Конкурс "Людина року Петропавлівщини 2024": голосуємо за номінантів

У лютому 2021 року, Едуард підписав контракт на службу в ЗСУ. На той час Едуарду було 20 років. Він потрапив у військову частину А4536 міста Краматорськ. Зараз він старший сержант та командир відділення засобів зв’язку та телемеханіки вузла зв’язку та радіотехнічного забезпечення. Він герой для жителів селища Залізничне та Петропавлівки, яких у травні 2022 року урятував від ворожих ракет. 

23 травня 2022 року російські війська тричі вдарили по залізничній інфраструктурі Петропавлівської громади. На вісімдесят дев‘ятий день великої війни ворожі ракети прилетіли в селище Залізничне, рідне селище Едуарда, «прильоти» сталися неподалік батьківського будинку. Чимало наших жителів хто автівками, хто скутерами після першого ракетного удару поїхали шукати місце «прильоту» та поглянути на наслідки. А слідом за першою ракетою прилетіли ще дві. Тоді саме Едуард врятував купу людей, адже через деякий час після першого удару до селища прилетіло ще дві ракети. 

Едуард побачив на екрані, що ще дві цілі рухаються з боку Покровська. Вони йшли паралельно одна одній і в напрямку Залізничного. Едуард одразу зателефонував мамі: «Ховайтеся в укриття, у ваш бік рухаються ще дві ракети». Пишаємося нашим односельцем Едуардом Кожокарем та вдячні, що маємо свої орлині очі, які допомагають закривати небо над нашим краєм.

Махонін Денис Геннадійович, народився 1 січня 1993 року в селі Катеринівка. Працював на шахті Ювілейна. На фронт пішов 24 лютого 2022 року добровольцем. Служив у 60 окремій піхотній бригаді. 1 травня 2023 р, був поранений під  Бахмутом.

Після одужання продовжив захищати свою країну  на Лимані Донецької області, де попав під обстріл. Від поранення втратив ліву ногу. На даний час знаходиться в Києві на реабілітації. Денис нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня при взятті Високопілля Херсонської області.

Пані Людмила стала взірцем для жінок, матусь та дружин, як у прифронтовій зоні можна займатися улюбленою справою та відкрити власний бізнес. Цьогоріч людила відкрила квіткову крамниця «Чарівна квітка» - це затишне місце де кожен житель Петропавлівки може обрати в подарунок квіти  для своїх рідних та  близьких людей, зігрітися смачною ароматною кавою. Людмила створила робочі місці, окрім неї працює двоє дівчат з Петропавлівки. Історія Людмила надихає. 

Про пані Катерину пишуть:

“Постійно допомагає нашим захисникам, організовує аукціони, пече для цього торти. Скромна трудівниця”. Катя з Хорошого, працює дефектологом в Хорошівській гімназії. Дуже часто організовує лотерею в підтримку ЗСУ. Пече багато тортів сама і організовує дівчат на допомогу. Кошти, які збирає, передають захисникам. Наразі пані Катерина проводить лотерею, виручені кошти від якої підуть на закупівлі авто для ЗСУ. Катя дуже відповідальна людина. І дуже скромна.Ніколи не афішує своїх заслуг. Мама трьох дівчаток.

Про цю родину нам пишуть:

"Отець Олег священник допомагає хлопцям і словом і ділом. Тимофієва Тамара: багато років працює з дітьми. Вони з колегою на початку війни перші почали виготовляти окопні свічки на власних кухнях також проводила збори на дрони, термоустілки та інше для наших хлопців, які боронять нас”. Родина збирає кошти на дрони, окопні свічки, прихищають та допомагають ЗСУ. Головне, духовне збагачення, яким вони діляться з оточуючими".

Сергій та Олена Тюрі - подружжя, яке разом відкрило сучасний “Стоматологічний центр” у Петропавлівці, Миколаївці та разом зі своєю командою стали волонтерами.

Команда та родина Тюрі під час повномасштабного вторгнення взяли на себе ношу допомагати бійцям безкоштовно лікувати зуби. А ще невеликий колектив придбав чотири автівки для виконання військових завдань для наших захисників. Наразі триває місія придбати ще один автомобіль, який так необхідний нашим військовим.

