З керівництвом Миколаївської громади останній раз вели розмову ще весною. Сільський голова Віктор Одоєвцев запевняє, що з того часу відбулося дуже багато позитивних змін. На підтвердження своїх слів він із захватом демонструє журналістці тижневика соціальні об’єкти, які щороку забезпечують усім необхідним – від поточного ремонту до придбання сучасної мультимедійного устаткування.
Для нас всі досягнення дуже значущі, без виключення, в усіх сферах нашої громади, – розпочинаємо розмову з Віктором Одоєвцевим. – В освіті, в медицині, в туристичній сфері. По-перше, рік тому до нас приєднався Дмитрівський старостинський округ. І ми прийняли рішення усіх жителів старостинського округу створити гідні умови проживання, як і по всій Миколаївській ОТГ. На сьогоднішній день ми на 100% забезпечили населені пункти освітленням. Майже завершуємо ремонти вулиць новим покриттям. Те, що ми обіцяли людям, на сьогодні все зробили, навіть перевиконали свої обіцянки.
Для кваліфікованих спеціалістів – гідні зарплати
Вдалося керівництву громади покращити й медичні послуги. По всій території сільської ради виїжджає сімейний лікар у відведений для кожного села день. І, звичайно, коли викликають пацієнти. Сімейний лікар має все необхідне для надання послуг. Що стосується освіти, то тут позитивних змін найбільше і їх вдалося впровадити у всі навчальні заклади громади.
- Це забезпечення освітніх закладів новими комп’ютерами, партами, сучасними мультимедійними дошками, утеплення стін, заміна вікон і багато іншого, – говорить Віктор Одоєвцев. – А ще – кожен навчальний заклад укомплектований професійними кадрами. Прийшли нові педагоги. Коли проводили реорганізацію шкіл, то в нас не вистачало вчителів. Ми жодного вчителя не звільнили, та, як виявилось, їх не вистачало і раніше. Це такі предмети, як математика і біологія – ті, що є основними, а вчителів не було. Тож стояло питання, як діти могли повноцінно навчатися, які знання вони отримували?
Потрібних педагогів постійно шукають, виховують у власних колективах, приймають та навчають. Зараз приїжджають і молоді спеціалісти. Нещодавно в Дмитрівку запросили з іншої області одну сімейну пару вчителів, забезпечили їх житлом, допомагають з ремонтом. Діти охоче йдуть до молодих педагогі на уроки.
Дмитрівський ліцей
- У нас і в Миколаївку потрібні молоді вчителі, тож мотивуємо їх гідною заробітною платнею, всі умови для роботи є: від ноутбука до сучасного кабінету, всі класи забезпечені інвентарем, – говорить Віктор Миколайович. – Діти працюють за новими комп’ютерами, у класах тепло. А учителям ми надаємо житло, це саме головне. Зараз шукаємо для роботи в громаді сімейних лікарів, юристів, працівників комунального підприємства, механіків та інженерів. Є в нас достойні зарплати, не вистачає тільки кваліфікованих спеціалістів. Останнім часом багато охочих з усього колишнього Петропавлівського району працювати саме у Миколаївській громаді.
Турбота про дітей – на першому місці
На тлі усіх досягнень, на превеликий жаль, сільська рада зіткнулася з великою соціальною проблемою – вилучення дітей з неблагонадійних сімей. На сьогоднішній день таких дітей 57. Працівники сільради говорять, що це справжня катастрофа. І активно працюють в напрямку її подолання. Вже готовлять документи, аби залучити інвестиції в Петрівку для створення в колишньому дитсадочку дитячого будинку. Вилучені діти з кризових родин зможуть там проживати і навчатися.
- Зараз ми запустили будівництво малого дитячого будинку для утримання та виховання 10-х дітей, – говорить сільський голова. – А нам потрібно ще на 57 дітей. Ми порахували – на забезпечення такої кількості необхідно 1,5 млн гривень. Звісно, бюджет не витримає такого навантаження.
