Минув тиждень після виходу чергового номера газети, у якому було продовжено тему журналістського розслідування на тему «безглуздих» на наш погляд ремонтів доріг Петропалівки. Слід зазначити, що вже майже місяць ми намагаємося з’ясувати, за які кошти, якими матеріалами та хто саме виконував ці ремонти. І весь цей час влада намагалася нас не помічати…
Але на тому тижні таки «прорвало»!!!
Спочатку була сесія Петропавлівської селищної ради. На сесії не втримався депутат Дніпропетровської обласної ради Ковальський Роман Степанович. Сказав, що я йому не рівня, що «піарюся» завдяки цим публікаціям і роблю “з мухи слона”. А людей, що пишуть коментарі у Фейсбуці під публікаціями, що стосуються цих ремонтів обізвав: “придурками, ворюгами, подонками та собаками, які гавкають…” А ще розказав цікаву історію: «Їду в Першотравенську, дощ іде, а там шлак кидають у калюжі. Через три дні їду – нема нічого, все вилетіло!» А Леонов Іван Володимирович додає: «Ровно, як і в нас» і знову повторює – «Ровно як і в нас».
І далі Роман Степанович задає питання: «Так що, по-Вашому, не треба цього робить?»
Так, Роман Степанович!
Саме про такі ремонти люди складають анекдоти!
Саме це ми називаємо безглуздям!
Безглуздя - витрачати кошти на роботу, від якої через три дні й «слід простигне».
І кошти, витрачені на це безглуздя, викинуті «на вітер». От якби Вам збудували будинок, а через три дні він розвалився, то як би Ви на це відреагували?
А ще зовсім негоже Вам як депутату, керівнику та порядній людині (як Ви самі себе відзначили) обзивати людей отими словами тільки за те, що вони висловлюють власну думку, на що мають повне право, та називають речі своїми іменами!
Після сесії в редакцію газети прийшов досить об’ємний лист від Петропавлівської селищної ради, у якому нас звинувачують у тому, що ми своїми статтями дискредитуємо та порушуємо ділову репутацію Петропавлівської селищної ради.
У відповідь хочемо зазначити наступне.
За час моєї діяльності на посаді головної редакторки газети «Степова Зоря» та пов’язаних із нею медіаресурсів ми ніколи й нікого не «обливали брудом». Ми висвітлюємо різноманітні заходи, пишемо про людей та для людей і на відміну від багатьох медіа, писали, пишемо й будемо писати конструктивну критику. Критикували Павленка, критикували Войнова та Яблуновського. Тепер критикуємо Замуру з Леоновим і Ковальського як обласного депутата. І, на жаль, упевнена, що й надалі буде за що критикувати як цю так і наступну владу.
А всі спроби «заткнути» пресу, як правило, закінчуються у влади провалом. Так відбувається в усьому цивілізованому світі, куди Україна невпинно крокує.
...А потім, як у відомому дитячому віршику «задзвонив телефон».
Телефонував Іван Володимирович Леонов і розказав мені, що він зі мною не зустрічався та нічого не розповідав. І все, що мною написано з його слів, це моя фантазія.
Ну дуже цікаво! Я аж сама подумала – чи не наснилося мені, що Іван Володимирович заїжджав до редакції та натхненно розказував про ремонти доріг, благоустрій у громаді та про різні плани на 2023 рік.
Ні, Іван Володимирович, не наснилося. Нашу розмову з Вашого дозволу я записувала на диктофон, і вона чудово збереглася. Та й більше двох місяців тому в номері газети “Степова зоря” за 9 березня я писала про цей візит, і ніяких претензій тоді від Вас не надходило. Так що це у Вас щось із пам’яттю, Іване Володимировичу. Та воно й не дивно. Весна… Авітаміноз…
І ось 8-го травня ресурс, близький до Петропавлівської селищної ради, повідомляє новину, що за кошти агрофірми «Нібас» проведено ямковий ремонт вулиці Польова в Петропавлівці. Для тих, хто не знає, ця розбита вщент дорога веде до агрофірми «Нібас». Тож, браво Роман Степанович! Дякуємо!
Цікаво, чи розповсюдиться ця благодійність обласного депутата на дороги, які не ведуть до фірми “Нібас”? От гарно було б, якби хоч яму біля “Варусу” залатали.
Підбиваючи підсумки цього насиченого тижня, зазначаємо, що дуже радує те, що нашу газету читають, читає влада Петропавлівки, читають обласні депутати та, здається, що критика наша немарна, і влада до думки народу дослухається, як би тяжко їм не було це сприймати.
Завершуючи цю статтю, сподіваюся, що в Петропавлівській громаді настане лад, а не те, що зараз...