Подружжя займається вирощуванням овочів. І саме вирощеною власноруч продукцією завжди надають передають на фронт, на благодійні ярмарки та колективам, які виготовляють сухпайки. Таким чином родина допомагає нашим захисникам, одразу, коли у цьому є необхідність.

Віктор і Дар'я Гончаренко волонтери з Петропавлівки. Окрім свіжих овочів, завжди готові надати вже переробленні, бочкові продукти такі як квашені кавунчики, перець та капусту. Віктор Гончаренко з 2022 року бере активну участь в поселенні наших захисників.

Про цю жінку можна багато говорити і розповідати. Залучена до волонтерських організацій, особисто бере участь і в ліпленні вареників, і в організації благодійних заходів. Має лідерську думку, до якої дослухаєються односельці. Про не кажуть:; “Невтомна бджілка, яка з 2022 року постійно допомагає волонтерам збирати допомогу нашим захисникам”. Ми додамо, що пані Клавдія часто виступає миротворцем у громаді, що їй вдало вдається. 

"Імпульс дій" – це команда молоді, яка змінила життя громади через згуртованість, ентузіазм і волонтерство.  

Команда: Діана Дмитрюк, Антон Піньковський, Руслана Скрипник, Влада Пишненко, Влада Дмитрюк, Поліна Гладка, Марія Фоменко, Катерина Дячук довели, що навіть у маленькому селищі можна створити хвилю позитивних змін. Ця команда — приклад того, як енергія, згуртованість і бажання творити краще сьогодення можуть перетворити невелике селище на простір для розвитку, творчості та взаємодопомоги. 

Серед досягнень:

Проєкт “Школа волонтерства” — навчальна програма для молоді, що навчає волонтерству та громадській роботі, з численними акціями та підтримкою військових. 

Підтримка військових- учасники команди долучені до різних благодійних фондів, неодноразово створювали власні збори та допомагали з закупівлею необхідного спорядження для військових.

Провели дві толоки — організація масштабних прибирань, одна з яких стала частиною всеукраїнського проєкту, залучивши понад 200 учасників. 

Проєкт "Моловейв" — сприяє соціалізації молоді малих громад, отримав визнання на всеукраїнському рівні. 

Проєкт "Імпульс Дій" — серія заходів, що об’єднують молодь через настільні ігри, кінопокази та культурні акції. 

Простір під відкритим небом — восени створили місце для відпочинку та творчості на свіжому повітрі. Виступи на міжнародних конференціях — представлення України на міжнародних заходах, обговорення розвитку молоді і волонтерства. 

Виступи на всеукраїнських конференціях — активна участь у конференціях, обмін досвідом з іншими активістами. 

Команда завжди розповідає про досвід роботи в Петропавлівці, знайомить з нашою громадою. Участь у навчальних програмах — команда кожен місяць навчається, здобуває важливі  навички для розвитку проєктів. 

Залучення коштів — понад 200 тис. грн за рік залучено для підтримки ініціатив. Молодь будує зв’язки з фінансовими партнерами, та залучає донорів до громади. 

Ця команда створює нові традиції, знайомить Україну з Петропавлівкою та залучає все більше людей до спільних дій. Голосуйте за "Імпульс дій", бо вони доводять, що кожен може стати частиною змін. Їхній приклад надихає, а їхні досягнення роблять нашу громаду кращою вже сьогодні!

Ірина Кожокар і її команда «Залізні волонтери» із селища Залізничне з початку повномасштабного вторгнення збираються в себе на роботі на базі приватного підприємства та готують для захисників вареники, салати, пиріжки, м’ясні страви.

У неймовірній команді Ірина Кожокар, Ольга Конєвіченко, Надія Матірко, та Валентина Конєвіченко. А ще в команді жінок є й чоловік – В’ячеслав Глянько, якого жінки ласкаво називають Пантелійович. А ще пані Ірина виховала чудового сина, який нині боронить країну.

У команді хтось чекає чоловіка з фронту, хтось сина, хтось онука. Усі разом мріють про закінчення війни та роблять все, що в силах для Перемоги! Допомагають у шпиталі готують їжу.

Про Романа можна можна багато розповісти - це людина, яка любить свій край і природу і робить усе для допомоги Збройним Силам України. У перші дні війни Роман став боронив кордони рідного краю з однією мисливською рушницею.

Згодом він почав підтримувати захисників, допомагаючи з придбанням амуніцієї та прихистком. Скільки військових прихистив Роман став одним із тих, чий номер телефону знає чимало військових, адже вони неодноразово отримували допомогу від небайдужого петропавлівчанина.

Саме у найтяжчі часи оселя Романа стала рідною на понад 260 захисників, які у Романа ночували, харчувалися, приводили себе до ладу та прали речі. Такий собі мініхостел, де раді були кожному. Навіть у часи війни Роман дбає про природу пляжі та річку в рідному селищі, за що має повагу серед односельців.

Збирачка та хранителька історії рідного краю, народна майстриня. Учасниця та лауреатка міжнародних творчих конкурсів.

Пані Валентина активна дописувачка тижневика "Степова зоря" та сайту Петропавлівка.City. Її історії знайомі нашим читачам. Від дослідницьких робіт про пращурів - до героїв сьогодення. Історії цікаві та хвилюючі, передають щирі емоції героїв та натхнення самої дослідниці.

Пані Валентина пише справжню історію Петропавлівщини, досліджує втрачені сторінки історії, які лишаться нашим нащадкам.

Ще пані Валентина вивчає традиції раднокраю і вишиває неймовірні картини бісером та неперевершені вишиванки. Під час війни на шпальтах нашого видання вийшли матеріали пані Валентини про військових, які трапилися їй у житті та ділилися своїм досвідом життя.

“Влаштовуємо благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Мета заходу - зібрати кошти захисникам на РЕБ” - такі повідомлення все частіше чуємо від підприємців підприємців Петропавлівського ринку.

Активістки Надія Чайка, Катерина Кабан та Ірина Макаренко з гуртовують підприємців ринку та проводять акції аби допомогти захисникам боротися з ворогом. Група підприємців нашого ринку придбала вже шість РЕБів та вісім дронів. планшети, зарядні пристрої та інше необхідне обладнання для наших найкращих воїнів. Напередодні Різдва запланували ще один благодійни ярмарок - знову збір на РЕБ, тож захисникам буде захист.

Про лікаря, як про спеціаліста, чутно лише схвальні відгуки та вдячність за збереження здоров'я та життя людей. “Майстер своєї справи! Завжди відгукується на допомогу” - пишуть нам.

Працював у Першотравенській міській лікарні: лікарем-педіатром, хірургом, завідувачем хірургії одного дня, ендоскопістом. З 7 вересня приступив до обов’язків головного лікаря Петропавлівської центральної лікарні. За його головування лікарня поповнилася сучасним обладнанням, розпочалася робота із відновлення хірургічного відділення та збільшився перелік медичних послуг для жителів краю.

Євген - староста села Самарське. Краяни кажуть:

“Наш староста найкращий. Творчий, незламний, працьовитий, енергійний, відповідальний! Завдяки його роботі, село просто квітне! Організовує заходи для дітей та дорослих. Допомагає нашому дитячому садочку, допомагає військовим! Сергійовича поважають та шанують!”

Учасник бойових дій АТО, волонтер. Двічі на тиждень самарчани виряджають свого волонтера Дмитра Вербовського на схід країни.

Дмитро закуповує для захисників необхідні речі, як за кошти односельців, так і власні. З 2014 року він на війні, і в якості воїна був, а тепер і незмінний помічник для своїх побратимів. Палкий патріот своєї країни, людина відверта, щира й порядна. Дмитро як ніхто знає ціну нашої з вами Перемоги, тому робить усе можливе аби підтримувати своїх  побратимів.

Ірина волонтерка, жителька села Самарське. Про неї нам пишуть:

“Тендітна жінка з великим серцем. Місцева волонтерка, яка активно допомагає військовим наближати перемогу! З перших днів, невпинно, допомагає багатьом волонтерам. На різні напрямки передає захисникам готову їжу, в'язані речі, предмети першої необхідності, донати. Її кандидатура заслужено має бути серед номінантів конкурсу. З 2022 року крім того, що варить для наших захисників смачні борщі, каші, пече піцу ще і в'яже шкарпеточки. На 13 грудня 2024 року навязала 469 пар. Допомагає їй синок Андрійко. Невтомна, активна, позитивна, людина з великим серцем, яка дійсно заслуговує на високе звання " Людина року ".