Для економії коштів знаходять дієві рішення. Почали поступово переводити навчальні заклади на вугільні котли. Раніше одна Миколаївська школа опалювалася пелетами. Всі інші – вугіллям. На сьогоднішній день використовувати пелети, вважає голова, це не економія, а затратна частина і нераціональне використання бюджетних коштів. Адже тонна вугілля коштує наполовину дешевше за пелети. Щоб натопити школу потрібно тонну вугілля, а пелетів – дві тонни. Але від пелетів зовсім не відмовляються, паралельно планують ставити й вугільні котли.
- Для Миколаївського ліцею ми провели тендер, виробник вже готує новий котел і він має через тижня два прийти, – продовжує далі Віктор Одоєвцев. – Ми його встановимо і будемо опалювати вугіллям. Петрівська школа наразі опалюється газом. Якби одна школа опалювалась, то було б недоцільно. А в нас у закладі розташований і садочок. Якщо розділити затратну частину на садочок і на школу, то найдешевше обслуговування по громаді – це Петрівська школа, бо там перебуває багато дітей.
Уклала сільська рада договір на газ за ціною близько 17 грн, як і всі бюджетні установи. Боргів по сплаті коштів не було, тому розірвали невигідні договори і відразу заключили нові. Затримка була по опаленню лише в один тиждень. Зараз ситуація стабільна, опалювальний процес почався вчасно.
- Всі садочки у нас на вугіллі, – говорить Віктор Миколайович. – Маємо 24-27 градусів тепла у приміщеннях. Діти граються у футболках. Батьки навіть прохають трішки збавити, бо спекотно. Тобто на рахунок опалення – у нас все добре. У Дмитрівці ми також змінили ситуацію, поставили вугільні котли. У Дмитрівському ліцеї не нарадуються!
У маленьких селах зроблені дороги та освітлення
Школу в Олефірівці закрили ще минулого року. Але голова запевняє, що це був єдиний вихід зі складної ситуації. Адже утримувати маленькі заклади було занадто дорого для бюджету громади. Нещодавно з сільським головою стався випадок, який запевнив його, що вони заходи з оптимізації здійснили правильно.
- Більшість тих, хто був проти закриття шкіл, тепер визнають: вони були не праві, – посміхаючись говорить Віктор Одоєвцев. – Адже їхні діти від навчання у ліцеях дуже задоволені. Вибачаються за свою поведінку. Одна жінка, яка активно протистояла закриттю Олефірівської школи, прийшла да мене особисто, аби зізнатися, що її онука у новому закладі тепер має більше друзів, добре ставиться до навчання. І тут починаєш розуміти, що ти правильно виконуєш свою роботу.
Зараз проблемних питань не виникає. Керівництво громади зробили в маленьких селах дуже багато на благо людей: дороги, освітлення, ремонти соціальних об’єктів. А ще, цим теж можна пишатися, Миколаївська громада власними силами видає своїм жителям необхідні документи – від довідки до закордонних паспортів. До них приїжджають з Петропавлівського району, з Дніпра та з інших регіонів. Були мешканці Синельниківського району, щоб тут отримати адміністративні послуги. Кажуть, у Миколаївці хороші умови, де люди вчасно виготовляють необхідні документи.
- І всі послуги без черг, – запевняє голова. – Це все заслуга всього мого колективу, тих дівчат, які тут працюють. Вони виконують колосальну роботу. Перед виконанням своїх повноважень, звісно, навчаються, бо вони ж не відразу стали спеціалістами. Колектив у нас чудовий. Увесь період становлення місцевого самоврядування треба було разом витримати, перетерпіти, і це, повірте, виявилося не просто.
