Історія колишнього гуртожитку, який переоблаштували в багатоквартирний будинок для лікарів, відома всім. Виявляється, ремонтні роботи виконати простіше, ніж подолати бюрократичну стіну й зібрати купу довідок для приєднання комунікацій. І ось нарешті будинок придатний для проживання.
На жаль, не всі бажаючі оселитися в будинку витримали ходіння по муках, і частина медиків відмовилася від квартир. У січні ордери на квартири отримали три сім’ї (на початку було вісім претендентів на житло)
Першими, відразу після приєднання комунікацій, заселилися Світлана Вострікова разом із донькою Ангеліною. Світлана працює бактеріологом в районній лікарні. Майже п’ять років із дитиною винаймала квартиру в очікуванні обіцяного житла.
Гуртожиток
Як вона говорить, жили на клунках та валізах, разом з іншими претендентами на житло писали звернення в різні інстанції, нагадували про себе. У серпні приєднали комунікації, а в вересні Вострікови переїхали в квартиру.
Квартира, незважаючи на те, що довгий час пустувала, знаходилася у задовільному стані, тож лише приклеїли карниз, який впав.
- Не можу повірити, – зізнається Світлана, – що ми маємо власне житло. Щиро дякую усім людям, які зустрічалися нам на шляху і допомагали нам, щоб ми змогли заселитися в квартиру. Особливі слова вдячності «Степовій зорі» за правдиво висвітлену інформацію щодо нашого питання, за підтримку медичних працівників.
Ангеліна, донька Світлани Вострікової
Розповіла Світлана, що упродовж років донька Ангеліна і Святому Миколаю, і Діду Морозу замовляла лише одне: «Щоб у нас із мамою була свою квартира!». Про це думала й коли задувала святкові свічки на торті. А тепер розгубилася: а яке ж у мене тепер бажання?
Ангеліна радіє новосіллю: тепер у неї є власна кімната! Квартира на першому поверсі, вікна виходять на дорогу, напроти вікон – лікарня. Мамі до роботи зовсім близько. Недалеко й до школи Ангеліні.
Дівчинка із задоволенням проводить екскурсію по квартирі:
- Ми з мамою вирішили, що у коридорі у нас буде картинна галерея. Я вчуся малювати в Будинку творчості і свої картини буду розміщати тут.
Світлана Вострікова та її донька
На стінах прихожої вже є декілька картин. А дівчинка продовжує жваво розповідати про себе. За декілька хвилин вдалося дізнатися, що їй 8 років, що вона навчається в 2-му класі, що навчатися їй подобається й вона відмінниця.
Дівчинка любить читати і поспішає показати свої улюблені книги – «Казки народів світу» та «Дитячу енциклопедію».
У квартирі тепло й затишно. На підвіконні цвіте герань. У допитливої жвавої Ангеліни мрія збулася.
А ось чи збудуться мрії про лікарів у жителів району? Питання відкрите. Є втілена мрія – житло для медиків. Немає тих, хто про нього мріє. Сподіваємося все ж, що квартири дочекаються своїх мешканців.