Про цю родину нам пишуть:

“Оксана найактивніша з жителів села Самарське. Ініціює збори коштів, згукує людей на виготовлення окопних свічок або варити борщики  для захиників. Завжди поруч її чоловік Валерій, без його підтримки неможливо втілити усе, що приходить на думку пані Оксані. Це неймовірна родина, яка бере участь у всіх активностях села Самарське”.

Про пані Карину нам пишуть:

“Молода мама двох діточок, яка знаходить постійно вільний час і робить красиві зачіски нашим захисникам безкоштовно”. Староста села Євгеній Динник говорить: “Ця родина активно бере участь у всіх заходах, що проводяться в нашому селі, зокрема і в благоустрої. Разом з мамою оксаною Олексієвною допомагають знаходити житло для захисників та захисниць. Донатять на ЗСУ”. 

Директор народного музею Петропавлівщини, яка зібрала і береже протягом довгих років всі цінності нашого краю, його історію, дякуючи їй музей має звання народного.

Сім’я Юлії та Сергія Дудіних - волонтери, яких підпримують жителі Петропавлівки постійними донатами та приготуванням смаколиків для захисників.

Про родину Дудіних пишуть:

“Про них можна говорити дуже багато, але це не йде в порівнянні з тими справами, що вони роблять для наших хлопців ЗСУ. Вони варті цієї номінації. Юля всю продукцію робе в автоклаві і відвозить до фронту, для наших ЗАХИСНИКІВ. Незламна і невтомна бджілка! Активні, невтомні і кухарі і водії, працьовиті, добрі, справжні патріоти й  заслуговують на високе звання "Людина року".

Додамо, що родина відвідують захисників та захисниць безпосередньо виїжджаючи на Донеччину. Допомагають хлопцям збирають кошти на автівки, шини, РЕБи, планшети і багато іншого, що так необхідне захисникам для виконання бойових завдань. Ну а страви пані Юлії завжди з нетерпінням чекають на фронті. 

Зоя Василівна - це творча, працьовита, енергійна, щира, незламна… Кандидатка на вищезазначену номінацію. Її участі в творчому житті громади та допомозі нашим Захисникам немає меж. Це людина, яка підтримає в будь-яку хвилину. Так пишуть про пані Зою. 

Ігор Миколайович - вчитель та тренер зі спорту, який присвятив майже все життя дітям. Незліченна кількість юнаків та дівчат отримали висококваліфіковану спортивну підготовку та визнання на різних змаганнях та конкурсах. Ігор Миколайович - людина, яку люблять, поважають, шанують.

А ми знаємо безпосередньо, як ця родина допомагає нашим захисникам. Окопні свічки, плетіння сіток, пошук житла. Вони встигають разом усе. А ще це неймовірна пара, яка навіть своїми посмішками може підняти настрій, розрадити та підтримати у важку хвилину. 

Про пані Ірину пишуть:

Мама-героїня, мама захисника, який поклав своє життя за Україну. Ірина завжди вітає подарунками дітей з інвалідністю на свята. Улітку Ірина в лікарню привезла дуже гарні ліжка для тяжкохворих пацієнтів та кислородні подушки для хірургії. Завжди допомагає військовим. Алея Слави в Петропавлівці - це також її заслуга. Тож я вважаю, що Коляса Ірина має повне право бути претенденткою на Людину року.

Олена Діденко шиє спідню білизну військовим на фронт і в шпиталі. Рахунок йде на тисячі. Починала варити обіди на волонтерському пункті “Чумацький шлях”. Потім вдома. Шиє, бо є великі запити. Паралельно допомагає організовувати збір на маскувальні сітки та організовує безперебійне плетіння маскувальних сіток. 