Процес самоврядування триває
Формування і розвиток органу місцевого самоврядування триває і зараз. Віктор Одоєвцев постійно прагне залучити до керівних процесів молодь громади. 24 листопада він зустрічався з молодіжними організаціями Миколаївської ОТГ – із Дмитрівки, Миколаївки та інших сіл. У такі дні молоді люди громади можуть прийти і спробувати обрати собі майбутню професію, наприклад, побути головою сільської ради. Юнакам і дівчатам Віктор Миколайович пообіцяв, що і він поїде до школи, сяде за парту і буде навчатися на уроках з ними. Такий собі профорієнтаційний обмін.
- Старшокласники у дні професійного інформування приходять до сільської ради, пробують керувати громадою, приймають людей, – говорить Віктор Одоєвцев. – Такі заходи у нас проходять кожен рік. Ми надаємо список, які посади у нас є, і вони діляться на групи, виконують обов’язки. Справжній день самоврядування. Щороку, після завершення такого насиченого дня, той, хто виконував роль сільського голови, відверто говорить: бути керівником громади зовсім не просто.
На сьогодні і самій сільській раді доводиться багато чому навчатися. Особливо у час нових викликів та реформ. Наприклад, звідки наповнити місцевий бюджет, коли через рік-два вугільні шахти у нашому регіоні закриються. Щоб це не вплинуло негативно на життя громади, Віктор Одоєвцев разом з іншими працівниками місцевого самоврядування беруть участь у заходах по трансформації нашого краю. Дуже велику роботу з даного напрямку проводять три громади – Петропавлівська селищна рада, місто Першотравенськ і Миколаївська сільська рада.
- Наша громада попала в пілотний проєкт, де співпрацюють відразу 8 громад України, – говорить сільський голова. – Ми подали 93 власних проєкта! Зараз активну участь у деяких з них проявляють і жителі та фермери з Петропавлівки. Я дуже вдячний їм, вони постійно мені телефонують, беруть участь в робочих групах. Найбільше зацікавлений у такій взаємодії обласний депутат Роман Ковальський, який особисто турбується за долю всіх громад колишньої Петропавлівщини.
Розвиток малого та середнього бізнесу
На сьогоднішній день миколаївці ведуть переговори з інвесторами у межах майже сотні проєктів – від малого та середнього бізнеса до розвитку сфери туризму, який активно став у громаді розвиватися. Сільський голова вважає, що це правильна політика. Бо сидіти у кабінеті та просто видавати довідки він не любить. Віктор Миколайович прихильник дієвих практичних заходів, які у загальному підсумку та у процесі реалізації сприятимуть позитивним змінам життя громади.
- Потрібно рухатися вперед, моніторити всі успішні процеси, які проходять в Україні та в усьому світі, – стверджує голова громади. – Бо громада, це вже не сільська рада. Це маленька держава, де треба приймати виважені рішення, вести тісне спілкування з інвесторами, заохочувати до участі у всіх заходах місцевих жителів.
Миколаївська громада, заручившись підтримкою Петропавлівки та Першотравенська веде активні переговори по використанню частини території шахти «Першотравневої». Тут планують зберігати та переробляти сміття. Це дуже актуальна проблема у нашому регіоні. Для цього необхідно переобладнати кілька будівель колишньої шахти для спалювання та сортування побутового сміття. Компанія ДТЕК погоджується співпрацювати у цьому напрямку. Більш того, вони самі пропонують допомогу. Три будівлі шахти ДТЕК віддасть у користування безкоштовно, на все інше укладуть угоди.
- Так само і по шахті імені Сташкова, – говорить Віктор Одоєвцев. – Там теж є потрібні нам будівлі, де ми хочемо створити аграрно-індустріальний парк. Ми брали участь у відповідному проєкті і держава зацікавилася. Маємо надію, що з 1 січня наступного року отримаємо й необхідні кошти. У нас в планах залучити 13,5 млн гривень. Це і є розвиток малого та середнього бізнесу на місцях. Плануємо створення сільськогосподарських підприємств – від елеватора до переробки готової продукції та її реалізації.
