Сучасний сніговик і прадавній дідух: хендмейд від петропавлівчанок Майї та Єви

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Велетенські сніговими з’явились у будинку Бондарєвих напередодні свят. На перший погляд і не зрозумієш, з чого ж ці веселі снігові чоловічки. Майстриня Майя зізнається: із пластикових стаканчиків! А витратила  вона їх для доробок всього 1500 штук! Серед велетнів-сніговиків мов у казці відчувала себе її донечка Єва.

"Коли ми з донькою Євою разом створюємо новорічні іграшки, я немовби повертаюсь в дитинство, - посміхається Майя Бондарєва. – Я говорю, що мабуть я в дитинстві не догралась, тому так люблю власноруч зроблені іграшки".

Велетенські сніговими з’явились у будинку Бондарєвих напередодні свят. Видивилась Майя на Інтернет-сторінках цікаву ідею і вирішила втілити в життя. На перший погляд і не зрозумієш, з чого ж ці веселі снігові чоловічки. Майя знову сміється й зізнається:

   - Із пластикових стаканчиків!

Сучасні сніговики родини Бондарєвих Фото з сімейного архіву

А витратила вона їх для доробок всього 1500 штук! Виявилось, що не всі стаканчики підходять. Тож замовляла такі, які згодяться для витвору. Майя розповідає, що головне правильно виставити перші два ряди. Це непросто – степлером скріпити стаканчики. Двічі відкидала Майя зіпсовані розпочаті фігури. Та вона не з тих, хто відступає! І ось на третій раз сніговик став міцно стояти на підлозі. А згодом поруч вишикувались ще двоє його друзів. Мов у казці відчувала себе Єва серед велетнів-сніговиків.

"Чоловік Віталій вже звик, що у нас вдома постійно працює майстерня, а ми з Євою разом клеємо, фарбуємо, шиємо. Лише один виріб зробимо – приходять нові ідеї", - розповідає вона. 

Сніговики прикрашали фойє на виставці новорічних прикрас в Петропавлівській ЗОШ№2 і багато хто хотів сфотографуватися з милими сніговими чоловічками.

Майстриня Майя з донею Євою Фото з сімейного архіву

  • "А минулого року сім’я Бондарєвих виготовляли ялинку з макарон! – розповідають вчителі. – Така красуня була! Недарма на обласному конкурсі екологічних ялинок робота посіла ІІ місце!

Цього року вчителі,знаючи інтерес до творчості сім’ї Бондарєвих, запропонували їм стати учасниками Всеукраїнського родинного конкурсу «Дідух». Майя погодилась, хоча й не дуже уявляла, як він робиться. Перечитала безліч інформації про давній український звичай.

"Було цікаво не лише для конкурсу виготовити цей виріб, а важливо дізнатись про традиції наших предків. І,звичайно, й доньці про них розповісти!"

Всього використали у роботі 50 снопів по 7 колосків у кожному.

Дізналась маленька Єва від мами, що Дідух – це своєрідний сніп, що складався з колосся жита, пшениці, вівса, ячменю тощо. Готуючись до святвечірньої трапези, господар урочисто вносив Дідуха до хати, виголошуючи традиційні промови. Дідух стояв на почесному місці в хаті (на покуті, столі) поруч з узваром та кутею від Святвечора до Нового року (іноді до Водохреща). За повір’ями, протягом святок, тут перебували духи дідів-предків - покровителів кожного дому. Ось створити такого Дідуха й взялися мама з донькою.

Та знайти колосся для Дідуха виявилось справою непростою. Перепитала Майя у всіх знайомих, у фермерів. Немає! Випадково про проблему почула приватний підприємець Тетяна Матвієнко й зголосилась допомогти. Через своїх знайомих підприємців з Полтави вона попрохала передали в Харків колоски жита, а вже з Харкова сама привезла до Бондарєвих.

"Я так чекала тих колосків! Вже подумки не раз сплітала їх для Дідуха! А коли привезли, відразу взялась до роботи. Донечка допомагала. В’язала снопики по 7 колосків разом, як того вимагає схема роботи"

Щоб стебло було придатним для в’язання, спочатку треба було замочити. Найцікавіша частина роботи – вив’язування. У виготовленні не застосовувались ні клей, ні інші види скріплення. 7 колосків у снопі – це сім поколінь. Найбільша повинна бути голова – це майбутнє роду. Далі – сучасне, а ноги – це стійке минуле, на якому тримається сьогодення й будується майбутнє. У оздоблені застосовували мішковину, конопляні мотузки.

Всього використали у роботі 50 снопів по 7 колосків у кожному.

Найголовніше все ж не результат, а творчий процес, підготовка, вивчення, усвідомлення значимості цієї праці для себе особисто й для дитини, й для сім’ї.

У захваті Майя розповідає про роботу:

"Не змогла зупинитись навіть, коли донечка та чоловік пішли спати. До двох годин ночі працювала. Насамперед для того, щоб самій побачити: а як же воно вийде? Так хвилювалась: чи буде триматися? Чи не втратить форму?", - каже Майя.

Ранком Дідух здивував і чоловіка, й доню: міцно стояв на плетених ногах і виглядав впевнено! Витвір почали пакувати для того, щоб відправити в Київ на конкурс. Це окрема історія, говорить Майя. Треба було так дбайливо запакувати, щоб жоден колосок не зламався і жодна зернинка не впала! Відправили. Із нетерпінням чекають результатів всією сім’єю!

Майя запевняє, що найголовніше все ж не результат (хоча приємно й відчувати, коли відзначають роботу!). Важливий творчий процес, підготовка, вивчення, усвідомлення значимості цієї праці для себе особисто й для дитини, й для сім’ї.

Створюючи Дідуха, Майя з донькою немов доторкнулись до прадавніх народних цінностей, відчули, що найдорожче у світі це родинне тепло й злагода. Нехай же створений ними символічний Дідух оберігає родину та дає наснагу для творчої праці!

 

Коментарі:

Останні новини