Мужні волонтери й волонтерки продовжують допомагати нашим захисникам та підтримують їх на передовій. 25 лютого волонтерська група «Ми єдині» з’їздила на Куп’янський та Сватівський напрямки, відвідали наших земляків та передали воїнам смаколики від односельців. Враженнями від поїздки на фронт діляться з нами волонтерки, які на власні очі побачили наслідки страшних боїв та емоціями зустрічі з воїнами.
Уже рік, як наші волонтери гуртуються та роблять все можливе і неможливе для наших воїнів. Суботнього вихідного дня відбулася чергова поїздка на передову. Відвозили домашні страви на фронт волонтерки Ірина Коляса, Тамара Матвійченко, Олена Гончарова та їх водій Ігор Бабій. Не дивлячись на страх та небезпеку вони вирішили, що мають поїхати та підтримати воїнів, яка захищають нас власним життям.
- Ми збиралися і розуміли, що їдемо далеко і там йдуть бойові дії. Там поруч Сватово та Куп’янськ і там наші місцеві хлопці-нацгвардійці у трьох різних бригадах. Тому вирішили поїхати та привезти наших воїнів домашніх смаколиків, які виготовляють господині краю. Ми знаємо, як хлопцям на передовій важлива наша турбота, - говорить Тамара Матвійченко.
Зібравши повний автомобіль смаколиків волонтери вирушили у дорогу о 8-ій ранку. Шлях перед ними був важкий, але не фізично, а морально… Попереду на жінок чекав сум, біль та страх через наслідки бойових дій на нашій українській землі…
Проїхавши багато сіл та населених пунктів машина доїхала до селища Борова у Ізюмському районі і вже там волонтери відчули перший страх. Перед їх очами опинилися розбиті домівки, знищені та випалені села, розбита дорога та зруйноване життя багатьох людей.
- Ми проїхали Борову і далі були на нашому шляху села, яких торкнулася рука ворога. У людей випалені будинки, це вражаючі картинки пустих хатин із забитими вікнами. Проїжджаючі села, десь ми тільки одну людину бачили, а десь тільки тваринку. Але в нас була ціль доїхати до хлопців і нас нічого не зупиняло, адже вони нас чекали, - говорить Тамара.
Жінка зізнається, що зі своєю волонтерською місією була на різних напрямках, але саме ця поїздка залишила у спогадах найбільшу біль.
- Коли доїхали до Ізюму не було навіть слів, лише біль та жах… Була ненависть у душі до ворога... Зруйновані багатоповерхівки, десь немає частини будинку, десь посередині тільки ями, немає ні людини на вулицях, тільки дерева повалені снарядами. А потім ми доїхали до мосту, а його немає... Це була дуже вразлива поїздка, але люди тримаються і живуть там. Мені важко зрозуміти, як можна лягати спати і не знати чи прокинешся ти вранці. Я знаю, що Україна сильна і наш народ сильний, ми витримаємо це, - зі сльозами розповідає Тамара.
Доїхавши до місця призначення волонтерки нарешті відчули гарний настрій та радість від зустрічі з нашими захисниками.
- Побачивши хлопців були дуже раді їх обійняти, побажати перемоги, терпіння, наснаги та пригостити їх смачними стравами та усім, що для них передали односельці. Хлопці були здивовані та розчулені такою підтримкою, - розповідає Ірина Коляса.
А ще випадково волонтерка Ірина Коляса на фронті зустріла Миколу Тимофєєва – це онук її сусідки, який також захищає нашу Україну. Це була неймовірна зустріч, яка потішила та вразила хлопця підтримкою та турботою.
- Ми були так щасливі за зустріч з хлопцями, але назад вже їхали пригнічені, втомлені, емоції були важкі через побачене. Хочеться, щоб люди просто жили, а наш сусід від нас відчепився, - говорить пані Тамара.
Додому волонтерки, виконавши свою надважливу місію, повернулися о 9-ій годині вечора і зізнаються, що шлях в них був дуже важкий, але заради наших хлопців вони готові на все.
- Ми проїжджали багато блокпостів і на кожному пригощали солдатів. Холод, вітер, а вони продовжують стояти та захищати нас, тому нам хотілося усіх пригостити та підтримати, - розповідають волонтерки.
Відвезли на передову волонтерки безліч домашніх страв: домашній борщ, плов, макарони по флотські, вінегрет, моркву по корейські, олів’є, пиріжки, сухі борщі, компот, біляші, солоденькі тортики, намазку, квашені яблука, каву, домашні варенички з різною начинкою. А також теплі речі, медикаменти та окопні свічки.
- А ще передавали теплу жилетку. У Першотравенську місцевий житель, шахтар, з початку війни сам шиє речі, а ми передаємо їх на передову. Шив і рукавиці, а зараз жилетки та кладе в них обов’язково для хлопців в шоколад та цигарки, - розповідає пані Тамара.
- Їжі було дуже багато у відерцях та великих пляшках. Намагалися розділити усім по трошки, щоб кожен захисник скуштував домашньої їжі, - говорить Ірина Коляса.
Нагодували волонтерки під час своєї місії багато хлопців у різних місцях та бригадах. А також відвідали й наших земляків Дмитра з Петропавлівки та Євгена з Першотравенська.
- Ми вже їздили у Комишуваху, Краматорськ, Гуляй Поле, Слов’янськ, саме туди, де хлопці виїжджають з нульових позицій, де їм холодно і голодно. Возили ліки та термогрілки, термобілизну, газові плити, все, що їм потрібно в окопах. А ще сухі борщі і обов’язково окопні свічки. В цей раз багато відвезли багато ліків, через холодну погоду хлопці хворіють. Приємно, що навіть діти долучилися до нашої поїздки та попросили передати пакети для орків. Але зізнаюсь, що після побаченого під час цієї поїздки я навіть не могла заснути, - розповідає Тамара Матвійченко.
А долучилися до зборів пакунків для наших захисників на передову усі волонтери Петропавлівщини. Наш згуртований край тримається один за одного та разом волонтери збирають посилки, щоб підтримати воїнів та наблизити Перемогу.
- Збирали пакунки разом з нами брагинівські волонтери на чолі з Галиною Одарченко, петропавлівські дівчата на чолі з Ліною Сокуренко, ініціативна група «Дівчата Миколаївки» та «Матусі Миколаївки», підприємці Петропавлівського ринку. Кожен долучився та допоміг нам нагодувати захисників на важких напрямках. Ми допомагаємо один одному та ділимося між собою продуктами та необхідними речами. Дуже раді, що після наших звітів з фронту до нас долучається ще більше людей, - говорить Ірина Коляса.
А ще важлива новина для усіх бажаючих долучатися до волонтерства. Для волонтерської групи «Ми єдині», до якої входять:
- Ірина Коляса,
- Тамара Матвійченко,
- Олена Гончарова,
- Клавдія Черевко,
- Катерина Волошена,
- Валерія Усата,
виділили кімнату, де тепер буде розміщуватися волонтерський пункт об’єднання. Кімната знаходиться в приміщенні Петропавлівської селищної ради. Сюди люди можуть приносити продукти харчування, речі та засоби гігієни для наших захисників.
Працюватиме пункт кожного дня з 9:00 до 16:00, окрім неділі. У пункті на вас чекатимуть волонтерки, які вже планують наступні поїздки на передову до наших захисників. Долучайтеся до допомоги. А також не забувайте донатити для наших захисників.
Допомогти коштами можна за реквізитами:
4149 5001 1616 1210
Іра Коляса
Телефонуйте: 095-326-28-12 - Іра Коляса