Сільський голова вже зараз передбачає, що через кілька років, коли закриють шахти, наш край стане виключно сільськогосподарським. І щоб люди не продавали пшеницю за копійки, а вигідно реалізовували свою продукцію, і буде створено аграрно-індустріальний парк. Планують на його базі створити близько 1000 робочих місць. Вже зараз область і держава зацікавилась цим парком. Це буде комунальне підприємство, а не приватне. У роботі товариства зможуть брати участь й інші громади.
- Якщо в керівництва інших громад є бажання працювати, а не просто критикувати і засуджувати за спиною, то я завжди відкритий для дієвого діалогу, – говорить Віктор Миколайович. – І правильні рішення, й ідеї, і фінанси – все можна знайти. Головне мати бажання працювати для людей. Наприклад, у нас вже завершується будівництво стадіону біля Миколаївського ліцею. І це не держава нам будує. Допомагає компанія ДТЕК. Нам пощастило потрапити у програму футбольної школи клубу «Шахтар». Щоб наші діти, не тільки Миколаївської громади, могли займатися футболом професійно.
Якщо говорити за школу клубу «Шахтар», то це знову ж таки додаткові інвестиції у громаду, це розвиток спорту і всієї сільської ради. Віктор Миколайович називає себе фанатом футболу. Для спортивного розвитку дітей багато чого зробив і мріє, аби діти громади стали футбольними зірками. Зараз вони успішно грають на обласних змаганнях. Сільська рада веде перемовини про роботу в громаді професійних тренерів з «Шахтаря».
Зміни в навчальних закладах приємно вражають
З останнього візиту журналістів у Дмитрівці теж багато чого змінилося. Найперше, що впадає відразу в очі, це ремонт приміщень Дмитрівського ліцею. Навчальні кабінети стали гарними та сучасними. Комп’ютерний клас в ліцеї, говорять вчителі та учні, такий, що можна лише позаздрити, немає схожого навіть у міських школах. Харчоблок теж повністю устаткували новим обладнанням і все працює відмінно. Зараз туалетні кімнати доробляють відповідно до санітарних вимог. У котельні встановили новий котел. Відтепер в шкільному спортзалі діти займаються у футболках і шортах. Раніше температура у класах найвище підіймалася до 17 градусів, а тепер – 22-23 градуси тепла.
- У всіх класах зробили якісні ремонти, – говорить директорка Дмитрівського ліцею Наталя Шевченко. – Цьогоріч у нас дві школи ліквідовані. До нас перейшло 90 дітей. Після перших же днів навчання батьки цих учнів висловили задоволення. Деякі приходять і відверто кажуть, що не розуміють, чого вони тоді виступали проти. Діти тут мають набагато більше можливостей та із захватом розповідають рідним, як гарно їм у нас навчатися.
Крім того, тут ще й працює музична школа, яку також відвідують діти. Всі гуртки, які були раніше лише на папері, у ліцеї дійсно функціонують. Мають три групи продовженого дня. Діти перебувають під постійним наглядом, виконують домашні завдання, розвивають творчі та спортивні якості. Одним словом, змінилося все у кращу сторону. У Дмитрівському ліцеї без мультимедійних дошок залишилося лише два кабінета. А всі інші класи забезпечені сучасними інформаційними технологіями.
- В одному класі встановлені інтерактивні телевізори, в інших – інтерактивні комплекси, – продовжує далі Наталя Леонідівна. – Вчителі теж забезпечені комп’ютерами та ноутбуками. Зараз ще чекаємо 18 ноутбуків за співфінансування селищної ради і обласного бюджету. Наші НУШ-кабінети теж гарні та яскраві. Освітлення помінили на енергоефективне. Для інклюзивного класу виграли проєкт, а сільська рада долучилися співфінансування. Інклюзивно-ресурсна кімната у нас облаштована для 12 діток.
Грантові проєкти і кадрове забезпечення
Педагоги Дмитрівського ліцею постійно беруть участь у грантових проєктах. Зовсім недавно попали вже у другий тур конкурсу по енергоефективності. У першому турі виграли світильники, якими облаштували половину класів. А другий тур присвятили на отримання енергоефективних дверей та на устаткування аварійного виходу. Другий тур – це додаткових 150 тисяч гривень. До 10 грудня подають заявку. Для цього дуже ретельно треба порахувати витрати, щоб, як і на освітленні, вийти переможцями.
