: Ірина СИТНІК

- Працюю в товаристві «Авангард» вже два роки, загалом з 1995 року працюю трактористом. Після служби в армії пішов працювати в колгосп – тоді так заведено було. Я техніку люблю, тож затримався в колгоспі надовго. Якось дізнався, що є таке господарство в Олександрополі, вирішив тут попрацювати. Колектив у “Авангарді” відмінний, техніка гарна. Цей рік був 50 на 50, з плюсами та мінусами, але так кожного року. Удома чекає мене дружина та два сина — Дмитро (22 роки) і Віталій (14 років). Дмитро вчиться на правоохоронця. А в меншого ще є час визначитися, - розповідає Микола Шовкопляс.

У ТОВ “Авангард” удосталь техніки, аби організувати повноцінний процес посіву, догляду та збору врожаю. А коли на власних полях усе зібрано, можна й сусідам допомогти. Тож комбайни знову готують до процесу збирання соняшника, а тим часом спостерігаємо за професіоналами своєї справи — комбайнерами. На комбайнах у товаристві працюють: Анатолій Бушний, Валерій Богачов, Павло Богачов, Олександр Штепа, Олександр Глянько.

Автор: Ірина СИТНІК

Олександр Штепа

Олександр Штепа - один із молодих спеціалістів у товаристві, працює шість років. Олександр закінчив профтехучилище й прийшов працювати в «Авангард». Родом він із села Добринька, але проживає в Олександрополі. Разом із дружиною виховує трьох донечок: дванадцятирічну Богдану, шестирічну Ангеліну та трирічну Настусю.

Автор: Ірина СИТНІК

- Не скажу, що був тяжкий рік для мене як для комбайнера. Техніка працювала, пальне було, трішки дощило, але пропри це врожай зібрали. Цього року отримав комбайн “Джон Дір”, до цього працював трактористом на тракторі МТЗ. Робота подобається, це моя душа, не пояснити ті відчуття, коли ти бачиш результат роботи, у якій цілий рік береш участь: сієш, вносиш добрива, збираєш урожай. Результати радують, на мою думку, гарний урожай. Ще кукурудза в полі, але її ще не на часі збирати, - розповідає Олександр Штепа.

Автор: Ірина СИТНІК

- Про що мрієте? – питаю Олександра.

- Далі на землі працювати, на своїй рідній, - відповідає чоловік.
Валерій Богачов.

Валерій Богачов усе своє життя присвятив роботі в сільському господарстві. Чоловік родом із села Добринька, 1998 року переїхали до Олександрополя. Традиційно розпочинав з колгоспу, а з 2000 року працює в ТОВ «Авангард». За цей час багато техніки перепробував, від пострадянської до сучасної європейської.

Автор: Ірина СИТНІК

- Перший сучасний комбайн, на якому я працював, то був «Кейс», потім, 2011 року, ввірили новітній «Джон Дір». Ми навіть їздили тоді на навчання в місто Рівне, нас навчали управляти цією технікою. За багато років техніку вивчив досконало. Знаю кожну кнопочку, досвідом ділюся із сином, він пішов моєю аграрною стезею. 2016-го року зі мною почав працювати син Павло. Зараз йому ввірили “Нью Холанд”. Цього року дощі довго не давали зібрати врожай, але дочекалися лагідної погоди й жнива завершили. За стільки років так звикли до своєї професії, що вже не уявляємо іншої. Усе рідне стало: і колектив, і техніка, і краєвиди щоденні, і трактор, і комбайн, і свіже повітря, - розповідає Валерій Богачов.

Автор: Ірина СИТНІК

Керуючий транспортним відділком, Юрій Щетинін зазначає, що колектив у товаристві “Авангард” незмінний. Працюють у господарстві вимушено переміщені люди, які оселилися в Олександрополі. Улітку приходили працювати на городину, на тік - сезонну роботу. Для людей, що через окупацію рідних міст та сіл опинилися далеко від рідних домівок, робота допомагає триматися в цей скрутний час.

Ферма

Ферма товариства “Авангард” одна з тих галузей, де робочі руки ніколи не будуть зайвими. Сюди прийшов працювати фуражистом Олександр Шевченко. Сам він із Привілля на Луганщині, до Олександрополя переїхали з родиною через окупацію.

- Чоловік працює добре, молодець, старається. Тваринництво для нього – новизна, бо до цього працював на будівництві. Війна закінчиться, будемо відбудовувати країну, ще стільки будівництва буде, а зараз на часі тваринництво, - розповідає завідувач ферми Микола Клімов.

Автор: Ірина СИТНІК

Війна внесла своє коригування в розвиток тваринництва в товаристві “Авангард”. Цьогоріч на фермі фактично не вирощують птахів, лишили лише свинок. Наразі мають 500 голів свиней двох породи: Біла крупна та Миргородська.

Автор: Ірина СИТНІК

Обслуговують поголів’я п’ять працівників: чотири свинарки й два фуражиста. Фуражисти Олександр Шевченко та Олексій Бузюн, свинарки Азнів Мелікян, Галина Омульчук, Віра Русаненко та Наталя Швець. Усе під керівництвом досвідченого тваринника, з 1998 року працює на фермі Микола Клімов.

