Подружня пара поважного віку Криворучки Василь Сергійович та Галина Миколаївна – шановані люди у селі Дмитрівці. Весь вік працювали, виростили дітей, виховали онуків, дочекалися правнуків. Особливого секрету щасливого подружнього життя не мають. Василь Сергійович говорить: «Якщо й були коли негаразди, то вони лишилися між нами. Життя йде вперед. Найголовніше – жити у злагоді із людьми»
Василь Сергійович – кремезний міцної статури чоловік, Галина Миколаївна – чепурна невеличка жіночка із приязною посмішкою. Це ніби про їхню пару сказано: дружина за чоловіком, мов за кам’яною стіною. Минуло 60 років від їхньої першої зустрічі.
Василь саме повернувся із служби в лавах армії, служив у Грузії. У воєнкоматі зустрів Галину, яка проводжала в армію брата. Потім ще декілька разів побачилися у Дмитрівці й почали зустрічатися. А 9-го лютого 1961-го року зіграли весілля.
Василь Сергійович працював після школи в колгоспі, після армії пішов на виробництво. Від 1976-го до 1987-го – роки роботи на шахті.
- Відчував, що ще рано відпочивати, є ще енергія, то й продовжив працювати трактористом у колгоспі. Так до 2000-го року й тривала моя трудова діяльність, – розповідає Василь Сергійович.
Галина Миколаївна весь трудовий вік віддала праці у колгоспі: трудилася на фермі дояркою та свинаркою. Вдома раніше теж порали велике господарство.
- Все у нас добре. На долю гріх скаржитися. Діти про нас дбають, –говорить Галина Миколаївна. – Із нами поряд – син Віктор, донька Таня живе в Олефірівці, теж навідується. Маємо двох дорослих онуків. Тішать нас правнучки Яна та Мирослава. Про що ще мріяти?
Після тяжкої колгоспної праці Галина Миколаївна знаходила час бути вправною господинею. А ще любить концерти у Будинку культури відвідувати.
У мирі та злагоді живуть із сусідами, завжди мали із односельцями добрі стосунки. Дім Криворучків завжди гостинно зустрічає гостей. День народження господаря дому Василя Сергійовича на Спаса – 19 серпня. Цього дня з’їжджається вся рідня.
- Цей день у нас незвичайний,– ділиться Василь Сергійович. – Чудове свято, чудова пора року. Радо зустрічаю усіх гостей. А рідня у нас велика! Зустрічаємося! А як же ще? От як нас не стане – тоді не будемо стрічатися, – жартівливо додає Василь Сергійович.
Про всіх людей господар дому відгукується добре:
- Усі люди на світі добрі! Немає поганих! Різні, звичайні, у кожного свої думки і погляди. Важко усіх зрозуміти, але сваритися із-за цього не варто. Усіх людей треба поважати!
Із такою життєвою філософією і живуть Василь Сергійович та Галина Миколаївна Криворучки. Тому й зустрічають золоту пору свого життя серед добрих людей, любові рідних, повазі односельців. Тому й не втратили блиск очей, щирість у погляді та доброзичливе ставлення один до одного і до оточуючих.
