Незважаючи на воєнний час, в Україні продовжують реформувати медичну галузь. Так, медична реформа, яка починає впроваджуватися з 1 квітня цього року, торкнеться як населення, так і медичних закладів.
Обговорювали медичну реформу та шукали шляхи вирішення на засіданні робочої групи в Петропавлівській селищній раді. На засідання були запрошені головна лікарка Петропавлівської центральної лікарні Діана Костріцина, представники колективу лікарні, опікунська рада медичного закладу, голови постійних комісій Петропавлівської селищної ради, в.о. голови Петропавлівської громади Лариса Замура та заступник голови Іван Леонов.
Ключовою зміною є нова система фінансування охорони здоров'я. Так, медичні установи більше не отримуватимуть субвенції, а їхнє фінансування безпосередньо залежатиме від кількості та якості наданих послуг. Крім того, на відміну від первинної допомоги, де медичні установи отримують гарантовану фіксовану оплату за пацієнта, який подав декларацію про вибір лікаря, для вторинної та третинної допомоги передбачено інші системи оплати, а саме:
- оплата за глобальною ставкою з частковою передоплатою (на підставі статистичних даних розраховується скільки послуг буде надано, та здійснюється передплата їх вартості від 100 до 60 %, решта — за фактом надання послуг);
- оплата за пролікований випадок;
- комбінування цих двох систем.
Медичні установи більше не отримуватимуть субвенції, а їхнє фінансування безпосередньо залежатиме від кількості та якості наданих послуг. Таким чином, можна дійти висновку, що медична реформа сама по собі не порушує права на охорону здоров'я. У деяких випадках, навпаки, сприяє більш ефективній його реалізації. Але в той же час не можна не погодитися, що нова система фінансування охорони здоров'я з великою ймовірністю призведе до закриття низки медичних закладів по всій країні, що в будь-якому випадку негативно позначиться на доступності медичної допомоги для населення.
Отож на засіданні робочої групи обговорили перш за все вимоги, які ставить перед медичними закладами реформа. Говорили про проєкт Постанови Кабінету Міністрів «Про організацію спроможної мережі закладів охорони здоров’я» та про терміни реалізації реформи.
Найголовніше, про перспективи роботи комунального підприємства «Петропавлівська центральна лікарня» та визначення найбільше затребуваних послуг для населення у найближчі роки.
Варто зауважити, що цьому засіданню передувала зустріч робочої групи Петропавлівської та Межівської громад. Так як громади мають спільні виклики, обговорювали можливості спільної роботи медичних закладів. Також представники Межівської та Петропавлівської громад зустрілися з представниками Департаменту охорони здоров’я в Дніпропетровській області, де обговорювали, перспективи для районних лікарень та можливості зберегти медичні заклади в ході реформи, що реформа реалізовуватиметься з січня 2024 року.
- Медична реформа докорінно змінює принципи фінансування лікувальних закладів. Медичні заклади не будуть більше отримувати субвенції. Фінансування лікарень буде залежати від кількості та якості наданих медичних послуг. Окрім того, на відміну від первинної ланки, медичні заклади яких отримають фіксовану оплату за пацієнта, який уклав медичну декларацію, для вторинної та третинної допомоги передбачені інші системи оплати, а саме: оплата по глобальній ставці. Тобто, раніше лікарня отримувала гарантоване фінансування за укладені пакети медичних послуг, у залежності від кількості послуг, підписаних з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Відтак увесь рік отримували фінансування, і гарантовано всі працівники лікарні мали роботу. На сьогодні кількість заключених договорів на медичні послуги не є гарантією того, що медичний заклад отримає ці гроші. Ця система може призвести до закриття лікарень по всій Україні. Тому що не всі лікарні районного значення та невеличкі міські лікарні зможуть утримувати ці заклади самостійно, - зауважив Іван Леонов.
Що таке державна субвенція та як фінансується лікарня вторинного рівня?
Медична субвенція - це виплати НСЗУ, які здійснює держава згідно заключених договорів на медичні послуги для громадян. Окрім того, додатково кожна громада, яка має заклад вторинного рівня, отримує додаткову субвенцію на охорону здоров’я.
- Наприклад, минулому року субвенція Петропавлівської громади склала 2 мільйона 600 тисяч гривень. Ці виплати з НСЗУ йшли на заробітну плату персоналу лікарні, частково на закупівлю медикаментів. А субвенція, яку отримує громада, бо лікарня є комунальним закладом, фінансує інші господарчі витрати й допомагає утримувати лікарню, - пояснює Іван Леонов.
Наразі формується карта медичних закладів, які держава буде фінансувати з 2023 року. Аби потрапити до цієї карти, лікарні мають відповідати низці вимог.