Нам пишуть:

“Волонтерський коллектив виготовляє маскувальні сітки. Щоденно збираються в клубі та плетуть маскувальні сітки, так прикривають голови наших найдорожчих, захисників  від ворожого нападу”. 

З початку війни кожен знайшов своє місце, щоб бути корисним для своєї країни. Хто шив, хто пік, хто сушив сухарі, плів перші захисні сітки, робив окопні свічки, в’язав шкарпетки, а хто збирав усе необхідне для наших захисників і віз на передову. Діти гуртка «Чарівна скриньки» створюють мотанки - обереги і вкладають до сіток. Усе, що потрібно для фронту, збирають дружно великою народною командою!

Волонтерська команда «ЧАСівці» із села Миколаївка з початку повномасштабного вторгнення згуртувалась задля перемоги нашої країни.

Славні часівці, жіночки з Миколаївки, допомагають та накривають наших захисників своїми маскувальними сітками. Жінки назвали свою групу “ЧАС” (чарівні, активні та сильні). Кожного дня жіночки збираються в Миколаївському будинку культури і старанно плетуть маскувальні сітки для наших воїнів. Це згуртований та міцний колектив. сітки плетуть швидко та згуртовано. А ще жінки готують смаколики для захисників, плетуть шкарпетки, кружечки для сидіння, виготовляють окопні свічки. І до всього цього додають свої вірші, сповнені любові, світла та тепла.

Від самого початку повномасштабної війни, щотижня, без жодного вихідного, разом з командою пані Лідія варять, печуть, смажуть і відправляють на передову смачні борщі та різні смаколики.

Пані Лідія має власне господарство: вирощує овочі та займається тваринництвом. Виготовляє соління, масло, сир, ковбасу, копчення, які передає для захисників. Пані Лідії допомагають рідні й працівники господарства. Долучаються сусіди й мешканці села Миколаївка. 

Віктор Володимирович - член виконкому Миколаївської ТГ та волонтер. Бере активну участь у благоустрої населених пунктів, проведенні заходів працівниками культури. Допомога військовим-розселення, приведення у належний стан приміщення і тд., підтримка волонтерського колективу з виготовленню маскувальних сіток. 

Колектив “Незламні Кадети”. У строю з 25 лютого 2022 року. Почали зі збору провізії і самотужки відвозили на Авдіївку. В'язали маскувальні сітки. У той же час готували “кадєтську кашу'' в автоклавах. Три сезони масово консервують і солять у діжках овочі і фрукти для наших захисників. Поставили на потік виготовлення окопних свічок. Готують страви і передають на фронт. Щосуботи незмінно працюють на волонтерському пункті “Чумацький шлях”. Завжди в строю! Люди дійсно кують перемогу разом з нашими хлопчиками. Дійсно в строю цілодобово. Сильні, мужні, незламні, душевні, відповідальні, вперті і чуйні.

Енергійна, креативна, завжди готова прийти на допомогу. Волонтер. Має колосальні організаторські здібності.

Проведення заходів на підтримку ЗСУ з молодіжною групою - кошти залучені на концерті передані ЗСУ, створення волонтерського колектива "Самарські павучки", допомога військовим у розселення на території сіл, приведення у належний стан покинутих домогосподарств для проживання воїна. З

аймається з дітьми танцями, прикладним мистецтвом, фізичною культурою-створено на території села, за ініціативою цієї дівчини місця для відпочинку, та людей старшого віку у пізнанні фітнесу. А красуня яка?!!! Боженька дав не тільки красу, а і гострий розум, вміння визначитися у суспільстві і бути успішною.

"Кулінарні Феї" с. Олефірівка: Червякова Валентина, Гай Світлана, Михайлова Тамара, Петренко Катерина, Осінна Лілія.

Дівчата з першого дня війни готують для наших хлопців - захисників домашню їжу: печуть пиріжки, варять плов, холодець, тушкуть картоплю, різні намазки для бутербродів та багато інших смаколиків. Дівчата дійсно заслуговують на відзнаку.