- Було все: і страуси, і цесарки, і перепілки, і бройлери, птиці багато вирощували. Цьогоріч лишили тільки свиней. Так як господарство має магазини, то вся продукція йде на продаж. Окрім того цьогоріч дуже активно товариство допомагає м’ясом та овочами нашим бійцям ЗСУ, - розповідає Микола Клімов.

Від початку повномасштабного вторгнення окупантів в Україну товариство передає на фронт м’ясо та овочі власного виробництва. Співпрацюють з волонтерами з Петропавлівщини.

- Звернулися волонтери з Петропавлівки, ми зарізали свиню й повністю віддали, жінки роблять сухі борщі для ЗСУ. Також через волонтерів передаємо хлопцям сало частенько. Думаю, вони з радістю поїдять смачного й екологічно чистого продукту, бо тварин вирощуємо на своїх кормах, без домішок, - розповідає Микола Клімов.

Автор: Ірина СИТНІК

На току

На критому току зберігають новозібраний урожай соняшника, одразу видно масштаби цьогорічної роботи, адже збіжжя акуратно згуртоване в Альпійські гірки. На току - чистота та лад, за яким слідкують: Жук Ірина, Лебеденко Наталя, Карасьова Аліна, Мінаков Сергій, Циватий Антон, Алавердян Арсен.

Автор: Ірина СИТНІК

Володимир Карпенко

Після об'їзду полів та всього побачено підсумовуємо цьогорічні жнива з директором ТОВ “Авангард” Володимиром Карпенком.

Автор: Ірина СИТНІК

- Зібрали повністю врожай пшениці, ріпаку, соняшнику. Лишилося 260 гектарів кукурудзи зібрати, але вона ще достигає. Парадокс у тому, що врожай ми маємо й минулорічний, і цьогорічний, але не можемо його продати, бо коштує вирощене копійки. Якщо зараз посіяти соняшник і внести за технологією 200-250 кілограмів добрив, то ми й на нуль не вийдемо. Кукурудзу ми традиційно вирощуємо, але вона взагалі збиткова, її собівартість наразі обходиться в 7-8 тисяч гривень, але такої ціни за кукурудзу не дають. Те ж саме з пшеницею: у гектар пшениці вкладаємо 8 тисяч гривень, а ціна за тонну — 2-3 тисячі гривень. І це, не враховуючи заробітної плати, пального, ремонту техніки, - розповідає про фінансові нюанси Володимир Карпенко.

Ситуація для аграріїв така, що врожай зібрали гарний, але вартість продукції через воєнний став в країні впала майже вдвічі-втричі.

Автор: Ірина СИТНІК

Ще одна проблема, через яку спіткнулися аграрії, це запчастини до техніки та купівля інвентарю.

- Зараз важко щось купувати з техніки. До війни ми купили навантажувач “Маніту” за 2 мільйони гривень, але чекали рік, поки нам його доставлять. Якщо маєш бажання придбати гарний інвентар зараз, то окрім повної передоплати, треба запастися терпінням, бо через війну поставка може затягнутися надовго. Цього року ми не купували техніки. Але готували техніку до жнив: аби підготувати комбайн на ранні зернові, ми витратили 5,5 мільйонів гривень. Із запчастинами ще гірше. Наприклад, дискові борони гарної якості випускав завод “Дніпроленд”, а от запчастини заводу надходили з усього світу. Через війну запчастини не надходять до заводу, а ми не можемо полагодити техніку через їх брак. Немає запчастин ні на ГАЗони, які виготовляли в Горлівці, ні на КамАЗи, - розповідає Володимир Карпенко.

Не зважаючи на складнощі, пов’язані з війною, керівник товариства задоволений роботою колективу. У цілому колектив гарний, є династія поколінь, а середній вік працівників - 45-50 років. Це означає, що 10 років ще можна працювати з людьми, які наразі є в товаристві. Та й з пайовиками за роки склалися довірливі стосунки.

- Закінчуємо розрахунки з пайовиками. Постарався цього року не чекати 20 грудня, із серпня ми вже розраховуємося за паї. Задоволений роботою колективу. Цех обслуговування закриває всі питання по благоустрою: прибрати, полагодити, усе кругом чисто. Податки всі виплачуються одразу, згідно законодавство, ми не користуємося пільгами від держави. Маємо змогу працювати на землі, вдячні нашим захисникам за можливість вирощувати хліб, - говорить Володимир Карпенко.

ТОВ “Авангард” від самого початку повномасштабної війни в авангарді тих, хто гарно допомагає українській армії. На потреби військових передали власну техніку. Постійно передають м’ясо, сало, овочі та кавуни на передову. І не втрачають віри й наснаги на скорішу перемогу.

- Час такий, що цікаво працювати, ми маємо все для роботи: родючу землю, сучасну техніку, новітні технології, аби ж не війна. Але в людей настрій бойовий. Усі наші розуміють, що за ситуація в країні, чекають закінчення війни, бажають перемоги країні, аби настав мир, усі ми повернулися до звичного життя, - підсумовує зустріч Володимир Карпенко.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися