Як батько передає гостинці на фронт сину-добровольцю

Ірина СИТНІК Головна редакторка

02 квітня 2022 20:14

Захищати нашу країну від ворога пішло багато чоловіків, серед яких - зовсім юні. Добровільно, без повісток у перші дні мобілізації всі йшли на війну. Це вибір справжніх чоловіків. А ще справжніми Героями є батьки, які відпускають воювати своїх синів. Так, щемить серце, і вони дуже хвилюються, але вибір синів сприймають як данину країні.

Радіють батьки, коли випадає можливість отримати дзвінок від сина та почути таке важливе: «Живий, здоровий і Перемога буде за нами!» А мами завжди хочуть нагодувати своїх воїнів. Тим більше, коли син каже: «Зголоднів, сумую за домашніми маминими стравами». І як добре, що є волонтери, які готові навіть під обстрілами доставити гостинці хлопцям на передову.

Віктор Миколайович Добреля з села ВасильківськеАвтор: Ірина Ситнік

У Петропавлівці зустрічаємо Віктора Миколайовича Добрелю з села Васильківське. На війні у Віктора син Владислав. Тож батько привіз цілу купу смаколиків від жителів Васильківського старостату, які передав волонтеру Олександру Бороданьову. Тож уже в цей день частуватимуться смачненьким Владислав та весь його батальйон.

Передача від жителів Васильківського старостату для бійця ДобреліАвтор: Ірина Ситнік

- Дівчата наготували багато чого смачного для мого сина та його побратимів, - розповідає Віктор Миколайович. - Ось навіть посилки підписали «Добрелі». Владислав щойно закінчив навчання, йому зараз 22 роки, з вересня одразу пішов воювати. Ми не стримували й не заперечували. Це його вибір. А тепер бачите, розпочалася повномасштабна війна, тож наш син там, де повинен бути.

Віж жителів для свого захисника - іменна передачкаАвтор: Ірина Ситнік

Переживають за сина, часто зв'язку з ним не мають, але, коли телефонує, то ми, батьки, щасливі. Знають, що він на передовій, у гарячих точках. З нетерпінням чекають зустрічі з ним.

- У мене два сини воює, бо ще зять пішов на війну в 2014-му. Буває, телефонують просять передавати все що є, бо хочуть їсти та чогось солоденького. Ну тут тільки треба озвучити, усе село долучається. Гостинців назбирали на цілий батальйон. Ось тут наготували смакоти дівчата з Васильківського дитячого садочка, люди з села Русакове передали гостинців. Кажуть усі: хлопці нас захищають, ми хоч нагодуємо їх. Сини тримаються, духом не падають, говорять, скоро буде Перемога, будуть вдома, - розповідає Віктор Миколайович.

Автор: Ірина Ситнік

- Ні обстріли, ні важка дорога не зупиняють наших волонтерів на шляху до захисників. «Буває, обстрілюють, але все обходиться, хлопці тримаються і чекають нас з гостинцями. Знають. Що ми доставимо їм вісточку з дому за будь-яких умов», - говорить волонтер Олександр Бороданьов.

Віктор Добреля і Олександр БороданьовАвтор: Ірина СИТНІК