Ірина Северин – майстриня сіноплетіння та сіномотання з Росішок. Пані Ірина цьогоріч отримала високу нагороду – медаль «Зірка таланту» Національної премії "Скарб нації", яку організувала ГО "Оберіг людства". Майстриню нагородили медаллю і дипломом у номінації –«особистість». Майстриня сіноплетіння Ірина Северин потрапили до рейтингу "УП100 Сила жінок". Із понад 2000 номінантів обрали 100 переможців, серед яких 15 переможниць були у сфері культури, серед них і пані Ірина. 

Організувала волонтерський рух Сіноcraft-об'єднує та виготовили дуже багато виробів із сіна. Вихованці гуртку продають свої вироби на благодійних ярмарках та майстер-класах, кошти з яких передають на допомогу ЗСУ. А також подарували для наших захисників та захисниць безліч виробів.

Юля разом з чоловіком Валентином організувала у церкві "Нове життя" пункт допомоги для переселенців, у цій церкві кожної суботи наші мешканці готують смаколики для захисників.

Під дахом церкви “Нове життя” люди збираються для виготовлення смаколиків для українських військових. Щотижня в церкві печуть пиріжки та ліплять вареники: за день готують по 500 пирогів та понад 1000 вареників. Самі ж люди й зносять все необхідне для приготування страв. А до процесу долучають дітей. Відтак раз на тиждень волонтери Петропавлівщини доставляють смаколики на фронт захисникам. Воїни красно дякують. І ми дякуємо.

У серпні 2022 року в Богинівці відкрився волонтерський штаб під назвою “Разом до перемоги”. Двадцять дві жінки з Богинівки та ближніх сіл згуртувалися навколо спільної ідеї — нагодувати, одягнути, обігріти, допомогти українським захисникам, які боронять країну від окупантів.

Жінки також влаштовують ярмарки, де продають власноруч виготовлені смаколики, вироби, варять польову кашу, пригощають чаєм. Усі виручені кошти вкладають у свою волонтерську справу. До гурту також входять вимушені переселенці, долучаються діти та дорослі. Такі заходи об’єднують людей громади.

У ініціативній групі "Разом до перемоги":

• Галина Одарченко,
• Олена Писаренко,
• Тетяна Панасенко,
• Тетяна Аракелова,
• Наталя Головінова,
• Світлана Гаращенко,
• Олена Шималя,
• Оксана Британ,
• Світлана Ляхімець,
• Любов Міщенко,
• Ярослава Міщенко,
• Алла Міщенко,
• Валентина Корх,
• Вікторія Гірюшта,
• Світлана Гречка,
• Алла Дем’яненко,
• Надія Марченко,
• Катерина Волокітіна,
• Ірина Воронкіна,
• Ірина Кривошея,
• Ірина Козлова,
• Діна Дем’яненко.

Пані Наталя - мама захисника, який на даний час знаходиться в полоні. Пошуки сина жінка не припиняє та допомагає тим, хто шукає своїх рідних. Свій смуток за сином розвіює, займаючись волонтерською справою. Активно допомагає нашим захисникам на різних напрямках, долучається до всіх зборів кожному волонтеру.

Волонтер Присамарського краю. Ще з 2014 року чоловік відвідує наших воїнів на війні. Передає захисникам адресні посилки, необхідний реманент, допомагає знаходити вкрай важливі речі для фронту.

Про смачні пиріжки лозівчан розповідали не раз. З початком повномасштабної війни жінки налагодили випікання пиріжків. Випікають по 500-600 штук. Пиріжки з картоплею, капустою, яйцем та зеленню  з рисом, солодкі з яблуком та повидлом.

Жінки, про яких можна говорити, що це берегині рідного краю: 

• Чернобай Антоніна
• Діденко Тетяна
• Пилипенко Людмила
• Колєснікова Катерина
• Чечельницька Світлана
• Макогон Лариса

Незамінний попутник у всіх волонтерський поїздках на фронт разом з Олександром Бороданьовим. Щотижня екіпаж їздить до захисників у місця, де наднебезпечно. У ті краї, де рідко ступають ноги цивільних людей. Волонтерськими стежками екіпаж їздить ще з початку АТО. Невпинно допомгають захисникам та захисницям на усіх напрямках захисту нашої країни.

«Герцевські крафтолики» - ініціативна група жінок-волонтерок із с. Маломиколаївка.

