Чергова поїздка волонтерів благодійної організації «Ми єдині» захоплює своїм маршрутом та тим, що волонтери побачили на шляху до фронту. Цього разу відвідали захисників на Херсонському напрямі.
Херсонська область, Бериславщина… Саме сюди прямує волонтерський автомобіль з Петропавлівки. Екіпаж - Ірина Коляса, Олена Гончарова, цього разу за кермом Ігор Бабій. Шлях веде туди, де стоять чимало наших односельчан. У цій поїздці навідали петропавлічанина Івана Паливоду, поряд з яким захищають країну хлопці з Миколаївки та Богинівки. Дорога далека, понад шість годин шляху, але це вже вдруге волонтери везуть хлопцям усе, що їм вкрай необхідне. Цього разу везуть ліхтарики з червоним світлом для роботи з пораненими вночі, налікотники, каремати та надважливий генератор, бо без світла хлопцям тяжко. Та, як завжди, везуть захисникам смаколики від краян.
- Місцеве населення допомагає нашим захисникам готувати їжу. Ми для приготування страв привезли їм картоплі, різні продукти, які зібрали наші односельці з Миколаївки, Дмитрівки, Богинівки, дуже багато людей долучилося. Завантажили повний автомобіль, хоч ми нікому не повідомляли про поїздку, але наші місцеві волонтери самі телефонують, готують і передають страви, - говорить Ірина Коляса.
Волонтери «Ми єдині» одні з небагатьох, які відвідують гарячі точки. Наприклад, цього разу лише наша річка Дніпро є межою між позиціями наших бійців та окупантів: наші бійці знаходяться на одному березі, а на протилежному стоять окупанти. Тож місцина, яку торує волонтерський автомобіль, добре проглядається та прострілюється ворогом. Міста та села, якими їхали волонтери, не впізнати.
- Їхали через Нікополь. Місто дуже побите, постійно під обстрілами. Але, що мене здивувало, багато людей живуть і вже призвичаїлися до війни. Місто незламних людей, так кличуть Нікополь. І в тому є доля правди. Багато ворожої техніки розбитої обабіч доріг бачили. Наші хлопці давали окупантам добру відсіч. По всіх полях залишки касетних ракет лежать, тому польовими дорогами їздити не можна. На полях ще минулорічний врожай не зібраний стоїть: лежить пшениця, насіння висипалося, усе закинуте, їдеш, дивишся, серце кров’ю обливається, - розповідає Ігор Бабій.
Наші бійці гарно працюють, бо вже є розміновані території, у тому числі й фермерські поля.
- Їхали біля поля, яке вже розмінували, то місцевий фермер, який на все село один залишився, витягнув свою техніку та щось посіяв. Наші військові допомагають жителям. Один місцевий житель попросив масло для генератора, хлопці одразу ж і організували. Місцеві дуже добре відносяться до наших захисників і теж добре їм допомагають. У Херсонській області «руського міра» не чекають, це на Донбасі трапляються випадки. А тут дядько підійшов до нас, українською мовою розмовляє краще, ніж я, - розповідає Ігор Бабій.
Про наших захисників волонтери кажуть, що настрій хлопці мають бойовий, зброю мають, а завдяки волонтерам та всім українцям, що долучаються до волонтерської справи, мають і такі цінні речі, як тепловізори, довгоміри, налікотники, каремати натовського зразку, взуття та навіть сучасні вдосконалені квадрокоптери DJI Mavic .
Волонтери розповідають, хто їм допомагає. Валерій зі Львова співпрацює з американськими волонтерами та допомагає організації «Ми єдині» - передає для захисників спеціальне взуття, «класне», як кажуть бійці. Відвезли бійцям кікімори, сітки, лійки - це від волонтерки із Першотравенська. Олена Гончарова працює з волонтерськими організаціями та дістає необхідні речі, поки її чоловік на війні, вона у складі “Ми єдині” волонтерить.
Тиждень тому волонтери “Ми єдині” їздили до батальйону «Донбас», якому збирали допомогу. Третій квадрокоптер DJI Mavic, який вартує 105 640 гривень, уже закуплений та чекає поїздки на Донеччину. На квадрокоптер кошти збирали, зокрема допомогла Наталя Фастовець і компанія “Діболд Ніксфорд” та її друзі.
Відвезли на передову дощовики маскувальні. У волонтерській організації “Ми єдині” дівчата самостійно шиють для захисників спідню білизну, дощовики та інші необхідні речі.
- У нас власна швейна рота - це Оля із Самарського, Катя Волошена, Ірина Лисаченко, Людмила Остроушко. Шиємо самі, бо втричі дешевше виходить пошити, аніж купити готові речі. На тканину збираємо кошти. Дякуємо за допомогу нашим підприємцям і двом нашим друзям із Америки, які швидко закривають нам збір на шиття одягу, - розповідає Ірина Коляса.
Наші захисники дуже задоволені. Після візиту волонтерів “Ми єдині” у них з’явилася електроенергія та зв’язок завдяки генератору, бо світла ж зовсім не було.
Радіють волонтери, бо поїздка, як і зазвичай, подарувала багато зустрічей із захисниками-односельцями.
- Наші хлопці захищають країну й у лавах Одеської морської піхоти, яка стоїть уже з новою технікою під Вугледаром. Вони “сиплять і сиплять” ворогам. Є в наших хлопців турецькі бронетранспортери “Kirpi”, нам їх продемонстрували. Там двигун працює зовсім нечутно, тихше, ніж наші легкові автомобілі. Минулої поїздки ми були в містах Слов’янськ, Костянтинівка, Краматорськ. Там, звісно, міста побиті стоять, і весь час прилітають ворожі ракети. Зараз у нас нова поїздка на схід, бо їдемо передавати DJI Mavic, хлопцям він потрібний для виконання бойових завдань. Корисна ця річ для розвідки, а розвідка - це наше все, - розповідає волонтер Ігор Бабій.
У волонтерському пункті знову кипить робота. Розпаковують отримані чергові посилки: тут медикаменти, камуфляжні футболки. А ось і самарські волонтери в гості завітали, пані Оксана Литвинюк із чоловіком завезли окопні свічки. дівчата продовжують шити одяг для захисників.
Кажуть, коли передавали камуфляжні дощовики, то один з них дістався комбату, тож дівчата радіють, що навіть керівництво носить їхні дощовики. Планується чергова поїздка, тож роботи вдосталь.
Допомогти волонтерам і доєднатися до волонтерської справи ви завжди можете.
Волонтерська карта:
4149 5001 1330 1991
Іра Коляса
