17 липня відзначають День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Це одне з головних професійних свят Дніпропетровщини, яка є центром чорної металургії України. Метал називають «хлібом індустрії», а працю тих, хто його видобуває та виплавляє, ніяк не можна вважати легкою.
Цікаві факти про цю «гарячу» галузь Дніпропетровщини
Давня галузь
Металургія є одним з найстаріших виробництв у світі. Її початком вважають час, коли люди навчилися видобувати метали з гірської породи. Стопивши мідь і олово, одержали перший сплав – бронзу. Це сталося приблизно 6 тисяч років тому. Значно пізніше почали видобувати залізо з руди. Сучасна металургія добуває понад 75 металів і численні сплави.
Кілька центрів
Наразі в Україні є три центри чорної металургії – Придніпров’я, Приазов’я та Донбас. Зокрема, підприємства Придніпров’я виробляють близько 75% чавуну та сталі країни. Головними центрами видобутку та збагачення руд у регіоні є Кривий Ріг, Марганець, Дніпрорудне; виробництва чорних металів – Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське; виробництва прокату – Нікополь, Дніпро, Новомосковськ; виробництва електроферосплавів – Нікополь. Частина підприємств перебувають у власності великих компаній, як-то ArcelorMittal, «Євраз Груп», «Інтерпайп», «Метінвест», частина – є колективною власністю.
Місце у світі
Відповідно до рейтингу виробництва сталі, який складає Всесвітня асоціація виробників сталі (Worldsteel), Україна перебуває на 11 місці з показником у 1,9 млн тонн виплавленої сталі на рік. До 2014 року українські металурги входили до першої десятки списку.
Потребує модернізації
На відміну від розвинених країн, в Україні в останні 30-35 років не будували технічно нових металургійних виробництв. Виняток – завод «Інтерпайп Сталь» у Дніпрі, який увійшов до Книги рекордів України. Україна – одна з небагатьох країн світу, де ще використовується мартенівський спосіб виплавки сталі, який вважають застарілим.
Неекологічна галузь
Металургія вважається одним з найбільш неекологічних виробництв. У ході видобутку руд відкритим способом утворюються кар’єри, які завдають шкоди екосистемам. Збагачення руд супроводжується нагромадженням відвалів пустої породи. Викиди виробництв забруднюють землю та воду.
Свій музей
У Дніпрі є державний Металургійний музей України, заснований 1985 року. Діє у приміщенні Інституту чорної металургії України. У фондах – понад 20 тисяч експонатів: документів, фотографій, речей, пов'язаних з металургією.
Мандрівки на заводи
В останні роки на Дніпропетровщині розвивається промисловий туризм: металургійні заводи та гірничо-збагачувальні комбінати стають об’єктами для екскурсій. Зокрема, в Кривому Розі визначили близько 250 промислових об’єктів, цікавих для подорожувальників: шахти, кар’єри, штольні, відвали виробництва, природні об'єкти на місці гірничопромислових виробок тощо. На трубному заводі в Дніпрі туристам показують арт інсталяції дансько-ісландського архітектора Олафура Еліассона.
Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є:
- "Криворіжсталь",
- "Азовсталь" (Маріуполь),
- "Запоріжсталь",
- Дніпровський (Дніпродзержинськ),
- Алчевський,
- Макіївський.
Останні два наразі окуповані «ЛНР» та «ДНР».
Розповімо вам про найбільш відомий наразі металургійний завод «Азовсталь»
На жаль Азовсталь відомий через жахливі, страшні та дуже сумні події. Саме цей завод став українським опором російській агресії.
"Азовсталь" - це металургійний гігант, який має майже 100-річну історію і займає величезну територію на лівому березі річки Кальміус. Територія заводу затиснута між річкою з одного боку і берегом Азовського моря - з іншого. Завод має свій власний вантажний порт і розгалужену систему підземних комунікацій. До російського вторгнення на комбінаті працювало близько 10 тисяч людей, зараз його зупинили.
Бої за Азовсталь
Бойові дії, що тривали з 18 березня по 20 травня 2022 року, на території маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" і на території навколо нього, що відбуваються в рамках боїв за Маріуполь під час вторгнення Росії в Україну.
24 лютого 2022, після телевізійного звернення президента Росії Володимира Путіна, російські війська атакували територію України, в тому числі і місто Маріуполь. 27 лютого російські війська прибули до західних околиць міста з Криму, а 2 березня місто було взято в оточення.
Особливістю «Азовсталі» є те, що це величезний металургійний комплекс має складну систему глибоких підземних укриттів та комунікацій. Завод за розміром більший ніж багато міст України, і він розділяє Маріуполь на дві частини. Також завод побудований безпосередньо на березі Азовського моря. Така структура дозволила українським військовим перетворити підприємство на фортецю.
Український металургійний комбінат «Азовсталь» став осередком опору української армії у відповідь на російську агресію проти України. Він також здобув славу символу нескореності українських військових. З початку боїв за Маріуполь на заводі ховалася велика кількість людей.
Облога
10 квітня, більш ніж через місяць після початку вторгнення, російським силам вдалося повністю ізолювати військовослужбовців України, що залишилися на території комбінату «Азовсталь», проте внаслідок проведених українськими силами фортифікаційних робіт наземний штурм був сильно ускладнений.13 квітня сили оборони поповнилися військовослужбовцями 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білінського, які прорвалися з оточення на металургійному комбінаті імені Ілліча.
Російським військам не вдається досягти значних успіхів під час спроб штурму території. Для придушення українського опору росіяни влаштували блокаду території комплексу та піддають її щільним артилерійським та ракетним обстрілам, а також бомбардуванням, у тому числі із застосуванням стратегічної авіації.
Діями російських військових на території «Азовсталь» була викликана гуманітарна катастрофа: українські військовослужбовці, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчувають гостру нестачу води, їжі, медикаментів та боєприпасів. Українська сторона стверджує, що через відсутність стерильних пов'язок, медичних інструментів та антибіотиків поранені військовослужбовці приречені на ампутацію пошкодженої кінцівки, або на смерть від сепсису.
Російське керівництво кілька разів в ультимативній формі вимагало від сил оборони припинити опір, пропонуючи натомість вихід на контрольовану київською владою територію після повної здачі зброї, але українські війська відмовляються капітулювати, вважаючи, що російські війська обмануть і вб'ють українських захисників. РФ систематично відмовляється дозволити оточеним біля комплексу людям покинути Маріуполь, зокрема, за твердженнями української сторони, блокуючи гуманітарні коридори навіть цивільних. Пропозицію вивезення українських військових на територію третьої країни, яку підтримав Президент Туреччини Ердоган, Кремль також відкидає. Евакуювати цивільних вдалося лише на початку травня.
Станом на 16 травня, на заводі перебувало 600 поранених захисників, 40 бійців були у дуже важкому стані.
16-17 травня російські окупанти почали часткову «евакуацію» українських захисників з заводу. 53 (за іншими даними — 52) осіб було вивезено на окуповану росіянами територію Новоазовська, ще 211 людей направили до Оленівки.
Азовсталь назавжди залишиться біллю кожного українця. Вічна пам'ять кожному полеглому захиснику України. Велика дяка кожному українському воїну за мужність, витримку та сотні врятованих життів.