У лютому 2022 року жінки організували виробництво сухих борщів та супів для ЗСУ. Протягом цілого року не припиняли їх виробництво. Годують нашу армію й зараз, а виробництво сухпайків стало розповсюджуватися всім нашим краєм та згуртувало навколо спільної ідеї всі чотири громади й не тільки. Рецепти сухих страв від «Герцевських крафтоликів» розлетілися по всьому краю. Тож сухпайків стали готувати для захисників ще більше. Самі ж жінки працюють і далі над розширенням асортименту страв і продовжують виготовляти свої фірмові «Герцевські цукати».

Незмінна команда:

• Оксана Ломова,
• Катерина Пономарьова,
• Тетяна Поліщук
• Світлана Гарнадко.

Кривуля Людмила, зі своєю родиною, не минули жодного місцевого збору допомоги захисникам в Самарському старостинському окрузі. Окрім того, на постійній основі, з початку війни, фінансово та матеріально, підтримує всі збори волонтерських пунктів, як нашої, так і сусідніх громад, для допомоги військовим на різних напрямках. Людмила Анатоліївна зі своєю родиною, заслужено мають бути в числі номінантів конкурсу.

Ліна Сокуренко - волонтерка з Петропавлівки. Пані Ліна - волонтерка, удома, не шкодуючи свого часу, готує сухі борщі для наших воїнів, постачає все необхідне на передову, ще виготовляє окопні свічки.

Віднедавна зі своїми помічницями розпочала виготовлення готових страв: каші з м’ясом, голубці, картоплю тушковану.

Альону часто зустрічаємо в гуманітарному пункті «Незламна Петропавлівка», коли вона плете сітки для захисників. А вдома та на роботі дівчина робить «кікімори» та вчить нові техніки плетіння сіток, потім влаштовує майстер-клас для всіх, хто приходить плести сітки.

Захисникам дуже подобаються її роботи, адже сітки виходять, ніби фабричні. Варто зауважити, що Альона живе цією справою, ніяко погода не зупинить дівчину аби прийти плести сітки та виготовляти окопні свічки. 

Про родину Смирнових тепло відгукуються усі волонтери краю, адже родина ніколи не стоїть осторонь та надає продукти для приготування захисникам та захисницям їжі. Передають смаколики на фронт і самі долучаються до волонтерських ініціатив. 

В одному з наших інтерв'ю на початку повномасштабної війни пані Оксана зазначила: “Ніхто не знає на скільки затягнеться війна, які міста виживуть, яка й кому допомога буде потрібна. За лічені хвилини все міняється. Ті, хто у лавах волонтерів з 2014 року, як ніхто знають, що требу бути готовими до всього. Ми не волонтери, ми - небайдужі люди, які згуртувалися до купи”. 

Ще з 2014 року пані Оксана почали займатися волонтерством. Люди їх добре знають, довіряють, тож їй вдається згуртовувати усе село аби допомагати хлопцям і дівчатам на фронті. Пані Оксана незмінно й сьогодні відвідує захисників та захисниць на фронті. Вантажить автомобіль і везе їм і гарячий борщик, і обладунки, і все, на що отримала запити. 

З початком повномасштабної війни Валентина долучилася до гурту неймовірних українських жінок, яка встигала і на роботу ходити, і займатися хатніми справами, а ще допомагати ЗСУ.

Валентина готує для захисників. Долучилися до виготовлення сухих борщів та супів разом з Ліною Сокуренко та Оксаною Гончаровою. Свою волонтерську діяльність жінка продовжує роботи усі ці роки повномасштабного вторгнення.  

Пані Інна - підприємець, депутатка, жителька с. Дмитрівка, волонтерка, уболіває за благоустрій села.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, напевно, жоден волонтерський пункт у Дмитрівці не обходиться без донатів від пані Інни. Та й сама вона вносить чималий вклад у допомогу ЗСУ. Жителі говорять про жінку: «Інна постійно допомагає з матеріалами та коштами волонтерам. Одне з останніх волонтерських справ Інни - купівля дронів для захисників за власні кошти».