- Проєкт пише наш новий вчитель Титов Віталій Миколайович, вчитель математики і фізики, – продовжує далі директорка ліцею, – Він перейняв проєктну естафету від Юлії Іващенко і реалізує заходи по енергоефективності. Юлія Петрівна зараз перейшла на посаду заступника з навчально-виховної роботи. В неї тепер роботи ще більше стало, але вона допомагає та корегує новий проєкт. До нас у ліцей, до речі, прибувають молоді вчителі. Титов Віталій приїхав з Черкас. Ми його, можна сказати, переманили. Стояло питання: де він буде жити. Я поспілкувалася з Віктором Миколайовичем, що у нас є будинок, допоможіть там ремонт зробити. Він сказав :«без питань». Зробили ремонт, зробили нормальні умови проживання.
Тепер у Дмитрівському ліцеї буде свій висококваліфікований інформатик, вчитель математики та фізики. Раніше молоде подружжя працювало в приватній школі в Черкасах. Нові вчителі запевняють, що самі хотіли працювати в сільській місцевості, мріяли саме про сільський навчальний заклад.
- З понеділка у нас працюватиме і новий психолог та соціальний педагог, – радісно говорить Наталя Шевченко. – Це теж молода людина, яка дала згоду прийти до нашого колективу. Вона місцева. Взагалі у нас зараз в колективі 69 співробітників. І лише 2% працівників пенсійного віку. Ми часто викладаємо вакансії, до нас телефонують, приходять і влаштовуються. Бо їм підходять ті умови праці, які ми їм пропонуємо. Заборгованості по заробітній платні у нас немає. Педагогам 30% престижності оплачує місцева влада. Все для того, щоб розвивалися школи і в них працювалося комфортно і результативно.
Професійна освіта у пріоритеті
Найближчим часом планують в Дмитрівському ліцеї облаштувати пожежну систему і перекрити дах. Зараз сільською радою розробляється проєкт та кошторис. На сам проєкт вже виділено кошти у сумі 60 тисяч гривень, близько 3 млн буде коштувати новий дах. Також мають далекоглядні плани на базі Дмитрівського ліцею надавати учням професійну освіту.
- Ми будемо усе для цього робити, – стверджує Віктор Одоєвцев. – Дмитрівський ліцей дійсно може надавати послуги для громади, аби навчати технічних професій. Наприклад, професії тракториста, механіка, водія. Технічне забезпечення тут збереглося. Я впевнений, що за короткий час ми все це втілимо у життя. З таким колективом, який тут працює, гріх цього не зробити. Ще одне, головне, задача Дмитрівського ліцею в тому, щоб зберегти наших дітей для нашої ж громади. Щоб після закінчення навчального закладу, діти могли залишатися в громаді і працювати тут. Зараз відчутний дефіцити таких професій, як тракторист, фермер, електрик. Ми активно працюємо над популяризацією даних спеціальностей. Ми не хочемо чекати реорганізацій, а прагнемо до реформи бути підготовленими.
У Дмитрівському ліцеї зараз навчається два 10-х класів по 15 учнів кожен. Випускників 9-го класу із закладу пішло дуже мало. Вчителі ліцею добре працюють у підготовці старшокласників для складання ЗНО. Тож діти вирішили залишитися і мати можливість поступити у вищі навчальні заклади відразу після 11 класу. Крім здобуття загальної середньої освіти, учні ліцею мають можливості розвивати свої музичні здібності. На базі навчального закладу працює музична школа.
