Чергова сесія Петропавлівської районної ради, яка відбулася 15 березня, заслуговує особливої уваги жителів району. Адже мова йде про бюджет району, наповнювачами якого є платники податків, а отже і всі ви, жителі Петропавлівщини.
Районний бюджет - він ніби є, але його ніби й немає. Ті, хто хоч раз звертався до районної ради з клопотаннями про фінансування проектів могли чути від очільників району: "Коштів у бюджеті немає". Ті, хто буває на оперативних нарадах, сесіях, бюджетних комісіях, часто чули: "Кошти лише на захищені статті" (заробітна плата та податки). І цією владною "пісенькою" вколисують людей вже не один рік.
І хоч у бюджеті на розвиток району коштів немає, проте це не заважає голові та заступниці Петропавлівської районної ради вже вп'яте виносити на сесії питання про свої надбавки до заробітної плати та преміювання. Ці питання і раніше виносили на розгляд сесії, згідно законодавства очільники мають право на надбавки та премії лише за рішенням депутатів районної ради. Спочатку на сесію виносили проект рішення, в якому просили і надбавок і премій для обох посадовців, тепер розділи: кожному окремо надбавки, відокремили й премії від надбавок.
Як зауважила головний бухгалтер районної ради на сесії: "Надбавки та премії - стимулюючі виплати. Якщо ці надбавки передбачені законом, то чому б їх не платити". Проте не всі депутати з таким рішенням погодилися.
Ігор Лисунець
Ігор Лисунець, депутат районної ради:
"Район іде по наклонній вниз і ми це бачимо. Ми дійсно котимося в провалля. І ще вистачає сорому просити надбавки та премії. За які заслуги? На якому підприємстві будуть виплачувати надбавки та премії, якщо не виконує своїх планових завдань? Не треба плутати ті кошти, які район заробив згідно законодавства. Надбавки та премії - це стимулятори для того, аби людина працювала. І районна рада може збільшити і надбавки, і премії своїм рішенням. Якщо буде видно роботу голови і заступника".
Здавалося б вже на такі аргументи у керманичів і відповісти буде нічим, але у голови районної ради Сергій Павленка був притриманий "факт", яким голова з гордістю розповів присутнім.
Сергій Павленко, голова районної ради: "Хотів діждатися наступної сесії, але слухайте: на сьогодні Петропавлівський район, як ніхто другий, має вільних залишків 29 мільйонів. Це наша заслуга. Це те, що ми в минулому році не дали розбазарити нікуди кошти, не дали на "дурні" проекти. Бо ви всі робите для того, щоб розвалити. Давайте созідать, а не розвалювати".
Оскільки дані проекти рішень не набрали мінімальну кількість голосів депутатів, а це 18 голосів. Рішення не прийняли, надбавки та премії очільникам району цього разу не виплатять.
Загалом, щоб читачі зрозуміли, у штаті виконавчого апарату районної ради - 25 осіб, разом із техпрацівниками. У місяць утримання апарату районної ради обходиться у 77817 грн. (це лише оклади). Із 50% надбавками і 10% премії виплати становитимуть - 124507 грн. Додамо до цієї суми податок (22% єдиного соціального внеску) і витрати на місяць становитимуть - 151899 грн. За рік утримання районної ради на 25 осіб з надбавками та преміями обходиться у 1 млн. 823 тис. грн.
Враховуючи, що від Петропавлівського району відділилися дві громади, а з Миколаївською ОТГ з районного бюджету відійшла і левова частка надходжень до бюджету, виникає питання: для чого керманичі економлять бюджет, і чому не хочуть економити на собі? До речі, райдержадміністрація отримує заробітну плату із державного бюджету і на сьогодні не отримують ані премій, ані надбавок.
Варто зауважити, що в більшості присутні депутати (їх було 21) підняли руки "За" надбавки та преміювання керманичів району. Деякі депутати досить палко відстоювали надбавки керманичам. Зауважуючи, що голова районної ради не повинен отримувати меншу заробітну плату, аніж, цитую, "найгидкіший" механізатор у господарстві". Цікаво, якщо порівняти економію районного бюджету із сільським господарством, виглядатиме так: механізатор і не додискував грунт - зекономив пальне, і не досіяв насіння - зекономив посівний матеріал, не встиг вчасно внести добрива - теж економія, не зібрав вчасно урожай, теж не біда… Все "зекономлене" пригодиться наступного року, а зарплата все одно буде. Чи не буде? Чи все ж таки у господарствах працюють на перспективу, на добрі й гарні врожаї, які принесуть хороші прибутки? То чому ж до районного бюджету таке байдуже ставлення?