Жительки села Самарське долучилися до ініціативи «Нагодуй солдата». Допомагають дівчата готували для захисників у волонтерському пункті «Чумацький Шлях». Жінки готують вдома та на волонтерському пункті. Їхні страви вже знайомі нашим захисникам, які із задоволенням зупиняються в «Чумацькому Шляху» на обід чи вечерю.

“Чумацький Шлях - це шлях до Перемоги”. Найкращі, невтомні, які працюють 24/7 без зупинки і нагодували понад 2 мільйонів людей та зварили біль ніж 600 000 л борща напекли дуже багато різних смаколиків, перемили купу посуду, перечистили тонами овочів! Шана і подяка цим людям! Чумацький шлях заслуговує особливої уваги. Про подвиги цього колективу знає вся Європа.

1.Овсяннікова Зоя Іванівна

2. Овсяннікова Paїca Петрівна

3. Хорош Олександра Іванівна

4.Іщенко Світлана Петрівна

5.Лященко Тетяна Миколаївна

6. Лущинська Валентина Михайлівна

7.Черкашина Катерина Гаврилівна

8.Хоруженко Олена Іванівна

9.Бражанець Наталія Михайлівна

10.Карпенко Тетяна Миколаївна

11.Біловол Анна Анатоліївна

12.Біловол Наталія Володимирівна

13.Біловол Анатолій Григорович

14.Матірко Олексій Іванович

15. Лисенко Світлана

16. Шевченко Юлія Юріївна

17. Торчинська Наталія Миколаївна

18. Лященко Наталія Анатоліївна

19. Шеліпова Наталія Миколаївна

20. Зайцева Галина Миколаївна

21.Олефірова Яна

22.Олефірова Віта

23. Шаповалова Ірина Миколаївна

24. Іванченко Валентина Вікторівна

25. Біловол Володимир

26.Нестеренко Антоніна Олександрівна

27. Борисенко Лідія

28.Несененко Людмила Генадіївна

29. Несененко Сергій Сергійович

30.Халява Іван Іванович

31.Фадєєва Євгенія Євгеніївна

32. Бублій Світлана Григоріївна

33.Шишку Світлана Анатоліївна

34. Сніжковська Вікторія

35.Морковцева Ольга Григоровна

36.Заярний Григорій Олексійович. 

37.Заярна Світлана Петрівна 

38.Кукліна Юлія Вікторівна 

39.Підгородня Тамара 

40.Костюченко Анатолій Іванович

41. Поплавська Владислава

42. Пепчук Надія Іванівна

43. Покусай Іна

44.Гармаш Надія

45.Гармаш Володимир

46. Боцула Анжела

47. Колеснік Олена

48.Петренко Катя 

49.Ґай Світлана 

50.Червякова Валентина

51.Осінна Лілія

52. Сидоренко Оксана

53. Аксьонова Інна

54. Діденко Олена

55. Почечуро Зоя

56. Мартищенко Анна

57. Сьомушкін Ігор

58. Сьомушкіна Ірина

59. Підгородній Сергій

60. Санжара Любов

61. Кірсанова Анжеліка

62. Саранча Каріна

63. Устименко Марія

64. Конюшенко Тетяна

65.Ємельянова Наталія

66.Дятченко Тетяна.

67.Сокол Тетяна.

68. Поліщук Тетяна.

69.Баглай Олена.

70.Сокол Тетяна

71.Шайхутдінова Неля

72.Генкіна Алла

73.Панасенко Олена

74.Саргсян Ерміна

75.Ігнатенко Ольга

76.Рябоконь Ірина

77.Фарафонова Ольга

78.Шостак Тетяна

79.Манагадзе Надія

80.Тарковська Ярослава

81.Сидоренко Людмила

82. Носенко Людмила

83. Руденко Валентина

84. Нємцова Валентина

85.Колєснікова Лариса

86. Солодовник Людмила

87. Хорош Тетяна

88.Приходько Людмила,

89.Туркіна Валентина, 

90.Молчанова Інна, 

91.Ларченко Юлія, 

92.Донченко Людмила,

93.Бобокало Марина,

94.Приходько Анастасія

95. Лозко Марина 

96. Ігор Пашко

97. Овчаренко Галина

98. Борисенко Олександр

99. Фоменко Вікторія

100. Сайгак Леонід