На полях Петропавлівщини гаряча пора — аграрії жнивують.
Цьогорічна весна затримала терміни посівної, змусила аграріїв змінювати технології посівів та збирання врожаю.
Весна щедро поливала землю дощами. Такій щедрості аграрії раділи, адже волога — це головний аспект у вирощуванні сільськогосподарської продукції.
Але й довелося фермерам похвилюватися цього літа, коли негода вирувала на полях: бурхливими потоками дощова вода вимивали масиви зернових, а буревій, ніби під каток, укладав стиглі стебла пшениці додолу. Проте досвідчені аграрії Петропавлівщини знають, що працюють у зоні ризикованого землеробства.
Денис Омельянчик, Валентина Толоченко, Георгій Прохоров, В`ячеслав Бойко (справа наліво)
Якщо передбачити погодні умови на цілий рік неможливо, то використати свій досвід, майстерність фахівців, спецтехніку і зорієнтуватися в будь-яких погодніх умовах їм до снаги.
Збирають достиглу пшеницю, ячмінь та ріпак у товаристві “Гарант- Агро-4” села Троїцьке. Під керівництвом Віталія Прохорова працює злагоджений колектив, який нещодавно поповнився молодими спеціалістами. Як жнивують троїцькі аграрії, дізнавалася з перший вуст.
Не втратили дорогоцінний час
З агрономом товариства “Гарант-Агро-4” Георгієм Прохоровим говоримо не лише про початок жнивної кампанії, а й про осінню посівну, адже урожай озимих залежить в першу чергу від того, як зерно заклали в грунт. У товаристві “Гарант-Агро-4” перевагу надають чотирьом сільгоспкультурам: сіють озимі ріпак, ячмінь та пшеницю, повесні — соняшник. Сівозміна цими культурами цілком влаштовує фермерів. Говорить Георгій, що працювати в зоні ризикованого землеробства це щоденний виклик: на будь-які погодні явища варто швидко реагувати, інакше можна втратити дорогоцінний час, а це не припустимо в сільському господарстві.
- Цей рік був нетиповий для нашого господарства, через затяжні дощі посівна розтягнулася майже на місяць, — розповідає агроном Георгій Прохоров. — Коли почали сіяти, температура грунту була низькою для посівного насіння. Відтак маємо рослини у різних стадіях розвитку. Наприклад, соняшник починали сіяти з 1 травня, потім дощі почалися, після опадів продовжили посівну. Зараз на полях маємо соняшник як у фазі зірочки, так і той, що вже запилився та через тиждень відцвітатиметься.
Не типовий цей рік для аграріїв саме через погодні умови. У “Гарант-Агро-4” слідкували за опадами, нотатки агронома свідчать, що лише за один місяць на поля випало 250 міліметрів опадів, а це річна норма, яку супроводжували сильні шквали та вітри.
Рослини похилилися до землі навіть ті, що досягли вже зросту людини. Особливо на ситуацію з врожайністю це не вплинуло, це лише впливає на хід жнив, доводиться більше часу витрачати на збирання врожаю. Рослини, які вилягли, доводиться піднімати. Негода дуже не нашкодила, у товариства є власна технологія догляду за рослинами, і це спрацювало: були три фунгіцидні обробітки. Уявіть, з 1 квітня і по сьогодні 3 обробітки фунгіцидом, а ще мікродобрива. Ріпак дуже примхливий, потрібно не один раз загнати техніку, аби виростити гарний врожай.
Агроном Георгій Прохоров
- Через шквальні дощі довелося поборотися за посіви, а потім і за врожайність, — говорить Георгій Прохоров. — Маємо поле, частина якого це балка, там посіяний ячмінь. Під час сильних злив вода вимила близько 3 гектарів зернових. Тоді за тижень випало спочатку 50, а потім ще 30 міліметрів опадів. Рослини, що вижили, прибило до землі. Але по врожаю це невеликі втрати. А от зі збиранням на цих полях маємо клопоти. Часу на збір урожаю потрібно майже вдвічі більше. Комбайни йшли зі швидкістю 3 кілометри на годину, тоді, як зазвичай, рухаються зі швидкістю 6,5 кілометрів за годину.
Нові виклики — нові технології
Щороку аграрії відчувають стрімкі зміни клімату. Доводиться підлаштовуватися, змінювати традиційні технології. Якщо весняні терміни посівної значно відстали, то доведеться посівну озимих культур цьогоріч відтерміновувати. До того ж, треба враховувати забур‘яненість посівів: через дощі всіх обробітків гербіцидом на ранніх посівах аграрії не встигли зробити. Відповідно, щоб побороти бур’яни, шукають дієві способи знищити їх вже в процесі росту рослин. У ТОВ “Гарант-Агро-4” використовують технологію Євролайтінг.
