«Чому ви всі, хто з Петропавлівки, кажете слово «осьочки»?» - якось запитала мене знайома з міста Дніпра. І дійсно таке слово нашій розмовній мові притаманне. Петропавлівчанам воно дуже знайоме й має певний сенс. Мабуть, варто пояснити нетутешнім людям, що ж ми маємо на увазі, говорячи це «осьочки». Розповідаю.
Не лише «осьочки», а ще є «оночки», «отамочки». І все це слова з різним змістом.
«Осьочки» вживають у розмові, коли вказують на предмет, який знаходиться зовсім поряд, і його видно в полі зору людини в даний момент. Наприклад:
- Де знаходиться аптека? - Осьочки (вказуємо на об’єкт, який поряд).
- Де пульт від телевізора? - Осьочки (якщо він знаходиться поряд з вами).
«Осьочки» може вказувати на подію, яка відбудеться дуже скоро або зовсім нещодавно відбулася. Наприклад:
- Осьочки мають подовжити комендантську годину.
- Осьочки виступав Президент України, то він говорив…
Ще «осьочки» можна почути, коли вказуємо на подію, яка вплине на подальші ваші дії. Наприклад:
- Осьочки приїде донька з міста, тоді запросимо рідню.
- Осьочки відремонтують дорогу, поїдемо тудою…
Але «осьочки» - то не єдине своєрідне слово, яке ви можете почути в Петропавлівці. Є ще слова «оночки» та «отамочки». І не плутайте їх із «осьочки», бо то різні за змістом слова.
«Оночки» вживають, якщо людина або предмет, або споруда знаходиться в полі зору, але далеченько від співрозмовників. Або ж подія відбулася ще раніше чи, навпаки, планується, але це відбудеться не дуже швидко. І ще один варіант, коли ми ставимо когось або щось у приклад. «Оночки» можна порівняти зі словом «тоді», «після того», «як там».
- Де пульт від телевізора? – Оночки! (предмет знадиться подалі).
- Оночки сусіди вже придбали генератор, то тепер мають світло постійно.
«Отамочки» - це про предмет, якого немає в полі зору. Цікаво, що після слова «отамочки» ви почуєте додаткові пояснення, де той предмет знаходиться, чи як дійти до необхідного вам місця.
- Де знаходиться «Нова пошта»? – Отамочки… На отій вулиці… Пройдіть отуди, а потім поверніть отуди…
І власне, це, дійсно, слова, притаманні мові петропавлівчан. Є в нас села, де в розмові більше вживають літеру «А» замість «О», як от «калабок», «варота», «дарога», «кала бочки». І жителі цих сіл ще й сміються, коли говоримо «корова» чи «молоко». Є села, де не пом’якшують у вимові склади, наприклад, говорять ВасилОвич. А ми, петропавлівчани, «осьочкаємо», і нам це подобається.