- У проєкті Постанови вказано, що лікарні, які не будуть зафіксовані в карті, не будуть фінансуватися 2024 року, тобто, не отримуватимуть субвенції. Звісно, ніхто не заборонить Петропавлівській лікарні підписати пакети послуг з НСЗУ і в 2024 році, якщо будуть виконані відповідні умови. Але це будуть лише законтрактовані послуги, і це не гарантія, що лікарня ці гроші отримає. Наприклад, минулого року, коли лікарня недоотримала 760 тисяч гривень. Тобто, ці кошти були гарантовані підписаними договорами, але заклад їх недоотримав. Це та сума, на яку склалася заборгованість, тобто, послуги були прораховані, надані, але кошти не зайшли. Якщо говорити про додаткову субвенцію території, то вона взагалі не буде передбачатися, якщо на карті госпітальній медичній наш заклад не буде вказаний, - пояснює Іван Леонов.
Що спонукає державу, незважаючи на те, що йде війна, продовжити реформувати медицину?
Ті кошти, які на сьогодні держава витрачає, утримуючи лікувальні заклади, саме невеликі заклади вторинного рівня, держава вважає, що кошти використовуються неефективно.
Петропавлівська лікарня, як і подібні районні лікарні, мають ряд недоліків:
- Неефективне використання вже наявних ресурсів. Тобто, є ресурси, які медичний заклад має, є закуплене обладнання, але воно не використовується, бо немає спеціалістів. Відтак обладнання простоює, та заключити договір з НСЗУ на надання послуг не можуть через брак спеціаліста.
- Брак сучасних високотехнологічних підходів у наданні медичної допомоги. На сьогодні сучасна медицина сягнула далеко вперед. Не завжди віддалені лікарні використовують сучасні підходи. Наприклад, жителі районів їдуть до тих лікарень і лікарів, які мають сучасне обладнання, кваліфікованих лікарів та персонал. Натомість не йдуть до місцевої лікарні з тих же причин — брак лікарів та обладнання.
- Не визначені ролі районних лікарень і не врегульовані їх фукції.
- Реформа буде безповоротною. Сьогодні країна живе не за свої кошти. Це кошти, які дають закордонні партнери. Коли вони дають гроші, то до них дають вимоги, задля раціонального використання грошей. На сьогодні йде розпорошування грошей на малоефективні лікарні з низькою якістю медичних послуг. Тобто, маємо невідповідність між медичним забезпеченням, кадрами та медичними послугами, які надають наші заклади охорони здоров’я, - наголошує Іван Леонов.
Які пропозиції щодо формування медичної мережі?
Якщо первинна медична допомога (сімейна медицина) залишається незмінною, якщо Центр медичної допомоги медицини й катастроф реформа не займає, то лікувальні заклади вторинного рівня пропонують розділити на медичні заклади: загальні, кластерні й надкластерні. Що це?
Раніше в державі було визначено 27 госпітальних округів. На сьогодні про них говорять опосередковано, бо вони були прив’язані до адміністративних центрів районів. Зараз у воєнний час ситуацію розглядають під іншим кутом.
- Загалом госпітальні округи плануються в межах новостворених районів. Проте зауважу, що це питання ми також обговорювали на рівні області, і нас запевнили, що Петропавлівщину не планують приєднувати до Синельниківського округу. Так як нам ближче Павлоград, то ми маємо бути віднесені до Павлоградського округу, з урахуванням цього розглядають створення карти медичних закладів.
Яким чином будуть формуватися загальні медзаклади?
Загальний медзаклад - це багатопрофільний медичний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або кільком територіальним громадам та забезпечує базові напрями медичної допомоги. Тобто, лікарня відповідає за стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних медичних закладів охорони здоров’я (спеціалізованих лікарень).
Які вимоги згідно Постанови до того, щоб заклад внесли до медичної карти держави?
Враховується міграція населення, доступна логістика пацієнта до лікарні. Має бути:
- транспортна логістика й час доїзду до лікарні не більше 60 хвилин;
- радіус доступності до лікарні не більше 60 кілометрів;
- населення не менше 40 тисяч.
- Ми піднімали це питання, коли зустрічалися з керівництвом Межівської громади. Дивилися, де ще є лікарні такі, як Петропавлівська. На нашій території це Межівська районна лікарня, Петропавлівська районна та Першотравенська міська лікарня. Жодна з громад не має 40 тисяч населення. Навіть у Першотравенську лише 27 тисяч людей, - говорить Іван Леонов.
Петропавлівською громадою було ініційовано зустріч у Департаменті охорони здоров’я, де обговорювалася можливість об’єднати дві лікарні в одну. Тобто, юридично це буде один заклад, але лікарні функціонуватимуть на своїх місцях, і кожна лікарня визначатиме, які відділення будуть функціонувати в їхньому медичному закладі та які відділення будуть центральними.