- Ми готові до того, що восени сіятимемо пізніше, аніж зазвичай. Нам, як і всім аграріям, доводиться змінювати технології, — розповідає Георгій Прохоров. — Це неможливо змінити: чим пізніше ми сіємо соняшник, тим пізніше ми будемо збирати врожай, а значить доведеться змінювати і сівозміну. Бо якщо чекати поки достигне соняшник, ми не встигнемо в оптимальні терміни посіяти озимі пшеницю чи ячмінь. Доводиться цього року додатково вести боротьбу з бур’янами. Працювали ми точково на полях за технологією Євролайтінг, а ще двічі на сходи пускали ротаційну борону – збивали кірку на грунті.
Ротаційна борона в товаристві незамінна. Обладнання використовують для повної і міжрядної обробки ґрунтів, під всі види культур для нейтралізації бур'янів та знищення ґрунтової кірки, що цього року через погодні умови дуже актуально.
- Ротаційна борона не кожного року потрібна, декілька років не мали дощів. Для цього року вона була необхідна, — пояснює агроном.
Продовжують використовувати в товаристві своє ноу-хау — програму від SYNGENTA «Кропіо». Цього року програма стала як ніколи в нагоді. Технологічні карти відцифрованих полів внесені в комп`ютерну базу товариства. Тож навіть з телефону можна спостерігати за розвитком посівів.
- Є карта вегетації, на якій чітко видно індекс зеленої маси та розуміємо, чому рослина має певний колір, де є проблема і навіть як її усунути. Ми бачимо площу полів, дату посіву, дати внесення добрив на різних стадіях, сівозміну... Ця програма як щоденник, тільки в цифровому форматі. Ми навіть можемо прогнозувати урожайність. Наприклад, ось по соняшнику: ми внесли добрива, а через деякий час пішов дощ, бачимо через супутниковий знімок ділянку, де рослини пожовтіли. От там точково і працюватимемо з проблемою. Це програма точного землеробства.
Соняшник: битва за сонце
705 гектарів полів у ТОВ “Гарант-Агро-4” засіяли соняшником. Довгий час товариство співпрацює з провідною кампанією з виробництва засобів захисту рослин та посівного насіння. Визначилися і з напрямом виробництва — вирощують лише високолеїновий соняшник. Для цього обрали два гібриди насіння «Експерто» і «Коломбі». На ринку високолеїнові культури завжди мають попит та високу вартість.
Агроном
А от щоб обробити соняшник від шкідників та бур`янів, довелося залучати спецтехніку — агродрон. Навіть самохідний оприскувач Berthoud Raptor, який зазвичай обробляє рослини до півтора метра заввишки, не подолав цьогорічну висоту соняшника, яка сягнула до двох метрів.
- Соняшник, який ми посіяли найперший, 1 травня, виріс до 2 метрів. Самохідний оприскувач не заїде в поле. Що робити? Адже треба обробити рослини до дощів. Вихід знайшли: до технічниго обробітку рослин долучили агродрон, — розповідає агроном.
Агроном Георгій ділиться своєю гіпотезою щодо зросту соняшника.
- Коли соняшнику треба було інтенсивно виходити в ріст, було хмарно, не було потрібної температури, тож коли рослини підживили мікродобривами, стрімко почався ріст у висоту. Це була битва за сонце: у соняшника була енергія рости, він тягнувся до сонця, якого не було, і інтенсивно виріс, — каже Георгій.
У товаристві традиційно застосовують технологію рострегуляції. Застосування регуляторів росту на застосовують для оптимального розвитку рослин: інтенсивно розвивається коренева система, розвивається сусцвіття, що важливо для підвищення врожайності. Відмінність між соняшником із внесенням рострегуляторів та без них бачимо в полі.
- Є різниця між соняшником. Наприклад, без рострегуляторів соняшник витягнувся до двох метрів заввишки, а там де ми встигли зробити рострегуляцію, соняшник нижчий, стебло товще, квітка в рази більша. Механізатори жартують: “соняшник, як дуби”, — говорить Георгій Прохоров.
Ярий ріпак — на заміну втраченій озимині
Вже багато років товариство “Гарант-Агро-4” є провідним товариством в Петропавлівщині з вирощування ріпаку. Ріпак використовують як в харчовій, так і в промислових галузях. Це рослина, яка перша дає врожай та кошти для аграріїв. Однак і виростити ріпак непросто, адже рослина потребує інтенсивного догляду: обирати треба кращі гібриди, які вирощувати треба з повним агрономічним супроводом.
