Про кулінарні здібності, акторську майстерність й будівельні навички дмитрівчанки Клавдії КОВАЛЬ

Клавдія Коваль: Склавши руки не сиджу

Клавдія КОВАЛЬ

Про смачні пиріжки Клавдії Семенівни Коваль у Дмитрівці легенди ходять. Хоч губами їж, говорять. "Навчи, Клаво! Поділись рецептом," - не раз звертались односельці. "Та приходьте до мене, я й покажу, секретів ні від кого не маю. Як власне й самого рецепту не маю - все роблю , як кажуть у народі, "на глаз". Тісто треба відчувати," - розповідає Клавдія Семенівна.

А кухарській справі ніколи не вчилась, кухарем ніколи не працювала. Життя навчило уже в 6 років борщ варити. Батько з війни прийшов, мама хворіла. Старша сестра Мотя була як мати, вона й навчила молодшу сестру куховарити. 

- Усі в нашому роду смачно вміють готувати, - говорить Клавдія Семенівна. - Це у нас в крові, певне. І Мотя, і Ліда, і я любимо чаклувати на кухні.

Після школи навчалась Клавдія  в будівельному технікумі: засвоїла найнеобхідніші професії - маляра, штукатура, і навіть каменяра. Вміє все це робити - і груби кахелем облицьовувала, і цеглу вміє класти.

Звикла виконувати всю роботу самотужки, не ділила її на чоловічу й жіночу.  Якщо вдається вправно виконувати будівельні роботи  жінці, то чого ж цього не робити - гадає Клавдія Семенівна. А їй це вдається так, що й чоловіки можуть позаздрити таланту каменяра!

На власному подвір'ї  побудувала й баню, й гараж, і літню кухню. Будиночок охайний та чепурненький. Всі, хто проходить  повз будинок, мимоволі милується ним. Відчувається на ньому господарська рука й гарний смак.

Працювала на шахті в будівельному цеху 15 років, потім ламповою. З шахти пішла на заслужений відпочинок.

- Склавши руки сидіти не люблю. Не вмію я насіння лузати та пліткувати. Завжди роботу собі знайду. Люблю в'язати. Люблю куховарити.

Пишається Клавдія Семенівна своїми синами. Обоє освіту вищу отримали, обоє керівні посади обіймають: Богдан - начальник дільниці на шахті "Ювілейній", Володя - начальник Першотравенського міського водоканалу. Завжди працювала Клавдія Семенівна заради своїх дітей. Згадує вона, як непросто було самотужки піднімати синів, як старший допомагав матері в усьому.

- Хотілося й весілля гарне для Володі згуляти, - зізнається Клавдія Семенівна. - А тут підробіток трапився - треба було людям весь будинок кахельною плиткою облицювати. Працювала, не шкодуючи сил, а на весілля грошей заробила.

Тепер вже онуки тішать бабусю: старша онука в Дніпрі навчається в магістратурі, а молодший - старшокласник Першотравенської школи.

Знаючи куховарські здібності  Клавдії Семенівни, запрошують її готувати страви для великих заходів.  Говорять дмитрівські господині:

- Вдома всі ми готуємо їсти для своєї сім'ї. А ось, щоб на велику кількість осіб приготувати, треба неабиякий хист. Тож і довіряємо Клавдії Семенівні - вміє вона смачно куховарити. 

Готує Клавдія Семенівна на помини, варить смачний борщ й пиріжки гарні пече. Знає вона й святкове різноманіття для приємних урочистостей - готує страви на ювілеї, весілля.

Знаходить час Клавдія Семенівна і для відвідування Дмитрівського будинку культури. Вона - активна учасниця фольклорного колективу "Веснянка", із задоволенням виконує комічні ролі у веселих сценках. А ще частує своїх подруг своїми кулінарними виробами. Поважають її у колективі за щирість і відвертість.

Любить Клавдія Семенівна вірші декламувати. Свої улюблені рядки вона читає зі сцени й на свята для своїх друзів:

У жінки свято кожен день,

Коли кипить робота плідна.

Коли вона серед людей,

Яким, як сонце, необхідна.

Так і живе звичайна  жінка з Дмитрівки, вміла

господиня й невтомна трудівниця. Тішиться життєвими радостями, у мирі живе із людьми.

Смачні та швидкі у приготуванні страви від Клавдії КОВАЛЬ