На Петропавлівщині п’ятеро бджолярів згуртувалися в кооператив «Пасічники Присамар’я». Виготовляють за новою технологією вулики та смачні медові десерти. Завдяки підтримці Миколаївської громади створили майстерню та закупили верстати для виготовлення вуликів. А міжнародні донори допомогли бджолярам відкрити «медовий» цех. Тепер бжолярі мають власну сертифіковану продукцію.
Як народжувався кокоператив
У жовтні 2019 року вперше Petropavlivka.City писала про кооператив пасічників з села Петрівка Миколаївської громади. Бджолярі вже мали власний бізнес-план, вже встигли його частково реалізувати, зокрема почали виготовляти, аналогові традиційним, вулики з полістиролу.
На знімку (справа наліво): Сергій Прохода, Сергій Волков, Олег Бондар, майбутній учасник спілки Валентин Сидоренко з синами, Євген Пономар та Віталій Сап'янов
А в планах було запустити автоматичне викачування меду та виробництво власної продукції. Тоді хлопці ще не мали подібного устаткування, шукали приміщення для виробництва, вивчали діяльність подібних підприємств. І одноголосно заявляли: розуміли на той момент, що в Україні займатится пасічництвом не дуже вигідно. Але своїх мрій не полишали. І за підтримки місцевої влади та міжнародних спонсорів, змогли змінити ситуацію на краще.
І от, через певний час, в Петропавлівщині запрацювало виготовлення сертифікованих медових товарів під власною маркою кооперативу. Завядки тому, що Миколаївська громада співпрацює з міжнародними програмами, пасічники знайшли підтримку своїх ідей від керівництва громади та міжнародної організації. За допомогою американських спеціалістів пасічники написали статут, бізнес-план і стратегію розвитку для свого кооперативу. Врахували придбання обладнання для переробки меду, яке й допомогли закупити американські інвестори.
Виготовляють крем-мед під власним брендом
У результаті участі в програмі придбали комплекс обладнання, зробили ремонт приміщення, зареєстрували потужності виробництва, отримали експлуатаційний дозвіл, провели необхідні лабораторні дослідження, налагодили співпрацю з торговельними закладами. І, не дивлячись на масову зневіру людей у впровадженні власного бізнесу, успішно розпочали власне виробництво. Зареєстрований кооператив «Пасічники Присамар’я» з 2019 року.
Сьогодні у кооперативі п’ятеро бджолярів: Сергій Прохода, Віталій Сап’янов, Євгеній Пономар, Олег Бондар і Сергій Волков. Усі відповідають за певну частину роботи.
Хоча мріяли хлопці запустити власне виробництво і отримати торгову марку давно. Але мрії пасічників не були лише словами та фантазіями, бджолярі вели активну діяльність – вивчали тонкощі медової справи, шукали однодумців, переймали досвід у досвідчених пасічників та спілкувалися з інвесторами. Все це дало успішні результати: кооператив запрацював.
У столярній майстерні бачимо три столярні станки та інше обладнання для роботи з полістиролом, деревиною та іншими матеріалами. На початку проєкту закупили станки завдяки співфінансуванню Миколаївської ОТГ (30% вартості всього проєкту). За власний рахунок хлопці зробили ремонт у приміщенні.
Наступний крок розвитку бджільництва – закупка обладнання та створити цех із відкачування меду, що приверне увагу й інших потенційних пасічників.
За допомогою американських спеціалістів пасічники написали статут, бізнес-план і стратегію розвитку для свого кооперативу. У плані також врахували придбання обладнання для переробки меду. І ось необхідне обладнання отримали, і перший медовий товар потрапив до споживачів.
Запустили конвеєрний цех з відкачування меду
Перш, ніж мед опиниться на торговельних прилавках, пасічникам необхідно вміло організувати всі етапи виробництва. Всі вони між собою тісно пов’язані. Один із етапів, який учасники кооперативу демонструють із захопленням, – це процес відкачки меду. Адже саме тут у бджолярів працює сучасний механізований конвеєр. Для пересічного жителя технологія викачки меду на вигляд складна, але бджолярі запевняють, що це тільки так здається. Насправді, все просто, зрозуміло і дуже зручно.
- В цех по перебобці та відкачування меду привозяться корпуси з рамками. Рамки вставляються в лінію по відкачці, запускається розпечатувальний стіл, а людині, яка контролює процес, достатньо лише брати і додавати постійно рамки із повними стільниками, – говорить пасічник Віталій Сап`янов. – Розпечатує рамки механізм швидко і якісно. Коли розпаковано двадцять рамок, устаткування заряджає їх у спеціальну касету і встановлює у медогонку. Сміливо можна сказати, що такий процес – це диво сучасної техніки.
Медогонка у механізованому устаткуванні заповнюється трьома касетами, тобто 60 рамок одночасно. Всі ці рамки відкачуються буквально за дві хвилини. Отриманий мед обов’язково фільтрується і подається у спеціальні ємності. Залишки обрізаної вощини теж автоматично віджимаються, ні однієї краплини меду не витрачають дарма. На цьому етапі маємо економію часу і продуктивність праці.
- Такий сучасний автоматичний процес у шість разів швидше відкачує мед, ніж до цього ми робили у польових умовах, – розповідає Сергій Прохода. – Не треба витрачати ні час, ні власні сили. Устаткування виконує більшість операцій без втручання бджолярів – підіймає корпуси, розпечатує рамки, відкачує мед. Навіть, самотужки тягати бідони або бочки не доводиться.
Якщо треба перенести бочку з медом на інше місце, для цього є спеціальні возики. Всю автоматизовану установку обслуговує мінімум троє людей, як і під час відкачки на присадибній пасіці. За процесом услідкувати може і один працівник, але йому доведеться дуже швидко контролювати всі етапи виробництва.