Висипають зібраний ріпак
Ще з осені у товаристві засіяли озимим ріпаком 107 гектарів посівних площ. 50 гектарів ріпаку не пережили лютих морозів, тож по весні приймають рішення перекультивувати ці площі. Натомість, уперше засівають ці площі ярим ріпаком — гібридом Кюррі компанії LEMBKE (Лембке).
- Ріпак у зиму пішов слабким, у фазі росту 3-4 листочки, взимку морози вдарили мінус 27 градусів на голу землю, сніжного покрову не було. Через ці морози ми втратили 50 гектраів ріпаку. Через те, що у грунті лишилося досить багато добрив, ми внесли ще по 80 кілограмів складних комплексних добрив і посіяли ярий ріпак. Наразі непогана ситуація з врожайністю. Трішки, після останніх вітрів та катаклізмів, рослини похилилися, в цілому задоволені станом рослин і розраховуємо на гарний врожай. Також розглядаємо ярий ріпак, як культуру, що може стати однією зі складових нашої сівозміни, — розповідає агроном.
А щоб вчасно зібрати ріпак та отримати необхідну для зберігання вологість врожаю, провели десикацію ріпаку. Агродрон допоміг підсушити рослини перед збором урожаю.
- Через надмірну вологість грунту ріпак повністю не дозрівав: верхівка стигла, а стебло зелене. Зробили десикацію: так ми і рослини підсушили і бур’ян побороли. Тепер можемо повноцінно збирати ріпак, — каже агроном.
Найбільші площі — під пшеницю
Найбільші площі посівів у “Гарант-Агро-4” відведені під зернові. Із 1876 гектарів землі, 121 гектари засіяли озимим ячменем сорту “Достойний”. На 880 гектарах посіяли озиму пшениці української селекції — сорти “Богдана” та “Ліль”.
- Ячмінь теж погано перезимував. Через брак вологи пізніше сіяли, вийшов на весну ячмінь в фазі розвитку трьох листочків. Довелося “розганяти” кущення рослин: двічі підгодовували рослини і пшениця, і ячмінь інтенсивно пішли в ріст, — говорить агроном.
Перші покоси — врожайність вище середньої
Вже зібрали перші врожаї, які показали вищу середню урожайність. Хвилюються аграрії: аби вщухли дощі та дали змогу зібрати врожай. Зараз, коли зерно стигле, опади лише шкодять рослинам та ускладнюють збиранню врожаю. Дощі вимивають класність з рослин. Окрім того, перевищена базова вологість. Зерно пшениці, ячменю вважається сухим, якщо вміст вологи у ньому не перевищує 14%. Оптимальна вологість на масличні культури — 8%.
- Якщо волога більша 14 відсотків, то комбайн не встигає обмолотити і частина врожаю виходить із сирою соломою, відповідно — втрати врожаю. Це ускладнює зберігання зернових: якщо ми нагорнемо в складі бурти з насіння, воно елементарно «горітиме», — розповідає Георгій Прохоров.
У аграріїв є приказка: “Не проси у Бога дощів, проси врожаю”. 2021 рік яскравий тому приклад: є і користь від опадів, є і шкода.
У ТОВ “Гарант-Агро-4” традиційно випробовують нові сорти та гібриди рослин. Цього разу, спостерігаючи за погодними умовами, спробували нові сотра пшениці від компанії ДСВ Україна.
- Пшеницю при інтенсивній технології обробітку після останніх дощів нахилило. Українським сортам пшениці притаманне вилягання, тут обов’язково треба рострегуляція. У нас є демполе пшениці компанії ДСВ, так от привілеї цього сорту в тому, що на них не треба вносити рострегулятори. Ця пшениця низенька. У буревій вона вилягла, лишилася рівною. Це пришвидшує збирання врожаю і урожайність не втрачається, бо рослина отримала всі поживні речовини,— говорить агроном.
У поле вийшли всім колективом
Якими б не були погодні умови, які б технології не застосовували аграрії, а без людини техніка не поїде, врожай не перекочує в ангари. У полях від ранку й до пізнього вечора працюють потужні комбайни та трактори “John Deere”. Кермують технікою досвідчені комбайнери Анатолій Харченко, Андрій Скирда. Там, де полям завдала шкоди негода, колос підійматиме сільгосптехніка.
Анатолій Харченко
- Жнива важкі через дощі, повалена пшениця. Швидкість техніки при збиранні невелика. Але урожай нормальний. Техніка добре підготована, не підводить, — говорить комбайнер Анатолій Харченко.
