Декоративно-вжитковим мистецтвом Ганна Новокшонова почала займатися зовсім недавно — чотири роки тому, саме тоді, як родина переїхала жити з міста Дніпра до села Дмитрівки. Раніше все часу не вистачало, та й бажання виникло враз несподівано.
Спочатку це були витвори із солоного тіста. Ганна виготовляла сувеніри на теми українського побуту. Першими фігурками були козак і дівчина в українському національному одязі. Потім зображення української хати, символів — вінки, квіти, калина, лелека.
Коли почала відвідувати Будинок культури та співати у фольклорному ансамблі, виготовляла сувеніри на свята. Підібралась група дітей, які теж хотіли навчитись ліпленню із солоного тіста. Ганна Леонідівна із задоволенням розповіла й продемонструвала головні принципи мистецтва. І тепер вже діти самостійно створюють витвори такої цікавої технології.
Так же несподівано для себе почала створювати іграшки з тканини. Спочатку це були іграшки-подушки — з вушками, очима й носиком. А потім народилися звірятка. Ганна Леонідівна розповідає:
— В інтернеті можна знайти багато цікавих ідей. Це добре, що майстри діляться своїми творами. Ніколи не копіюю повністю іграшку. Беру лише ідею. Дивлюсь на матеріал, з якого буду шити іграшку вже бачу омріяну модель
Кумедним та веселим виявилася іграшка гусак-рибалка. Як годиться у нього був бриль, вудочка і навіть відеречко для риби. Солідно виглядала розумна сова, виготовлена з мішковини. А біла лелека, яка несла у дзьобі згорточок з немовлям, виглядала душе зворушливо. У кожну іграшку Ганна вселила душу, і кожна мала свій характер.
Іграшки Ганни Новокшонової
На фестивалі в Богуславі на виставці найбільше було маленьких відвідувачів саме біля іграшок Ганни. Діти розглядали іграшки, весело обмінювалися між собою враженнями.
Приємно було побачити на фестивалі гостей, які ходили з іграшками Ганни. Лелеку помітили в руках міського голови міста Підгороднього Світлани Кузьменко. Вона поділилася радістю від вибраної іграшки:
— На фестивалі в Богуславі вперше. Приїхали з нашим колективом. Вражена різноманіттям виставки декоративно-вжиткового мистецтва. Ось придбала у майстрині з Дмитрівки лелеку з немовлям. Хочу подарувати цю іграшку своїй подрузі, у якої народилася перша й така довгоочікувана онучка. Це справжній оберіг. Дуже гарна робота.
Окремою колекцією були представлені подушки із мішковини. Ганна говорить, що матеріал для виробів закупила директор Будинку культури Тетяна Сомик саме для виробів. Спочатку майстриня засумнівалася, що робити з цього матеріалу. А потім уява навіяла думки — мереживо, стрічки, намисто. Подушечки вийшли дуже гарні.
Іграшки Ганна зазвичай роздарює друзям та рідним. А нещодавно зацікавилась прикрасами для волосся і створює різноманітні обручі з квітами, резиночки для волосся, бантики.
Допомагає у цьому й син Максим. Мама пишається сином, бо нещодавно він став фіналістом обласного конкурсу дитячої творчості «Зефір». Розповідає, що син вдачею схожий на маму — люблять співати і люблять творити. Максим має дизайнерські задатки — шиє одяг для ляльок.
Ганна має ще багато ідей для творчості. Коли закінчує витвір, вже думає над наступним. І навіть сама ще не знає, куди заведе її фантазія — чи створити дивну квітку, чи кумедне звірятко, чи дизайнерську подушку з мереживом.