- Працюю у Миколаївській громаді з 2018 року, коли була заснована музична школа, яка зараз носить статус мистецької школи, – говорить Лілія Семенівна Войнова, викладачка фортепіано. – Наша школа об’єднує багато видів творчості: це і образотворче мистецтво, і музика, і вокальний спів. Дітей до нас ходить дуже багато. Навчаю дітей грі на піаніно і гітарі. А ще за розкладом проходять теоретичні музичні предмети і сольний спів. Є в мистецькій школі хор та інструментальний ансамбль. Дітям дуже подобається тут навчатись. Бо це спілкування з музикою, з прекрасним і високим мистецтвом.
За порівняно малий період існування мистецької школи діти вже встигли зайняти призові місця на міжнародних і всеукраїнських конкурсах. Дієва підтримка розвитку мистецької школи відбувається завдяки сільському голові Віктору Миколайовичу, який всебічно сприяє і допомагає. Адже все, що робиться в громаді, тільки для дітей.
Нова і сучасна інклюзивно-ресурсна кімната
Завідує кімнатою Гоцул Ірина Григорівна, дефектолог-логопед. В цьому році педагоги Дмитрівського ліцею виграли грант у конкурсі міні-проєктів і облаштували цю кімнату. За отримані кошти придбали бульбашкову колону, світлодіодну стінку, спеціальне крісло-панчоху для дітей з аутивним синдромом і гіперактивністю.
- У нас тепер багато достатньо матеріалів та інвентарю, які придбали для кабінету психолога і реабілітолога, – говорить пані Ірина. – Будемо ще відкривати кімнату психологічного розвантаження. За державну субвенцію ще й досі отримаємо різні матеріали. Ось на днях придбали спеціальну дошку. На даний момент у нашому ліцеї займається 13 дітей з особливими освітніми потребами. Я проводжу заняття як дефектолог та як логопед.
Звісно, під час навчального дня дітлахам необхідно добре підкріпитися. Для цього на харчоблоці працюють кваліфіковані кухарі. Одна із них Данильченко Тетяна Володимирівна.
- На нашій кухні ми готуємо обіди для 300 учнів ліцею, – говорить Тетяна Володимирівна. – Меню змінилося, воно відповідає санітарним нормам калорійності і, головне, подобається дітям. Додалося дуже багато нового кухонного інвентарю. Є устаткування, щоб картоплю чистити, хліб різати, і тісто місити. Усе необхідне маємо на кухні.
Миколаївський ліцей – заклад європейського зразка
На харчоблоці Миколаївського ліцею кухарям теж пощастило – відтепер можуть використовують нове устаткування, наприклад, рисоварку і супницю. Для випічки є параконвектомат та шафа, де вистоюється тісто. Звісно, є й протічна холодна і гаряча вода. Витяжки та бойлери теж нові. Всюди біля кранів водопостачання встановлені мийки та сушки для посуду.
- Маємо м’ясорубки окремо для м’яса, окремо для риби, – розповідає кухар Наталя. – Щоб зберігати продукти, нам встановили морозильні камери і холодильники. Є нове устаткування для обробки овочів і хліборізка. Маємо спеціальне устаткування, що підігріває посуд і страви. З таким оновленням і працювати стало набагато легше і швидше. Ми тепер виконуємо всі вимоги Санітарного регламенту – до продуктів харчування майже не торкаємося руками. Все виконують прилади.
Твердий сир нарізає слайсами теж машина. Цей технологічний процес дозволяє зекономити час підготовки обіду, а шматочки сиру виходять однаковим, рівненькими, відповідно до встановленої ваги. Навіть для кожного окремого продукту є свій холодильник чи камера. Харчі розміщуються таким чином, що не відбувається обмін складовими речовинами та запахами.
- Ми подбали і про персонал кухні, – говорить Микола Петрович Ріпний, директор ліцею. – У дівчат тепер є своя службова кімната. Там вони переодягаються та залишають свої речі. А щоб швидше завершити робочу зміну, на харчоблоці встановили автоматичну посудомийну машину та працює душова кімната для кухарів.