Андрій Скирда
- Жнива почалися добре, це при тому, що з початком косовиці затягли, дощі не давали вчасно почати роботу. Але техніку маємо потужну, тому навіть такі проблемні ділянки полів, де полягли рослини, вдається зібрати, — говорить комбайнер Андрій Скирда.
Чергує у полі пожежний патруль: механізатор Віктор Скрипник на “John Deere” з наповненими водою цестернами біля полів.
Віктор Скрипник
- Зараз чергую як пожежний, у таку спеку може статися пожежа. Тому слідкую за порядком на двох полях одразу. Бочки з водою маємо, завжди готовий до надзвичайних ситуацій. Окрім того, дискуємо, рихлимо, пашемо і сіємо, техніка в нас універсальна, — говорить Віктор Скрипник.
Усе зібране збіжжя з полів везуть до току водії Ігор Куценко та Валерій Казмін.
Валерій Казмін
- З 8 ранку ми вже в полі, до 8 вечора. Відвозимо зерно від комбайнів на вагову, потім в склади. За день до 100 тонн зерна перевозимо, ходок 8-10, — говорить водій Валерій.
Ігор Куценко
- 5 років працюю в господарстві. Перевожу зернові, підвожу воду до оприскувачів або добриво. У сільському господарстві головне взаємовиручка: без водіїв не обійтися. Як і будь-де трапляються негаразди, але гуртом все ладиться, — говорить Ігор Куценко.
Після збору врожаю на поля виїжджає потужний “Джон Дір”, за кермом Микола Пущаєнко. Поля дискують та готують вже під майбутній врожай. Щоб не втрачати жодної погожої години.
Микола Пущаєнко
Завжди на підхваті працівники охорони Віктор Губанок і Максим Макогон (працює перший рік у господарстві). Обидва запевняють: у господарстві все під контролем. Працюють згуртовано.
Максим Макогон
Віктор Губанов
Лідія Луговська
- На вагах за день до 50 машин зважую. Це і наші автомобілі зерно возять і користуються послугами інші господарства. Натура зерна товариства “Гарант-Агро-4” хороша, — запевняє ваговик Луговська Лідія.
У полях зустрічаємо польову кухню. Смачні обіди розвозять водій В`ячеслав Бойко і кухарка Валентина Толоченко, готує обіди Селіванова Олена.
Олена Селіванова
Зона ризикованого землеробства
Погодні умови вкотре доводять, що працюють аграрії в зоні ризикованого землеробаства. А, отже, треба пристосовуватися, переходити на інтенсивні технології.
- Не можна все передбачити. Ми цього року планували один фунгіцидний обробіток робити, а довелося тричі, аби захистити рослини від хвороб. На соняшнику навпаки, довелося відмінити одну підкормку, аби скоротити терміни вегетації і почати раніше посівну кампанію, — говорить агроном Георгій Прохоров.
У кожного господарства є своя сівозміна: хтось вирощує ріпак, хтось ні, для когось табу сіяти після соняшника ріпак, а хтось експериментує. У кожного різні технології. У ТОВ “Гарант-Агро-4” намагаються винайти оптимальну формулу для кожного поля.
Не лише фінансовими питаннями зайнятий, а й працює у полі Денис Омельянчик. За освітою — менеджер економічної діяльності та міжнародної торгівлі.
Денис Омельянчик
- Моє завдання — це аудит підприємства. Скажу, що сам виріс в сільській місцевості, дитинство пройшло у невеликому селищі під Бороварами, з раннього віку був на городі, тому сільське господарство для мене не далеке. Але цікаво побачити сільське господарство саме з економічного боку. Я займався аудитом багатьох підприємств. Зараз удосконалюємо формулу ведення посівної кампанії та догляду за рослинами, аби отримувати більші врожаї. Живемо в 21 столітті, маємо йти в ногу з часом, — говорить Денис.
Раніше перевагу надавали озимим культурам, адже вважається, що восени у ґрунті більше вологи. Але реалії міняються, змушують аграріїв сіяти ярі культури. Дискутують на теми, чи потрібно тримати пар. І кожен має на це свою аргументовану думку. У ТОВ “Гарант-Агро-4” вважають, що пари мають актуальність. А землі теж потрібно відпочивати, до того ж, у парах зберігається більше вологи. А вже за рахунок інтенсивних технологій можна виростити рекордні врожаї. Головне — вивести свою формулу точного землеробства, осучаснити та пристосувати до реалій життя. Що, власне, і вдається аграріям з села Троїцьке.
