За результатами міжнародного дослідження оцінки якості освіти PISA-2018 естонські учні посіли перше місце в Європі та третє у світі (після Сінгапуру та Японії) у природничих науках, і перше в Європі та дев’яте у світі з математики. За читацькими навичками естонські учні мають третє місце в Європі і шосте у світі. Що ж допомагає естонським школярам досягати таких успіхів дізнавалися українські журналісти, які відвідали загальноосвітній навчальний заклад міста Пярну. Крім того, довідалися медійники і про деякі тонкощі дошкільної та середньої освіти по-естонські.
Система освіти Естонії не ділиться на початкову та середню, але при цьому складається як з державних навчальних закладів, так і з приватних шкіл, навчання в яких будується на єдиних правилах. Дошкільну освіту в Естонії здобуває майже кожен юний естонець, навіть не дивлячись на те, що більша частина дитячих садків – платні і приватні. За місцевими законами держава оплачує близько 50% від вартості утримання дитини в такому закладі
Основна увага в дошкільних закладах спрямована на формування соціальних, навчальних та ігрових навичок у дітей. Крім того, в садочках готують до занять у школі. Як правило, увесь навчально-виховний процес ведеться естонською мовою.
- Загалом в Пярну працює 10 середніх навчальних закладів, серед яких є і приватні школи та гімназія. Функціонує 18 дитячих садків, – розпочинає розповідати начальник відділу освіти міста Пярну. – До школи діти добираються спеціальними автобусами та громадським транспортом. А у дошкільний заклад – привозять батьки, бо ми, спеціалісти відділу освіти Пярну, вважаємо, що батьки повинні постійно спілкуватися із вихователями.
Дошкільна освіта в Пярну, як і в Естонії, не обов’язкова, але в дитсадки ходять 95% маленьких жителів міста. Перебування дітей у дошкільних закладах є платним – в межах від 50 до 70 євро на місяць – в залежності які додаткові послуги надає заклад. Окремо оплачується і харчування.
В Естонії діють державні освітні програми для дитсадків і шкіл. Але кожний навчальний заклад має право на основі державної програми створювати свої власні.
- Ми прагнемо, щоб всі навчальні заклади в Пярну були різними і мали свою власну родзинку, – говорить начальник відділу освіти. – Головне, щоб діти після завершення шкільного року володіли знаннями відповідно до державних стандартів. Поряд з цим усім школам надано автономію у плануванні освітнього процесу.
По досягненню семирічного віку, дитину зараховують до школи і вона переходить на новий етап – здобуття середньої освіти. Зазвичай діти ходять у школу свого муніципалітету. Держава надає місце в закладі, розташованому якомога ближче до будинку майбутнього школяра. Якщо ж учень вирішує піти в школу поза межами свого району, гроші за його навчання перераховує той муніципалітет, в якому він проживає.
директорка початкової школи Урве Краузе
- У нас в Естонії реалізується принцип фінансування навчальних закладів, коли «гроші ходять за дитиною», – говорить директорка початкової школи Урве Краузе. – У школу надходять гроші з державного фінансування на навчання дитини (субвенція), а також кошти від муніципалітету, з якого дитина пішла. Мінімальна заробітна платня естонського вчителя – 1200 євро на місяць при навантаженні 35 годин на тиждень, середня – 1500 євро.
Навчальний процес поділяється на чотири стадії: з 1 по 3 клас, з 4 по 6, з 7 по 9, з 10 по 12 клас (гімназія). Перехід з класу в клас відбувається тільки після засвоєння учнем відповідних знань. У разі низької успішності школяра можуть зобов’язати пройти додаткове навчання в період літніх канікул. Закінчивши дев’ять класів, учень отримує сертифікат з оцінками (вони, в свою чергу, виставляються за п’ятибальною системою). Учень має право продовжити навчання в загальноосвітній школі, збільшивши термін свого перебування в ній до дванадцяти років, або ж вступити в будь-яку установу середньої спеціальної освіти.
- Зупиняючись на першому варіанті, школяр приступає до академічної або професійної освіти, – говорить начальник відділу освіти. – Вибір між ними здійснюється безпосередньо з подальших цілей учня: він або планує продовжити навчання в університеті (тоді вибирає академічну), або має намір отримати можливість працевлаштування – в такому випадку вибирає професійну, наприклад, медичну освіту.
