Четвертий місяць у дитячому відділенні районної лікарні проживає вилучений із сім’ї 9-річний Саша із Троцького. Чому так сталося, на якому етапі обірвався ланцюг взаємодії, внаслідок чого доля дитини із неблагонадійної сім’ї до цього часу не влаштована.
Головна редакторка Petropavlivka.city Ірина Ситнік спілкувалася із завідуючим відділенням Віктором Кайрачком про вилучених із сімей малюків з Миколаївки та Васильківського, як раптом двері однієї палати відчинилися: звідти виглянув русявий хлопчик.
- А це наш Саша, – сказала медсестра. – Він вже четвертий місяць живе у відділенні лікарні.
Так ми дізналися про хлопчика Сашу із Троїцького.
До Троїцького мама із хлопчиком переїхала з Миколаївки п’ять років тому. Саша ходив до дитячого садка, тепер навчається в 4 класі. Сім’я знаходиться на обліку в сільській раді як така, що потрапила у складні життєві умови. З часу, як дитина почала ходити до школи, за сім’єю встановили контроль вчителі. Мати мало цікавилася навчанням дитини, хлопчик ходив до школи недоглянутим.
Вчителі намагалися вплинути на поведінку матері, достукатися до її почуттів. Іноді й лякали тим, що її можуть позбавити батьківських прав. Жінка слухала, виправдовувалася, благала пробачити ще раз. Обіцянок вистачало ненадовго: схильність до зловживання алкоголю робила свою справу.
Жінка не працює, іноді виїжджає на деякий час за межі села. Двічі дитину вилучали із сім’ї. Хлопчик проживав у лікарні. А потім його знову повертали матері.
Того дня шкільний автобус був в Петропавлівці. Водій дуже здивувався, коли побачив Сашу. А хлопчик зрадів, що знайшов своїх. На питання, чому він тут, Саша відповів, що разом з мамою вони приїхали до маминого знайомого. Мама дитині пояснила, що тут затримаються на декілька днів.
Зранку хлопчик блукав селищем, бо мама зі знайомим пиячили. Погода була дощова, одягнений був Саша легко. Вирішив повернутися до того дому, де була мама. Та й поїсти вже хотілося. Господар дому зустрів неприязно: образливими словами вигнав хлопця з будинку, коли той хотів взяти якоїсь їжі зі столу. Розплакавшись, хлопчик знову пішов під дощ. То й не дивно, що так зрадів, коли побачив водія шкільного автобусу.
Саша прохав, щоб його забрали додому. Мабуть, дочекатися маму вже не мав надії. Водій розгубився, зателефонував до школи: що робити? чи має право він забрати дитину із Петропавлівки до Троїцького?
Вкотре була створена комісія, яка знову вилучила дитину із сім’ї. Адже виникла реальна загроза життю дитини. Інших рідних у дитини немає, тож Сашу тимчасово влаштували в дитяче відділення районної лікарні.
Оте «тимчасово» розтягнулося на довгі три місяці. Минає четвертий місяць, як дитина живе у лікарні, харчується лікарняною їжею та тим, що хтось із мам, які знаходяться тут зі своїми малюками, пригостять хлопчика. Мама за весь час навідалася двічі. Та й то в нетверезому вигляді. Але Саша жаліє маму й розповідає усім, що через карантин мама не може знайти роботу. І вірить, що от лише мама знайде роботу – одразу його забере додому.
Та жителі села говорять, що мама Саші й досі «гостює» у знайомого в Петропавлівці і додому повертатися не спішить.
Не вірять ні жителі села, ні вчителі, ні рада опіки Української ОТГ, що мама виправиться й змінить свою поведінку. Тож чекають рішення суду по позбавленню батьківських прав. А такого рішення суд ще не виніс.
Заступник директора Троїцького НВК Оксана Андрусь висловлює свою занепокоєність ситуацією:
- Саша знаходиться у лікарні з грудня. Дитина не має ніякого статусу: від матері його забрали, а в іншу сім’ю не влаштували. Фактично дитина позбавлена не лише батьківського піклування, а права на освіту, на відпочинок. Врешті Саша позбавлений волі! Адже він знаходиться в обмеженому просторі.
Ситуацію коментує Анжела Савчук, спеціаліст у справах сім’ї, молоді та спорту Української ОТГ:
- На цій посаді я працюю всього лиш рік. Але вже за цей рік ми двічі вилучали хлопчика із сім’ї. Намагалися дати їй шанс виправитися. Але поведінка матері не змінюється. Тож подали позов до суду. Позовну заяву прийняли 14 січня. 3 березня відбулося судове засідання. Мати не погодилася із позовом. Запропоновано вилучити тимчасово на один рік в прийомну сім’ю. Наступне засідання було призначене на 25 березня. Але у зв’язку із карантином не відбулося. Ми звернулися до суду із проханням прискорити призначення судового засідання, щоб швидше влаштувати дитину у прийомну сім’ю.
Можна багато дискутувати про те, хто винен, які причини, що про хлопчика забули на довгі чотири місяці. Лишили дорослі, у чотирьох стінах лікарняної палати, на ліжечку конструктор, а поговорити може лише з медперсоналом.
Саша так і лишається в лікарні, виглядає у вікно маму.