Їдальня стала зразком сучасного технологічного прогресу. Працювати на кухні відтепер комфортно. А сніданки й обіди готуються швидше, якісніше та згідно із встановленими санітарними нормами. Головний показник позитивних змін – це задоволені діти, які отримують щоденне гаряче харчування.
Бібліотека у сучасному форматі медіа-центру
Бібліотека Миколаївського ліцею приємно вражає і дивує. Самі працівники навіть називають її своїм медіацентром. Інтер’єр приміщення зовсім не схожий на бібліотечний у звичному нам розумінні. Здається, ніби тут попрацював кваліфікований дизайнер. Всі стіни оздоблені кольоровими колажами, книги та бібліотечні засоби розташовані на оригінальних полицях та футуристичних шафах. А почитати та поспілкуватися можна на м’якеньких диванчиках.
- Стіни фарбували наші технічки, – розповідає Тетяна Анатоліївна Трибунська. – Робітники вкладали лінолеум, устатковували оргтехніку. Меблі збирали працівники від поставника. Дизайн полиць ми розробляли теж самостійно.
Як говорить директор Миколаївського ліцею Микола Ріпний, у них з’явилася ідея зробити щось нове, не схоже на минуле оздоблення. Щоб декор бібліотеки заохочував відвідувачів повернутися сюди ще раз, взяти книгу, почитати, поспілкуватися з друзями. Одним словом, корисно провести свій час.
- Приємно відзначити те, що наш творчий задум оновлення бібліотеки підтримав голова громади, – говорить Микола Ріпний. – Він нас не обмежував у фінансуванні. Сказав нам: робіть так, як ви собі уявили, а сільська рада виділить необхідні кошти. Хоча грошей на ремонт пішло не мало – близько пів мільйона. Але результат перевершив наші очікування! Бібліотека тепер має надсучасний вигляд.
Працівники ліцею можуть похвалитися не тільки оновленим інтер’єром бібліотеки, а й поповненням книжкового фонду. На полицях розмістилися новенькі, з яскравими палітурками книги та довідники. Всі підручники і книжки закупляються теж з місцевого бюджету. Бібліотекар Петренко Людмила Миколаївна запевняє, що бібліотека стала улюбленим місцем відпочинку дітей під час перерв. А педагоги почали більше проводити тут уроків, годин спілкування та освітніх заходів. «У таку бібліотеку хочеться приходити», – говорять і вчителі, і учні Миколаївського ліцею.
Розвиток туризму – погляд у майбутнє
- Ми маємо великий туристичний потенціал, розробляємо цікаві маршрути. До нас у громаду приїжджають делегації з різних областей – Луганської, Донецької, були групи і з нашої, Дніпропетровської, – говорить Віктор Одоєвцев. – Для гостей ми готуємо подарункові набори, в яких будуть наші товари. Їх ми власноруч виготовляємо. Це мед, цукати, сувеніри. В гостях у нас була навіть делегація ООН, яка також буде представляти нашу громаду на форумах. Інна Олександрівна Чорнокнижна співпрацює з туристичними фірмами, які пропонують нашу місцевість, як привабливою для мандрівників. Також ми підключили мисливців, вони показують наші угіддя. А ще можна, наприклад, позбирати гриби або порибалити.
Спочатку про туристичний напрямок мало хто вірив. А тепер у людей з’явився запал. У невеликих селах почали збирати трави, роблять і пропонують різні настоянки, чай, збір. Планують відкрити спортивний комплекс на базі колишнього табору відпочинку, щоб працював він цілий рік. Є у таборі вісім однакових корпусів, поруч пляж і річка, через яку можна робити переправи. Все зараз перебуває у процесі проєктування. Невдовзі планують привозити сюди дітей.
- Електроенергія на території табору є, збираємося поставити енергоефективні ліхтарі, щоб вся територія освітлювалась, – говорить голова громада. – Фінансування буде за наш кошт, також будемо брати участь у проєктах. Бо якщо надіятись на місцевий бюджет, то це дуже накладно. Тому, в першу чергу, беремо участь у грантових проєктах.