Велику увагу в Естонії приділяють інформаційно-комунікативній освіті. Із самого раннього віку діти навчаються працювати з комп’ютерами та іншими цифровими пристроями. Працівники освіти Пярну запевняють, що естонські діти не граються гаджетами, вони навчаються в них працювати. Інформаційні знання покликані допомогти в майбутньому кожному громадянину отримати вищу освіту, опанувати професію, організувати свій побут. Вже декілька десятиліть поспіль Естонія – одна з найбільш продвинутих країн Європи саме у питаннях інформатизації суспільства.
Відділ освіти Пярну сприяє активному діалогу між навчальними закладами та державою. Педагоги налагоджують зв’язки щодо організації освітнього простору: матеріально-фінансового забезпечення, впровадження навчально-виховних програм, співпраці різних структур задля розвитку освіти.
- Ми не є контролюючою системою, тим паче – каральною, – говорить начальник відділу освіти. – Ми шукаємо шляхи взаємодії між державою, суспільством та освітніми закладами. Головна фігура нашої співпраці – дитина та її потреби. Якщо 20 років тому першочерговим завданням було оснастити всі школи цифровими технологіями, навчити вчителів ними користуватися, розробити електронні навчальні ресурси та платформи, які були б зручні в користуванні серед освітян, то тепер ми більше говоримо про саму цінність навчання та викладання.
Найперше завдання, яке ставить собі відділ освіти Пярну, – це щоб кожна дитина відчувала себе комфортно і безпечно в дитсадку та школі. Наступне – надавати можливість отримувати знання та організовувати виховний процес.
В місті Пярну поряд із загальноосвітніми закладами функціонують музична, мистецька та спортивні школи. Здобуття середньої освіти, термін якої 11(12) років, в Естонії є обов’язковим і безкоштовним. За навчання у мистецько-спортивних школах батькам треба оплатити 10% від вартості, решту компенсує місто. Взагалі в Пярну видатки на освіту високі – 16% місцевого бюджету. Тож і не дивно, що в міжнародних освітніх конкурсах естонські учні постійно посідають призові місця.
- Деякі заклади мають свій профіль або класи з поглибленим вивченням певних предметів, – говорить начальник відділу освіти. – Крім того, учні мають право і можливість отримати водійські права. Багато із школярів вивчають основи туризму, бо в майбутньому планують працювати в цій сфері.
Не кожен населений пункт Естонії має свою власну школу. Якщо дітей шкільного віку мало, то їх підвозять до найближчої школи. Але шкіл з маленькою кількістю учнів в Естонії не закривають. Впевнені освітяни, шо непотрібних шкіл у них немає.
- Великою кадровою проблемою естонської середньої освіти є те, що чоловіки працювати вчителем йдуть у школи неохоче. – говорить директорка початкової школи Урве Краузе. – В основному в навчальних закладах це жінки. Працювати вчителем дуже важко, та й зарплата у порівнянні з оплатою інших чоловічих професій є невисокою.
У навчальних закладах Пярну разом з усіма учнями навчаються діти і з особливими освітніми потребами – діти, які мають певні фізичні вади. Естонські педагоги стверджують, що така соціалізація на користь і звичайним дітям. Адже з дитинства юні громадяни країни навчаються толерантності, і в подальшому їхньому житті не буде несподіванкою, що серед них живуть інші люди – «не такі» як вони.
- Діти з особливими освітніми потребами, у свою чергу, теж навчаються певним навичкам спілкування, – говорить Урве Краузе. – Ми їх навчаємо як себе поважати, як виступати перед публікою, як спілкуватися з іншими, дружити, співпрацювати і просто бути щасливими.
Навчають дітей з освітніми потребами в окремих класах вчителі зі спеціальною освітою. До класів із звичайними учнями таких дітей не вводять. А от перерви, дозвілля, шкільні заходи діти проводять усі разом. Практика останніх років показала, що такий метод дієвіший, аніж перебування дитини з особливими потребами у звичайному класі, бо їм потрібно більше часу для засвоєння навчального матеріалу.
Задля досягнення високого рівня освіти в Естонії проводиться чимало реформ, серед яких і зміни у фінансуванні навчальних закладів, і формування нового покоління вчителів, які могли б створити освітній простір, де звертається головна увага на розвиток потенціалу кожної дитини.
Естонське суспільство вірить в освіту. Естонці самі про себе говорять, що вони – нація, яка твердо вірить у цінність і потребу в освіті, особливо коли йдеться про досягнення успіху в житті.
Матеріал підготовано за підтримки Естонського центру Східного партнерства (ECEAP) у рамках навчального візиту до Естонії «Посилення незалежних регіональних медіа в Україні».
