Петропавлічанин Олександр Іващук за своє життя встиг і на будівництві, і в шахті попрацювати, та тільки на пенсії зайнявся улюбленою справою – пасічництвом.
Олександр за освітою будівельник, у свій час закінчив Макіївський будівельний технікум, в якому провчився чотири з половиною роки. Займався гімнастикою, виступав на першості України серед будівельних технікумів. У 1975 році був майстром на будівництві, будував у Петропавлівці будинок побуту. Працював у гідромеліорації «Дніпропроводбуд»: будував ставки. Ще два роки присвятив роботі в архітектурі.
З 1979 року у вересні після чотирьох років активної праці в будівництві вирішив піти працювати в шахту. Поступив без спеціальності простим гірничим, після прискорених курсів (20 днів) став гірником очисного забою. Серед хлопців, які працювали на зміні, був старшим і користувався повагою в колег. А портрет нашого героя прикрашав дошку пошани.
Після шахтарських страйків у 1989 році згідно державного наказу усі шахтарі незалежно від віку, які відпрацювали 20 років, мали право виходити на пенсію. Так у 1997 році Олександр Іващук збирався стати шахтарем-пенсіонером.
Але шахта ще нагадала про себе. Перед виходом на пенсію, у лютому, Олександр отримав виробничу травму на шахті - компресійний перелом.
- Це була жахлива травма, фактично вирвана нога з тазу, добре, що кістки залишилися цілими, також пошкодило коліна. Ця травма й сьогодні про себе нагадує. Майже місяць пролежав у гіпсах. Потім ще понад два місяці ходив з милицями, - розповідає пан Олександр.
Кілька місяців чоловік провів на реабілітації. Чимало довелося пройти бюрократичних труднощів, аби відправитися на заслужений відпочинок та отримати гідну пенсію.
Здавалося, з підірваним здоров’ям на пенсії тільки те й робитиме, що ходитиме по лікарях, проте для пана Олександра життя, можна сказати, тільки розпочалося.
Зараз він активно займається бджільництвом. У цій справі чоловік з 1986 року. Цікаво, що Олександр Миколайович ніколи не замислювався займатися бджолами, а тут така любов до справи. До слова, привив ту любов до бджілок кум Володимир Іванович. Він частенько запрошував Олександра Миколайовича допомоги на пасіці: разом перевозили вулики в степ, разом качали мед, обрізали рамки, доглядали за вуликами. Олександр Миколайович завжди був радий допомогти кумові, хоч про бджільництво майже нічого не знав, та одразу ловив усі моменти тонкої роботи.
Рішення почати займатися бджільництвом Олександр Миколайович прийняв у 1983 році, коли потрібно було приглядіти за пасікою кума. Того ж року пан Олександр узяв перші два виводки бджіл, з яких і почалася його власна бджільнича справа.
Зараз Олександру Миколайовичу 73 роки, він бригадир у групі пасічників, доглядають одразу 100 сімей бджіл. Він - уже досвідчений пасічник і чимало може розповісти як про догляд за пасіками, так і про різновиди меду.
Про цьогорічний урожай меду говорить із сумом: «Не дуже», - каже.
- З весни й до осені бджоли мають збирати нектар, весною вони летять на квітучі плодові дерева. Дуже шкода, коли цвіту мало, або ж шкідники дошкуляють. Гарний мед з акації, але й для цвітіння цих дерев має бути й погода, і волога хороша. Катаклізми з погодою в нас часто: то часті дощі заливають, то навпаки, вологи немає – пече сонце, рослини вигорають, - говорить пан Олександр.
Один з улюблених медових нектарів краян – це акацієвий мед. Аби отримати чистий продукт з цього дерева, то пасіки зазвичай розміщують поблизу великих масивів акації. У цей період бджоли збирають мед саме з акації. Жаліється пасічник, що нині мало хто з фермерів вирощує еспарцет та гречку, у колгоспні часи це були досить популярні культури для вирощування.
- Еспарцет вирощували, щоб годувати корів, а для пасічників це були місця для збору солодкого нектару. Мало хто зараз вирощує ці культури, тож буває місцями бджоли не мають де зібрати нектар. Якщо нічого не цвіте й бджоли не наносять хоча б на скляночку меду, то королева бджіл скорочує яйцекладку, а самі бджоли слабшають. Тоді вже чекаємо, коли зацвіте соняшник, ця культура в попиті в сучасних фермерів, - розповідає Олександр Миколайович.
Кожен мед має свої властивості, колір та смак. Ось, наприклад, ріпак, який зацвітає після акації, має трішки зеленкуватий колір. А ще мед з ріпаку швидко оцукриться, тож і дістати мед з ємкості буде непросто. Акацієвий мед - м’якший, довго не кристалізується та має інші смакові якості, власне саме акацієвий мед цінується серед інших видів меду. У самого Олександра Миколайовича цьогорічний врожай із різнотрав’я.
Пан Олександр розповідає, що за бджолами цікаво спостерігати. І вже, відкривши вулика, можна по розташуванню бджіл побачити чи є мед у ньому.
- Коли вулик повний, відкриваю його, якщо бджоли сидять на краю рамки, то значить уже багато меду, і можна його качати. Цього року в нашому краї всі пасічники зібрали на половину менше меду, бо цвіту було мало. Тут і погода зіграла свою роль: у червні ночі були холодні, рослини не виділяли нектару. Бджілок довелося підгодовувати цукровим сиропом, - розповідає пан Олександр.
У звязку із погодними умовами доводиться пасічникам бджолині сім’ї підгодовувати. Меду бджолярі теж збирають менше, одна з причин і те, що фермерські господарства засівають поля гібридами рослин, які не потребують природнього запилення. У такому разі й бджолам немає де брати солодкий нектар. Для більшості бджолярів це теж проблема. Ціни на мед відповідні: за 1 літр – 120-150 грн., 2 літри – 230-250 грн., а за 3 літри – 400-500 грн.
І все ж, не зважаючи на природні та сьогоденні перешкоди, пан Олександр продовжує займатися улюбленою справою. Бо це справа до душі й серця. А ще чудовий приклад того, що ніколи не пізно почати займатися справою, яка з маленького захоплення може вирости у справу життя. І що не варто ніколи нарікати на здоров’я, а займатися тим, що додає життєвих сил.
Пан Олександр має одразу три професійні свята: день будівельника, день гірника, день пасічника. Усі ці свята ми нещодавно відсвяткували та передаємо вітання нашому герою. Нехай у житті будуть незліченні солодкі моменти.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там оперативні новини Синельниківського району та країни
- Наша сторінка у Facebook "Степова зоря"
- Ми є в Instagram
- Наш Chat_bot: Ви можете надсилати нам новини та цікаві фото/відео (події, пейзажі, дітей і т.п)
- Наш Youtube: цікаві відео з Петропавлівки та району
- Якщо ви бажаєте підтримати нас і наші медіа, будемо вдячні за ваші донати.
Підтримати нас можна на головній сторінці нашого сайту натиснувши ПІДТРИМАТИ КОМАНДУ!
Дякуємо, що ви разом з нами!💙💛