Однієї з умов відкачування меду хлопці називають виготовлення однотипних вуликів і рамок.
- У цьому році ми двічі збирали мед, – пояснює пасічник. – Найпершого весняного меду через холодну погоду взяли зовсім мало. А от другий раз качаємо соняшниковий мед. Його, на щастя, вистачає. Допомогли рясні дощі – соняхи піднялися на славу. І ми тепер маємо змогу отримати непоганий солодкий врожай.
У цьому році пасічники товариства поставили собі мету – дослідити, як ефективно працює дане устаткування, за скільки часу і який об’єм меду вони отримують, та порахувати рентабельність виробництва. Все це потрібно для того, щоб чітко розуміти, скільки ще вони зможуть задіяти працівників. Це, в першу чергу, стосується прийому нових робітників на виробництво. А от для нових членів організації умови прості, головне – мати бажання, запевняють пасічники.
- Наразі ми активно шукаємо ринки збуту своєї продукції. Ведемо перемовини із однією відомою торговельною мережею. Для продажу в магазинах виготовили всю необхідну документацію – висновки лабораторних досліджень, сертифікати якості, дозволи. Все як у цивілізованих країнах Європи, – розповідає Сергій Прохода.
Торгова марка організації пасічників теж офіційно зареєстрована. Бджолярі мають повне право займатися виробництвом меду та медових продуктів.
- Після налагодження надійного ринку збуту маємо на меті залучати якнайбільше пасічників до нашого кооперативу, – говорить Сергій Прохода. – Головна умова до нових членів – це обов’язково мати власну пасіку і брати активну участь у благоустрою та розвитку нашої організації. Якщо говорити кількома словами – дотримуватися правил плідної співпраці.
А роботи в пасічників кооперативу дійсно дуже багато – від виготовлення вуликів, облаштування місця пасіки до пошуку нових партнерів та клієнтів. На даному етапі пасічники планують облаштувати територію для розміщення промислової пасіки.Але до того треба виконати великий об’єм роботи –підготувати територію, устаткувати необхідне обладнання. Тож обов’язків вистачить і для нових членів кооперативу.
- З пасічників, які до нас приєднаються, ми не братимемо жодних внесків, – розповідає пасічник. – Основне – це допомагати у виробництві солодких товарів.
Пасічники зізнаються, що у період становлення кооперативу, вони вклали немалі кошти. Але для подальшого розвитку новим членам товариства не потрібно буде нічого компенсовувати, єдина умова розвивати свої пасіки та створювати власним внеском продукцію на додану вартість. Тому і йдуть назустріч бджолярам, пропонуючи вигідні умови співпраці.
- Великих прибутків ми ще не маємо, – говорить пасічник Сергій. – Нам сьогодні вистачає власних фінансів, щоб оплатити енергоносії, оренду приміщення, інтернет-розвиток та придбати фірмові емблеми на товар. Але ми впевнені, що це тільки початок. Потужне виробництво ще попереду.
Із самого початку роботи кооперативу одразу почали з виготовлення спеціальних вуликів та рамок. А далі вже працювали над збільшенням пасіки. І майже з перших днів вирішили, що будуть населенню пропонувати не тільки запашний мед, а й виготовляти смачний і корисний крем-мед. Члени кооперативу вже навчилися робити смачні медові десерти, як от крем-мед з додаванням шоколаду, горішків, кориці, каркаде.
- Місяців шість-сім ми тільки вчилися виготовляти дивовижний крем-мед, – розповідає Сергій Прохода. – А вже зараз маємо ДСТУ виробництва чудового продукту.
Зареєстрували право власності на даний вид товару. І, навіть, маємо свій власний секретний рецепт. Загалом для виготовлення однієї партії крем-меду, 150 кілограмів, необхідно сім-вісім днів. Добре, що ми маємо спеціальне автоматичне устаткування для його виробництва.
Крем-мед у кооперативі роблять зазвичай із соняшникового меду, виходить ніжний, повітряний крем зі смаком і ароматом меду, але зовсім не схожий на нього за своєю структурою. Мають пасічники автоматичне устаткування для розливання крем-меду і меду в ємності та фасування в стіки.
- Про наш кооператив і його медове виробництво ви можете дізнатися зі сторінок соціальних мереж, – пояснює пасічник. – Зараз працюємо над розробкою власного сайту. Це все для того, аби бути ближчими до покупців. Намагаємося не відставати від сучасного світу. Та й відгуки від людей нам дуже важливі, щоб на майбутнє знати, як нам впроваджувати свою медову справу.
На сьогодні кооператив пасічників виробляє до десяти видів крем-меду. Пропонують його скуштувати співвітчизникам на різних виставках, ярмарках, дегустаційних заходах. Ті, хто скуштував, запевняють – нічого смачнішого в житті не споживали.
- Плануємо зі своєю продукцією вийти і на експорт, – ділиться задумами Сергій Прохода. – Але для цього нам треба наростити великі об’єми виробництва. Пробували ми виготовляти і мед у стіках, для нього у нас теж є все необхідне. Плануємо продовжити виробництво солодких продуктів у стіках.
Пасічники медового кооперативу запевняють, що попит на їхній товар є, хоч і не великий, але стабільний. Для себе бджолярі вже вияснили, аби й надалі розвивати свій бізнес, треба активно співпрацювати з інвесторами, мати підтримку громади, заохочувати до виробництва інших власників пасік, шукати ринок збуту в торговельних мережах та в інтернеті. За роки роботи кооперативу хлопці сходяться в єдиній думці – успішно займатися власною справою в Україні можливо.
Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).