- На сьогодні в Межівській громаді зупинилося це обговорення. Ініціативу з об’єднанням Петропавлівської та Межівської лікарні не підтримали ні колектив медичного закладу, ні жителі Межівської громади. То я вважаю, що Межова від нас в стороні й не така кваліфікована, як Першотравенська міська лікарня. Тому розглядаю як варіант об’єднати Петропавлівську лікарню з Першотравенською міською. Міській лікарні також не вистачає кількості людей. Ми ще не робили такої пропозиції Першотравенським керманичам і не обговорювали це питання з Першотравенською лікарнею, бо нам треба визначитися на місці, які перспективи в нас зберегти медичний заклад і чи згодні на це наші лікарі вторинної ланки, - пояснює Іван Леонов.
Чи буде Петропавлівська громада ініціювати об’єднання Петропавлівської та Першотравенської лікарень, вирішують медики, а от право таке є. Територіальні громади можуть вносити обґрунтовані пропозиції до обласної державної адміністрації й таким чином брати участь у визначенні закладів загальної медицини. Як приклад це може бути об’єднання двох медичних закладів, при цьому залишити в себе напрями надання медичної допомоги, для яких є матеріальне й кадрове забезпечення. Тобто, виконати всі вимоги реформи, головна з яких якісні медичні послуги та кількість пролікованих людей.
Питання стоїть дуже гостро. Аби вирішили ці три ключові аспекти, встановлений чіткий та досить жорсткий графік:
До 1 травня території медзакладів мають подати пропозиції. Якщо ніяких пропозицій щодо карти медичних закладів не буде, шансів зберегти районну лікарню також не буде.
До 1 липня, якщо пропозиція внесена, обласні адміністрації обробляють інформацію, подану всіма медичними закладами на території області та подають до Кабміну в Міністерство охорони здоров’я проєкт медичних закладів.
До 1 серпня МОЗ обробляє інформацію та подає проєкт на Міністерство фінансів України.
До 1 вересня Мінфін формує проєкт річного бюджету, у тому числі на фінансування медичних закладів.
- Тобто, до 1 вересня буде визначено, яка сума коштів буде виділятися з державного бюджету та на які заклади медицини, це стосується державних субвенцій. І яку суму закладуть для надання медичних послуг. Надавати медичні послуги мають право навіть приватні лікарні й лікарі. Але утримувати такий медичний заклад, як Петропавлівська лікарня, без державної субвенції жодна громада не спроможна. Наголошую, що субвенція піде тим територіям, які увійдуть у медичну карту до 1 вересня, - зауважив Іван Леонов.
На засіданні визначилися:
1. Ніхто крім працівників Петропавлівської лікарні не може визначити, які послуги дійсно можна надавати в Петропавлівській лікарні. Головне - внести пропозиції, а потім визначатися, що треба ще зробити, щоб надавати ті чи інші послуги. Можливо, десь покращити матеріальну базу, підвищити кваліфікацію співробітників. Тобто, чітко визначитися, що Петропавлівська лікарня може ці послуги надавати за контрактом. І не просто надавати, а якісно надавати ці послуги, так, що пацієнти прийдуть саме в Петропавлівську лікарню.
2. Якщо буде прийнято рішення, що Петропавлівська лікарня може бути загальним закладом у об’єднанні з іншим медичним закладом, то Петропавлівська громада ініціюватиме перемовини з Першотравенською міською радою та колективом Першотравенської міської лікарні.
- Цього року фінансування в Петропавлівській лікарні не буде змінено, усі послуги, які надає наша лікарня, вона й надаватиме. Але до 1 травня ми вже маємо напрацювати й подати спільний документ, підписаний двома лікарнями, представниками двох громад — Петропавлівською та Першотравенською — це перше рішення про об’єднання, - зауважує Іван Леонов.
Отже, черговий виклик для Петропавлівської центральної лікарні, а саме вторинної ланки медицини! Чи буде на мапі медичних закладів Петропавлівська лікарня, наразі залежить від спільних дій колективу лікарні та керманичів селищної ради. Часу обмаль, а сподіватися, що реформа буде лояльною до маленьких та районних медичних закладів, марна справа. Є терміни, і є вимоги, які потрібно прийняти на рівні громади. І перш за все рішення має прийняти колектив Петропавлівської лікарні, бо це їхні робочі місця. Реформа безповоротна!
Незабаром робочу групу планують знову зібрати, та вже мають бути внесені пропозиції та прийняте спільне рішення щодо подальшої долі вторинної ланки медицини в Петропавлівці.
