Байкери Петропавлівщини щосуботи збираються в центрі селища на площі перед "Брусницею". Різні за професією люди - шахтарі, підприємці, аграрники, музиканти, пенсіонери – спільнота одержимих пристрастю до техніки, швидкої їзди, подорожей з вітерцем. "Для нас навіть просто зустрітися – це вже свято", - говорить Євгеній Дорош, байкер із майже 20-річним стажем і розповідає про себе та своїх товаришів.
Байкери Петропавлівщии
Фантастичний подарунок на день народження отримав від свого брата п’ятикласник Женя: троюрідний брат Сергій подарував справжнісінький мопед! До цього часу хлопець міг лише із заздрістю поглядати на техніку. А тут – ось воно, здійснилося! Брат навчив їздити, допоміг розібратися в механізмі. І навіть ремонтувати мопед, вимазавши руки у мазут, було неймовірним задоволенням. Так зараз згадує перше знайомство з мототехнікою Євгеній Дорош.
Євгеній Дорош
У 16 років купив мотоцикл. І з того часу захоплення мотоспортом стає стилем життя.
Євгеній Дорош
Коли настав час обирати професію, Євгеній вступає до Дніпропетровського училища культури. На деякий час спортивна активність зменшується. А повернувшись у Петропавлівку, знову ж стає в лави байкерів.
За цей час змінив 7 мотоциклів. Мріяв про потужну машину, збирав гроші. Продав два мотоцикла, додав ті, що накопив: придбав Geon. Євгеній розповідає, що ціна на той час становила 1350 доларів. На сьогодні це більше 40 тис. грн.
Байкери Петропавлівщии
- Кожна техніка має свої плюси і мінуси, - розповідає Євгеній. – Найголовніше, що я цей мотоцикл зміг тоді купити і він мені служить. Зараз є, звісно, новіша модель Geon, модифікована. Мій байк мене не підводив.
Не лише любов до техніки змушує займатися.
Байкери Петропавлівщии
Байкерство – це особлива культура. Об’єднані однією ідеєю, одним стилем життя, байкери прагнуть збиратися разом, спілкуватися, обговорювати новини в техніці, музиці. Євгеній розповідає про тих, хто вже давно займається байкерством. Його ж захопив ідеєю і привів до товариства брат Сергій Сєров.
Євгеній Дорош
Одні із найвідданіших справі Віталій Сап’янов, Ігор Гаценко, Віталій Заболотній, Юрій Стукан. Порівняно недавно – років 5 -6 тому – приєднався Юрій Матвієнко. Не так давно придбали мотоцикли Олександр Карпенко і Ігор Ляхімець –і теж стали до лав байкерів. Є серед байкерів і жінки – дружина Віталія Сап’янова Олена.
Цією командою об’їхали не раз свій район, область, побували в містах України.
Із захопленням розповідає Євгеній про мотоподорожі Віталія Сап’янова, який побував в Казахстані, Мурманську, Хабаровську.
Петропавлівські байкери бувають на мотоподіях в містах України. Євгеній згадує, що восени вони побували на мотозльоті в Новомосковську. А взагалі створюється щороку мотокалендар, де кожен може дізнатися про наступні заходи та приєднатися до подій. Зазвичай це ще й музичні заходи.
Байкери Петропавлівщии
- За одну подорож я, бувало, проходив до 600 км. У моїх друзів було й більше. Приємно мати друзів по всій Україні. Приїжджаєш на зліт, бачиш знайомі обличчя, радієш зустрічі, згадуєш, де познайомилися, які спільні події відвідали, - розповідає Євгеній.
Байкери мають свій неписаний кодекс честі. Вони пишаються своєю належністю до моторуху, залучають новачків, пропагують здоровий спосіб життя та змістовне дозвілля.
Всі мотоциклісти суворо дотримуються правил поведінки на дорозі: вони усвідомлюють, що це не лише їх безпека, а й життя всіх учасників дорожнього руху. Це виховує і є прикладом для всіх, хто тримає в руках кермо – чи то автомобіля, чи мотоцикла.
Євгеній Дорош
Євгеній зізнається, що не може розділити у своєму житті музику й моторух. Це для нього однаково життєво важливі речі.
- Скажу про себе. Маючи проблеми із здоров'ям, я не лишаю мотоцикл. Він мені допомагає жити, адже, коли сідаєш на сидіння байку, здається, що всі болячки тікають і відчуваєш себе повністю здоровим.
Євгеній переніс складну операцію на ступні ноги. Перше, про що подумав після операції: "А як же мотоцикл?" Друзі підтримали, допомогли, навіть внесли деякі зміни в налаштування мотоциклу саме для того, щоб зняти навантаження з оперованої ноги. І вже минулої суботи Женя приїхав на площу в центрі селища, щоб зустрітися з друзями.
Байкери Петропавлівщии
- Ми, байкери, стіною стоїмо один за одного. Це наша друга сім'я. Ми ніколи нікого не залишаємо в біді. Разом відпочиваємо, разом радіємо та допомагаємо один одному. Нас об'єднує моторух. Це наша спільна мета, наше спільне хобі, без якого ми вже себе не уявляємо. Вдячний своєму братові Сергію Сєрову, який свого часу навчив мене їздити на мотоциклі і захопив мене цим заняттям.
Дякую долі, що мені в житті пощастило зустрітися з такими сильними, вольовими, цілеспрямованими й позитивними людьми. Наші зустрічі – це живе спілкування, заняття улюбленою справою, розвиток і саме життя. Навіть зібрати з однодумцями в центрі селища – це вже щастя.