Хочемо облаштувати тут футбольне та баскетбольне поле. Одним словом, у нас дуже великі плани. І компанія ДТЕК нам найбільше у цьому допомагає.
У Миколаївській громаді унікальної краси природа. Як приїжджали у гості голландці, то зізналися господарям, що таких краєвидів ніде не бачили. Тут є дивовижні місця для відпочинку. Єдине, чого не вистачає для успішної діяльності, – це активних, небайдужих людей, які б допомагали брати участь в реалізації проєктів та задумів. Сподівається сільський голова, що саме молоді люди Миколаївської громади будуть розбудовувати і розвивати інфраструктуру свого краю.
Грантові проєкти та бюджет громади
- Я ніколи не тисну на своїх працівників, – зізнається Віктор Миколайович. – Говорю їм: не дивіться, який в нас бюджет. Бюджету ніколи не вистачить. Тому ми повинні навчитися залучати інвестиції від донорів. Хотілося б, аби це було на рівні 60-70 млн на рік. І це реально. Я впевнений, що залучати такі гроші можна. Рік календарний ще не закінчився, але я вам скажу: близько 40 млн гривень в цьому році ми отримали до бюджету громади, а можливо і більше.
Це інвестиції на освіту, спорт, медицину, благоустрій тощо. Особливо добре в цьому році попрацювали на забезпечення освітніх закладів. Миколаївський ліцей вивели на такий рівень, що у столичних школах, навіть, не можуть похвалитися тим, чим вже зараз тут користуються. Укомплектовані навчальні заклади і шкільними автобусами. Їх мають достатньо, аби перевозити усіх дітлахів до ліцеїв та садочків. А дороги у Миколаївці оновлюються щороку. Планують наступного року залучити кошти із державного бюджету у розмірі 165 млн гривень для повної реконструкції будівлі ліцею та його території, на кшталт Петропавлівського опорного закладу №2.
- Хочемо отримати гроші на капітальний ремонт Миколаївського ліцею, – ділиться планами Віктор Одоєвцев. – Вже до нас навіть приїжджали проєктанти з Києва. Обстежували ліцей та його територію. Сказали, що наш заклад у дуже хорошому стані, хоча йому вже 20 років. Це все завдяки постійній турботі органів місцевого самоврядування. Ми щороку виділяємо не малі кошти для утримання навчальних закладів громади.
Сільський голова Миколаївської громади не боїтеся, що завтра не стане шахт, основних «годувальниць» бюджету. Він із самого початку створення громади налаштовував людей навчитися думати і жити по-іншому, по-новому. Голова громади завжди говорить своїм працівникам, що просто відсидіти години у кабінеті – це не робота. Тож і починали з маленького – брали участь у грантових конкурсах, де 50-70 тисяч гривень переможного фонду. А пізніше змогли упевнено подавати заявки і на більш вагомі гранти.
- Мені хочеться, аби кожен проєкт, написаний нашими працівниками, залучав не менше 50 тисяч доларів, – посміхаючись, говорить голова громади. – А ще дуже хочу в кожній школі ввести посаду проєктанта, який постійно перебуватиме у пошуку потрібних проєктів та їх втілення у життя. Щоб не вчитель, задача якого навчати дітей, а окрема людина займалася цим напрямком.
Більша половина надходжень у бюджет – це інвестиції від проєктів. І що приємно, людям подобається брати участь у грантових проєктах, залучати додаткові кошти і реалізовувати свої сміливі задуми. Оновлювати навчальні заклади, дитячі садочки, лікарню, громадські місця відпочинку та дозвілля.
Напевно, така активність мешканців громади передається саме від сільського голови. Адже й сам Віктор Миколайович ніколи не зупиняється на досягнутому. Вдалося сьогодні реалізувати бодай найменший задум чи проєкт – він рухається далі. Увесь час у постійному пошуку додаткових інвестицій, прийнятті важливих дієвих рішень, підбору активних, творчих, цілеспрямованих працівників місцевого самоврядування.
